У жовтня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) і з урахуванням уточнень просив визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 11.08.2014 р. № 879 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області" в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та наказ МВС України від 26.08.2014 р. № 1667о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

Позов обґрунтував тим, що жодних дій або вчинків, які були б спрямовані на дискредитацію звання особи рядового і начальницького складу, він не вчиняв. Оспорені накази видано на підставі висновку службового розслідування в один день з призначенням службового розслідування та його проведенням.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року,позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 29 наказу МВС України від 11.08.2014 р. № 879 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області" в частині звільнення капітана міліції, старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснолиманського міського відділу Головного Управління МВС України у Донецькій області ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2014 № 1667о/с "По особовому складу" в частині звільнення капітана міліції, старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснолиманського міського відділу Головного Управління МВС України у Донецькій області ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

В касаційній скарзі МВС України просить скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що в період з 12 квітня по 7 липня 2014 року керівництво Краснолиманського міськвідділу міліції у період окупації міста Красний Лиман організувало співпрацю осіб рядового і начальницького складу із незаконними збройними формуваннями ДНР, в процесі якої передали таким формуванням озброєння міського відділу. Інша частина особового складу міськвідділу, в тому числі позивач, у зв'язку з активними діями представників ДНР самоусунулась (умисно бездіяла) від виконання функціональних обов'язків.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що наказом УМВС України у Донецькій області від 02.11.2001р. № 273 нс "По особовому складу" позивача призначено на посаду міліціонера відділення ППСМ Краснолиманського міського відділу Головного Управління МВС України у Донецькій області, а наказом ГУМВС України у Донецькій області від 05.08.2013 № 272 о/с - на посаду старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснолиманського міського відділу Головного Управління МВС України у Донецькій області. Позивач має спеціальне звання капітана міліції.

11 серпня 2014року відповідачем видано наказ № 807 "Про призначення та проведення службового розслідування стосовно окремих працівників ГУМВС України в Донецькій області", яким проведення такого розслідування доручено спеціально створеній комісії.

За наслідками проведення службового розслідування комісією 11 серпня 2014 року складено "Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області", затверджений в цей же день Міністром внутрішніх справ України. У висновку службового розслідування, зокрема, зазначено, що окремі працівники Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області, у тому числі і позивач, активно співпрацювали з ополченцями так званої "ДНР", надавали їм допомогу, службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції, так і громадян, які мешкають в м. Красний Лиман та Краснолиманському районі Донецької області.

За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що позивача за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, на підставі статей 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України доцільно звільнити з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

11.08.2014 р. відповідачем видано наказ № 879, пунктом 29 якого позивача за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, на підставі статей 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

26.08.2014 р. відповідачем видано наказ № 1667 о/с, яким позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюються Законом України від 20.12.1990 р. № 565-XII "Про міліцію" (565-12) , Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV (3460-15) (далі - Дисциплінарний статут),та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (114-91-п) (далі - Положення).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63- 65 Положення.

Окремо пунктами 66 і 67 Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.

Відповідно до пункту 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Системний аналіз зазначених норм матеріально права дає підстави для висновку про те, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Судами встановлено, що безпосередньо під час проведення службового розслідування у позивача не відбирались пояснення, його не було у встановленому порядку ознайомлено з наказом МВС України від 11.08.2014 р. № 807, у зв'язку з чим він не був обізнаний про підстави проведення службового розслідування та позбавлений права брати участь у такому розслідуванні, висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними у процесі його проведення, що є порушенням пункту 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. № 230 (z0541-13) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073 (z0541-13) (далі - Інструкція).

Всупереч пункту 8.3 Інструкції відповідачем не зазначено конкретні обставини, за яких позивач скоїв дисциплінарний проступок, не вказано час, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; не встановлено наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками; не наведено обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Ні в висновку службового розслідування, ні під час судового розгляду справи відповідач не зазначив, яким чином позивач співпрацював з ополченцями "ДНР"; не вказав, кому, яку саме службову інформацію і анкетні дані та відносно якого кола осіб позивач надавав ополченцям супротивної сторони.

Згідно з поясненням позивача від 06.08.2014, наданому до проведення службової перевірки, 12 квітня 2014 року він знаходився на території обслуговування с. Кіровськ Краснолиманського району Донецької області, де здійснював прийом громадян. Про факт захоплення Краснолиманського МВ ополченцями так званої "ДНР" йому стало відомо лише 14.04.2014 р., коли він приїхав туди на нараду. З 14 травня по 23 червня 2014 року він знаходився у черговій відпустці, а з 25 червня по 8 липня 2014 року перебував на лікарняному. Вказані обставини також підтверджуються довідкою ГУ МВС України в Донецькій області від 09.12.2014 р. № 22.

Ці обставини під час службової перевірки не з'ясовані та не спростовані.

У зв'язку з цим суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що викладена відповідачем у висновку службового розслідування інформація щодо скоєння позивачем вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу, не підтверджена жодним доказом, тому правильно скасували оскаржені накази в частині звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.