ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     08 листопада 2006 року
     м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     Головуючого
     Цуркана М.I.
     Суддів:
     Амєліна С.Є.
     Кобилянського М.Г.
     Ліпського Д.В.
     Юрченка В.В.
     при секретарі судового засідання Міненко I.М.,
     за участю представника позивача Бондуса А.I.,
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу  за  позовом  акціонерного  товариства   (АТ)   "Українська
фінансова  група"  до  Державної  податкової  інспекції  (ДПI)   у
Київському районі м.  Одеси,  відділення  Державного  казначейства
(ВДК) у м. Одесі про стягнення 39 706,29 грн.
                      у с т а н о в и л а :
     У  червні  2005  року   АТ   "Українська   фінансова   група"
звернулось  в суд  з  позовом до Державної податкової інспекції  у
Київському районі м. Одеси, відділення Державного  казначейства  у
м. Одесі про повернення  надмірно   сплаченої  вартості   торгових
патентів у сумі 39 706,29 грн.
     Зазначали,  що  у  2004  році  Перша  філія  АТ   "Українська
фінансова група" придбала торгові патенти для здійснення  операцій
по торгівлі валютними цінностями, оплата за  які  здійснювалась  у
стовідсотковому розмірі до місцевого бюджету через рахунок ВДК.
     Протягом 2004 року  товариством   закриті  24  пункти  обміну
валют у зв'язку з їх нерентабельністю, про що  повідомлена  ДПI  у
Київському районі м. Одеси, а  патенти  повернуті.
     Посилаючись на те, що всупереч вимогам  Закону  України  "Про
патентування    деяких    видів    підприємницької     діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
        , з надмірно сплаченої суми  повернуто лише  плату  за
один місяць, - просили стягнути з ВДК  вартість решти торгівельних
патентів на загальну суму 39 706,29 грн.
     Постановою  господарського  суду  Одеської  області  від   12
вересня 2005 року в задоволені позову відмовлено.
     Постановою Одеського апеляційного господарського суду від  08
грудня 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано, а новим
рішенням позов задоволено.
     У касаційній скарзі ДПI  у  Київському  районі  м.  Одеси,  з
посиланням на порушення апеляційним судом  норм  матеріального  та
процесуального права, просить рішення суду  апеляційної  інстанції
скасувати, залишивши  в силі рішення суду першої інстанції.
     Заслухавши доповідача,  пояснення  представника   поз  ивача,
перевіривши   доводи  касаційної  скарги,  заперечення   на   неї,
дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга   не
підлягає  задоволенню з таких підстав.
     На підставі  допустимих  і  належно  оцінених  доказів,  суди
встановили, що позивач у 2004  році  придбав  торгові  патенти  на
здійснення операцій по торгівлі  валютними  цінностями  та,  через
рахунок ВДК в м. Одесі,  сплатив їх повну вартість  (поквартально)
до місцевого бюджету.
     Також встановлено, що  протягом  2004  року  Перша  філія  АТ
"Українська фінансова група" у м. Одесі закрила 24  пункти  обміну
валют, у зв'язку з їх нерентабельністю і у  порядку  та  в  строки
передбачені ч. 3 ст. 2 Закону  України  "Про  патентування  деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
          повідомила про  це
ДПI  у  Київському  районі  м.  Одеси,  з   поверненням   торгових 
патентів.
     Вимогами  п.5 ст.4 Закону України  "Про  патентування  деяких
видів підприємницької  діяльності"  ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
          встановлено,  що 
оплата  вартості  торгового  патенту  на  здійснення  операцій   з
торгівлі валютними  цінностями  здійснюється  щоквартально  до  15
числа місяця, що передує звітному кварталу.
     Кошти, одержані від продажу торгових  патентів  зараховуються
до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем
оплати торгового патенту (ст. 6 Закону).
     За правилами  ч. 3 ст. 2  Закону  України  "Про  патентування
деяких видів  підприємницької  діяльності"  ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
        ,  суб'єкт
підприємницької  діяльності,   який   припинив   діяльність,   яка
відповідно до цього Закону  підлягає  патентуванню,  до  15  числа
місяця, що передує звітному, письмово  повідомляє  про  припинення
такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому
торговий патент  підлягає  поверненню  до  державного  податкового
органу, що  видав  його,  а  суб'єкту  підприємницької  діяльності
повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.
     Відповідно  до  ч.2  ст.  78   Бюджетного   кодексу   України
( 2542-14 ) (2542-14)
           казначейське   обслуговування   місцевих    бюджетів
здійснюється  територіальними  органами  Державного   казначейства
України, які ведуть облік всіх надходжень,  що  належать  місцевим
бюджетам,  та  за  поданням  органів   стягнення,   погодженим   з
відповідними фінансовими органами, здійснюють  повернення  коштів,
що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
     За  змістом   наказу  Державного  казначейства  України   від
4.11.2002р.   №205   ( z0919-02 ) (z0919-02)
           "Про   затвердження    порядку
казначейського   обслуговування    місцевих    бюджетів"    органи
Держказначейства проводять  повернення  надміру  та/або  помилково
сплачених до місцевих бюджетів платежів  на  підставі  відповідних
документів, а саме висновків  органів  виконавчої  влади  (органів
стягнення), яким, відповідно до закону, надано право стягнення  до
бюджету  податків,  зборів  (обов'язкових   платежів)   та   інших
надходжень, а відповідно Порядку  повернення  платникам  помилково
та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів),
затвердженого Наказом Держказначейства  України  від  10.12.2002р.
№226 ( z1000-02 ) (z1000-02)
         , повернення платникам помилково та/або  надміру
сплачених  платежів  здійснюється  з  того   бюджету,   до   якого
зараховується у поточному бюджетному році  платіж,  який  підлягає
поверненню.
     Оскільки  судами  встановлена  переплата   за   невикористані
патенти у сумі 39 706,29 грн., а податковим  органом  безпідставно
відмовлено  у  наданні  висновку  до  органів   казначейства   про
повернення  надміру сплачених зборів, то апеляційний суд, з  метою
захисту законних інтересів позивача, дійшов  правильного  висновку
про  стягнення  переплати  з  місцевого  бюджету,  з   покладанням 
судових витрат на ДПI.
     При цьому апеляційний суд обгрунтовано скасував рішення  суду
першої інстанції,  оскільки  той  повно  і  правильно  встановивши
обставини справи, помилився у юридичні кваліфікації правовідносин,
тобто виходив з факту перерахування коштів до місцевого бюджету, а
тому вважав неможливим стягнення переплати з відділення Державного
казначейства, залишивши поза увагою згаданий  Порядок   повернення
платникам помилково  та/або  надміру  сплачених  податків,  зборів
(обов'язкових  платежів),  затверджений  Наказом  Держказначейства
України від 10.12.2002р. №226 ( z1000-02 ) (z1000-02)
        .
     Доводи  касаційної  скарги  висновків  апеляційного  суду  не
спростовують, а твердження про можливість повернення переплати, за
умови звернення  із  заявою  до  15  числа  місяця,  який  передує
звітному  кварталу,  є  некоректним,  оскільки  при  поквартальній
оплаті вартості патентів  застосування такого  правила  означатиме
неможливість повернення плати в принципі.
     За правилами  ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  якщо   суд
апеляційної інстанції  не допустив порушень норм  матеріального  і
процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення,
то  суд  касаційної  інстанції  залишає   касаційну   скаргу   без
задоволення,  а  рішення - без змін.
     На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  223,  230  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у  Київському
районі м. Одеси залишити без задоволення,  а  постанову  Одеського
апеляційного господарського суду від 08 грудня 2005  року,  -  без
змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк  та  у  порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  М.I. Цуркан
     Судді:  С.Є. Амєлін
     М.Г.Кобилянський
     Д.В.Ліпський
     В.В.Юрченко