за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Кратос", ОСОБА_2, Державний реєстратор комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" Прохоренко Катерина Андріївна, Державний реєстратор Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації Сергієнко Ірина Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігейт Пропертіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮАЙПІ ЛТД", про визнання протиправною бездіяльності та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Сігейт Пропертіс" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року (колегія у складі головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Бабенка К.А., Епель О.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст України), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Кратос" (далі - третя особа-1, ТОВ "МЮК "Кратос"), ОСОБА_2 (далі - третя особа-2, ОСОБА_2 ), Державний реєстратор комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" Прохоренко Катерина Андріївна (далі - третя особа-3, Державний реєстратор Прохоренко К.А.), Державний реєстратор Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації Сергієнко Ірина Іванівна (далі - третя особа-4, Державний реєстратор Сергієнко І.І.), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович (далі - третя особа-5, Приватний нотаріус Легкобит С.О.), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна (далі - третя особа-6, Приватний нотаріус Гречана Р.Т.), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна (далі - третя особа-7, Приватний нотаріус Малаховська І.В.), ОСОБА_3 (далі - третя особа-8, ОСОБА_3 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігейт Пропертіс" (далі - третя особа-9, ТОВ "Сігейт Пропертіс), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮАЙПІ ЛТД" (далі - третя особа-10, ТОВ "ЮАЙПІ ЛТД"), в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не забезпечення права позивача на участь у розгляді скарги та/або на подання письмових пояснень по суті цієї скарги;

- визнати протиправним та скасування наказ відповідача від 10.06.2019 № 1730/3 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року позов задоволено повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 7 жовтня 2020 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та закрив провадження у справі.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між учасниками даної справи існує невирішений спір про право, який стосується корпоративних прав позивача та їх передачі до ТОВ "Сігейт Пропертіс", що також впливає на майнові права та інтереси третіх осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 і ТОВ "Сігейт Пропертіс", не погодившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року, звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач наводить доводи з приводу того, що спір у цій справі є публічно-правовим, позаяк стосується оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень при розгляді скарги та порушення процедури розгляду цієї скарги. Підтвердженням цьому є правові висновки постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 910/8424/17.

ТОВ "Сігейт Пропертіс" у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. У скарзі заявник зазначає, що Міністерство юстиції України у правовідносинах щодо яких виник спір у цій справі діє як суб`єкт владних повноважень, тому спір є публічно-правовим і має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач надіслав до Суду відзив на касаційні скарги, відповідно до якого проти задоволення касаційних скарг заперечує, просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, ухвалену по цій справі, залишити без змін..

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою від 1 грудня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року та витребував із Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи № 640/12435/19.

7 грудня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Сігейт Пропертіс".

Ухвалою від 17.12.2020 Верховний Суд призначив справу до розгляду в попереднє судове засідання.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 05.06.2019 ОСОБА_2 звернувся до Мін`юсту України із скаргою на реєстраційні дії у порядку статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та рішення державного реєстратора в порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2019 № 1730/3 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно" скасовано такі реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проведені стосовно ТОВ "ПІКБЛЕНК":

- від 19.02.2019 № 10741070011035120 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором КП "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" Прохоренко К.А. ;

- від 21.02.2019 № 10741070012035120 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Сергієнко І.І. ;

- від 01.03.2019 № 10741070013035120 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", № 10741050014035120 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та від 02.03.2019 р. № 10741070015035120 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені приватним нотаріусом КМНО Легкобитим С.О. ;

- від 02.05.2019 № 10741070016035120 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену приватним нотаріусом КМНО Гречаною Р.Т. ;

- від 22.05.2019 № 10741050017035120 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", № 10741070018035120 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" та № 10741220019035120 "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо виділу", а також від 23.05.2019 року № 10741050020035120 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведені приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.05.2019 № 47023107, прийняте приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В.

Підставою для винесення такого наказу слугував висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 10.06.2019.

ОСОБА_1, не погодився з висновками комісії та наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2019 №1730/3 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно" щодо скасування реєстраційних дій про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "МЮК "Кратос" з ОСОБА_1 до ОСОБА_2, а також щодо державної реєстрації переходу права власності нерухомого майна від ТОВ "МЮК "Кратос" до ТОВ "Сігейт Пропертіс", звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2019 №1730/3 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно" скасовані реєстраційні дій про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "МЮК "Кратос".

Наказ Міністерства юстиції України від 10.06.2019 №1730/3 прийнятий за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 стосовно реєстраційних дій щодо реєстрації кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "МЮК "Кратос" ОСОБА_1, а також щодо державної реєстрації переходу права власності нерухомого майна від ТОВ "МЮК "Кратос" до ТОВ "Сігейт Пропертіс".

Тобто, позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття позивачем корпоративних прав на ТОВ "МЮК "Кратос", а також правомірності передачі права власності указаного товариства до ТОВ "Сігейт Пропертіс" і впливають на майнові права та інтереси третіх осіб.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі, не зважаючи на участь суб`єкта владних повноважень, не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Насамперед у справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, корпоративного права ТОВ "МЮК "Кратос" і права власності ТОВ "Сігейт Пропертіс" внаслідок скасування раніше вчинених реєстраційних дій, відповідно до яких саме він (позивач) вважався кінцевим бенефіціарним власником, а власником раніше належного ТОВ "МЮК "Кратос" об`єкту незавершеного будівництва - ТОВ "Сігейт Пропертіс".

До того ж, суди встановили, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/7790/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ТОВ "Сігейт Пропертіс", ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" про :

- визнання недійсним правочину щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" у розмірі 100%, що у грошовому виразі складає 10 075 000 грн, оформлений договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 29.11.2018 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 29.11.2018, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- визнання недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформлені рішенням №19/2 учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 19.02.2019;

- визнання недійсним правочину щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" у розмірі 100%, що у грошовому виразі складає 10 075 000 грн, оформлений договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" №1/03/2019 від 01.03.2019 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- визнання недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформлені рішенням №01/03/19 учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019;

- визнання недійсною редакції Статуту ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", затвердженої рішенням №01/03/19 учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019;

- визнання недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформленого рішенням №02-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 02.05.2019;

- визнання недійсною редакцію статуту ТОВ "Пікбленк", затвердженої рішенням №02-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 02.05.2019;

- визнання недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформленого рішенням №22-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Пікбленк" від 22.05.2019;

- визнання недійсною редакції статуту ТОВ "Пікбленк", затвердженої рішенням №22-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Пікбленк" від 22.05.2019;

- визнання недійсним правочину щодо переходу до ТОВ "Сігейт Пропертіс" права власності на незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга), загальною площею 20299,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 97000780000), оформлений актом приймання-передачі активів згідно розподільчого балансу від 22.05.2019.

Отже, між учасниками даної справи існує невирішений спір про право.

Колегія суддів вважає за потрібне відзначити, що у разі, коли порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову; далі - ГПК України (1798-12) ) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Колегія суддів також окремо відзначає, що оскаржуване рішення щодо скасування реєстраційної дії стосується третіх осіб, а позивач оскаржує таке рішення саме як засновник юридичної особи, а отже об`єктивно спірні правовідносини стосуються припинення у однієї особи та виникнення у іншої майнових (корпоративних) прав.

Тобто, як правильно встановив суд апеляційної інстанції, звернення позивача до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту його права не у сфері публічно-правових відносин, а у сфері корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

В даному випадку без надання правової оцінки відносин між позивачем та третіми особами спір не може бути вирішено, а права позивача не можуть бути захищені ефективно в порядку адміністративного судочинства.

Отже, у справі, що розглядається, оскаржуються дії та рішення, яким передує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів юридичної особи, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а та від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а та у постановах Верховного суду від 26 лютого 2020 року у справі № 825/1885/17 та від 05 березня 2020 року у справах № 826/9731/16, 826/10380/18.

За такого правового регулювання, встановлених обставин та наявності правової позиції Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів Верховного Суду погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.

При цьому Верховний Суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 910/8424/17 (провадження № 12-39гс18) викладено правовий висновок щодо розгляду цих спорів саме в порядку адміністративного судочинства. Позовні вимоги у зазначеній справі стосувалися визнання незаконними та скасування рішень Комісії Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін?юсту про скасування рішень державного реєстратора, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки, та про поновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Натомість у справі, що розглядається, спір виник щодо корпоративного та управлінського контролю товариства з обмеженою відповідальністю та його майна. Отже, правовідносини не є подібними.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, постановив судове рішення при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.

За приписами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.