ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     08 листопада 2006 року м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Цуркана М.I. - головуючий,
     Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
     Кобилянського М.Г.,
     Ліпського Д.В.,
     Юрченка В.В.,
     при секретарі Міненку I.М.
     розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1  на  рішення  Шевченківського
районного суду міста Києва від 15 листопада 2004 року та на ухвалу
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду  міста  Києва
від 21 лютого 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до  Київського
міського  військового  комісаріату   про   зобов'язання   провести
перерахунок пенсії,
                      в с т а н о в и л а :
     В касаційній скарзі, посилаючись  на  порушення  судами  норм
матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про
скасування рішення Шевченківського районного суду міста Києва  від
15 листопада 2004  року  та  ухвали  судової  палати  у  цивільних
справах Апеляційного суду міста Києва від  21  лютого  2005  року,
якими відмовлено в задоволенні позовних вимог про  перерахунок  за
минулий час пенсії  військовослужбовця  у  бік  збільшення  і  про
стягнення її не отриманої частини.  Просить  направити  справу  на
новий розгляд до суду першої інстанції.
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
позивач з 1991 року є пенсіонером  із  числа  військовослужбовців,
одержує  пенсію  на  підставі   Закону   України   "Про   пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і  рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"  ( 2262-12 ) (2262-12)
        
та вимагає перерахувати пенсію з урахуванням премій  та  надбавок,
за рахунок яких збільшилося грошове утримання  військовослужбовців
після звільнення позивача з військової служби.
     На процесуальні порушення при встановлені фактичних  обставин
справи в касаційній скарзі не вказується.
     Перевіривши    правильність    застосування    судами    норм
матеріального й процесуального права, правової оцінки  обставин  у
справі колегія суддів приходить до висновку про те,  що  касаційна
скарга не підлягає  задоволенню  з  тих  підстав,  що  надбавки  і
премії,   запроваджені   нормативно-правовими   актами,    вказані
позивачем, відносяться до додаткових видів грошового  забезпечення
й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які
отримували такі  надбавки  під  час  проходження  служби  та  були
звільнені зі служби після їх запровадження.
     Тому відповідно  до  вимог  статті  63  Закону  України  "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб  начальницького  і
рядового складу органів внутрішніх справ  та  деяких  інших  осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
        , в редакції, яка була чинною на час вирішення  справи,
та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992
року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
          "Про  порядок  обчислення  вислуги  років,
призначення  та  виплати  пенсій  і   грошової   допомоги   особам
офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової служби та військової  служби  за  контрактом,  особам
начальницького і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ  та
членам їхніх сімей", немає правових підстав для перерахунку пенсії
у   бік    збільшення    на    підставі    зазначених    позивачем
нормативно-правових актів.
     Оскаржені  судові  рішення  ухвалені   з   додержанням   норм
процесуального та матеріального права, тому  передбачених  статтею
227 Кодексу адміністративного судочинства України підстав  для  їх
скасування і  направлення  справи  на  новий  судовий  розгляд  не
вбачається.
     Керуючись статтями 223, 224,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства  України   ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія   суддів   Вищого
адміністративного суду України
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Шевченківського районного суду міста Києва від 15  листопада  2004
року та ухвалу судової палати  у  цивільних  справах  Апеляційного
суду міста Києва від 21 лютого 2005 року - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
 
     Судді:
 
     М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.Г. Кобилянський Д.В. Ліпський  В.В.
Юрченко