Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання незаконним рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання призначити пенсію, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В. від 4 жовтня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання незаконним рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання призначити пенсію, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя № 175 від 1 лютого 2017 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії з віком, як матері інваліда з дитинства;

- зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 3 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) з 23 січня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано незаконною відмову Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя ОСОБА_1 . у призначенні пенсії за віком у відповідності до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 3 розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію як матері інваліда з дитинства відповідно до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 3 розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) з 23 січня 2017 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що правила пункту 2.18 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки поняття "інвалід з дитинства" та "дитина-інвалід віком до 16 років", як зазначено, не є тотожними; позивач є матір`ю саме інваліда з дитинства, а в силу згаданого "Порядку" висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що особа мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку є необхідним у разі, коли особа визнана інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя було задоволено.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що дитина позивачки визнана інвалідом у віці 9 років, тобто з цього часу набула статусу дитини-інваліда з відповідними правовими наслідками, тому право позивачки на призначення дострокової пенсії за віком прямо пов`язано з наявністю висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто у віці 9 років, визнаний в установленому порядку інвалідом.

23 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком як матері інваліда з дитинства відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Рішенням Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 1 лютого 2017 року № 175 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що згідно наданим документам дитина не визнана інвалідом з дитинства у віці до 6-ти річного віку.

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Пунктом 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі Порядок) затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (z1566-05) "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій" передбачено, що визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Виходячи зі змісту цієї норми, суд повинен з`ясувати, який статус має дитина: інвалід з дитинства або дитина інвалід.

В нашому даному випадку 21 вересня 1998 року син позивачки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 9 років згідно рішення ЛКК був визнаний - інвалідом з дитинства з діагнозом: гемофілія.

Тобто, статус хворої дитини визначається лікарями на підставі медичних показань.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу, не звернув увагу на вищевказаний висновок лікарів. Суд безпідставно зазначив, що ОСОБА_2 у віці 9 років було визнано просто інвалідом з діагнозом гемофілія.

Суд, пославшись на Закон України "Про охорону дитинства" (2402-14) , безпідставно та помилково вказав, що якщо дитина позивача визнана інвалідом у віці 9 років, тобто з цього часу набула статусу дитини-інваліда.

Законодавець в пункті 2.18 Порядку, розрізнивши поняття інвалід з дитинства та дитина-інвалід передбачив також два різні випадки, коли матері для призначені дострокових пенсій за віком повинні надати додатково або висновок ЛКК або висновок МСЕК.

Так в пункті 2.18 Порядку чітко вказано, що у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Якщо дитина визнана інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Вимога щодо підтвердження наявності медичних показань для визнання дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення, шестирічного віку, стосується саме категорій дітей-інвалідів, а не інвалідів з дитинства.

Пунктом 2.18 Порядку визначено про необхідність надати висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років, у разі якщо дитина визнана інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку.

Зміст постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду свідчить про те, що суд не побачив ніякої різниці між категорією дитина-інвалід та інвалід з дитинства. В зв`язку з цим суд невірно визначив, які документи надаються для призначення пенсії в цих двох різних випадках.

Допустивши помилку в визначені статусу її дитини суд зробив помилковий висновок про те, що позивачка повинна для призначення пенсії, як матері інваліда з дитинства, надати додатково медичну довідку про те, що її син мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

ОСОБА_2 взагалі ніколи не мав статусу дитина-інвалід, бо був визнаний лікарями інвалідом з дитинства у віці 9 років, тому ніяких додаткових висновків МСЕК мені не потрібно надавати для призначення пенсії.

В постанові, апеляційний суд обґрунтовуючи своє рішення послався на постанову Верховного Суду України від 27 травня 2014 року, як на підтвердження правомірності дій відповідача по справі.

Проте, вищевказана постанова Верховного Суду України ніяким чином не може підтвердити правомірність дій відповідача, а навпаки підтверджує їх неправомірність.

Окрім того, посилання суду на вищевказану постанову свідчить про те, що апеляційний суд помилково не розрізняє поняття інвалід з дитинства чи дитина - інвалід, які містяться в діючому законодавстві.

Випадок, який був розглянутий Верховним Судом України в постанові від 27 травня 2014 року стосується саме призначення дострокової пенсії матері дитини, яка має статус дитина-інвалід.

У вказаній постанові, мова йде про випадок, коли дитина отримала статус дитини-інваліда, а не інваліда з дитинства. В зв`язку з цим зазначена постанова взагалі не може бути застосована до спірних правовідносин тому, що ОСОБА_2 має статус інваліда з дитинства.

Верховний Суд України приймаючи вищевказану постанову послався на пункт 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

10. Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Відповідно до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час звернення позивачки до Управління) жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

12. Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

13. Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

14. Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше 5 років.

15. Відповідно до абзацу 4 пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Отже, право на дострокову пенсію за віком мають матері, які виховали інвалідів з дитинства до шестирічного віку (після досягнення матір`ю 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу, що не оспорюється у цій справі). За змістом наведеної норми однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства.

17. Таким чином, встановлення органами Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) інвалідності після досягнення такою дитиною шестирічного віку в певній мірі ставить під сумнів факт виховання матір`ю до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань.

18. Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" дитина-інвалід - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов?язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

19. Визначення терміну "інвалід з дитинства" не міститься ані в Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (875-12) , ані в Законі України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (2109-14) . При цьому за змісту абзацу 2 пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 (1317-2009-п) , інвалідність з дитинства розглядається як причина інвалідності.

20. Згідно з пунктом 14 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності причинний зв?язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, установлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до вісімнадцятирічного віку.

21. Зі змісту абзацу 4 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) убачається, що пільга, пов?язана зі зменшенням жінкам пільгового віку та страхового стажу, установлювалася лише тим матерям інвалідів з дитинства та дітей інвалідів до 16 років, які виховували їх за підтвердженого стану інвалідності на момент досягнення дитиною 6 років.

22. Отже, для призначення пенсії на підставі Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

23. Згідно із пунктом 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) (із змінами, внесеними постановлю Правління Пенсійного фонду №13-1 від 7 липня 2014 року (z0895-14) ), визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

24. Тобто такий висновок дає можливість опосередковано підтвердити факт догляду матері за дитиною, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку, як це передбачено положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

25. Зі змісту зазначених норм убачається, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. При цьому, якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

26. Як убачається з наявних в матеріалах справи син позивачки є інвалідом з 9 річного віку, при цьому, документів, що дитина могла бути визнана інвалідом до шестирічного віку позивачем не надано.

27. Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

28. Водночас тлумачення поняття "інвалід з дитинства" як статус дитини-інваліда, який ця дитина набуває по досягненню нею 18 років є недоцільним, оскільки визначальною умовою для призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань. Тобто при вирішенні питання про наявність права на призначення такого виду пенсії враховується не тлумачення поняття "інваліда з дитинства", а момент настання медичних показань для встановлення інвалідності.

29. Як встановлено судом ОСОБА_2 визнаний інвалідом у віці 9 років, тобто з цього часу набула статусу дитини-інваліда з відповідними правовими наслідками, тому за умовами вказаних вище нормативних актів, право позивачки на призначення дострокової пенсії за віком прямо пов`язано з наявністю висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

30. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 330/2181/16-а.

31. Отже, виходячи з зазначеного, підстави для призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії відсутні, оскільки в даному документу, на підтвердження наявності показань для визнання лікарсько-консультаційною комісією її сина інвалідом до 6 річного віку, позивачкою не надано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.