1. В березні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Місто Банк" (надалі - позивач, ПАТ "Місто Банк") звернулась до суду із адміністративний позовом до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (надалі - відповідач, ДВС), в якому просило:

- визнати протиправними дії заступника начальника Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахи В.В. в частині стягнення виконавчого збору з АТ "Місто Банк" в сумі 422 609,66 грн;

- визнати протиправним і скасувати пункт третій постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57985206 від 28 грудня 2018 року в частині стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 422609,66 грн.

1.1 Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю стягнення виконавчого збору з позивача, оскільки ПАТ "Місто Банк" добровільно сплатило штраф, накладений Національним банком України, у свою чергу, відповідач не здійснив жодних дій по стягненню штрафних санкцій

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, позовні вимоги задоволено.

3. У червні 2019 року відповідач вернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року. У касаційній скарзі ДВС просила оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за вищенаведеною скаргою.

5. Позивач надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також у відзиві зазначено, що ПАТ "Місто Банк" поза межами виконавчого провадження самостійно сплатило штраф Національного банку України ще до отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки позивач не знав і не міг знати про наявність виконавчого провадження. А тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору у відповідача.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 14 листопада 2018 року №361/БТ на ПАТ "Місто Банк" накладено штраф у розмірі 4226096,56 грн. Також даним рішенням позивача було зобов`язано сплатити штраф на користь Національного банку України протягом п`яти робочих днів з дня отримання даного рішення та не пізніше наступного робочого дня після сплати суми штрафу повідомити Департамент фінансового моніторингу Національного банку України про дату її сплати та реквізити квитанції або іншого платіжного документа, що свідчить про її сплату.

7. 28 грудня 2018 року до відповідача надійшла заява Національного банку України про примусове виконання рішення від 14 листопада 2018 року №361/БТ.

8. 28 грудня 2018 року заступником начальника відділу Першого Приморського ВДВС міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Саламахою Вадимом Володимировичем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №57985206 за виконавчим документом - рішення №361/БТ, виданого Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України 14 грудня 2018 року про стягнення з ПАТ "Місто Банк" штрафу у розмірі 4226096,56 грн. Зокрема, пунктом 3 постанови вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 422609,66 грн.

9. 29 грудня 2018 року листом відповідача від 28 грудня 2018 року копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу ПАТ "Місто Банк".

10. Також 28 грудня 2018 року була прийнята постанова ВП №57985206 про стягнення з ПАТ "Місто Банк" виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, а саме 422609,66 грн.

11. Згідно із супровідним листом від 28 грудня 2018 року зазначену постанову направлено на адресу ПАТ "Місто Банк".

12. Відповідно до меморіального ордеру №3 від 29 грудня 2018 року штраф був сплачений позивачем ПАТ "Місто Банк" у повному обсязі.

13. Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 4 січня 2019 року.

14. 4 січня 2019 року ПАТ "Місто Банк" направило на адресу відповідача лист, в якому повідомило про те, що штраф був сплачений у повному обсязі 29 грудня 2018 року, та надало документ про сплату штрафу. Також ПАТ "Місто Банк" просило скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та відкликати платіжну вимогу від 1 січня 2019 року №В-38/50412103.

15. Вказаний лист отриманий відповідачем 9 січня 2019 року.

16. 18 січня 2019 року відповідачем складено платіжну вимогу №В-38/50412103, в який зазначено призначення платежу - рішення №361/БТ, виданого Національним банком України 14 грудня 2018 року, стягнення коштів на користь Національного банку України 422878,66 грн. (залишок боргу).

17. Вказана вимога була отримана позивачем 1 березня 2019 року, що і стало підставою для звернення до суду.

18. 21 січня 2019 року на адресу відповідача надійшов лист Національного банку України від 9 січня 2019 року "Про повернення платіжної вимоги", згідно з яким повернуто без виконання платіжну вимогу від 3 січня 2019 року №В-38/50412103 на суму 4648975,22 грн. у зв`язку з недоліками заповнення вимоги, а саме - неправильним зазначенням реквізитів виконавчого документа, який направлявся для примусового виконання: рішення Національного банку України від 14 листопада 2018 року, а не від 14 грудня 2018 року, як зазначено у вимозі.

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Національного банку України від 14 листопада 2018 року є виконавчим документом, який був виконаний позивачем 29 грудня 2018 року до отримання 4 січня 2019 року копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 грудня 2018 року. Сплату штрафу 29 грудня 2018 року суд розцінив як добровільне виконання рішення Національного банку України, оскільки позивач не був обізнаний про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 грудня 2018 року. У свою чергу, відповідач не вчиняв виконавчих дій з примусового виконання рішення Національного банку України, внаслідок чого зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору не є безумовною підставою для стягнення такого збору. Також суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та щодо стягнення виконавчого збору, були вчинені не на підстав, поза межами повноважень і не у спосіб, встановлений законом, оскільки виконавчий документ, зазначений в оскаржуваній постанові та у платіжних вимогах, датований 14 грудня 2018 року, проте Національний банк України не приймав рішення про накладення штрафу, що датоване 14 грудня 2018 року. Суд апеляційної інстанції підтримав дані висновки суду першої інстанції.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі ДВС зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права.

20.1 Посилаючись на судову практику Верховного Суду, відповідач вказав на неправильне трактування та застосування норм Закону України "Про виконавче провадження, оскільки державний виконавець, отримавши заяву про примусове виконання рішення та відкриваючи виконавче провадження, зобов`язаний одразу стягувати виконавчий збір.

20.2 У скарзі також зазначено, що наявна у постанові про відкриття виконавчого провадження описка не може бути підставою для її скасування, оскільки ця постанова винесена з додержанням всіх вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Судами не враховано, що у винесених державним виконавцем постановах зазначено правильну дату виконавчого документа, а номер рішення НБУ № 361/БТ є правильним у всіх матеріалах виконавчого провадження. Жодних заперечень з цього приводу з боку позивача не надходило, більше того лист ПАТ "Місто Банк" до відділу ДВС свідчить про повне розуміння позивачем реквізитів виконавчого документа за яким проводиться стягнення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Пунктами 1,2 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15) ) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

23. Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон N 1404-VIII (1404-19) ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

24. Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону N 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

25. Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірне виконавче провадження було відкрито для примусового виконання Рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 14 листопада 2018 року №361/БТ, яким на ПАТ "Місто Банк" накладено штраф у розмірі 4226096,56 грн.

26. Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону N 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

27. Судами також встановлено, що 28 грудня 2018 року до відповідача надійшла заява Національного банку України про примусове виконання рішення від 14 листопада 2018 року №361/БТ.

28. Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону N 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

29. Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом,

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

30. Отже, стягнення з боржника виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України. Дана правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року (справа № 703/1086/17) та від 13 лютого 2019 року (справа № 295/13991/16-а).

31. Спірне виконавче провадження було відкрите 28 грудня 2018 року, а позивач сплатив штраф 29 грудня 2018 року.

32. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо добровільного виконання позивачем рішення Національного банку України від 14 листопада 2018 року № 361/БТ, оскільки пунктом 3 цього рішення Національний банк України встановив позивачу строк для добровільного виконання - п`ять робочих днів з дня отримання рішення. Проте, позивач сплатив штраф поза цим строком, лише після початку примусового виконання рішення (28 грудня 2018 року) - 29 грудня 2018 року.

33. Також колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що описка у постанові про відкриття виконавчого провадження (неправильно зазначена дата виконавчого документу - замість 14 листопада 2018 року - 14 грудня 2018 року) є підставою для скасування цієї постанови. Дана описка в подальшому була виправлена відповідачем, а позивач, отримавши копію постанови про відкриття виконавчого провадження одразу повідомив про сплату штрафу, не акцентуючи свою увагу на неправильне зазначення місяця у виконавчому документі.

34. Частинами першою, третьою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

35. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій були неправильно застосовані норми матеріального права - Закону N 1404-VIII (1404-19) , що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду 25 березня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування пункту третього постанови від 28 грудня 2018 року про відкриття виконавчого провадження у справі № 420/1373/19.