ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2004                                   Справа N 9/101-44

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

приватного  підприємця М-к Тетяни Степанівни на ухвалу Львівського

апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2003 року у  справі

№  9/101-44  за позовом Волинського обласного управління у справах

захисту  прав  споживачів  до  приватного  підприємця  М-к  Тетяни

Степанівни про стягнення суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

У вересні 2003 року Волинське обласне управління у справах захисту

прав  споживачів  звернулось  до  господарського  суду  Волинської

області  з  позовом до приватного підприємця М-к Тетяни Степанівни

про  стягнення  штрафу  в  розмірі  125,92  грн.,  посилаючись  на

порушення   відповідачем     норм  Закону  України  "Про  рекламу"

( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
        .

Рішенням господарського суду Волинської області від 13 жовтня 2003

року позов задоволено.  Стягнуто з відповідача на користь позивача

125,92 грн. штрафу та судові витрати.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30 жовтня

2003 року апеляційну скаргу відповідача повернуто без розгляду.

В касаційній   скарзі   приватний  підприємець  М-к  Т.С.  просить

скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до  того  ж

суду  для  розгляду,  посилаючись  на  порушення судом попередньої

інстанції норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи,  обговоривши доводи касаційної  скарги,

суд  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає  задоволенню з таких

підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду,  суд  другої  інстанції

послався на відсутність доказів надіслання копії касаційної скарги

іншій  стороні  у  справі,   зазначивши,   що   належним   доказом

направлення копії скарги є бланк опису вкладення,  отже квитанція,

яка  надана  скаржником,  не  може  вважатись   належним   доказом

відправлення копії касаційної скарги.

Такий висновок  суперечить  фактичним  обставинам справи та нормам

процесуального  права.  Скаржник  подав  доказ  надіслання   копії

касаційної скарги - квитанцію, що видана поштовим відділенням.

Згідно  ст.  32  Господарського  процесуального  кодексу   України

( 1798-12 ) (1798-12)
          така  квитанція  є  доказом.  У  випадку  сумніву  її

вірогідності,   чи  дійшовши  висновку  про  недостатність  такого

доказу, суд міг і повинен був витребувати додаткові докази, але не

мав законних підстав для повернення скарги.

За таких   обставин,   ухвала   апеляційного  господарського  суду

підлягає скасуванню,  з направленням справи до  того  ж  суду  для

розгляду.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11, 111-12,

111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу   приватного  підприємця  М-к  Тетяни  Степанівни

задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30  жовтня

2003 року у справі № 9/101-44 скасувати, а справу передати до того

ж суду для вирішення питання про прийняття апеляційної  скарги  до

розгляду.