за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Секірської А.Г., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, прийняту у складі: головуючого судді Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В.,

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК "Свердловантрацит" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 в сумі 89301,36 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, позов задоволено.

Суди встановили, що ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" є юридичною особою, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 37596090, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Сєвєродонецьку.

Позивачем нараховано ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень 2017 року у сумі 89301,36 грн. наступним працівникам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Відповідачем відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 у строки, встановлені законодавством, не здійснено, а тому позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України №1788-XII, загальний розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 становить 89301,36 грн.

Відповідач не погодився із вказаними судовими рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказує, що ТОВ "ДТЕК "Свердловантрацит" не може бути універсальним правонаступником, оскільки ДП "Свердловантрацит" є діючою юридичною особою та за умовами концесійного договору відповідачу переходять права та обов`язки, які сформувались у ДП "Свердловантрацит" на момент укладення вказаного договору..

У поданому відзиві позивач просить відмовити в задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "а", "б" - "з" цієї статті.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (z0064-04) (надалі -Інструкція №21-1).

Відповідно до п. 6.1. Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

-20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

-30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

-40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

-50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

-60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

-70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

-80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

-90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

-100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1. Інструкції №21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці:підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п.6.4. Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5. Інструкції №21-1 встановлено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботу з урахуванням вимог абзацу 3 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.7 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 пенсії призначено у відповідності до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, вказані особи працювали у відокремлених підрозділах Державного підприємства "Свердловантрацит", яке у 2011 році відповідно до концесійного договору від 01.12.2011, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", передано у строкове платне користування відповідачу.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що за умовами вказаного Концесійного договору відповідач є правонаступником виключно за тими правами та обов`язками, які сформувалися у ДП "Свердловантрацит" на момент укладення цього договору, а отже відповідач не зобов`язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки відповідно до пункт 33.8 договору концесіонер - ТОВ ДТЕК "Свердловантрацит" є правонаступником підприємства - Державного підприємства "Свердловантрацит" за майновими та немайновими правами та обов`язками, а відповідно до п. 65 договору відповідач має забезпечити збереження передбачених чинним законодавством, галузевою угодою, колективним договором існуючих на момент укладання концесійного договору соціальних гарантій для працівників Підприємства - ДП "Свердловантрацит", у тому числі і тих, які будуть звільнені у зв`язку з припиненням Підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в концесію.

Таким чином, враховуючи умови концесійного договору, обов`язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, щодо яких Управлінням направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, покладається на відповідача - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит".

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо необхідності врахування обставин, встановлених постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №812/893/17 між тими ж сторонами, з аналогічного предмету позову, з різним періодом нарахування заборгованості, оскільки у вказаній справі судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні позову виключно з підстав ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 100% за Списком № 1 за період з травня до червня 2017 року.

Крім того, вказане судове рішення у справі №812/893/17 на даний час скасовано постановою Верховного Суду від 03.10.2019, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з тих підстав, що матеріали справи містять докази наявності у відповідача перед Пенсійним органом заборгованості, які з невідомих причин не були досліджені апеляційним судом.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обов`язок ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14 є встановленим і не підлягає доказуванню відповідно до норм статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вже був предметом розгляду в судовій справі №812/630/17. У цій справі були задоволені позовні вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій вказаним особам та встановлені обставини щодо стажу для надання їм права на отримання пільгової пенсії.

За вказаних обставин, суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність обов`язку відповідача відшкодувати УПФ України витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, призначені працівникам ДП "Свердловантрацит" відповідно до п. "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують, не дають підстав вважати, що судами невірно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.