- накладення арешту на комплекс будівель та споруд загальною площею 6771,4 кв.м, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Карпенко-Карого, будинок, 60, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 962296923101, що складається з: літ. Г (інв. № 1- 0028) - надвірний туалет, загальною площею 12,3 кв.м.; літ. Д (інв. № 1-0002) - контрольно- пропускний пункт, загальною площею 88,1 кв.м.; літ. Е-3 (інв. № 1-0008) - адміністративний корпус, загальною площею 1198,9 кв.м.; літ. Ж (інв.№1-0001) - головний виробничий корпус, загальною площею 2857,2 кв.м; літ. З інв. (№ 1-0006) ангар для мийки автомобілів, загальною площею 352,8 кв.м.; літ. Т (інв. № 1-0014) - багатопотоковий КІШ, (склад), загальною площею 1809,5 кв.м.; літ. X (інв. № 1-0034) - дільниця розбирання списаних машин, загальною площею 427,4 кв.м; літ. У (інв. № 1-0011) - насосна станція, загальною площею 25,2 кв.м; № 4-8, 11, 13-16, 28-35 інш споруди; І-ІП замощення, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Галантос", код ЄДРПОУ 42255113 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 584, виданий 27.06.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дубовенко В.О.;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч., але не виключно: шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, поділу, об`єднання, виділення, зміни опису, адреси стосовно нерухомого майна - комплексу будівель та споруд загальною площею 6771,4 кв.м, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Карпенко-Карого, будинок, 60, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 962296923101, що складається з: літ. Г (інв. № 1-0028) - надвірний туалет, загальною площею 12,3 кв.м.; літ. Д (інв. № 1-0002) - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 88,1 кв.м.; літ. Е-3 (інв. № 1-0008) - адміністративний корпус, загальною площею 1198,9 кв.м.; літ. Ж (інв.№1-0001) - головний виробничий корпус, загальною площею 2857,2 кв.м; літ. З інв. (№ 1-0006) ангар для мийки автомобілів, загальною площею 352,8 кв.м.; літ. Т (інв. № 1-0014) - багатопотоковий КПП, (склад), загальною площею 1809,5 кв.м.; літ. X (інв. № 1-0034) - дільниця розбирання списаних машин, загальною площею 427,4 кв.м; літ. У (інв. № 1-0011) - насосна станція, загальною площею 25,2 кв.м; № 4-8, 11, 13-16, 28-35 інш споруди; І-Ш замощення, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Галантос", код ЄДРПОУ 42255113 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 584, виданий 27.06.2018 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дубовенко В.О. (за виключенням реєстраційних дій щодо скасування записів про припинення іпотеки, заборони відчуження від 01.06.2016, внесених на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі №904/1724/15, яке скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05.07.2018, та/або іншого відновлення таких записів на підставі договору іпотеки № 216/08/1-10 від 30.08.2010 р., в т.ч. із їх новою реєстрацією таких записів);

- заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" (ідентифікаційний код 42255113).

Заява позивача обґрунтована тим, що:

- 01.06.2016 відповідач-2 здійснив припинення іпотеки та обтяжень із заборони відчуження за договором іпотеки № 216/08/1-10 від 30.08.2010 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 904/1724/15.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05.07.2018, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 904/1724/15 від 26.11.2015 скасовано;

- 02.07.2016 відповідачем-2 здійснено реєстрацію об`єднання предметів іпотеки на підставі акта про можливість поєднання окремих об`єктів нерухомості в єдиний комплекс будівель і споруд від 30.06.2016, про що в реєстрі речових прав зареєстрований запис про право власності № 15232192, на підставі якого змінено реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, назва, опис;

- 27.06.2018 відповідачем-2 здійснено відчуження предмета іпотеки іншій юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Галантос" на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 584 від 27.06.2018, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Дубовенко В.О. При цьому державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" проведена лише 20.06.2018, номер запису в ЄДР: 12241020000085890, тобто за 7 днів до укладення договору купівлі-продажу. Статутний фонд підприємства складав 10000,00 грн, тому створена юридична особа не могла мати фінансові активи для придбання нерухомого майна;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто" не перерахувало позивачу грошові кошти за продане нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 160/02-10 від 28.07.2010 та № 164/02-10 від 28.07.2010, які були забезпечені предметом іпотеки на підставі договору іпотеки № 216/081-10 від 30.08.2010 та саме укладення якого було підставою для видачі кредитних коштів;

- 08.10.2018 здійснено припинення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто";

- 10.10.2017 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" закінчено виконавче провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" із скасуванням/зняттям арештів з предмету іпотеки при якому втрачено виконавчий документ.

2. Стислий виклад змісту ухвалених судових рішень за результатами розгляду заяви позивача

2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2020 заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду в порядку ч.6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України задоволено частково.

Накладено арешт на комплекс будівель та споруд загальною площею 6771,4кв.м, розташований за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Карпенко-Карого, буд.60, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 962296923101, що складається з: літ. Г (інв. №1- 0028) - надвірний туалет, загальною площею 12,3 кв.м; літ. Д (інв. №1-0002) - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 88,1 кв.м; літ. Е-3 (інв. №1-0008)- адміністративний корпус, загальною площею 1198,9 кв.м; літ. Ж (інв.№1-0001) - головний виробничий корпус, загальною площею 2857,2 кв.м; літ. З інв. (№ 1-0006) - ангар для мийки автомобілів, загальною площею 352,8 кв.м; літ. Т (інв.№ 1-0014) - багатопотоковий КІШ, (склад), загальною площею 1809,5 кв.м; літ. X (інв.№ 1-0034) - дільниця розбирання списаних машин, загальною площею 427,4 кв.м; літ. У (інв.№ 1-0011) - насосна станція, загальною площею 25,2 кв.м; № 4-8, 11, 13-16, 28-35 інші споруди; І-ІП замощення, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Галантос" на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 584, виданий 27.06.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дубовенко В.О.

Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом, в тому числі, але не виключно шляхом: продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, поділу, об`єднання, виділення, зміни опису, адреси стосовно вказаного вище нерухомого майна, що належить товариству (за виключенням реєстраційних дій щодо скасування записів про припинення іпотеки, заборони відчуження від 01.06.2016, внесених на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 904/1724/15, яке скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05.07.2018 та/або іншого відновлення таких записів на підставі договору іпотеки № 216/08/1-10 від 30.08.2010, в тому числі із їх новою реєстрацією таких записів).

Відмовлено в задоволенні заяви в частині заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно ТОВ "Галантос".

2.1.1. Постановляючи зазначену ухвалу, господарський суд виходив з наявних у матеріалах справи доказів, які дають підстави стверджувати, що можуть бути вчинені дії з відчуження спірного нерухомого майна, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд.60, яке є предметом іпотеки. За висновком суду першої інстанції, у разі невжиття заходів забезпечення позову буде ускладнено чи взагалі унеможливлено виконання рішення суду у цій справі, що позбавить позивача ефективного способу поновлення порушених прав.

Підстави для задоволення заяви в частині заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань проводити реєстраційні дії стосовно ТОВ "Галантос", на думку суду першої інстанції відсутні, оскільки відповідні вимоги виходять за межі постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 та Верховного Суду України від 06.07.2016 у цій справі.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Галантос" залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2.2.1. За результатами перегляду ухвали апеляційний господарський суд в цілому погодився з висновками суду першої інстанції про те, що існує ймовірність вчинення подальших дій по відчуженню спірного нерухомого майна, яке є предметом іпотеки на користь третьої особи, а отже, з метою охорони матеріально-правових інтересів заявника наявні підстави для вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду в порядку, визначеному ч.6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України в частині накладення арешту на нерухоме майно та заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом спірного нерухомого майна, що належить ТОВ "Галантос".

2.2.2. Доводи скаржника про те, що предметом спору у цій справі були вимоги ПАТ "Промінвестбанк" про звернення стягнення на майно, що належить ТОВ "Авіто", між тим банк просив накласти арешт на майно, яке належить ТОВ "Галантос", суд апеляційної інстанції відхилив з посиланням на приписи ст. 23 Закону України "Про іпотеку".

Суд встановив, що спірне нерухоме майно набуте скаржником у власність на підставі договору купівлі-продажу №584 від 27.06.2018, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується скаржником. А отже, судом першої інстанції встановлено, що накладення арешту на майно, власником якого є ТОВ "Галантос", забезпечить виконання судового рішення у цій справі.

2.2.3. Посилання скаржника на те, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувся за відсутності представників сторін суд також відхилив, оскільки розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін є правом, а не обов`язком суду, тому не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке б давало підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, ТОВ "Галантос" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій скасувати та відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник покликається на таке.

3.2.1. Судами не з`ясовано статус ТОВ "Галантос" у справі, яке з 27.06.2018 є власником спірного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60.

Факт набуття права власності на спірне майно на законних підставах у час здійснення судового процесу у цій справі визнаний та підтверджений державою шляхом внесення відомостей до державного реєстру.

Судами не встановлено чи була накладена заборона на відчуження нерухомого майна на момент придбання ТОВ "Галантос" спірного нерухомого майна, як і не встановлено, що ТОВ "Галантос" знало чи мало знати про заборону відчуження. Тому така заборона не може бути протиставлена цьому підприємству, адже його недобросовісність як набувача спірного майна не доведена.

3.2.2. Центральний апеляційний господарський суд, відкривши провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Галантос" визнав, що суд першої інстанції вирішив питання про його права, інтереси та обов`язки тому, водночас додатково залучивши ТОВ "ГАЛАНТОС" як третю особу на стадії розгляду апеляційної скарги.

3.2.3. На думку скаржника, ПАТ "Промінвестбанк" неправильно обрав спосіб захисту. Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, а суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що банк звернувся із заявою про забезпечення позову, а не із заявою про забезпечення виконання рішення.

3.2.4. Суд забезпечив виконання рішення за наказом, який не може бути пред`явлено до виконання.

У зазначеному аспекті скаржник покликається на те, що станом на день постановлення судом першої інстанції ухвали про забезпечення виконання рішення суду, питання про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання судом не вирішено. Отже, суд не міг забезпечувати виконання вказаного судового рішення до вирішення питання про те, чи взагалі наявні поважні причини для поновлення строку для пред`явлення судового наказу у цій справі до виконання.

Банк окрім заяви про забезпечення позову подав також заяву про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання у справі. Проте провадження з розгляду цієї заяви зупинено.

3.2.5. Суд без заміни сторони виконавчого провадження фактично визнав ТОВ "Галантос" боржником. Скаржник стверджує, що поза встановленою законом процедурою суди вирішили питання щодо заміни сторони виконавчого провадження і без з`ясування статусу ТОВ "Галантос" визнали його боржником.

Судом першої інстанції не було встановлено обставин щодо заміни боржника у порядку процесуального правонаступництва як і не встановлено обставин щодо переходу зобов`язань у матеріальних правовідносинах від ТОВ "Авіто" до інших осіб згідно з вимогами ст.ст. 520- 523 ЦК України.

Без здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні передчасним є накладення арешту на майно осіб, які не були сторонами спору та не є сторонами виконавчого провадження.

3.2.6. ПАТ "Промінвестбанк" не обґрунтував належним чином свої доводи та не надав доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції необґрунтовано та без посилань на відповідні докази дійшов висновку, що єдиним і дієвим способом, що дав би можливість реального забезпечення виконання рішення у цій справі і гарантував би захист порушеного права позивача, є забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом.

Суд першої інстанції при розгляді заяви залишив поза увагою дослідження питання щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення виконання судового рішення щодо майна, власником якого є ТОВ "Галантос", який не був учасником цього судового процесу.

Все наведене вище узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 12/204/09, які судами попередніх інстанцій не враховувалися під час розгляду заяви позивача.

3.2.7. Скаржник також стверджує, що апеляційним судом залишено поза увагою той факт, що Господарським судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу достроково аніж у призначену дату.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог скаржника та просить відмовити у задоволенні скарги, а судові рішення, що переглядаються, залишити без змін.

3.3.1. Позивач стверджує про безпідставність доводів скаржника щодо добросовісності набуття у власність спірного майна.

На відміну від обставин справи № 12/204/09, на яку покликається скаржник, у цій справі заборона відчуження майна в момент набуття ТОВ "Галантос" права власності на нього, взагалі не протиставляється зазначеному підприємству. Обставини набуття ТОВ "Галантос" у власність нерухомого майна, звернення стягнення на яке було предметом спору у справі, судами досліджувалося, висновків про недобросовісність дій ТОВ "Галантос" при купівлі зазначеного майна оскаржувані за касаційною скаргою судові рішення не містять. Натомість, недобросовісність дій ТОВ "Галантос" у цій справі полягає в перешкоджанні розгляду заяв банку по справі, в тому числі заяви про вжиття заходів забезпечення позову та заяви про видачу дубліката наказу. Перешкоджання здійснюється ТОВ "Галантос" шляхом багаторазового та безпідставного оскарження в апеляційному та касаційному порядку судових рішень у цій справі, які вже в апеляційному та касаційному порядку переглянуті.

Саме така недобросовісність з боку ТОВ "Галантос" зумовила невідкладний розгляд заяви банку про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції, зваживши на обставини справи, враховуючи подання ТОВ "Галантос" апеляційної скарги на судове рішення, яке вже було переглянуто в апеляційному порядку (що тягне за собою чергове зупинення провадження у справі за заявою ПАТ "Промінвестбанк" про забезпечення позову та іншими заявами у справі також призначеними до судового розгляду на 18.02.2020, в тому числі за заявою банку про видачу дубліката наказу), обґрунтовано й правомірно дійшов висновку про необхідність розгляду заяви про забезпечення й здійснив такий розгляд невідкладно. Зазначені дії суду є прикладом реального судового захисту прав позивача на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

3.3.2. Доводи касаційної скарги про те, що обґрунтування постанови від 04.06.2020 Центрального апеляційного господарського суду фактично прирівнюються до вирішення питання про заміну ТОВ "Авіто" на ТОВ "Галантос" як процесуального правонаступника є безпідставними.

3.3.3. Позивач заперечує також проти доводів касаційної скарги щодо того, що суд забезпечив виконання рішення за наказом, який не може бути пред`явлений до виконання.

3.3.4. Доводи касаційної скарги про те, що суд без зміни сторони виконавчого провадження фактично визнав ТОВ "Галантос" боржником, суперечать ГПК України (1798-12) та Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

При постановленні ухвали від 14.02.2020 про забезпечення виконання рішення суду, яка є виконавчим документом в силу приписів ч. 1 ст. 144 ГПК України, Господарський суд Дніпропетровської області правомірно зазначив, що боржником за виконавчим документом - ухвалою про забезпечення виконання рішення суду є також і новий власник предмета іпотеки - ТОВ "Галантос". Натомість, ТОВ "Галантос" намагається довести, що зазначення його боржником за виконавчим документом - ухвалою, що оскаржується, свідчить про заміну боржника за виконавчим документом - наказом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте такі доводи касаційної скарги є безпідставними та суперечать положенням ч. 1 ст. 144 ГПК України, ч. 1 ст. 4, ч. 1, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження".

3.3.5. Щодо покликання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.01.2020 у справі № 12/204/09, то встановлені в зазначеній справі обставини не є подібними до обставин цієї справи. Отже, покликання на них є безпідставним та необґрунтованим.

3.3.6. Решта доводів позивача, викладених у відзиві, зокрема і щодо обґрунтованості заяви про забезпечення та необхідності накладення арешту на майно, власником якого є скаржник, по суті ґрунтуються на висновках, здійснених судами попередніх інстанцій в ухвалі та постанові, що переглядаються.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст. 2 ГПК України).

4.2. Судовий розгляд справи закінчується ухваленням рішення суду, яке є обов`язковим до виконання (ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 ГПК України).

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року N 5-рп/2013).

У рішенні Конституційного Суду України від 15.05.2019 (vp002710-19) №2-р(II)/2019 "У справі за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)" в абзаці 8 пункту 2.1 зазначено, що аналіз статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, наведених юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

4.3. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції) від 19.03.1997, Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) від 29.03.2006). Рішення не може не виконуватися, бути позбавлено юридичної сили або незаконно відкладено (Immobiliare Saffi v. Italy (Іммобільяре Саффі проти Італії) від 28.07.1999).

4.4. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст. 327 ГПК України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.

Тобто забезпечення виконання рішення суду здійснюється в тому числі за допомогою вжиття заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову - це передбачені процесуальним законом відповідні процесуальні дії суду, призначені гарантувати виконання судового рішення про задоволення позову. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення про задоволення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення, у тому числі забезпечення виконання рішення суду, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника щодо такого забезпечення; збалансованості інтересів сторін спору, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення виконання рішення суду і предметом вимоги заявника; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками відповідного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Разом з тим процесуальний закон встановлює і систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову тощо.

Тобто законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

4.5. Серед заходів забезпечення позову, визначених у п.1 ст. 137 ГПК України, законодавцем визначено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

4.6. Частково задовольняючи заяву позивача у цій справі, суд першої інстанції встановив таке.

4.6.1. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 частково скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким припинено провадження у справі стосовно відповідача-1 ТОВ "Авіто Трейдінг Груп", а первісний позов задоволено повністю. У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" за кредитним договором № 164/02-10 від 28.07.2010 на загальну суму 37 936 067,39 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіто" (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60, ідентифікаційний код 24905757), а саме: - адміністративний корпус інв. № 1-0008, літ. Е-3, загальною площею 1198,9 кв.м., - насосна станція інв. № 1-0011, літ. У, загальною площею 18,4 кв.м., - контрольно-пропускний пункт інв. № 1-0002, літ. Д загальною площею 88,1 кв.м., - головний виробничий корпус інв.№1-0001, літ. Ж загальною площею 2725,9 кв.м, - ангар для мийки автомобілів інв. № -0006, літ. З, загальною площею 352,8 кв.м., - багатопотоковий КПП інв. № 1-0014, літ. Т (будівля складу), загальною площею 1809,5 кв.м., - надвірний туалет інв. № 1-0028, літ. Г, загальною площею 12,3 кв.м., - дільниця розбирання списаних машин інв. № 1-0034, літ. X, загальною площею 427,4 кв.м. шляхом продажу на прилюдних торгах у порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку" (898-15) та Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2015 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 скасовано в частині задоволення первісного позову та у частині розподілу судових витрат. У зазначеній частині залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду України від 06.07.2016 постанову Вищого господарського суду України від 05.10.2015 у справі №40/5005/7101/2011 скасовано. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 залишено в силі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання вищезазначеної постанови апеляційного суду у липні 2015 року були видані відповідні судові накази.

4.6.2. 27 червня 2018 року предмет іпотеки було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос", номер запису про право власності: 26825056, приватний нотаріус Дубовенко Вікторія Олегівна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область.

Підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу, серія та номер 584, виданий 27.06.2018, видавник: Дубовенко В.О., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу. Цей факт підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 199593956 від 10.02.2020.

Тобто після ухвалення судом рішення про звернення стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60, та належало на праві власності ТОВ "Авіто", воно відчужило його на користь ТОВ "Галантос".

ТОВ "Галантос" зареєстровано як юридична особа 20.06.2018 (номер запису: 12241020000085890), розмір статутного капіталу якої складає 10 000,00 грн.

В свою чергу, як встановили суди попередніх інстанцій, ТОВ "Авіто" припинене як юридична особа з 08.10.2018.

4.7. Суд першої інстанції частково задовольнив заяву позивача, наклавши арешт на спірне майно та заборонивши державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч., але не виключно: шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, поділу, об`єднання, виділення, зміни опису, адреси стосовно спірного нерухомого майна).

Застосований судом першої інстанції спосіб забезпечення виконання рішення суду у вигляді арешту спірного майна та заборони здійснювати реєстраційні дії щодо нього є співмірним та адекватним заходом забезпечення виконання рішення у цій справі про звернення стягнення на таке майно.

Врахувавши обставини справи, оцінивши доводи позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що існує очевидна імовірність утруднення виконання рішення господарського суду про задоволення позову ПАТ "Промінвестбанк".

За висновком суду, наявні в матеріалах справи докази дозволяють стверджувати про те, що можуть бути вчинені подальші дії з відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, на користь третьої особи. Суд апеляційної інстанції з таким висновком погодився.

Накладення арешту на спірне майно у цій справі має логічний зв`язок з предметом спору у ній та ухваленим на користь позивача рішенням про звернення стягнення на таке майно. Отже, вжитий судом першої інстанції захід може забезпечити ефективний захист права позивача на належне виконання судового рішення, ухваленого на його користь, який співвідноситься з майновими наслідками заборони відповідачу та третім особам вчиняти дії щодо відчуження спірного нерухомого майна.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують і по суті зводяться до переоцінки обставин справи, які стали підставою для вжиття судом заходів забезпечення виконання рішення суду. Проте враховуючи межі повноважень Верховного Суду, визначені ст. 300 ГПК України, такі доводи відхиляються судом касаційної інстанції.

4.8. Щодо порядку розгляду заяви ПАТ "Промінвестбанк" про вжиття заходів забезпечення виконання судового рішення.

4.8.1. З матеріалів судової справи №40/5005/7101/2011 Суд вбачає, що 23.01.2019 позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотаннями про заміну учасника/сторони у справі та сторони виконавчого провадження на ТОВ "Галантос", а 25.01.2019 - із заявами про видачу дубліката наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015, який було втрачено органами державної виконавчої служби, а також про накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборону вчинення реєстраційних дій щодо нього та ТОВ "Галантос".

З серпня 2016 року судами розглядається заява позивача про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 до виконання.

З жовтня 2017 року на розгляді у судах знаходиться скарга позивача на дії відділу примусового виконання рішень (щодо бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Тертичної В.В. щодо не передачі на реалізацію - продаж на прилюдних торгах майна, визначеного наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015), а з грудня 2017 року - скарга позивача на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (щодо визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.10.2017 ВП№52062297 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011; визнання недійсною постанови від 10.10.2017 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження ВП №52062297 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011; скасування постанови від 10.10.2017 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження ВП №52062297 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011; - зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження ВП №52062297 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011).

Провадження за всіма цими заявами неодноразово зупинялися судом першої інстанції, зокрема у зв`язку з поданням численних апеляційних та касаційних скарг спочатку від імені ТОВ "Авіто", згодом - ТОВ "Галантос". Зокрема, Верховний Суд п`ять разів відмовляв ТОВ "Галантос" у відкритті касаційного провадження за його касаційними скаргами на судові рішення, ухвалені у цій справі, які безпосередньо не стосувалися прав чи законних інтересів ТОВ "Галантос" (ухвали Верховного Суду від 24.06.2019, 19.08.2019, 01.11.2019, 20.01.2020, 08.04.2020).

Станом на дату ухвалення постанови судом касаційної інстанції у цій справі, провадження з розгляду зазначених вище заяв (окрім заяви позивача про забезпечення виконання рішення суду) вчергове зупинено на підставі ухвал суду першої інстанції від 24.06.2020.

4.8.2. В ухвалі про вжиття заходів забезпечення виконання судового рішення в порядку ч.6 ст. 327 ГПК України суд зазначив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 поновлено провадження у справі з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний інвестиційно-промисловий банк" про забезпечення позову. Призначено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний інвестиційно-промисловий банк" про забезпечення позову в судовому засіданні на 18.02.2020 разом з іншими заявами позивача, про які йшлося вище.

12.02.2020 від судді Ярошенко В.І. надійшов запит справи № 40/5005/7101/2011 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ "Галантос" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015.

Стаття 327 ГПК України не встановлює порядку вирішення судом питання про необхідність вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду. Натомість, положеннями ст. 140 ГПК України, якими визначено порядок розгляду заяви про забезпечення позову, встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч.1). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням (ч.3). У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч.4).

Тобто, як правильно зазначив апеляційний господарський суд, розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін є правом, а не обов`язком суду. Тому, зважаючи на обставини цієї справи, про які йшлося вище, Суд не вбачає порушень норм процесуального права у діях суду першої інстанції під час постановлення ухвали про забезпечення виконання рішення суду без проведення судового засідання та виклику сторін у судове засідання до чергового направлення справи № 40/5005/7101/2011 до апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ТОВ "Галантос" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015.

ТОВ "Галантос" мало достатньо часу (більше року до дня постановлення ухвали, що оскаржується) для надання суду першої інстанції вичерпних доводів щодо незгоди з заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Суд критично сприймає покликання ТОВ "Галантос" на приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) щодо гарантування права кожному на справедливий суд. Стверджуючи у касаційній скарзі, поданій у червні 2020 року, про наявність свого права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, ухвалених у справі в березні та липні 2015 року, скаржник не зазначає, що відповідна апеляційна та касаційна скарга були завідомо безпідставними, про що вказано в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за такою апеляційною скаргою та ухвалі Верховного Суду від 08.04.2020 про відмову у відкритті касаційного провадження на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі "Шульга проти України" від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення у справі "Мусієнко проти України" від 10.01.2011).

Процесуальні права надані законом особам, які беруть участь у справі, для сприяння суду при розгляді справ, їх правильного та швидкого вирішення. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Отже, суд касаційної інстанції вважає достатньою аргументацію ухвалених у справі судових рішень щодо можливості розгляду заяви позивача у судовому засіданні без виклику учасників справи. Тому не знаходять свого підтвердження доводи скаржника щодо порушення судами ст. 236 ГПК України. Мотиви, якими керувався суд першої інстанції, належно відображені в ухвалі та знаходять своє підтвердження у матеріалах судової справи №40/5005/7101/2011.

4.9. Аргумент касаційної скарги щодо того, що суди не з`ясували статус ТОВ "Галантос" Суд відхиляє як безпідставний та такий, що спростовується змістом ухвалених у справі судових рішень. В ухвалі та постанові, що переглядаються у касаційному порядку, встановлено факт набуття ТОВ "Галантос" права власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2018, на яке звернуто стягнення на користь позивача за результатами вирішення спору у справі №40/5005/7101/2011.

Доводи скаржника щодо добросовісності дій ТОВ "Галантос" під час набуття нерухомого майна у власність не впливають на правову оцінку можливості забезпечення виконання рішення суду у цій справі шляхом накладення арешту на майно, звернення стягнення на яке здійснено на користь позивача за результатами вирішення спору у справі №40/5005/7101/2011. Аналогічно не впливають на правомірність часткового задоволення заяви позивача і твердження скаржника щодо першочергової необхідності заміни сторони/учасника у справі та поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання. Закон не ставить можливість вжиття судом заходів забезпечення виконання рішення суду у залежність від зазначених скаржником умов. Про правомірність вжитих судом першої інстанції у цій справі заходів забезпечення виконання рішення суду, ухваленого у 2015 році, йшлося вище.

4.10. Покликання скаржника на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 27.01.2020 у справі №12/204/09 є безпідставним, адже фактичні обставини зазначеної справи із обставинами цієї справи різні. Допущені судами в межах справи №12/204/09 процесуальні порушення стали наслідком скасування ухвалених у справі рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду щодо вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду у справі №40/5005/7101/2011, суд касаційної інстанції не встановив порушень судами норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішень, які оскаржує ТОВ "Галантос".

Звернення ПАТ "Промінвестбанк" до суду із заявою про забезпечення позову, а не із заявою про забезпечення виконання рішення суду, не вплинуло на правильність кваліфікації судами спірних правовідносин. Тому твердження скаржника щодо неправильно обраного ПАТ "Промінвестбанк" способу захисту відхиляється Судом як безпідставне.

4.11. Підсумовуючи зазначене вище, Суд констатує, що загалом касаційна скарга ТОВ "Галантос" не містить належних доводів про порушення судами конкретних норм права під час ухвалення судових рішень, які оскаржуються. Доводи скаржника ґрунтуються на його власних припущеннях та міркуваннях. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судами норм права як необхідної передумови для скасування ухвали та постанови що оскаржуються. За результатами перегляду судових рішень у касаційному порядку, Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судами, з правильним застосуванням до них норм права. Підстав для скасування чи зміни судових рішень Суд не встановив.