ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/311/19
Провадження № 11-795заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В.В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2019 року (суддя Гусак М. Б.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 21 травня 2019 року № 303/2019 "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів" (далі - Указ № 303/2019) і
ВСТАНОВИЛА:
1. 29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського В. О., у якій просив:
визнати протиправним Указ № 303/2019 у зв`язку з тим, що він підписаний неуповноваженою особою;
визнати нечинним цей Указ унаслідок невнесення його до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Міністерства юстиції України;
визнати протиправним і нечинним Указ № 303/2019 на підставі невідповідності його вимогам чинного законодавства.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 червня 2019 року позовну заяву залишив без руху з тих підстав, що всупереч вимогам частини восьмої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) позивач не надав доказів звільнення його від сплати судового збору. Звернув увагу на те, що додана копія посвідчення від 17 листопада 2015 року № 451759 не є документом, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У встановлений судом строк на виконання вимог ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 . надіслав заяву з мотивами про те, що відповідно до пункту 13 частини п`ятої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI (3674-17) ) він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Як зазначив суд першої інстанції, позивач не навів правового обґрунтування порушення його прав як учасника бойових дій оскаржуваним нормативним актом, про протиправність якого йдеться у позовній заяві, і не виконав вимог закону щодо сплати судового збору, на необхідність якого його вказав суд.
Ухвалою від 17 липня 2019 року суд повернув позовну заяву ОСОБА_1
3. ОСОБА_1 не погодився із зазначеною ухвалою суду і подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Покликається на гарантоване статтею 55 Конституції України право судового захисту від протиправних посягань з боку органів державної влади, проявом якого вважає оскаржуваний Указ № 303/2019. Цей акт не містить правового обґрунтування його прийняття із зазначенням нормативно-правового посилання на норми Конституції України (254к/96-ВР) .
Вказує, що у встановлений законом спосіб усунув недоліки позовної заяви шляхом подачі нотаріально засвідченої копії посвідчення учасника бойових дій. Однак суд безпідставно повернув його позовну заяву, чим порушив норми процесуального права.
4. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI (3674-17) .
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
5. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження нормативного акта, який не зачіпає порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.
Через наявність таких обставин відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя постановив ухвалу про залишення позовної зави без руху, згідно з якою позивач мав подати документ про сплату судового збору або докази звільнення його від сплати цього платежу.
Позивач вимог судового рішення не виконав.
Наведені обставини дозволяють зробити висновок, що позивач у встановлений строк не усунув недоліків позовної заяви від 29 травня 2019 року, про які був обізнаний з ухвали про залишення позову без руху від 06 червня 2019 року, а процесуальним наслідком такої бездіяльності є повернення позовної заяви.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що вказані ним недоліки позову були очевидними та суттєвими, а тому унеможливлювали відкриття провадження в адміністративній справі та використання стадії судового провадження для виправлення помилок позивача, що можуть і повинні усуватися на стадії подання позову/виправлення його недоліків.
Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви, суд урахував, що вимоги ухвали від 06 червня 2019 року щодо усунення недоліків позову для ОСОБА_1 не були надто надмірними чи обтяжливими, тому у встановлений суддею строк позивач міг цілком їх виконати.
6. Отож, оскільки ОСОБА_1 не усунув указаних судом в ухвалі від 06 червня 2019 року недоліків позовної заяви щодо сплати судового збору, суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву позивачу, як це передбачено пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване судове рішення жодним чином не перешкоджає ОСОБА_1 в доступі до правосуддя, оскільки відповідно частини четвертої статті 240 КАС України позивач вправі повторно звернутися до адміністративного суду з цим позовом у загальному порядку.
7. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2019 року - без змін.
8. Велика Палата Верховного Суду при відкритті провадження ухвалою від 03 вересня 2019 року відстрочила ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду її по суті.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подачу апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Скаржник ОСОБА_1 за подання цієї апеляційної скарги не сплатив судового збору.
З таких умов відстрочена сума судового збору за подання апеляційної скарги складає 1921 гривню, яка підлягає стягненню з позивача.
Керуючись статтями 243, 266, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2019 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печерському районі 22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача НОМЕР_1;. код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055")) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
Т. О. Анцупова В. В. Пророк
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
В. С. Князєв В. Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко