ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Конюшко К.В.,
суддів: Карася О.В., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М., Усенко
Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
за участю представників:
від позивача - не з'явились,
від відповідача - Жуковської Н.Ю., Федорчука М.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Вінниці на рішення
Господарського суду Вінницької області від 04 жовтня 2004 року та
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 03
лютого 2005 року по справі № 14/217-04 за позовом ПП
"Торгово-універсальна фірма "Текстиль" до Державної податкової
інспекції у м. Вінниці та Управління державного казначейства у м.
Вінниці про стягнення бюджетної заборгованості.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., осіб, які з'явились
в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо
дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2004 року ПП "Торгово-універсальна фірма "Текстиль"
звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у
м. Вінниці та Управління державного казначейства у м. Вінниці про
стягнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на
додану вартість в сумі 213537,00 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04 жовтня
2004 року, залишеним без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 03 лютого 2005 року, позовні
вимоги ПП "Торгово-універсальна фірма "Текстиль" стягнуто з
Державного бюджету України через відділення Державного
казначейства у м. Вінниці на користь ПП "Торгово-універсальна
фірма "Текстиль" 201037,00 грн. бюджетної заборгованості з податку
на додану вартість. У задоволенні позову в частині стягнення
бюджетної заборгованості з ПДВ сумі 12500 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, ДПI у м.
Вінниці звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України, який своєю ухвалою від 04 листопада 2005 року на
підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив її до
Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня
2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній
відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ДПI у м. Вінниці просить скасувати
рішення судів та постановити нове - про відмову в задоволені
позову з підстав порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга ДПI у м. Вінниці підлягає залишенню без
задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.
Судами було встановлено, що позивач - ПП
"Торгово-універсальна фірма "Текстиль" зареєстроване як платник
податку на додану вартість ДПI у м. Вінниці 05.04.2002 року,
подало до ДПI у м. Вінниці податкові декларації з податку на
додану вартість за період з липня 2003р. по лютий 2004р. і в рядку
18.2 показало від'ємне значення в сумі 539622 грн., вказавши в
рядку 21,25 та 25.2, що дана сума підлягає 100% відшкодуванню за
підсумками поточного звітного періоду на рахунок платника в
установі банку після погашення податкових зобов'язань платника
протягом наступних звітних періодів.
Суми податку на додану вартість з імпортних операцій
позивачем сплачені в повному обсязі, що підтверджується
матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями та довідками
Вінницької митниці та довідкою ДПI у М.Вінниці №
80т-23-30/31909607 від 28.04.2004 року про результати
документальної перевірки правильності обчислення сум податку на
додану вартість Приватним підприємством "Торгово-універсальна
фірма "Текстиль" за період з 01.07.2003 року по 01.02.2004 року.
Відповідно до висновків, викладених в довідках №512, №513 від
28.04.2004 року, позивачу було відшкодовано з бюджету суми ПДВ по
деклараціях за листопад 2003 року на загальну суму 160000 грн., що
підтверджується банківською випискою від 29.04.2004 року.
У зв'язку із збільшенням податкового зобов'язання у лютому
2004 року, сума відшкодування ПДВ була зменшена у розмірі 166085
грн., а тому загальна сума яка підлягає відшкодуванню 213537 грн.
Податковим органом не відшкодована позивачу сума 213537,00
грн., що підтверджується витягом з облікової картки позивача -
платника податку на додану вартість.
Як вбачається з декларації за квітень 2004 року, у ПП
"Торгово-універсальна фірма "Текстиль" виникло податкове
зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12500,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ПП "Торгово-універсальна фірма
"Текстиль" в частині відшкодування 201037,00 грн. бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість, суди правильно
виходили з вимог Закону "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Закону України "Про цінні папери та фондову біржу"
( 1201-12 ) (1201-12)
, Порядку відшкодування податку на додану вартість,
затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та
Державного казначейства України №209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
від
02.07.1997р. (в редакції наказу ДПА України та Державного
казначейства України №200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
від 21.05.2001р.)
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №489/5680 від
08.06.2001р., Основних умов випуску облігацій внутрішньої
державної позики для погашення простроченої бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість, затвердженими
постановою Кабінету Міністрів України № 2014 від 25.12.2003р.
( 2014-2003-п ) (2014-2003-п)
, інших нормативно-правових актів та встановлених
по справі обставин.
Згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якщо сума податку, яка
визначається як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, і послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового
кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску,
обігу та погашення казначейських чеків встановлюється
законодавством.
За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування
може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з
цього податку.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"
( 1344-15 ) (1344-15)
не передбачається обов'язків для платників податку на
додану вартість, перед яким існує прострочена бюджетна
заборгованість з відшкодування сум ПДВ, погашення платникам
податку простроченої бюджетної заборгованості з належних до
відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики на
умовах і в порядку, затвердженими Кабінетом Міністрів України, але
передбачається така можливість.
У разі, коли у платника податку протягом трьох звітних
періодів після дати відшкодування суми повністю або частково не
були використані платником в погашення податкових зобов'язань за
їх відсутністю, то відшкодування відбувається відповідно до його
волевиявлення.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про цінні папери та
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, облігації усіх видів розповсюджуються
тільки на добровільних засадах.
Згідно з Основними умовами випуску облігацій внутрішньої
державної позики для погашення простроченої бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість, ці умови є публічною
пропозицією платникам податку щодо оформлення простроченої
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість облігаціями
внутрішньої державної позики.
Таким чином, сума ПДВ, заявлена до відшкодування, може бути
відшкодована шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної
позики тільки за згодою позивача - ПП "Торгово-універсальна фірма
"Текстиль". Позивач такої згоди не давав.
Відповідно до п.п 4.1 п.4 Порядку відшкодування податку на
додану вартість, відшкодування податку на додану вартість з
бюджету здійснюється органам Державного казначейства України за
висновками податкових органів або за рішенням суду.
З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій
прийшли до обгрунтованого висновку про необхідність задоволення
позову в частині стягнення 201037 грн. бюджетної заборгованості,
та відмови в частині стягнення 12500 грн.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці
залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької
області від 04 жовтня 2004 року та постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 03 лютого 2005 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: /підпис/
_______________________
Конюшко К.В.
Судді: /підписи/
_______________________
Карась О.В.
_______________________
Маринчак Н.Є.
_______________________
Шипуліна Т.М.
_______________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно.
Суддя: Т.М.Шипуліна