К/С  № К-11816/06
     ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
     УХВАЛА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     08.11.2006 р.    м. Київ
     Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
     головуючого судді Пилипчук Н.Г.
     суддів  Конюшка К.В.
     Ланченко Л.В.
     Нечитайла О.М.
     Степашка О.I.
     при секретарі:  Iльченко О.М.
     за участю представників
     позивача:  Казанчука А.В.
     відповідача: Щербакова I.Г., Щербини А.В., Марченко В.Б.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну   скаргу   Гайворонської   міжрайонної    державної
податкової інспекції Кіровоградської області
     на рішення Господарського суду  Кіровоградської  області  від
08.09.2005 р.
     та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 08.12.2005 р.
     у справі № 7/23
     за   позовом   Товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Побужський феронікелевий комбінат"
     до Гайворонської міжрайонної державної  податкової  інспекції
Кіровоградської області
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
 
     ВСТАНОВИВ:
     Рішенням  Господарського  суду  Кіровоградської  області  від
08.09.2005  р.,  залишеним  без  змін  ухвалою  Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  від   08.12.2005   р.,   позов
задоволено     частково.     Визнано      недійсним      податкове
повідомлення-рішення  Голованівського   відділення   Гайворонської
міжрайонної державної  податкової  інспекції  №  0000132310/0  від
24.06.2005 р. в частині зменшення  ТОВ  "Побужський  феронікелевий
комбінат" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на
суму 4 565 661,43 грн. Стягнуто з Гайворонської  МДПI  на  користь
ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" 42,50 грн. державного мита
та  59,00  грн.  витрат  на   інформаційно-технічне   забезпечення
судового процесу.
     Судові  рішення  мотивовані  тим,  що,  у  разі  створення  у
результаті виконання робіт з  виготовлення  готової  продукції  із
сировини, що ввезена на  митну  територію  України,  матеріального
активу, такі операції слід відносити до поставки товарів,  і  такі
операції оподатковуються за нульовою  ставкою  податку  на  додану
вартість. Позивачем правомірно включено до податкового  кредиту  у
квітні  2005  року  вартість  послуг  із  доставки   давальницької
сировини до місця  переробки  на  підставі  податкових  накладних,
виписаних СП "Трейс". Заниження позивачем податкового зобов'язання
з податку  на  додану  вартість  із  операцій  з  надання  послуг,
пов'язаних із поверненням готової продукції компанії  "FERRONICKEL
TRADING LIMITED" мало  місце,  оскільки  дані  послуги  згідно  із
контрактом  не  включені  у   вартість   переробки   давальницької
сировини,  відповідно,  не  можуть  бути  віднесені  до  переробки
давальницької  сировини  у  готову  продукцію.  Також   податковим
органом правомірно визначено  позивачу  податкове  зобов'язання  з
податку на додану вартість у сумі 30 529,08  грн.  та  застосовані
 штрафні  санкції,  оскільки  останнім  до   податкового   кредиту
віднесені  податок  на  додану  вартість  у  зазначеній  сумі   за
податковою накладною № 9 від 19.04.2005 р. ДПЕМ ВАТ "Атом сервіс",
оформленою з порушенням вимог п.п. 7.2.1. п.  7.2.  ст.  7  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
     Гайворонська  МДПI  подала  касаційну  скаргу,  якою  просить
скасувати  судові  рішення  та  постановити  нове  рішення,   яким
відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись  на  порушення
судами норм матеріального права. Вважає,  що  операції  з  надання
позивачем нерезиденту-замовнику послуг з  переробки  давальницької
сировини  належать  згідно  з  нормами  чинного  законодавства  до
поставки послуг з місцем надання їх на митній території України та
підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20
%. На його думку, позивачем неправомірно віднесено до  податкового
кредиту     суми     податку     на     додану     вартість     по
транспортно-експедиційним   послугам   СП   "Трейс"   з   доставки
давальницької руди, оскільки такі послуги не пов'язані з  веденням
діяльності  позивача  при  здійсненні  операції  з   давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.
     Представники  податкової  інспекції  в   судовому   засіданні
підтримали  вимоги  вказаної  касаційної  скарги  та  просили   її
задовольнити.
     Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та
його представник в судовому  засіданні  просять  касаційну  скаргу
податкової інспекції залишити без задоволення, а судові рішення  -
без змін, як законні та обгрунтовані.
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін,  дослідивши доводи касаційної  скарги,  матеріали  справи,
судові рішення,  суд  касаційної  інстанції  дійшов  висновку,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
     Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
     24.06.2005   р.   в   результаті   проведеної    позапланової
документальної  перевірки   з   питань   правомірності   заявленої
позивачем до відшкодування суми  податку  на  додану  вартість  за
квітень  2005  р.  (далі  у  тексті  ПДВ),  оформленої   актом   №
12/23-1-17/31079656, податковим органом  було  виявлено  порушення
позивачем у квітні 2005 р. вимог Закону України  "Про  податок  на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , яке полягало в  тому,  що  позивач
при здійсненні операцій з надання послуг з переробки давальницької
сировини та операцій з надання послуг,  пов'язаних  з  поверненням
готової продукції  компанії  "FERRONICKEL  TRADING  LIMITED",  які
згідно з п.п. 3.1.1.  п.  3.1.  ст.  3  цього  Закону  є  об'єктом
оподаткування, не включив їх до бази оподаткування  відповідно  до
вимог п. 4.1  ст.  4  Закону  "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         та у порушення п.п. 6.1. ст. 6 та 7.3.1. п. 7.3  ст.
7 цього ж Закону  не  нарахував  ПДВ  за  ставкою  20  %  на  дату
здійснення  операцій,  що   призвело   до   заниження   податкових
зобов'язань з ПДВ за квітень 2005 року у сумі 4 107 631,96 грн.
     Також податковим органом виявлено, що позивачем у квітні 2005
року завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 567 396,57 грн.,  яке
виникло в  наслідок  того,  що  до  податкового  кредиту  включено
вартість послуг  з  перевезення  давальницької  сировини,  які  не
відносяться до складу валових витрат підприємства, оскільки  право
власності на давальницьку сировину не належить підприємству.
     У порушення п.п. 7.4.5 п.  7.4  ст.  7  Закону  України  "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         підприємством до  складу
податкового кредиту включено суму ПДВ розмірі 30  529,08  грн.  за
податковою накладною ДПЕМ ВАТ "Атом сервіс" № 9 від 19.04.2005 р.,
яка складена з порушенням вимог, встановлених абз. "е" п.п.  7.2.1
п. 7.2 ст. 7 Закону  України  "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , а саме:  відсутня  кількість  (об'єм)  поставленого
товару (робіт, послуг), що призвело  до  безпідставного  завищення
суми податкового кредиту у квітні 2005 року на 30 529,08 грн.
     На  підставі  акту  перевірки  податковим  органом   прийнято
податкове повідомлення-рішення №  0000132310/0 від  24.06.2005  р.
про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 4  705  557,61
грн.
     Як було встановлено судами попередніх  інстанцій,  10.09.2003
р. між  компанією  "FERRONICKEL  TRADING  LIMITED"  (замовник)  та
позивачем   (виконавець)   укладено    контракт    на    переробку
давальницької  сировини  №  333/03,  за  умовами  якого   замовник
постачає  виконавцю  сировину  -  нікелеву  руду,   а   виконавець
переробляє її в готову продукцію - феронікель  із  вмістом  нікелю
18-25 %. Згідно акту №  09/05  від  30.04.2005  р.  позивач  надав
послуги з переробки давальницької сировини -  61  432  тонни  руди
нікелевої на загальну суму 3 958 678,08 дол. США, що відповідно до
курсу НБУ становить 19 991 324,30 грн.
     Суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок  судів
попередніх інстанції  щодо  правомірності  застосування  позивачем
нульової ставки  податку  на  додану  вартість  при  оподаткування
виконання робіт з переробки давальницької сировини  у квітні  2005
року з огляду на таке.
     Виходячи із приписів п. 11.9.  ст.  11  Закону  України  "Про
податок на додану вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          від  03.04.1997  р.  №
168/97-ВР  сплата  податку  на  додану  вартість  по  операціях  з
ввезення  давальницької  сировини  на  митну   територію   України
здійснюється  у  порядку,  встановленому  Законом   України   "Про
операції  з   давальницькою   сировиною   у   зовнішньоекономічних
відносинах" ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
        .
     Проаналізувавши визначені ст. 1 Закону України "Про  операції
з  давальницькою  сировиною  у  зовнішньоекономічних   відносинах"
( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
         поняття, суд касаційної інстанції зазначає, що  суди
попередньої   інстанції   правильно   встановили,    що    позивач
(виконавець) є суб'єктом господарської діяльності,  який  здійснює
операції  з   давальницькою   сировиною   у   зовнішньоекономічних
відносинах, а саме: здійснює переробку окисленої нікелевої руди  у
готову продукцію - феронікель, визначену як  кінцеву  у  контракті
між   замовником  (компанія  "FERRONICKEL  TRADING  LIMITED")   та
виконавцем (позивачем).
     Готова продукція (товар), вироблена з давальницької  сировини
і визначена як кінцева у контракті між  замовником  і  виконавцем,
належить до матеріальних активів у розумінні п. 1.1. ст. 1  Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         від
28.12.1994 р. № 334/94-ВР.
     Відповідно до абзацу 3 п.  1.4  ст.  1  Закону  України  "Про
податок на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          (у  редакції  Закону
України від 25.03.2005 р. № 2505-IV) поставка  послуг  -  будь-які
операції   цивільно-правового   характеру   з   виконання   робіт,
результатом виконання  яких  є  передача  нематеріальних  активів,
надання послуг, надання права на  користування  або  розпорядження
товарами,  у  тому  числі  нематеріальними  активами,  а  також  з
поставки  будь-яких  інших,  ніж  товари,  об'єктів  власності  за
компенсацію, а також  операції  з  безоплатного  виконання  робіт,
надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на
користування або розпорядження товарами у межах  договорів  оренди
(лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі  права
на патент, авторське право,  торговий  знак,  інші  об'єкти  права
інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
     У даному випадку, кінцевим результатом операцій  з  переробки
давальницької сировини є передача готової продукції, яка  належить
до матеріальних активів, отже, такі операції не  можуть  вважатися
операціями з поставки послуг у розумінні абзацу 3  п.  1.4  ст.  1
Закону України "Про податок на додану вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  а
тому, зазначені операції доцільно відносити до поставки товарів.
     Враховуючи викладене та виходячи із вимог п.п. 3.1.1. п. 3.1.
ст. 3 та п. 6.2 ст.  6  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  суд  касаційної   інстанції   знаходить
правильною   позицію   судів   попередніх    інстанції    стосовно
правомірного застосування  позивачем  при  оподаткуванні  вартості
наданих власнику давальницької  сировини  послуг  нульової  ставки
ПДВ.
     Позиція податкової інспекції щодо необхідності  оподаткування
податком на  додану  вартість  послуг  з  переробки  давальницької
сировини  за  ставкою  20  %,  як  операцій  з  поставки   послуг,
суперечить  викладеному,  а  тому  відхиляється  судом  касаційної
інстанції.
     Судами попередніх  інстанцій  встановлено,  що  позивачем  до
податкового  кредиту   включена   вартість   послуг   з   доставки
давальницької сировини до місця переробки.
     Суди дійшли правильного висновку про правильність  формування
податкового  кредиту  у  сумі  567  396,57  грн.,  належним  чином
підтвердженого податковими накладними,  виписаними  в  березні  та
квітні 2005 року Українсько-американським  спільним  підприємством
"Трейс".  Витрати,  пов'язані  зі  сплатою  послуг   із   доставки
давальницької сировини до місця переробки є валовими  витратами  у
розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування  прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        ,  оскільки  вони  включені  у  вартість
переробки руди  у  готову  продукцію  згідно  з  п.  10.3  ст.  10
контракту на переробку давальницької  сировини,  отже,  позивач  у
складі доходів від переробки  одержує  від  замовника  компенсацію
понесених  вказаних  витрат  у  грошовій  формі.   Оскільки   така
діяльність позивача направлена  на  отримання  доходу  у  грошовій
формі, вона  є господарською діяльністю, поняття якої визначено  у
п.  1.32  ст.  1  Закону  України  "Про   оподаткування   прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .  До  того  ж,  судами  було  враховано
висновок аудиторської фірми  "Приоритет",  яким  підтверджено,  що
виписані СП  "Трейс"  податкові  накладні   включені  останнім  до
податкових зобов'язань  і  відображені  у  податкових  деклараціях
відповідних  періодів  №  5934  від  20.04.2005  р.,  №  9618  від
20.05.2005 р. і станом  на  31.08.2005  р.  заборгованість  з  ПДВ
сплачена у повному обсязі.
     Викладеним    спростовуються    доводи    відповідача    щодо
неправомірного віднесення до податкового кредиту суми  податку  на
додану вартість по транспортно-експедиційним послугам СП "Трейс" з
доставки давальницької руди.
     За таких  обставин,  висновки  судів  першої  та  апеляційної
інстанції узгоджуються з  обставинами  у  справі  та  відповідають
нормам матеріального права.
     Порушень судами норм матеріального  та  процесуального  права
при ухваленні рішень у  частині,  що  не  оскаржується  сторонами,
судом касаційної інстанції не встановлено.
     Керуючись  ст.  ст.  220,  223,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд  касаційної
інстанції, -
     У Х В А Л И В:
     Касаційну   скаргу   Гайворонської   міжрайонної    державної
податкової  інспекції   Кіровоградської   області   залишити   без
задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області
від  08.09.2005  р.  та  ухвалу  Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду від 08.12.2005 р. - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для  провадження
за винятковими обставинами.
     головуючий суддя       Н.Г. Пилипчук
     судді          К.В. Конюшко
     Л.В. Ланченко
     О.М. Нечитайло
     О.I. Степашко
     Ухвалу складено у повному обсязі  10.11.2006 р.