розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Київського районного суду міста Полтави від 14 липня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 30 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області, Державного казначейства України про зобов'язання вчинити дії, перерахунок надбавки за вислугу років, щомісячного довічного грошового утримання та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

27 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Просив зобов'язати Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного утримання, період роботи в органах прокуратури Полтавської області з 01 серпня 1989 року по 17 травня 1990 року стажистом на посаді помічника прокурора, виплатити належні суми щомісячного довічного грошового утримання та щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас з 18 жовтня 2005 року. Також просив стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Київського районного суду міста Полтави від 25 квітня 2006 року прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині нарахування та виплати надбавки за вислугу років в розмірі 30 відсотків і провадження в справі в цій частині закрито. Ухвала набрала законної сили.

Постановою Київського районного суду міста Полтави від 14 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 30 жовтня 2006 року, позов задоволено частково: зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного утримання, період роботи в органах прокуратури Полтавської області з 01 серпня 1989 року по 17 травня 1990 року, зарахувати та виплатити позивачу належні до сплати суми щомісячного довічного грошового утримання. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 8,50 грн.

В касаційній скарзі Державна судова адміністрація України, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 22 січня 1993 року ОСОБА_1 перебуває на посаді судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області не зарахувало в стаж, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного утримання, період стажування на посаді помічника прокурора Автозаводського району міста Кременчука Полтавської області з 01 серпня 1989 року по 17 травня 1990 року.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивач фактично виконував обов'язки помічника прокурора, тому цей період підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного утримання.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Право судді на відставку встановлено статтею 43 Закону України "Про статус суддів" (2862-12) .

Згідно частини другої вказаної статті до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах, зокрема, суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Роз'яснення поняття "прокурор" міститься у статті 56 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , де зазначено, що під ним слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Суди дійшли правильного висновку про те, що оскільки позивач фактично виконував обов'язки помічника прокурора Автозаводського району м. Кременчука і цей період зараховується до прокурорського стажу, то, відповідно, - і до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Оскільки приведені обставини не були враховані при визначенні статусу позивача, тому суди правомірно зобов'язали суб'єкта владних повноважень усунути порушення його прав.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для їх скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Посилання апеляційного суду на Положення про організацію в органах прокуратури України роботи з молодими спеціалістами, які закінчили вищі юридичні навчальні заклади, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 24 вересня 1992 року №307к є помилковим, оскільки стажування позивача відбувалося до введення його в дію. Тому з мотивувальної частини ухвали підлягає виключенню посилання на вказаний нормативний акт.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду міста Полтави від 14 липня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 30 жовтня 2006 року - без змін, виключивши з мотивувальної частини ухвали апеляційного суду посилання на Положення про організацію в органах прокуратури України роботи з молодими спеціалістами, які закінчили вищі юридичні навчальні заклади, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 24 вересня 1992 року №307к.