Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2002р.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого - Судді
розглянула апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку
соціального розвитку "УУУ" в особі його Київської міської філії на
рішення Господарського суду м. Києва від ХХ.ХХ.2002 р. у справі №
00/00
за позовом Закритого акціонерного товариства "ХХХ"
до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "УУУ" в
особі його Київської міської філії
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТТ"
про визнання частково недійсним договору застави від ХХ.ХХ.1999 р.
№ 1 та про визнання зобов'язання позивача за цим договором
припиненим за участі представників:
від позивача: Присутні від відповідача: Присутні від третьої
особи: Присутні
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Арбітражним судом м. Києва було винесено рішення від ХХ.ХХ.01 р. у
справі № 22/20 за позовом ЗАТ "ХХХ" до АКБ "УУУ", за участю
третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ
"ТТТ", яким позовні вимоги задоволені -визнано недійсним в частині
предмету договір застави № 1, укладений ХХ.ХХ.99 р. між ЗАТ "ХХХ"
і АКБ "УУУ", та визнано позивача поручителем за вказаним договором
з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 194 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Постановою заступника Голови Арбітражного суду м. Києва від
ХХ.ХХ.01 р. рішення у справі № 00/00 від ХХ.ХХ.01 р. залишено без
змін.
Постановою Вищого Господарського суду України від ХХ.ХХ.01 р.
заяву АКБ "УУУ" про перевірку постанови від ХХ.ХХ.01 р. задоволене
частково - рішення від ХХ.ХХ.01 р. та постанову від ХХ.ХХ.01 р.
арбітражного суду м. Києва у справі № 00/00 скасовано, а справу
передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
При новому розгляді справи позивач доповнив позовні вимоги вимогою
про визнання його зобов'язань, як поручителя за ТОВ "ТТТ" перед
АКБ "УУУ" за договором № 1, припиненими.
Рішенням господарського суду м. Києва від ХХ.ХХ.2002р. у справі №
00/00 позов задоволене, визнано недійсним в частині предмету,
договір застави № 1 від ХХ.ХХ.99 p., укладений між Закритим
акціонерним товариством "ХХХ" та Акціонерно-комерційним банком
соціального розвитку "УУУ"; визнано зобов'язання Закритого
акціонерного товариства "ХХХ", як поручителя за Товариство з
обмеженою відповідальністю "ТТТ" перед Акціонерно-комерційним
банком соціального розвитку "УУУ" за договором № 1 від ХХ.ХХ.99 р.
припиненими.
Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського
суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду м. Києва
від ХХ.ХХ.2002р. у справі № 00/00, в якій просить рішення
скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в
задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.
Києва від ХХ.ХХ.2002р. у справі № 00/00 залишити без змін.
Матеріалами справи встановлено:
ТОВ "ТТТ" та АКБ "УУУ" уклали кредитну угоду № 1 від ХХ.ХХ.1999
року, за якою позивач надав ТОВ "TTT" кредит у сумі 3 000 000
грн., з терміном погашення не пізніше ХХ.ХХ.2000 року.
Відповідно до Кредитної угоди (п. 2.1.), в забезпечення виконання
зобов'язань Позичальника, прийнята нерухомість (будівля), однак,
яка саме не зазначено. Підстав та особи, яка передала нерухомість
в забезпечення зобов'язань, з посиланням на відповідні договори, в
Кредитній угоді не зазначено. Крім того, відповідно до п. 2.2
Кредитної угоди, наданий кредит забезпечувався всім належним.
Листом № 4 від ХХ.ХХ.99 р. ТОВ "ТTT" письмово звернулось до ЗАТ
"ХХХ" з проханням з метою забезпечення отримання коштів в
банківських установах, дати згоду виступити поручителем за
кредитним зобов'язанням ТОВ "ТТТ".
ЗАТ "ХХХ" виступив в якості майнового поручителя за виконання ТОВ
"ТТТ" зобов'язань за кредитною угодою від ХХ.ХХ.99 p., уклавши
договір застави № 1 від ХХ.ХХ.99 р., за яким позивач та передав в
заставу 1-й та 2-й поверхи нежитлового будинку по вул. Г-а, 6 в м.
Києві за договірною ціною 6 000 000 грн.
Згідно зі ст. 178 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
виконання зобов'язань
може забезпечуватися, згідно з законом або договором як неустойкою
чи заставою, так і поручительством та гарантією.
Відповідно до ст. 1 Закону України " Про заставу " ( 2654-12 ) (2654-12)
застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави
кредитор (заставодержатель) має право, в разі невиконання
боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання,
одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед
іншими кредиторами. Згідно зі ст. 11 Закону України "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя
особа (майновий поручитель). Відповідно до цього законодавство
України передбачає, що заставодавцем може бути не лише боржник за
забезпеченим заставою зобов'язанням, а й третя особа.
Колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла
висновку, що позивач укладаючи договір застави № 1 від
ХХ.ХХ.1999р. усвідомлював, що він укладає договір застави свого
майна в забезпечення виконання третьою особою зобов'язання за
кредитним договором.
Відповідно до п.2.3. цього Договору заставодержатель набуває право
звернення стягнення на предмет застави у день, який є календарним
наступним днем після дня коли боржник, повинен був повністю
виконати всі зобов'язання за Кредитним договором у випадку, якщо
будь-яке із зобов'язань Боржника за Кредитним договором не буде
виконано.
За таких обставин, колегія дійшла висновку, що рішення суду першої
інстанції в частині визнання недійсним в частині предмету договір
застави № 1 від ХХ.ХХ.99 р. між Закритим акціонерним товариством
"ХХХ" та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УУУ"
на підставі ч. 2 ст. 58 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, не відповідає
обставинам справи, а тому позовні вимоги не підлягають
задоволенню.
В матеріалах справи знаходиться також договір застави № 1 від
ХХ.ХХ.2000р. за яким ЗАТ "ХХХ" надає АКБ "УУУ" в заставу цілісний
матеріальний комплекс, що знаходиться за адресою м. Київ, вул.
Г-а, 6. Даним договором застави ЗАТ "ХХХ" виступає майновим
поручителем за виконання зобов'язання АТЗТ "ТТТ" і ТОВ "ТТТ-Р".
Пунктом 3.1.2 даного договору сторони визначили, що майно, яке є
предметом цього договору (договір застави № 1 від ХХ.ХХ.2000р.),
на момент підписання цього договору не заставлене (не закладене),
у спорі і під забороною відчуження не перебуває, не продане та не
відчужене у інший спосіб, доручення на управління та/або
розпорядження ним не видано, права третіх осіб на це майно
відсутнє.
Відповідно до ст. 220 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання
припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного
зобов'язання іншим між тими ж особами.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що уклавши договір застави №
1 від ХХ.ХХ.2000р., за яким ЗАТ "ХХХ" надає АКБ "УУУ" в заставу
цілісний матеріальний комплекс, що знаходиться за адресою м. Київ,
вул. Г-а, 6, сторони досягли згоди щодо заміни зобов'язання за
договором застави № 1 від ХХ.ХХ.99 р. на зобов'язання за договором
застави № 1 від ХХ.ХХ.2000р., оскільки обидва договори укладені
між тими ж сторонами і щодо того ж предмету.
За таких обставин, колегія Київського апеляційного господарського
суду вважає, що зобов'язання сторін за договором застави № 1 від
ХХ.ХХ.99 р. припинено угодою сторін про заміну одного зобов'язання
іншим, тобто з моменту укладення договору застави № 1 від
ХХ.ХХ.2000р., а тому позовна вимога про визнання зобов'язання ЗАТ
"ХХХ" як майнового поручителя за договором застави № 1 від
ХХ.ХХ.99 р. припиненими підлягає задоволенню.
Відповідно до вищенаведеного, колегія Київського апеляційного
господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга
Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "УУУ" в особі
його Київської міської філії підлягає задоволенню частково, а
рішення господарського суду м. Києва від ХХ.ХХ.2002р. у справі №
00/00 скасуванню в частині визнання недійсним договору застави № 1
від ХХ.ХХ.1999р.
Керуючись ст. 101, ст.103 - 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
КОЛЕГІЯ ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну Акціонерного комерційного банку соціального розвитку
"УУУ" в особі його Київської міської філії задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від ХХ.ХХ.2002р. у справі №
00/00 скасувати в частині визнання недійсним договору застави № 1
від ХХ.ХХ.1999р. та прийняти нове рішення в цій частині.
В задоволенні позову в частині визнання недійсним договору застави
№ 1 від ХХ.ХХ.1999р. відмовити.
В частині визнання зобов'язання Закритого акціонерного товариства
"ХХХ" як майнового поручителя за договором застави № 1 від
ХХ.ХХ.99 р. рішення господарського суду м. Києва від ХХ.ХХ.2002р.
у справі № 00/00 залишити без змін.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "ХХХ" на користь
Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "УУУ" в особі
його Київської міської філії 21 грн. 25 коп. державного мита за
перевірку в апеляційному порядку. Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.
Матеріали справи №00/00 повернути господарському суду м. Києва.