ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про компенсацію судових витрат у справі №910/3233/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"
до 1. Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"; 2. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 3. Київської міської ради про визнання недійсними біржових торгів та біржового контракту та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про визнання права власності на акції за участю представників: від позивача: А.В. Кравченко, А.В. Мінко, від відповідача-1: І.П. Галич, від відповідача-2: не з`явилися, від відповідача-3: не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 29.10.2020р. касаційну скаргу ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" задоволено. Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020р. у справі №910/3233/18 скасовано. Рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі №910/3233/18 залишено в силі.
Також постановою Верховного Суду від 29.10.2020р. задоволено частково касаційну скаргу ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020р. у справі №910/3233/18 скасовано, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2019р. у справі №910/3233/18 залишено в силі.
До Верховного Суду надійшла заява ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про компенсацію судових витрат у справі №910/3233/18, в якій заявник просить стягнути з ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на користь ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" понесені у зв`язку з розглядом касаційної скарги витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 390 607, 24 грн.
Заява мотивована тим, що ПрАТ "ФФ "Дарниця" у справі понесло судові витрати, пов`язані з розглядом касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду, розмір яких він вважає співмірним з обсягом наданої правничої допомоги, витраченим адвокатами часу, складністю та значенням справи для заявника.
До Верховного Суду від ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвокатів, яке обґрунтоване тим, що розмір заявлених ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності і розумності, та явно завищений, оскільки у 43,5 разів перевищує середню вартість аналогічних послуг у м. Києві.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Об`єднана палата у вказаній постанові зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У заяві про компенсацію судових витрат та підтвердження їх розміру ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" вказує на те, що у період з 31.08.2020 по 29.10.2020 адвокати Юридичної фірми "ЕКВО" Левіцький Є.В. та Зубрицький О.В. надавали ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" правову допомогу під час розгляду Верховним Судом його касаційної скарги, що полягало у юридичному аналізі підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду, аналізі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, консультуванні клієнта щодо правової позиції у справі, підготовці касаційної скарги та інших процесуальних документів та представництві інтересів ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" у судових засіданнях у Верховному Суді.
Відповідач-1 вказує на те, що сума гонорару є співмірною з обсягом правничої допомоги, витраченим адвокатами часом, складністю та значенням справи для товариства.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" надано:
- копію договору про юридичні послуги № 0162-2016/2 від 15.09.2016, укладеного між ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" (фірма), за умовами якого фірма надає клієнту послуги щодо проекту та/або згідно з інструкціями клієнта, які надаються час від часу та прийняті до виконання фірмою, а клієнт оплачує гонорари та відшкодовує фірмі витрати;
- копію договору про юридичні послуги № 0162-2016/2-1 від 26.03.2018, укладеного між ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" (фірма), згідно з положеннями якого фірма надасть послуги клієнту щодо проекту, а клієнт буде оплачувати гонорари та відшкодовувати витрати; проект - юридичний супровід та представництво інтересів клієнта у справі №910/3233/18;
- детальний опис наданих послуг на суму 390 607,24 грн;
- копію акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №604 від 30.10.2020 на загальну суму 390 607,24 грн;
- копію платіжного доручення № 1000070654 від 03.11.2020 про перерахування клієнтом на користь фірми 390 607,24 грн;
- копію довідки про зарахування коштів від 03.11.2020 №Д1-В69/30-657;
- наказ № 31/08/20-2 від 31.08.2020 про передачу проекту "Позов ПАТ "НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про визнання недійсними біржового контракту та біржових торгів (касація), справа № 910/3233/18" до провадження групи адвокатів;
- довідку № 30/10/20-1 від 30.10.2020 про те, що адвокати Левіцький Є.В. (погодинна ставка 7092,50 грн), Зубрицький О.В. (погодинна ставка 3971,00 грн) працюють в адвокатському об`єднанні "Юридична фірма "ЕКВО";
- роздруківку з сайту НБУ на 30.10.2020 (курс долара США 28,4383 грн);
У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокатів, що підлягають розподілу між сторонами, позивач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, які підлягають відшкодуванню з позивача на користь ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".
Клопотання мотивовано тим, що заявлений розмір витрат на професійну допомогу був суттєво і безпідставно завищений адвокатами за рахунок штучного збільшення у декілька разів кількості часу, необхідного для підготовки процесуальних документів та здійснення інших дій щодо представництва інтересів клієнта, а також шляхом включення до переліку наданих послуг значної кількості робіт, які за своїм змістом є допоміжними та/або не потребують наявності фахових знань у галузі права.
Позивач звертає увагу, що у судових засіданнях без очевидної потреби у цьому, брали участь одночасно два адвокати відповідача-1, за послуги кожного з яких нараховано повну погодинну ставку. Тривалість одного судового засідання, за відомостями опису наданих послуг, складала від 5 до 5,5 годин, що не відповідає обставинам справи.
Також позивач вказує на те, що ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" безпідставно включило до складу витрат на професійну правничу допомогу значний обсяг робіт, які не потребують наявності фахових знань у галузі права (візити адвоката до суду, подання процесуальних документів, що коштувало клієнту 11 121,04 грн.).
Крім того, позивач зазначає, що здійснення юридичного аналізу постанови апеляційного господарського суду та юридичний аналіз відзиву позивача об`єктивно не могли вимагати настільки значного (19,7 год) обсягу юридичної і технічної (допоміжної) роботи, адже переважна частина доводів касаційної скарги вже була опрацьована адвокатами не лише під час розгляду цієї справи, але і під час представництва інтересів ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" справах №910/11310/18, № 910/3242/18.
Позивач вважає, що розмір заявлених до компенсації витрат не відповідає критеріям розумності та реальності.
Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд враховує незмінність позиції сторін у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій і представництво адвокатами інтересів ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" у подібних справах, зокрема у справі № 910/3242/18.
Дослідивши заяву відповідача-1 про компенсацію судових витрат та клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, надані заявником документи в їх сукупності Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування Судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 39 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про компенсацію судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (03134, м. Київ, вул. Миру, 17, ідентифікаційний код 23518596) на користь приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (02093, м. Київ, Бориспільська, буд. 13; ідентифікаційний код 00481212) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 000, 00 грн.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
В. І. Студенець