1. У межах справи про банкрутство 22.10.2018 банкрутом Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону, проведеного 16.07.2018 Товарною біржею "Правобережна товарна біржа" з продажу нерухомого майна банкрута Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а саме 1/4 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, корпус 2, кв.48; визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в особі арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича та Приватним підприємством "Білоножко" за результатами другого повторного аукціону з продажу нерухомого майна банкрута; скасування державної реєстрації прав власності на 1/4 квартири банкрута.

2. Ці вимоги мотивовано недотриманням при проведенні аукціону з продажу майна банкрута вимог статті 58 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі також - Закон про банкрутство) щодо його підготовки і проведення (стосовно вибору організатора аукціону, порушення прав співвласників квартири, розміщення оголошення про продаж майна банкрута, продажу цього майна пов`язаній особі тощо), а також порушенням приписів частини восьмої статті 90 вказаного Закону внаслідок реалізації зі спірного аукціону майна ОСОБА_1, що не підлягало включенню до ліквідаційної маси, оскільки перебуває в іпотеці з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Фактичні обставини справи, установлені судом першої та апеляційної інстанції

3. 31.03.2015 Господарським судом Дніпропетровської області було порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

4. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Величка В. Ю.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 постанову Ггосподарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 скасовано в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Величка В. Ю., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького О. В.

6. 28.04.2016 судом затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" у розмірі 9 468,26 грн (1 черга задоволення).

7. Ліквідатором опубліковано 31.08.2016 оголошення про проведення конкурсу на виявлення організатора аукціону з продажу майна банкрута у газеті "Черкаський край".

8. Листи з пропозицією придбання ј частки ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 надсилалися ліквідатором на адресу осіб, які є співвласниками цієї квартири - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 05.02.2016 та 09.06.2016 - до погодження судом продажу майна.

9. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 судом погоджено продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк Форум", а саме 1/4 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10. 29.03.2018 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення № 50295 про проведення 02.05.2018 першого аукціону з продажу майна банкрута без можливості зниження початкової вартості на товарній біржі "Правобережна товарна біржа".

11. В матеріалах справи відсутні та ліквідатором чи організатором аукціону не надано доказів розміщення оголошення на нерухомому майні банкрута, що підлягало реалізації.

12. 03.05.2018 року аукціон з продажу майна банкрута, призначений на 02.05.2018, визнано таким, що не відбувся через відсутність заяв на участь в аукціоні.

13. 14.05.2018 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення за № 51271 про проведення 14.06.2018 повторного аукціону з продажу майна банкрута на тій же біржі. 14.06.2018 повторний аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.

14. 14.06.2018 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення № 52099 про проведення 16.07.2018 другого повторного аукціону.

15. Згідно з протоколом № 1 від 16.07.2018 вбачається, що аукціон відбувся за участі двох учасників - ПП "Білоножко" (код ЄДРПОУ 35579466) в особі представника Пропадущого Андрія Володимировича та ТОВ "Нова економічна політика" (код ЄДРПОУ 35996206), представником якого на аукціоні була Зарецька Ольга Миколаївна

16. 18.07.2018 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України розміщено повідомлення за № 52866 про результати проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута ОСОБА_1, згідно з яким 1/4 частини квартири банкрута, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 продано за ціною 44 351,89 грн.

17. Досліджуючи доводи про участь в аукціоні пов`язаних осіб, суд апеляційної інстанції встановив, що засновник ПП "Білоножко" ОСОБА_4, виступав представником ліквідатора ФОП ОСОБА_1 Юдицького О. В., що підтверджується журналом судових засідань від 22.12.2016 та договором про надання правової допомоги від 17.10.2016 у судовій справі № 206/1149/16-ц за позовом Юдицького Олександра Вікторовича до ОСОБА_1, ОСОБА_3, державного реєстратора Реєстраційної служби ДМУЮ Носової М.В., треті особи - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, приватний нотаріус ДМНО Софійченко Н. А. про визнання недійсним договору про поділ майна, придбаного як спільна сумісна власність подружжя, яка розглядалась у Самарському районному суді м. Дніпро.

18. Щодо другого учасника аукціону - ТОВ "Нова економічна політика" судом апеляційної інстанції встановлено, що представник цього товариства - ОСОБА_6 уклала договір з ліквідатором Юдицьким О. В. про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку при проведенні процедури ліквідації ФОП ОСОБА_1 Також, ОСОБА_6 підписано відзив ПП "Білоножко".на заяву про визнання недійсним результатів аукціону.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020 у справі № 904/1907/15 заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 22.10.2018 задоволено. Визнано недійсними результати другого повторного аукціону, проведеного 16.07.2018 організатором аукціону Товарною біржею "Правобережна товарна біржа" з продажу нерухомого майна банкрута Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, а саме: 1/4 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір купівлі - продажу, укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в особі арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича та Приватним підприємством "Білоножко" (код ЄДРПОУ 35579466, адреса: 18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7) за наслідком другого повторного аукціону з продажу нерухомого майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, а саме 1/4 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію прав власності на 1/4 квартири банкрута, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Приватним підприємством "Білоножко".

20. Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд зазначив, що відповідно до чинної редакції Закону про банкрутство законодавцем виключається можливість задоволення вимог кредитора-заставодержателя за вимогами, не пов`язаними з підприємницькою діяльністю та виключається можливість включення до ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором предметів застави (іпотеки) за зобов`язаннями, не пов`язаними з підприємницькою діяльністю.

21. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020 у справі № 904/1907/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП "Комін Фінанс" - без задоволення.

22. Колегія суддів дійшла висновку про те, що ліквідатором та організатором аукціону не дотримано порядку повідомлення інших співвласників квартири про проведення спірного аукціону, а також порушено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, внаслідок чого від участі у першому та повторному аукціоні було усунуто невизначену кількість потенційних покупців вказаного нерухомого майна, внаслідок чого співвласники майна були позбавлені права придбати частку у належному їм майні, а майно банкрута реалізовано за заниженою вартістю.

23. Також апеляційний суд встановив, що всупереч вимог статей 98, 99 Закону про банкрутство арбітражний керуючий Юдицький О. В. є особою, пов`язаною окрім іншого, з переможцем аукціону, що свідчить про необ`єктивність його результатів та порушення в частині проведенні спірного аукціону і оформлення його результатів. За таких обставин, за відсутності конкуренції між учасниками та узгодженості дій між ними, вартість майна банкрута була знижена з 887 037,77 грн до 44 351,89 грн, отже порушено права кредиторів щодо найбільшого задоволення кредиторських вимог за рахунок проданого майна боржника.

24. Такі обставини суд апеляційної інстанції вважав достатніми для визнання результатів аукціону недійсними, позаяк вони засвідчують штучне звуження кола осіб, які могли б отримати інформацію щодо проведення аукціону, та допуск до участі в аукціоні заінтересованих і пов`язаних між собою осіб, отже спотворення принципу продажу майна на конкурсних засадах, за наявності реальної конкуренції учасників.

25. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що для задоволення заяви банкрута ОСОБА_1 встановлено такі підстави для визнання результатів аукціону недійсними: порушення порядку його проведення, участь у аукціоні пов`язаних осіб, відсутність конкуренції між учасниками та узгодженість дій між ними і реалізація майна боржника заінтересованій особі.

26. До того ж, апеляційний суд вказав, що на те, що грошові зобов`язання банкрута ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" виникли з цивільно-правового договору і не пов`язані з підприємницькою діяльністю банкрута, посилаючись на договір поруки від 31.01.2011 за яким ФОП ОСОБА_1 є поручителем ОСОБА_3 за кредитним договором № 0010/11/14-ZNW, укладеним 31.01.2011 між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_3, у пункті 1.1 якого визначено, що банк надає позичальнику кредит у сумі 250 000,00 грн на споживчі цілі - ремонт житла. Також цей кредитний договір забезпечено укладеним між ОСОБА_3, ОСОБА_1 (банкрутом у даній справі), ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ПАТ "Банк Форум" договором іпотеки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

27. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 ПП "Комін Фінанс" (звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати в повному обсязі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

28. У касаційній скарзі ПП "Комін Фінанс" посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини восьмої статті 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно реалізації майна банкрута фізичної особи-підприємця, яким останній поручився за зобов`язанням іншої особи перед кредитором, у разі визнання вимог цього кредитора у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця та на підстави встановлені частиною третьою статті 310 ГПК України.

29. У контексті визначених касатором підстав касаційного оскарження доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права зводяться до того:

- про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що стаття 90 Закону про банкрутство містить заборону на включення до ліквідаційної маси майна, що перебуває у заставі, з підстав не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, адже ЦК України (435-15) будь-яких обмежень щодо реалізації майна банкрута, яке не використовується у підприємницькій діяльності, для забезпечення вимог забезпеченого (заставного) кредитора не містить.

- суди, застосовуючи вказану норму, не врахували, що у даній справі стосовно належної боржнику частки квартири буквально виникли правовідносини поруки, а не застави;

- заяви про виключення 1/4 квартири з ліквідаційної маси банкрута, ані сам боржник, ані інші зацікавлені особи не подавали;

- ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018, якою надано згоду на реалізацію майна банкрута не оскаржувалася та не скасована;

- суд безпідставно послався на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 922/4404/15 та від 16.04.2019 у справі № 916/458/14, оскільки правовідносини у цих справах та у справі, що розглядається, не є подібними

30. Також касатор стверджує, що:

- судом першої інстанції не було виявлено обставин, що за усталеною практикою Верховного Суду можуть бути підставою для скасування результатів аукціону;

- апеляційний суд всупереч вимог частини першої статті 269 ГПК України вийшов за межі доводів і вимог апеляційної скарги, оскільки суд послався на обставини, що не досліджувалися під час апеляційного перегляду справи;

- суди не дотримали принципу змагальності сторін, позаяк взяли до уваги аргументи лише однієї сторони та не надали оцінки доводам скаржника щодо обставин проведення аукціону;

- суди попередніх інстанцій не врахували, що ј квартири була єдиним майном боржника за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги кредиторів;

- до спірних правовідносин підлягали застосуванню приписи частини шостої статті 131 Кодексу України з процедур банкрутства, яка містить припис про те, що житло, яке є предметом забезпечення, включається до складу активів, яке може бути реалізовано з метою задоволення вимог кредиторів.

Узагальнений зміст доводів інших учасників справи

31. У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, посилаючись на встановлені судами попередніх інстанцій порушення при проведенні аукціону з реалізації майна банкрута та відповідність висновків судів у оскаржуваних судових рішеннях усталеним правовим позиціям Верховного Суду.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

32. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 (460-20) № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 (460-20) № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

33. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15.01.2020 (460-20) № 460-XI установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

34. Оскільки касаційна скарга ПП "Комін Фінанс" на на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020 у справі № 904/1907/15 подана скаржником 31.08.2020, тобто після набрання чинності Законом від 15.01.2020 (460-20) № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України (1798-12) у редакції чинній від 08.02.2020.

35. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

48. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанції

49. Предметом розгляду у даній справі є заява банкрута ФОП ОСОБА_1 з вимогою про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 16.07.2018 та похідними вимогами, обґрунтована порушенням порядку організації і проведення аукціону та реалізацією майна банкрута, що не підлягало включенню до ліквідаційної маси.

50. Підставою касаційного оскарження за змістом касаційної скарги ПП "Комін Фінанс" визначило пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини восьмої статті 90 Закону про банкрутство стосовно реалізації майна банкрута фізичної особи-підприємця, яким останній поручився за зобов`язанням іншої особи перед кредитором, у разі визнання вимог цього кредитора у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця та підстави встановлені частиною третьою статті 310 ГПК України.

52. З огляду на визначені скаржником підстави касаційного оскарження та повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень у касаційному порядку згідно зі статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу ПП "Комін Фінанс" щодо доводів скаржника про помилкове застосування судами до спірних правовідносин положень частини восьмої статті 90 Закону про банкрутство, яким обґрунтовано висновок про неможливість включення до ліквідаційної маси банкрута ФОП ОСОБА_1 майна (1/4 квартири), яке перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

53. При цьому враховуючи, що боржника визнано банкрутом постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015, а оспорюваний аукціон відбувся 16.07.2018, оцінка спірних правовідносин здійснюється судами на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату проведення оспорюваного аукціону із застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) у редакції, чинній на час організації та проведення цього аукціону чим спростовуються твердження касатора про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів частини шостої статті 131 Кодексу України з процедур банкрутства, яка містить припис про те, що житло, яке є предметом забезпечення, включається до складу активів, яке може бути реалізовано з метою задоволення вимог кредиторів.

54. До введення в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства (2597-19) провадження у даній справі здійснювалося відповідно до положень статей 90, 91 Закону про банкрутство, якими передбачено особливості процедури банкрутства фізичної особи - підприємця.

55. За змістом частин першої, восьмої статті 90 Закону про банкрутство правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов`язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності. У разі визнання фізичної особи-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

56. Частиною десятою статті 91 Закону про банкрутство передбачено, що в ліквідаційній процедурі фізичної особи-підприємця продажу підлягає все майно фізичної особи-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

57. Верховний Суд, зауважує, що статтями 90-91 Закону про банкрутство у зазначеній редакції було передбачено особливості провадження процедури банкрутства фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Зокрема, частиною восьмою статті 90 цього Закону, чинною на час проведення оспорюваного аукціону, було передбачено: "У разі визнання фізичної особи банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності."

58. Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що відповідно до редакції Закону про банкрутство, яка чинна з 19.01.2013 та застосовується до боржника у даній справі, законодавцем виключається можливість задоволення вимог кредитора-заставодержателя за вимогами не пов`язаними з підприємницькою діяльністю та виключається можливість включення до ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором предметів застави (іпотеки) за зобов`язаннями, не пов`язаними з підприємницькою діяльністю. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 916/458/14, від 04.06.2019 у справі № 922/4404/15, від 10.09.2020 у справі № 5023/5622/12.

59. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є поручителем ОСОБА_3 за кредитним договором № 0010/11/14-ZNW, укладеним 31.01.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_3 . Зобов`язання боржника перед банком виникли згідно договору поруки від 31.01.2011. Також кредитний договір між ПАТ "Банк Форум" і ОСОБА_3 забезпечено укладеним між ОСОБА_3, ОСОБА_1 (банкрутом по даній справі), ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ПАТ "Банк Форум" договором іпотеки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 1.1 кредитного договору від 31.01.2011 передбачено, що банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі - ремонт житла у сумі 250 000,00 грн.

60. Надавши оцінку зазначеним договорам суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що передана в іпотеку квартира (зокрема належна банкруту ј цього майна) забезпечує виконання зобов`язань ОСОБА_1 як фізичної особи перед банком, то зазначене нерухоме майно не може бути використане для погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку із господарською діяльністю фізичної особи-підприємця, і на це майно не може бути звернуто стягнення на погашення будь-якої іншої заборгованості крім тієї, яке воно забезпечує.

61. З огляду на викладене колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про незаконне включення ліквідатором ФОП ОСОБА_1 спірної частки квартири до ліквідаційної маси банкрута та продажу її на аукціоні, всупереч положенням частини восьмої статті 90 Закону про банкрутство, що узгоджується з відповідною правовою позицією, викладеною зокрема у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 916/458/14, від 04.06.2019 у справі № 922/4404/15, від 10.09.2020 у справі № 5023/5622/12.

62. Наведеним вище спростовуються доводи скаржника щодо відсутності підстав для застосування до формування ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_1 положень частини восьмої статті 90 Закону про банкрутство.

63. Неподання боржником чи іншою особою заяви про виключення належної боржнику ј квартири з ліквідаційної маси, визнання судом вимог кредитора за зобов`язанням, що не пов`язане з підприємницькою діяльністю боржника, чи надання судом згоди на реалізацію майна банкрута не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 90 Закону про банкрутство, відтак неможливість включення до ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором банкрута предмета застави (іпотеки) за зобов`язанням, не пов`язаним з підприємницькою діяльністю.

64. Верховним Судом відхиляються посилання касатора на відсутність відповідної заборони чи обмеження щодо реалізації майна банкрута фізичної особи-підприємця у інших актах законодавства, позаяк у спірних після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, обумовленому пріоритетом застосування спеціальних норм Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . у порівнянні з іншими нормами чинного законодавства.

65. З урахуванням встановлених обставин суд касаційної інстанції вважає релевантним посилання судами на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 922/4404/15 та від 16.04.2019 у справі № 916/458/14, позаяк наведені касатором особливості цих справ не впливають на подібність із даною справою підстав для застосування статей 90, 91 Закону про банкрутство.

66. Частиною третьою статті 55 Закону про банкрутство передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

67. Розглядаючи заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута суду належить перевірити обставини його організації та проведення відповідно до положень розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство.

68. Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його організації і проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціону).

69. Отже, до предмету доказування у разі оскарження результатів аукціону входять з`ясування обставин дотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів) (статті 64-68 Закону).

70. Вирішуючи питання про дійсність аукціону з продажу майна боржника - фізичної особи, судам належить перевірити правильність включення такого майна до ліквідаційної маси боржника. З урахуванням встановлених статтями 90-91 Закону про банкрутство особливостей процедури банкрутства щодо такого субєкта, до предмета доказування під час розгляду спору щодо дійсності результатів аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, що ліквідується як фізична особа-підприємець, входить доведення ліквідатором належними та допустимими доказами факту правильного формування ліквідаційної маси боржника та виключення зі складу ліквідаційної маси боржника того майна фізичної особи, яке не підлягає включенню до ліквідаційної маси, зокрема, майна, що перебуває у заставі банку за підставами, не пов`язаними зі здійсненням такою особою підприємницької діяльності. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 5023/5622/12.

71. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

72. Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частини третьої статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12).

73. Враховуючи наведене Верховний Суд акцентує, що залишаючи без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020 Центральний апеляційний господарський суд встановив, що ліквідатором та організатором аукціону не дотримано порядку повідомлення інших співвласників квартири про проведення спірного аукціону, а також порушено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, внаслідок чого від участі у першому та повторному аукціоні було усунуто невизначену кількість потенційних покупців вказаного нерухомого майна, внаслідок чого співвласники майна були позбавлені права придбати частку у належному їм майні, а майно банкрута реалізовано за заниженою вартістю.

74. Таким чином апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що всупереч вимог статей 98, 99 Закону про банкрутство арбітражний керуючий Юдицький О. В. є особою, пов`язаною окрім іншого, з переможцем аукціону, що свідчить про необ`єктивність його результатів та порушення в частині проведенні спірного аукціону і оформлення його результатів. За таких обставин, за відсутності конкуренції між учасниками та узгодженості дій між ними, вартість майна банкрута була знижена з 887 037,77 грн до 44 351,89 грн, отже порушено права кредиторів щодо найбільшого задоволення кредиторських вимог за рахунок проданого майна боржника.

75. Зазначені обставини суд апеляційної інстанції вважав достатніми для визнання результатів аукціону недійсними, позаяк вони засвідчують штучне звуження кола осіб, які могли б отримати інформацію щодо проведення аукціону, та допуск до участі в аукціоні заінтересованих і пов`язаних між собою осіб, отже спотворення принципу продажу майна на конкурсних засадах, за наявності реальної конкуренції учасників.

76. Відтак Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що поряд із застосуванням частини восьмої статті 90 Закону про банкрутство підставою для визнання недійсними результатів другого повторного аукціону, проведеного 16.07.2018 з продажу нерухомого майна банкрута ФОП ОСОБА_1 є порушення порядку його проведення, участь у аукціоні пов`язаних осіб, відсутність конкуренції між учасниками та узгодженість дій між ними і реалізація майна боржника заінтересованій особі, що перешкодили реалізації майна банкрута за найвищою ціною.

77. З урахуванням викладеного висновки судів попередніх інстанцій про задоволення заяви боржника ОСОБА_1, яка є предметом цього судового розгляду, є правомірними, обґрунтованими, такими, що відповідають встановленим обставинам справи та узгоджуються із наведеними вище висновками суду касаційної інстанції.

78. Верховний Суд відхиляє доводи касатора наведені у пункті 30 цієї постанови, як такі що не відповідають визначеній скаржником правовій підставі касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України) та не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержанням норм матеріального і процесуального права, адже зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 300 ГПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

79. У свою чергу визначена касатором підстава касаційного оскарження встановлена частиною третьою статті 310 ГПК України на знайшла свого підтвердження в ході касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій позаяк касаційна скарга не містить власне змістовного обгрунтування таких процесуальних порушень судами попередніх інстанцій, а посилання на таку підставу касаційного оскарження носить загальний характер.

Щодо суті касаційної скарги

80. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваних судових рішень апеляційного господарського суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

82. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

83. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

84. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної ПП "Комін Фінанс" та залишенням без змін оскаржуваних судових рішень витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

85. Тлумачення частини восьмої статті 90 Закону про банкрутство свідчить про неможливість включення до складу ліквідаційної маси і реалізації предметів застави (іпотеки) за зобов`язаннями боржника, не пов`язаними із здійсненням підприємницької діяльності.