Приватне підприємство "Анвіма" (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - Контролюючий орган), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2017 №000501402.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 14.06.2017 №751/13-01-14-02/35968870. Визначена контролюючим органом сума донарахувань з податку на додану вартість є необґрунтованою. В основу висновків про допущені позивачем порушення покладено лише припущення податкового органу щодо відсутності фактичної поставки товарів. Такі висновки зроблено на підставі інформації, викладеної у базі ДФС України, яка не може бути належним доказом порушення останнім вимог податкового законодавства. Крім того, якщо контрагент позивача чи будь-які інші особи і допустили у своїй діяльності ті чи інші порушення, позивач не може і не повинен нести відповідальність за це.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2018, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Контролюючого органу від 26.07.2017 № 0010591402.

Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач, здійснюючи свої господарські операції із двома контрагентами, у належний спосіб їх документував шляхом правильного заповнення бухгалтерських та податкових документів, що протирічить виявленим відповідачем порушень під час проведеної перевірки, та як наслідок прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди не надали належного правового значення фактам удаваності господарської операції із ТОВ "Інвестбілдінг груп" та як наслідку несплаті за її наслідком податку на додану вартість (далі - ПДВ), а також відсутності оцінки виявленій під час перевірки обставині невірного декларування правовідносин, які мали місце з ТОВ "Край-Транс", з огляду на відсутність належного ведення бухгалтерського обліку в частині наявності ТМЦ на складі позивача після завершеності відповідних правовідносин з ТОВ "Край-Транс".

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт №751/13-01-14-02/35968870 від 14.06.2017, яким встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, 198.5. ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ), в результаті чого підприємством занижено ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету України на загальну суму 2571811 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0010591402 від 26.06.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3214764 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 2571811 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 642953 грн.

Як встановлено по справі, вказані в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Інвестбілдінг груп" полягають у тому, що господарські операції позивача з вказаними контрагентом фактично не відбувались. Такі висновки зроблено на підставі інформації з систем податкового органу, відповідно до якої у ТОВ "Інвестбілдінг груп" відсутні будь-які активи (основні фонди орендовані або власні складські приміщення, автотранспортні засоби, інструменти та інше), наявність яких може забезпечити виконання зобов`язань за вказаними договорами. У зв`язку з чим податковий орган припускає, що ТзОВ "Інвестбілдінг груп" займалося діяльністю спрямованою на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Крім того, перевіркою не можливо було встановити факт транспортування товару до ТзОВ "Інвестбілдінг груп". Крім того відповідач вказує, що від ТОВ "Інвестбілдінг груп" в листопаді 2016 року надійшла оплата за товар на загальну суму 180000 грн в тому числі ПДВ 30000 грн, однак позивачем в порушення п.185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за 2016 рік по ТзОВ "Інвестбілдінг груп" на загальну суму 30000 грн, в тому числі за жовтень 2016 року.

Також, контролюючим органом встановлено, що ПП "Анвіма" в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 здійснило реалізацію раніше імпортованих номерних агрегатів, а саме кузовів легкових автомобілів ТОВ "Край-Транс", перелік яких визначено у акті перевірки, проте такі господарські операції не відображено в бухгалтерському та податковому обліку, чим порушено ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999№996-ХІV на загальну суму 12 709 049,82 грн в тому числі: березень 2016 року - 580 329,51 грн, квітень 2016 року - 4 311 683,62грн, травень 2016 року - 882 688,36 грн, червень 2016 року - 1 393 971,30 грн, липень 2016 року - 1 425 809,90 грн, серпень 2016 року - 930 348,29 грн, вересень 2016 року - 998 281,79 грн, жовтень 2016 - 1 081 360,37 грн, листопад 2016 року - 715 970,78 грн, грудень 2015року - 388 605,93 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду, який поновив його права, на підставі вказаних в даному рішення мотивів.

Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки судів попередніх інстанцій про незаконність податкового повідомлення-рішення контролюючого органу передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Так, розглядаючи дану справу суди попередніх інстанцій висновувались на аналізі статей ПК України (2755-17) , порушення яких інкриміновано відповідачем в акті перевірки, зауважили, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Інвестбілдінг груп" і ТОВ "Край-Транс" носили реальний характер, що підтверджуються фактом руху коштів за наслідками їх виконання на користь позивача як продавця ТМЦ, що відображено в податковій звітності позивача шляхом декларування відповідних сум та ПДВ.

Натомість, вказані висновки судів попередніх інстанцій в повній мірі не можуть знаходити своє відображення, виходячи із змісту спірних правовідносин.

Так, згідно із наявним в матеріалах справи акту перевірки, перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 185.1 ст. 185; п.187.1, ст.187; п.198.5 ст.198; п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ, що підлягає сплаті до ДБ України на загальну суму 2571811 грн.

При цьому такий висновок був сформований відповідачем на аналізі податкової звітності та бухгалтерському обліку позивача, за наслідками його правовідносин з ТОВ "Інвестбілдінг груп" і ТОВ "Край-Транс".

Зокрема, в частині ТОВ "Інвестбілдінг груп" контролюючий орган обґрунтовує свою позицією тим, що на дату зарахування коштів від ТОВ "Інвестбілдінг груп" в жовтні 2016 року позивач, за правилами першої події мав задекларувати ПДВ в сумі 30000 грн, що на думку контролюючого органу здійснено не було (а.с. акту перевірки 124).

В частині ТОВ "Край-Транс" контролюючий орган обґрунтовує свою позицією тим, що позивач за період 2016 року здійснено реалізацію раніше імпортованих номерних агрегатів, а саме кузовів легкових автомобілів, проте ця господарська операція не відображена в бухгалтерському та податковому обліку на загальну суму 12709049,82 грн., що є наслідком заниження суми ПДВ у розмірі 2541811 грн. (а.с. акту перевірки 139).

Відтак, з огляду на наведене загальна сума ПДВ, яка визначена контролюючим органом до сплати, з огляду на оскаржуване податкове повідомлення-рішення становить (2541811+30000) = 2571811 грн.

Разом з тим, суди попередніх інстанції не надали оцінки вказаним доводам контролюючого органу, так як по-перше суди попередніх інстанцій, досліджуючи перше порушення, не надавали правового значенню факту декларування позивачем вказаної суми ПДВ в розрізі правовідносин з ТОВ "Інвестбілдінг груп". При цьому, суди не досліджували податкову декларацію позивача із зазначенням даної суми, обмежившись лише загальним висновком про її декларування. Власне, застереження судів про наявність ознаки реальності та товарність відповідної господарської операції, на думку Верховного Суду, є не достатнім, в даному випадку, для висновку про надуманість виявлених порушень відповідачем з цього питання.

Щодо правовідносин з ТОВ "Край-Транс", то суди надали оцінку господарсько-правовій угоді, укладеній між позивачем та названим суб`єктом господарювання, зауважено істотні умови, ціну угоди та етап її виконання. При цьому судами зазначено, що позивачем відображено в податковій звітності з ПДВ податкові зобов`язання за кожний податковий період, що, як вказано в рішеннях судів, не заперечується відповідачем.

Варто зауважити, що наведені обставини не заперечуються відповідачем, з огляду на те, що такі питання не були поставлені в акті перевірки інспекторами ревізорами. В акті перевірки відповідач ставить під сумнів обставину дійного продажу ТМЦ позивачем - ТОВ "Край-Транс", виходячи з огляду залишків таких ТМЦ на складі позивача по завершенню вказаної угоди, але вказана обставина залишена поза увагою судів.

Крім того суди попередніх інстанції, здійснюючи аналіз декларування податкових зобов`язань позивачем, в даному разі ПДВ, як і випадку з ТОВ "Інвестбілдінг груп" не досліджували податкові декларації позивача із зазначенням даних сум.

Також Верховний Суд, під час нового розгляду даної справи вважає за необхідне запропонувати судам попередніх інстанцій перевірити розмір ПДВ, який був визначений відповідачем до сплати позивачу, виходячи із двох виявлених ним порушень податкового законодавства.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що виявлені неточності мають бути досконало досліджені, задля можливості винесення у даній справі законного рішення, у зв`язку із чим рішення судів підлягають скасуванню, а справа має бути надіслана до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судового рішення суду першої інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу		Головного управління ДФС у Львівській області
на рішення	Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 (суддя: Хома О.П.)
та постанову	Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 (колегія суддів у складі: Р.М. Гулид, І.І. Запотічний, В.З. Улицький)
у справі	№ 813/2419/17
за позовом	Приватного підприємства "Анвіма"
до	Головного управління ДФС у Львівській області
про	визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,