розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської ОДПI в Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 06.06.2005 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.07.2005 року по справі № 12/176н за позовом ВАТ "Алчевський коксохімічний завод" до Алчевської ОДПI в Луганській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06 червня 2005 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25 липня 2005 року, позовні вимоги ВАТ "Алчевський коксохімічний завод" до Алчевської ОДПI в Луганській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000932301/2, № 000052301/2, № 0000032301/2, №0001332301/2 від 12.01.2005 року - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 25 серпня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 14 листопада 2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.09.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Алчевської ОДПI в Луганській області просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з врахуванням наступного.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що позивач обгрунтовано відніс до складу валових витрат звітних періодів витрати з ліквідації (демонтажу) основних засобів, і відтак, відповідачем безпідставно донарахований податок на прибуток в сумі 245900 грн., податок на додану вартість в сумі 67498 грн. та зменшені суми бюджетного відшкодування за жовтень 2003р., листопад 2003р., січень і лютий 2004р., та відповідно, застосовані штрафні санкції, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають ви знанню недійсними.

При цьому судами було встановлено, що підприємство позивача в процесі господарської діяльності здійснювало ліквідацію та демонтаж виробничого обладнання, будівель і споруд, які відносилися до основних засобів та були списані з балансу згідно приписів п. 10 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", згідно якого актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

Підприємством було прийнято рішення про списання основних засобів з причини неможливості їх подальшого використання у зв'язку зі зруйнуванням, що підтверджується актами списання основних засобів форми № 03-3.

ВАТ "Алчевський коксохімічний завод" протягом 2003 року - лютого 2004 року уклав низку договорів з суб'єктами господарювання, предметом яких визначено проведення робіт з ліквідації основних засобів на об'єктах та цехах заводі згідно затвердженої проектно-кошторисної документації, вартість робіт визначена з урахуванням ПДВ. Витрати по сплаті вищевказаних послуг підрядних організацій віднесені позивачем до складу валових.

Згідно із визначенням, наведеним в п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, відповідно до положень п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Державна податкова адміністрація України у своєму листі № 577/6/15-1116 від 21.01.2005 року, направленому ВАТ "Алчевський коксохімічний завод" зазначає, що у разі, якщо внаслідок ліквідації (демонтажу) списаних основних засобів (будівель, споруд) платник податку отримує товарно-матеріальні цінності, які в подальшому будуть оприбутковані на цьому підприємстві або реалізовані, то такий платник податку має право віднести до складу власних валових витрат витрати на ліквідацію (демонтаж) цих основних засобів, у тому числі оплату послуг сторонніх організацій.

У разі подальшого продажу товарно-матеріальних цінностей, отриманих внаслідок демонтажу основних засобів, платник податку збільшує валові доходи на підставі п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону про прибуток виходячи з вартості такого продажу без урахування сум податку на додану вартість.

Як встановлено судами, що в результаті демонтажу списаних основних засобів позивач отримав металобрухт. За IV квартал 2003р. позивач у бухгалтерському обліку відобразив доход від утворення металобрухту в сумі 72762 грн. 04 коп. (у бухгалтерському обліку зроблено запис Д-т 20 рахунку К-т 74 рахунку), у тому числі по оспорюваних об'єктах 65091грн. 15 коп. (324,21 тон). За I квартал 2004р. такий доход склав 36610 грн. 39 коп. (у бухгалтерському обліку зроблено запис Д-т 20 рахунку К-т 74 рахунку), у тому числі по оспорюваних об'єктах 36610 грн. 39 коп. (181,178 тон).

Доход від реалізації металобрухту у податковому обліку відображено у Декларації ВАТ "Алчевський коксохімічний завод" про прибуток підприємства у рядку 01.

З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погодилась колегія апеляційного суду, прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність факту порушення позивачем вимог чинного законодавства та наявність підстав для визнання недійсними податкових повідомлень рішень: № 0000932301/2 від 12.01.2005 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 310290 грн. (основний платіж - 245900 грн., штрафні (фінансові) санкції - 64390 грн.); № 000052301/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 101247 грн. основний платіж - 67498 грн., штрафні (фінансові) санкції - 33749 грн.); № 0000032301/2, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2003 року в сумі 34017 грн., січень 2004 року - 16008 грн., лютий 2004 року - 29080 грн.; №0001332301/2, яким виявлено завищення суми, бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2003 року в сумі 29847 грн.

Висновки судів попередніх інстанцій відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам законодавства, діючого на момент спірних правовідносин і не спростовуються доводами касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія -УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Алчевської ОДПI в Луганській області залишити без зад оволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 06.06.2005 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.07.2005 року - без змін.