ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2004                                  Справа N 4/6/11/4808

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну     СП Авторемонтний завод облспоживспілки

скаргу

на рішення                господарського суду Хмельницької

                          області від 21.10.2003 року

у справі за позовом       СП Авторемонтний завод облспоживспілки

до                        СПД – фізичної особи П-ра Анатолія

                          Івановича

про   витребування майна з чужого незаконного володіння

                       В С Т А Н О В И В:

у  грудні  2001  року, спільне підприємство Авторемонтний  завод

облспоживспілки  звернулось до суду з позовом, про  стягнення  з

приватного підприємця П-ра А.І. з урахуванням інфляційних  втрат

1004,42  грн.  у відшкодування несплаченої ним частини  вартості

торгового   кіоску,  проданого  йому  на  умовах  договору   від

25.09.2000  року  та 170,06 грн. пені за несвоєчасне  здійснення

розрахунків.

У  подальшому  позивач змінив свої вимоги і  просив  зобов’язати

відповідача  повернути кіоск та стягнути  з  нього  201,39  грн.

пені.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.05.2002

року позов задоволено.

Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від

18.11.2002 року рішення місцевого господарського суду скасовано.

Постановлено  нове  рішення про задоволення  позову.  При  цьому

рішення  суду  першої  інстанції у  частині  стягнення  пені  та

судових витрат залишено без змін.

Постановою  Вищого  господарського суду України  від  20.02.2003

року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено  на

новий судовий розгляд.

При  розгляді справи позивач подав заяву від 18.09.2003 року,  у

якій  просив  не  розглядати  вимоги  щодо  стягнення  пені,   а

постановити рішення про витребування майна у порядку ст. 469  ЦК

України ( 435-15 ) (435-15)
        , як безпідставно отримане.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.10.2003

р. у задоволенні позову відмовлено.

У  касаційній скарзі позивач посилається на неправильну  правову

оцінку судом обставин справи і просить рішення суду скасувати та

постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача,

перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги  судова

колегія  вважає,  що скарга не підлягає задоволенню  виходячи  з

наступного.

Згідно ст. 469 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , особа, яка одержала  майно

за  рахунок  іншої  особи без достатньої підстави,  встановленої

законом   або   договором,  зобов’язана  повернути  безпідставно

придбане майно цій особі.

Проте  із  наявних у справі матеріалів вбачається, що незважаючи

на  відсутність замовлення і договору на виготовлення кіоску,  а

це   встановлено   судом   на  підставі  експертного   висновку,

відповідач  отримав спірний кіоск не безоплатно, а сплативши  за

нього 1000 грн., а тому суд прийшов до правильного висновку,  що

наявність  спору  щодо  вартості кіоску і  сум,  які  підлягають

доплатў  не  є тією обставиною, яка дає право витребувати  майно

згідно  ст.  469 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , обгрунтовано відмовив  у

задоволенні  позову  і  підстав для скасування  рішення  суду  з

наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити   без   задоволення,   а   рішення

господарського суду Хмельницької області від 21.10.2003 р.,  без

змін.