ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого:
Бутенка В.I.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Лиски Т.О.
Горбатюка С.А.
Панченко О.I.
при секретарі : Якименко О.М.
з участю представників Артемівської ОДПI - Зворотної Олени
Сергіївни та Куріги Олени Iванівни, розглянувши у відкритому
судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за
касаційною скаргою Артемівської ОДПI на рішення господарського
суду Донецької області від 16 вересня 2005 року та постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005
року по справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1до Артемівської ОДПI, відділення Державного казначейства у
м. Артемівську і Артемівському районі про стягнення 133309, 92
грн., -
в с т а н о в и л а :
СПД ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Артемівської ОДПI,
відділення Державного казначейства у м. Артемівську і
Артемівському районі про стягнення 133309, 92 грн.
Позивач просив стягнути з Держбюджету України бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 128490грн.,
у тому числі - за податковими деклараціями з податку на додану
вартість за вересень 2002р. в сумі 779грн., червень 2004р. в сумі
13320грн., жовтень 2004р. в сумі 1443грн., листопад 2004р. в сумі
31329грн., грудень 2004р. в сумі 40633грн., січень 2005р. в сумі
40986грн. та про стягнення процентів в розмірі 4819,92грн.,
нарахованих за несвоєчасне відшкодування податку на додану
вартість, у тому числі за вересень 2002р. в сумі 154,80грн.,
червень 2004р. в сумі 1656,29грн., жовтень 2004р. в сумі
65,33грн., листопад 2004р. в сумі 1121,67грн., грудень 2004р. в
сумі 1082,06грн., січень 2005р. в сумі 739,77грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16 вересня
2005 року позов СПД ОСОБА_1 задоволено частково, з Держбюджету
України стягнуто бюджетну заборгованість з податку на додану
вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість
за червень, жовтень, листопад, грудень 2004р., січень 2005р. в
розмірі 127711грн. та відсотків, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість за податковими
деклараціями з податку на додану вартість за червень, жовтень,
листопад, грудень 2004р., січень 2005р. в розмірі 4665,12грн. з
огляду на факт несвоєчасності відшкодування податку на додану
вартість та на положення п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Крім того, з Артемівської об'єднаної державної податкової
інспекції стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті
державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення та
витрати на адвокатські послуги.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18
жовтня 2005 року апеляційна скарга Артемівської ОДПI залишена без
задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від
16 вересня 2005 року залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі Артемівська ОДПI, з посиланням на
порушення судами норм матеріального і процесуального права,
просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове
рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість та суми відсотків,
нарахованих на цю заборгованість є законним і обгрунтованим,
підстав для його скасування колегія суддів Вищого
адміністративного суду не вбачає.
Згідно з п.п. 7.7.1., п.п. 7.7.3 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за результатами
звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою
податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та
сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення,
така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Держбюджету
України протягом місяця наступного після подачі декларації.
Відповідно до п.,п. 7.7.3. п.7.7 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період.
Несплата податку продавцем не впливає на податковий кредит
покупця та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до пп."а"
п.п.7.7.2. п.7.2. ст..7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
умовою бюджетного відшкодування покупцю є
сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім
податку до бюджету.
У зв'язку з наведеними положеннями Закону вірним є висновок
судових інстанцій про те, що питання відшкодування ПДВ не
пов'язані з обов'язковістю проведення податковими органами
перевірок.
Крім того, представник Артемівської ОДПI в судовому засіданні
касаційного суду пояснив, що проведені перевірки підтвердили
виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача.
Таким, що постановлене з порушенням норм процесуального права
і без повного з'ясування обставин справи є рішення суду в частині
стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 19595 гривень10
коп.
У ст.. 59 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
гарантується
можливість отримання правової допомоги . що пов'язується з
вільним вибором "захисника своїх прав".
Відповідно до ст.. 90 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
(який діяв на
час прийняття оскаржуваних судових рішень) витрати, пов'язані з
оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які
надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім
випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених
законом.
2. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової
допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок
Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
якщо судове
рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних
повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально
підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Згідно з ст.. 87 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судові витрати
складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом
справи. До складу останніх відносяться і витрати на правову
допомогу.
Суд першої інстанції всупереч вказаним нормам процесуального
права стягнув витрати позивача на правову допомогу з відповідача,
а не з Державного бюджету.
Крім того, рішення суду стосовно розміру стягнутої суми є
невмотивованим.
Відносини між адвокатом та замовником не відносяться до
господарської діяльності суб'єктів підприємництва. До таких
відносин слід застосовувати і Правила адвокатської етики, що
схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМУ (далі
Правила). На підставі ст..15, 16 Закону "Про адвокатуру"
( 2887-12 ) (2887-12)
можна дійти висновку, що Правила є
нормативно-правовим актом і обов'язкові для виконання. У п.2 ст.
33 Правил встановлено принцип "розумного обгрунтування" розміру
оплати юридичної допомоги. У п.3 ст. 33 цей принцип набуває
конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до
уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу роботи, що
потребуються від адвоката, його професійний досвід,
науково-теоретична підготовка тощо.
У зв'язку з цим суду при вирішенні питання про відшкодування
позивачу його витрат на послуги адвоката необхідно дати реальну
оцінку розумної необхідності сум, що підлягають сплаті адвокату.
За таких обставин рішення суду в цій частині підлягає
скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 227,
230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Артемівської ОДПI задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 16 вересня
2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 18 жовтня 2005 скасувати в частині стягнення витрат на правову
допомогу.
Направити справу в цій частині на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :