розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державного підприємства "Сетам" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 (колегія суддів у складі: головуючий Кропивна Л.В., Руденко М.А., Поляк О.І.) та на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Група Скіф"

до 1.Державного підприємства "Сетам", 2. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про визнання недійсними електронних торгів та договорів купівлі-продажу

відповідача-2: Колупаєва В.А.,

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Група Скіф" (далі-позивач) звернулося у суд з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі-відповідач-1), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі-відповідач-2), згідно якого просило визнати:

- недійсними проведені відповідачем-1 на замовлення відповідача-2 електронні торги транспортного засобу Toyota Camry, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі-автомобіль-1), які оформлені протоколом № 298285;

- недійсним договір купівлі-продажу, укладений відповідачем-2 щодо автомобіля-1;

- недійсними проведені відповідачем-1 на замовлення відповідача-2 електронні торги транспортного засобу Mersedes-Benz GL500 4Matic, номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 (далі-автомобіль-2), які оформлені протоколом № 298350;

- недійсним договір купівлі-продажу, укладений відповідачем-2 щодо автомобіля-2;

- недійсними проведені відповідачем-1 на замовлення відповідача-2 електронні торги транспортного засобу Toyota Camry, номер кузова НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6 (далі-автомобіль-3), які оформлені протоколом № 301329;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений відповідачем-2 щодо автомобіля-3.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що електронні торги, які оформлені відповідними протоколами та укладені договори купівлі-продажу є недійсними, оскільки вони вчинені з порушенням вимог законодавства, так як позивач не давав згоди на реалізацію транспортних засобів, а відповідач-2 не вправі був їх реалізовувати без дозволу суду.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020, позов задоволено повністю.

2.2. Свої висновки суди мотивували тим, що електронні торги з продажу автомобілів та укладені договори купівлі-продажу вчинені з порушенням порядку, який визначений законодавством, а саме: за відсутності згоди позивача та відповідного рішення слідчого судді.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги відповідач-1 посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.

3.3. У касаційній скарзі відповідач-2, з урахуванням заяви про усунення недоліків, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

3.4. В обґрунтування касаційної скарги відповідач-2, з урахуванням заяви про усунення недоліків, посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.

Щодо строків розгляду касаційної скарги

Касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Сетам" було відкрито 28.07.2020 з призначенням її розгляду на 16.09.2020.

Разом з тим Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, усунуто недоліки касаційної скарги і ухвалою від 16.09.2020 відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою цієї особи у зв`язку з чим суд касаційної інстанції вважав за необхідне забезпечити передбачене статтею 295 Господарського процесуального кодексу України право на подачу до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, який згідно цієї норми подається протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Отже розгляд касаційної скарги здійснено протягом розумного строку.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що позивач є власником автомобілів, які є предметом оспорюваних електронних торгів та договорів.

4.2. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.09.2017 у справі № 757/56325/17-к в рамках кримінального провадження на вище наведені транспортні засоби був накладений арешт, з позбавленням права на їх відчуження та розпорядження.

4.3. Згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 757/53393/17-к відповідачу-2 передано у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" в управління автомобілі, які належать позивачу та зобов`язано відповідача-2 забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі даної ухвали суду щодо передачі відповідачу-2 в управління майна, зокрема, автомобілів, на які накладено арешт.

4.4. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 07.10.2017 внесено записи про арешт рухомого майна (заборонено відчужувати), обтяжувачем є відповідач-2, термін дії до 07.10.2022.

4.5. 23.10.2017 між відповідачами був укладений договір про надання послуг з організації та ведення електронних торгів з реалізації арештованих активів № 213.

4.6. 25.10.2017 на підставі відповідних заявок відповідача-2 спірні автомобілі були передані відповідачу-1 на реалізацію та 02.11.2017 виставлені на електронні торги, які відбулися 20.11.2017 на підставі яких були укладені спірні правочини.

4.7. Вважаючи електронні торги та правочини незаконними та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними.

4.8. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.9. Як зазначили скаржники у поданих касаційних скаргах, судові рішення, що оскаржуються, прийняті без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.

4.10. У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду викладено висновок про те, що позов про визнання недійсними електронних торгів з продажу майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, протоколу їх проведення, а також укладеного на їх підставі договору купівлі-продажу не може бути задоволений.

Приймаючи таке судове рішення суд касаційної інстанції виходив із тих фактичних правовідносин щодо спірного майна, які склалися між їх учасниками.

4.11. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників судового процесу.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином слід погодитися із доводами скаржників про необхідність врахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, але такі висновки, виходячи із викладеного, мають стосуватися подібних правовідносин.

4.12. Звертаючись із позовом у даній справі позивач зазначав у позовній заяві, що відповідачі неправомірно провели електронні торги щодо продажу транспортних засобів та незаконно уклали відповідні договори купівлі продажу, оскільки до нього, як власника цих автомобілів, відповідачі не зверталися про надання ним згоди щодо передачі їх для реалізації.

4.13. При цьому, на підтвердження вище наведених обставин, позивач у клопотанні (т.2, а.с. 91), яке адресовано суду першої інстанції подав копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 826/2760/18 (т.2, а.с. 92-96), згідно якої, за твердженням позивача, визнано протиправними дії відповідача-2 щодо реалізації транспортних засобів - автомобілів, що належать позивачу на праві приватної власності.

4.14. Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), від 27 вересня 2001 року № 49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5).

Отже подібні положення щодо обґрунтованого рішення мітяться і у національному законодавстві.

4.15. Враховуючи викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вирішуючи спір по суті, суди обох інстанцій наведене позивачем не врахували, вище вказану постанову апеляційного адміністративного суду не дослідили у взаємозв`язку з іншими доказами та з цього приводу висновків у своїх рішеннях не навели.

У зв`язку із наведеним висновки судів про наявність правових підстав для задоволення позову є передчасними.

4.16. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.17. Таким виходячи із того, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду та додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справу належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.18. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити вказані доводи позивача та наявні у справі докази, зокрема постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 826/2760/18, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із фактичних обставин, встановлених у даній справі.

Керуючись статтями 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державного підприємства "Сетам" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/169/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.