ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2004 Справа N 31/147
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Чабана В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача - Бережної О.П. та
представника відповідача - Козаренка Є.В.
касаційну скаргу ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний
комбінат"
на постанову від 21.10.2003 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі N 31/147 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом АТЗТ "Трансмашсервіс"
до ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення 2820050,90 грн.
В С Т А Н О В И В:
У травні 2003 року акціонерне товариство закритого типу
"Трансмашсервіс" звернулося з позовом до відкритого акціонерного
товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про
стягнення з відповідача заборгованості за договором N 46 від
01.02.1995 у розмірі 2820050,90 грн. В ході розгляду справи
позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути
заборгованість на загальну суму 9367459,98 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
14.07.2003 провадження у справі N 31/147 припинено в частині
стягнення 3444785,98 грн. визнаних відповідачем у відповіді на
претензію N 18/1656 від 17.05.2000. В іншій частині в позові
відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.10.2003, за тією ж справою, вищезазначене рішення
господарського суду змінено. Відновлено строк позовної давності в
частині стягнення заборгованості по договору N 46 від 01.02.1995.
Стягнено з ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на
користь АТЗТ "Трансмашсервіс" 5826546,20 грн. боргу з урахуванням
індексу інфляції та 429827,18 грн. річних. У решті позову
відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 21.10.2003 та залишити позов без розгляду.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що апеляційним судом при
прийнятті постанови порушено норми ст.ст. 58, 63, 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме порушено вимоги процесуального закону з питань
об'єднання позовних вимог та прийняття додаткових доказів.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову
апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу
відповідача - без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним
господарським судом норм процесуального та матеріального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, і це відповідає
наявним матеріалам справи, 01.02.1995 між сторонами у справі був
укладений договір підряду за N 46/191, відповідно до умов якого
позивач зобов'язався виконати роботи по модернізації та
капітальному ремонту двох секцій тепловозу ЗТЕ10М з заміною на них
встановленого обладнання новим та удосконаленої конструкції, а
відповідач прийняти та оплатити вартість виконаних робіт. Також,
сторонами підписано додаткові угоди до зазначеного договору,
відповідно до яких змінювались його умови в частині обсягу та
вартості виконаних робіт, щодо можливості зміни форми оплати за
договором, продовження строку дії договору.
Судом також встановлено, що позивач свої зобов'язання за
договором виконав і у цьому зв'язку за відповідачем утворився
борг, який на час розгляду справи в сумі складав 4775857,54 грн.
Зазначена обставина, як це вбачається із змісту касаційної скарги,
відповідачем не заперечується.
Наведеному апеляційний суд дав належну оцінку і обгрунтовано
стягнув з відповідача грошову суму боргу у вищезазначеному
розмірі. У цьому ж зв'язку судом, у відповідності з вимогами
ст. 214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, також обгрунтовано були задоволені
позовні вимоги і в частині стягнення грошових сум витрат від
інфляції та річних процентів з простроченої суми, розмір яких
склав, відповідно, 1050688,66 грн. та 429827,18 грн.
При цьому висновки суду, щодо наявності підстав для
відновлення по справі строку позовної давності, належним чином
аргументовані, відповідають фактичним обставинам самої справи, що
дає підстави вважати їх обгрунтованими. Зокрема суд правильно
прийняв до відома, що позивач своєчасно звертався до суду з
позовом, але позовна заява була йому повернута з процесуальних
підстав.
Посилання відповідача на процесуальні порушення, допущені
судом при апеляційному перегляді справи, а саме на порушення,
пов'язані з об'єднанням позовних вимог та прийняттям додаткових
доказів, в даному випадку не позначились на правильності
прийнятого рішення, а тому до уваги вони не приймаються.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає
вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний
комбінат" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.10.2003 по справі N 31/147 залишити без змін.