ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15.10.2002 Справа N 14-48
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі <...>:
за участю представника позивача: Погорілого О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за касаційною
скаргою Закритого акціонерного товариства "Футбольний клуб
"Чорноморець" (далі - ФК "Чорноморець") на постанову Вищого
господарського суду України від 16 липня 2002 року справу за
позовом ФК "Чорноморець" до закритого акціонерного товариства
"Футбольний клуб "Волинь" (далі - ФК "Волинь") і громадської
організації спортивний клуб "Волинь-1" (далі - ГОСК "Волинь-1")
про визнання договору про правонаступництво недійсним,
в с т а н о в и в:
З позовом до господарського суду Волинської області ФК
"Чорноморець" звернувся 14 січня 2002 року.
Заявлена позовна вимога мотивована тим, що згідно з
оспорюваним договором ГОСК "Волинь-1" прийняла на себе борги ФК
"Волинь" перед Професійною футбольною лігою, а також контрактні
зобов'язання перед футболістами, тренерами та іншими працівниками
ФК "Волинь". У зв'язку з цим ФК "Волинь" відмовився виконати свої
зобов'язання за укладеним з позивачем договором від 6 лютого
2001 року щодо передачі останньому двох гравців у рахунок
погашення заборгованості в сумі 163900 грн. Недійсність договору
пояснюється тим, що ГОСК "Волинь-1" є громадською організацією, не
є суб'єктом підприємницької діяльності, а тому ФК "Волинь" не мав
права передавати, а вона не мала права приймати на себе
зобов'язання останнього, що відносяться до комерційної діяльності
(наприклад, трансферні угоди - передача футболістів з одного клубу
в інший), яка відповідно до законодавства підлягає ліцензуванню. У
зв'язку з цим, оспорюваний договір суперечить статутним цілям
діяльності ГОСК "Волинь-1" і тому є недійсним на підставі
статті 50 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Ухвалою суду від 22 січня 2002 року позовні матеріали
повернуті позивачу. Ухвала обгрунтована тим, що в порушення вимог
статті 2, пункту п'ятого статті 54, пункту четвертого статті 57
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
позовній заяві не викладені обставини та не зазначені докази, що
підтверджують, які права та охоронювані законом інтереси позивача
порушені оспорюваним договором між відповідачами.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
10 квітня 2002 року ухвала суду першої інстанції залишена без змін
з тих самих підстав.
Оскаржуваною постановою Вищий господарський суд України
постанову апеляційного суду залишив без змін. Ця постанова
обгрунтована тим, що оспорюваний договір не є таким, що порушив
права і інтереси позивача, що охороняються законом.
У касаційній скарзі ФК "Чорноморець" просить ухвалені у
справі судові рішення скасувати, а справу передати на новий
розгляд, мотивуючи свої вимоги невідповідністю оскаржуваних рішень
нормам матеріального права, а також судовій практиці Верховного
Суду України. На його думку, відмова господарських судів
розглянути справу і вирішити спір по суті є порушенням
гарантованого Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
права кожній
особі на судовий захист, що суперечить також постанові Пленуму
Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року "Про
застосування Конституції України при здійсненні правосуддя"
( v0009700-96 ) (v0009700-96)
.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників
сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши
матеріали справи. Верховний Суд України вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі. Правосуддя здійснюється виключно судами.
Підвідомчість справ судам загальної юрисдикції визначається
процесуальними законами, зокрема, господарським судам -
Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до статті 1 вказаного Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
право на
звернення до господарського суду мають підприємства та
організації, які звертаються за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав та інтересів, що охороняються законом.
ФК "Чорноморець" як господарське товариство, згідно зі
статтею 2 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
,
є підприємством.
У пред'явленому до суду позові він грунтовно з посиланням на
правові акти мотивував, в чому, на його думку, оспорюваний договір
порушує його права та інтереси як кредитора перед ФК "Волинь".
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд порушує справи за позовними
заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються за
захистом своїх прав та інтересів, що охороняються законом.
Факт звернення підприємства до суду за захистом прав та
інтересів, що охороняються законом, підтверджується пред'явленням
позову у встановленому порядку.
Господарський суд за наявності зазначених фактів зобов'язаний
порушити провадження у справі, розглянути справу і вирішити спір
по суті з ухваленням судового рішення.
На стадії порушення провадження у справі суд не має права
з'ясовувати, чи дійсно права та інтереси позивача порушено,
оскільки це можливо зробити з дотриманням основних засад
судочинства (стаття 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
) в
судовому процесі за порушеною справою.
Отже, ухвалені у справі судові рішення грунтуються на
неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального
права, тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на розгляд
по суті до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно
оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і
вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки
сторін і, в залежності від встановленого, правильно застосувати
норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та
ухвалити законне і обгрунтоване судове рішення.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Футбольний клуб "Чорноморець" задовольнити, постанову Вищого
господарського суду України від 16 липня 2002 року, постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10 квітня
2002 року та ухвалу господарського суду Волинської області від
22 січня 2002 року скасувати, а справу передати для розгляду по
суті до господарського суду Волинської області.
Постанова є остаточною і оскарженню це підлягає.
Вісник господарського судочинства, рік 2004, N 1