ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2004 Справа N 11/252
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ВАТ "ХХХ"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 10.12.03
у справі господарського суду Чернігівської області
за позовом ВАТ "ХХХ", м. Н-ськ
до Державної податкової інспекції у м. Н-ську
про визнання недійсним податкового повідомлення-
рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А. - дов. № 6 від 05.01.04
від відповідача: Б.Б.Б. - дов. № 09/10/10-010 від 08.01.04
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 07.11.03 господарського суду Чернігівської області у
задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 10.12.03 Київського апеляційного господарського
суду рішення від 07.11.03 господарського суду Чернігівської
області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до п.п. "б" п.п 4.1.4
п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким встановлені єдині терміни подання
податкових декларацій, подання розрахунку комунального податку за
звітний період здійснюється протягом 40 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
кварталу, а відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового
зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації,
протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем
відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4
пункту 4.1 статті 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
для подання
податкової декларації.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ "ХХХ" звернулось у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить їх
скасувати, посилаючись на те, що судами невірно застосовані норми
матеріального права, зокрема Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Ухвалою господарського суду Чернігівської
області від 29.04.03 порушена справа № 9/88-Б про банкрутство
позивача і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних
підстав.
Як встановлено господарським судом, ухвалою господарського суду
Чернігівської області від 29.04.03 порушено справу № 9/88-Б про
визнання ВАТ "ХХХ" банкрутом та введено мораторій на вимоги всіх
кредиторів на підставі Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення
виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких
настав до дня введення мораторію, і припинення заходів,
спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),
застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Податкове повідомлення-рішення № 0005581500/0 про застосування до
позивача штрафу за затримку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання на 30 календарних днів граничного строку прийнято
відповідачем 23.06.03.
На момент перевірки Державною податковою інспекцією у м. Н-ську
ВАТ "ХХХ" знаходилось у стадії банкрутства.
Згідно ч.3 ст. 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові
(економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання
грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів).
В преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетними та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
вказано, що цей Закон не регулює питання
погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з
осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Враховуючи вимоги даного Закону господарські суди необґрунтовано
застосували його до спірних правовідносин.
Допущена судами неповнота при розгляді справи не дозволила
здійснити правомірні висновки дійсним правовідносинам сторін та
застосувати норми матеріального права, тому рішення та постанова у
справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
господарському суду.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 10.12.03 Київського апеляційного господарського суду
та рішення від 07.11.03 господарського суду Чернігівської області
зі справи № 11/252 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Чернігівської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко