ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 Справа N 11/310-02
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
судді
за участю повноважних представників:
від позивача
від відповідачів
розглянувши у
відкритому засіданні
касаційну скаргу ВАТ "Харківський завод "Б"
на рішення від 29 вересня 2003 року
господарського суду Харківської області
та постанову від 18 листопада 2003 року
Харківського апеляційного господарського суду
за позовом ВАТ КБ "Н"
до ЗАТ "Завод "Б",
ВАТ "Харківський завод "Б", ТОВ "П",
СКБ у формі ТОВ "К"
про визнання угод недійсними,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Харківської області з позовом, в якому просить: визнати
недійсною угоду про передачу нежитлових приміщень літ. А-3, Б-2,
Е-4, 3-1, И-1, К-1, В-1, Ж-2, розташованих за адресою: м.
Харків, укладену між першим та другим відповідачами та оформлену
актом приймання-передачі від 25.03.2002 року; визнати недійсною
угоду про передачу нежитлових приміщень літ. А-3, Б-2, Е-4, З-1,
И-1, К-1, В-1, Ж-2, розташованих за адресою: м Харків, укладену
між другим та третім відповідачами та оформлену актом приймання-
передачі від 07.04.2002 року; визнати недійсною угоду про
передачу нежитлових приміщень літ. А-3, Б-2, Е-4, 3-1, И-1, К-1,
В-1, Ж-2, розташованих за адресою: м. Харків, укладену між
третім та четвертим відповідачами та оформлену актом приймання-
передачі від 17.04 2002 року.
Позов обґрунтовано тим, що вказане нежитлове приміщення є
предметом застави по договору застави № 232 26 06/01-П від
04.07.2001 року та укладення угоди і передача приміщення
здійснено відповідачами без згоди позивача, як
заставодержателя, що є порушенням ст. ст. 17, 35 Закону України
"Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
.
Рішенням господарського суду Харківської області від
29.09.2003 року позов задоволено частково. Визнано недійсною
угоду про передачу житлових приміщень літ. А-3, Б-2, Б-4, 3-1,
И-1, К-1, В-1, Ж-2, розташованих за адресою: м.Харків,
вул.Сидоренківська,58, укладену між першим та другим
відповідачами та оформлену актом приймання-передачі від
25.03.2002 року. Визнано недійсною угоду про передачу
нежитлових приміщень літ. А-3, Б-2, Б-4, 3-1, И-1, К-1, В-1, Ж-
2, розташованих за адресою м. Харків, укладену між другим та
третім відповідачами та оформлену актом приймання-передачі від
07.04.2002р. Визнано недійсною угоду про передачу нежитлових
приміщень літ. А-3, Б-2, Б-4, 3-1, И-1, К-1, В-1, Ж-2,
розташованих за адресою м. Харків, укладену між третім та
четвертим відповідачами та оформлену актом приймання-передачі
від 17.04.2002 року. Стягнуто з першого, другого та четвертого
відповідачів на користь позивача по 0,85 грн. держмита та по
39,33 грн. судових витрат.
Провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "П"
припинено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18
листопада 2003 року рішення господарського суду залишено без
змін.
У касаційній скарзі ВАТ "Харківський завод" Б" просить вказані
судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм
матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарськими судами
при прийняття оскаржуваних судових рішень норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не
підлягаґ задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2001 року між
позивачем та перший відповідачем був укладений кредитний
договір № 231.26.06/01-КР, відповідно до умов якого позивач
надав першому відповідачеві кредитну лінію на
поповнення оборотних коштів розміром 7500000,00 грн.,
терміном користування з 04.07.2001 року до 03.07.2002 року.
В забезпечення виконання умов кредитного договору
04.07.2001 року був укладений договір застави № 232.26.06/01-
П, відповідно до умов якого заставодавці - ВАТ "Харківський
завод "Б" та ВАТ "Л" виступили як майнові поручителі за
ЗАТ "Завод "Б". В забезпечення виконання зобов'язань боржника
за кредитним договором, заставодавці передали
в заставу заставодержателю майно, що належить їм на
праві власності, у тому числі і нежитлові приміщення літ. А-
3, Б-2, Е-4, 3-1, И-1, К-1, В-1, Ж-2, розташовані за
адресою: м.Харків. Договір нотаріально посвідчений.
Сторони досягли згоди по усіх суттєвих умовах договору застави.
Договір не містить положень, які б не відповідали чинному
законодавству.
В подальшому з дозволу банку (лист № 356-17 від 25.09.2001р.,
лист № 549-17 від 25,09.2001р.) заставодавці, ВАТ
"Харківський завод "Б" та ВАТ "Л", передали предмет застави до
статутного фонду першого відповідача - ЗАТ "Завод "Б". Передача
майна до статутного фонду оформлена додатковою угодою № 2 до
установчого договору ЗАТ "Завод "Б". На підставі розпорядження
Харківського міського голови № 1919 від 12.10.2001 року ЗАТ
"Завод "Б" видано свідоцтво на право власності на нежитлові
приміщення
У зв'язку з тим, що змінився власник заставленого майна,
24.10.2001 року між сторонами була підписана додаткова угода №
2 до договору застави № 232.26.06/01-П від
04.07.2001 року, яка нотаріально засвідчена. Відповідно до умов
додаткової угоди, перший відповідач передав в заставу позивачеві
майно, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним
договором від 04.07.2001 року № 231.26 06/01-КР нежитлові
приміщення літ. А-3, Б-2, Е-4, 3-1, И-1, К-1, В-1, Ж-2,
розташовані за адресою м. Харків, вул.Сидоренківська, 58.
25.03.2002 року перший відповідач, як власник майна, передав
другому відповідачеві у власність нежитлові приміщення літ. А-3,
Б-2, Е-4, 3-1, И-1, К-1, В-1, Ж-2, розташовані за адресою: м
Харків. Угода про передачу майна оформлена актом приймання-
передачі майна від 25.03 2002 року.
07.04.2002 року другий відповідач передав у власність третьому
відповідачеві нежитлові приміщення літ. А-3, Б-2, Е-4, 3-1, И-1,
К-1, В-1, Ж-2, розташовані за адресою: м. Харків. Угода про
передачу майна була оформлена актом приймання-передачі майна від
07.04.2002 року.
Третій відповідач, отримавши у власність від другого відповідача
зазначені нежитлові приміщення, передав їх у власність
четвертому відповідачеві. Угода про передачу майна була
оформлена актом приймання-передачі від 17.04.2002 року.
За таких обставин та враховуючи, що передача майна, що є
предметом застави між відповідачами, була здійснена без згоди
позивача, як заставодержателя, суд вважає, що господарський суд,
з яким погодилась апеляційна інстанція, правильно прийшов до
висновку про визнання недійсними згідно зі статтею 48 ЦК УРСР (
1540-06 ) угод про передачу майна, оформлених актами приймання-
передачі від 25.03.02; 07.04.02; 17.04.02.
При цьому, суд вважає, що господарський суд обгрунтовано виходив
з того, що відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про
заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
заставодавець може відчужувати заставлене
майно тільки за згодою заставодержателя, при умові переходу до
нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою.
Відповідно до вимог ст. 35 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
,
іпотечний заставодавець зобов'язаний отримати згоду
заставодержателя на здійснення дій, пов'язаних зі зміною права
власності на предмет застави.
Враховуючи, що відповідачі передали майно, що було предметом
застави, одне одному, без згоди позивача, господарські суди
правильно прийшли до висновку, що це є порушенням приписів
статей 17 і 35 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
.
Обгрунтованими є також висновки господарських судів про
припинення провадження у справі в частині позовних вимог до
третього відповідача, оскільки державна реєстрація ТОВ "П"
скасована та вказане товариство виключено з ЄДРПО України.
Доводи ВАТ "Харківський завод "Б", викладені в касаційній
скарзі, суд вважає необгрунтованими, оскільки вони
спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають
вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.
Рішення господарського суду та постанова апеляційної інстанції
відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому їх
необхідно залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12
), Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Харківської області від 29 вересня
2003 року та постанову Харківського апеляційного господарського
суд від 18 листопада 2003 року залишити без змін, а касаційну
скаргу ВАТ "Харківський завод "Б" - без задоволення.