ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2004 Справа N 12/514
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
за участю представників сторін :
позивача - А.А.А.,
відповідача - Б.Б.Б.,
розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"XXX", м. Н-ськ Київської області (далі - ЗАТ "XXX")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.12.2003 p.
зі справи № 12/514
за позовом ЗАТ "XXX"
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Б.Б.Б., м.
Київ (далі - СПД Б.Б.Б.)
про стягнення 8006,13 грн.,
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ "XXX" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом
до СПД Б.Б.Б. про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок
неоплати отриманого товару, в сумі 7996, 28 грн. та трьох
процентів річних в сумі 9,85 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.01.2003 відповідач
оплатив позивачеві суму 443, 40 грн., у зв'язку з чим сума
основного боргу на час розгляду справи цим судом становила 7552,88
грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2003 (суддя
Прокопенко Л.В.) з СПД Б.Б.Б. стягнуто на користь ЗАТ "XXX"
7552,88 грн. основного боргу, 9,31 грн. - три проценти річних та
суму судових витрат. У прийнятті відповідного рішення суд виходив
з того, що товар отриманий від позивача відповідачем, а останній
не надав доказів оплати цього товару.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.12.2003 (колегія суддів у складі: Синиця О.Ф. - головуючий,
судді Гольцова Л.А. і Муравйов О.В.) рішення суду першої інстанції
скасовано; у задоволенні позову відмовлено. Постанову мотивовано
тим, що за отриманий товар відповідач розрахувався з позивачем
повністю до подання позову у даній справі.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ
"XXX" просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення
суду першої інстанції залишити без змін. Скаргу мотивовано
неправильним застосуванням апеляційною інстанцією норм
процесуального права щодо змагальності сторін та оцінки судом
доказів у справі із зазначенням, що кошти, на перерахування яких
посилається СПД Б.Б.Б., до ЗАТ "XXX" не надходили.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з урахуванням такого.
Судом першої інстанції встановлено, що:
- СПД Б.Б.Б. одержано від ЗАТ "XXX" товар на загальну суму
7996,28 грн.;
- оскільки сторонами не було встановлено строк виконання
зобов'язань, ЗАТ "XXX" направило СПД Б.Б.Б. письмову вимогу про
погашення заборгованості;
- СПД Б.Б.Б. заборгованість не погасив та не надав суду документи,
що підтверджували б оплату ним товару (крім суми 443, 40 грн.,
одержання якої ЗАТ "XXX" підтверджує).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що:
- СПД Б.Б.Б. розрахувався із ЗАТ "XXX" за отриманий товар, про що
свідчать касові квитанції відділення № 1 філії АБ "SSS" в м.
Києві;
- актом звірки, складеним сторонами, підтверджено відповідний рух
товарів; інших торговельних операцій між сторонами не було;
- повну сплату коштів СПД Б.Б.Б. здійснено 30.12.2002 та 3, 9, 16
і 27 січня 2003 року, тобто до подання позову.
Причиною спору у справі стало питання про належне виконання СПД
Б.Б.Б. зобов'язання щодо сплати ЗАТ "XXX" коштів, які, за
твердженням останнього, на його рахунок не надходили; на
підтвердження цього назване товариство посилається на лист філії
АБ "SSS" в м. Києві.
Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання припиняється виконанням,
проведеним належним чином.
Згідно з пунктом 24.3 статті 24 Закону України "Про платіжні
системи та переказ грошей в Україні" ( 2346-14 ) (2346-14)
при використанні
документа на переказ готівки ініціювання переказу грошей
вважається завершеним з моменту прийняття до виконання, зокрема,
банком документа на переказ готівки разом з сумою грошей у
готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до
виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку чи
відповідним чином оформленою квитанцією.
З установлених апеляційною інстанцією обставин справи вбачається,
що СПД Б.Б.Б. відповідно до наведеного законодавчого припису
ініціював переказ через банк грошей їх отримувачеві - ЗАТ "XXX" і,
таким чином, виконав своє грошове зобов'язання перед останнім.
Що ж до відповідальності, пов'язаної з проведенням переказу
грошей, то вона згідно з пунктом 32.1 статті 32 названого Закону
( 2346-14 ) (2346-14)
покладається на банк. Переказ грошей вважається
завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок
отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1
статті 30 цього ж Закону ( 2346-14 ) (2346-14)
).
Відтак апеляційна інстанція дійшла правильного висновку про
необхідність відмови у задоволенні позову ЗАТ "XXX" до СПД Б.Б.Б.,
і в зв'язку з цим не вбачається правових підстав для скасування
оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.12.2003 p. зі справи № 12/514 залишити без змін, а касаційну
скаргу закритого акціонерного товариства "XXX" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь