розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Укрнафта" до державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У січні 2015 року ПАТ "Укрнафта" звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції від 29 грудня 2014 року № 0068161503 (далі - Рішення).

Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 30 вересня 2014 року ПАТ "Укрнафта" як платник податків склало в електронній системі документообігу "М.Е.Doc IS" звіт про контрольовані операції за 2013 рік з додатками та в цей же день відправило його на електронну адресу Інспекції. У зв'язку з тим, що на адресу платника податків не надійшли повідомлення та квитанція про прийняття звіту в електронній системі документообігу, 1 жовтня 2014 року ПАТ "Укрнафта" подало звіт до Інспекції на паперових носіях, що підтверджується відбитком вхідного штампу Інспекції. Позивач вважає, що всупереч положенням статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК) відповідач не дотримався порядку встановлення факту неподання товариством звіту, оскільки платник податків не отримував у передбачені законодавством строки повідомлення про виявлені контрольовані операції і запит про необхідність подання потрібної документації, у зв'язку з чим у Інспекції немає жодних правових підстав вважати, що з боку платника податків мав місце факт неподання звіту.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 8 грудня 2014 року Інспекція провела камеральну перевірку уповноваженої особи нафтогазовидобувного управління (далі - НГВУ) "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" з питання своєчасності подання звіту про контрольовані операції за договором про спільну діяльність від 24 грудня 1997 року № 999/97 (далі - Договір) за 2013 рік.

За результатами перевірки Інспекція склала акт від 8 грудня 2014 року (далі - Акт), згідно з висновками якого на порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК (2755-17) та узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 1 липня 2014 року № 368, уповноважена особа НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" не подала звіт про контрольовані операції за Договором за 2013 рік (граничний строк подання - 30 вересня 2014 року).

На підставі Акта Інспекція прийняла Рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" на 114 700 грн.

Не погоджуючись із Рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції також встановив, що 30 вересня 2014 року в електронній системі документообігу "М.Е.Doc IS" позивач сформував звіт про контрольовані операції за 2013 рік та додатки до нього - відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях, інформацію про пов'язаність осіб. У цей же день вказаний звіт з додатками до нього був відправлений на електронну адресу Інспекції.

Разом з тим квитанцій про прийняття вказаного звіту та додатків до нього платник не отримав. Станом на 31 січня 2015 року звіт та додатки мають стан документа "В дорозі".

Після з'ясування факту ненадходження на електронну адресу позивача першої та другої квитанцій платник податку подав до Інспекції звіт про контрольовані операції Договору за 2013 рік з додатками на паперових носіях.

За даними ПЗ "Архів електронної звітності" в Журналі прийому немає інформації про надходження до Центрального порталу приймання звітності ДФС України звіту про контрольовані операції за 2013 рік, який подано уповноваженою особою НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта".

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове, яким позов ПАТ "Укрнафта" задовольнив: визнав протиправним та скасував Рішення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 березня 2016 року рішення апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції залишив у силі.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ПАТ "Укрнафта" подало заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС (2747-15) ), у якій просило рішення судів першої та касаційної інстанцій скасувати, а рішення суду апеляційної інстанції залишити в силі.

На обґрунтування заяви надає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року (справа № К/800/9719/15), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове правозастосування судом касаційної інстанції підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК (2755-17) .

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС (2747-15) судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Так, у справі, що розглядається, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України погодився з його висновком про правомірність оскаржуваного Рішення виходячи з відсутності підстав для визнання зареєстрованого 1 жовтня 2014 року в Інспекції позивачем на паперових носіях звіту про контрольовані операції за Договором за 2013 рік таким, що поданий у визначений законом спосіб та строк, оскільки у ході судового розгляду справи знайшло своє підтвердження допущення платником податків порушення вимог пункту 39.4 статті 39 ПК (2755-17) у зв'язку з неподанням останнім до контролюючого органу звіту про контрольовані операції виключно в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку за 2013 рік з граничним строком подання - 30 вересня 2014 року.

Натомість у наданій для порівняння ухвалі Вищий адміністративний суд України погодився з висновками апеляційного суду про протиправність наказу податкового органу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків, визнання незаконними дій податкового органу з отримання особистої інформації щодо працівників платника податків та проведення перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень виходячи з того, що ненадання пояснень та копій документів на запит, складений з порушенням норм чинного законодавства, не можна розглядати як підставу для призначення і проведення позапланової документальної перевірки, та, окрім того, податковий орган уже провів позапланові виїзні документальні перевірки платника податків щодо правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що заявлено до відшкодування за спірний період.

Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, рішення в якій додано на підтвердження наведених у заяві доводів, підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права немає.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС (2747-15) Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи наведене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України