1. 30.09.2019 поштовим відправленням через Північний апеляційний господарський суд Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" (далі - ТОВ "Стар Інвестмент Ван") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 30.09.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 та постанову Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 у справі №910/10590/18 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/10590/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Білоуса В.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019.

3. Ухвалою від 14.11.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №910/10590/18 за касаційною скаргою ТОВ "Стар Інвестмент Ван" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 та постанову Господарського суду міста Києва від 08.05.2019, призначив розгляд касаційної скарги ТОВ "Стар Інвестмент Ван" на 05.12.2019 о 10:00.

4. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. У серпні 2018 року ТОВ "Баса-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бігбен" у зв`язку з неспроможністю боржника погасити прострочену заборгованість за договором позики (безвідсоткової фінансової допомоги), зазначаючи про наявність безспірних грошових вимог до боржника на суму 1 136 800 грн.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 відкрито провадження у справі №910/10590/18 про банкрутство ТОВ "Бігбен", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лінкевича О.М. та визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі на 19.11.2018.

5.2. 05.12.2018 місцевим господарським судом прийнято ухвалу попереднього засідання, якою визнано конкурсними кредиторами ТОВ "Баса-Трейд" на суму 1 154 420 грн., ПАТ "Фортуна-банк" на суму 143 081 962, 11 грн., Головне управління ДФС у місті Києві на суму 4 905 грн. та окремо вніс до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Фортуна-банк", як забезпечені вимоги на суму 1 500 000 грн.; місцевий суд затвердив реєстр вимог кредиторів ТОВ "Бігбен" у складі визнаних вимог; зобов`язав розпорядника майна боржника провести не пізніше 19.12.2018 збори кредиторів боржника та у строк не пізніше 25.12.2018 збори комітету кредиторів (докази чого надати суду), визначив дату підсумкового засідання суду на 09.01.2019.

6. 18.03.2019 до місцевого суду від ТОВ "ЕйПіЕс Україна" надійшла заява про заміну кредитора ПАТ "Фортуна Банк" правонаступником на суму 143 081 962, 11 грн. Розгляд справи місцевим судом неодноразово відкладався та не був проведений до моменту введення ліквідаційної процедури.

7. Постановою 08.05.2019 Господарський суд міста Києва припинив процедуру розпорядження майном ТОВ "Бігбен" (ідентифікаційний код 38576599), припинив повноваження розпорядника майна ТОВ "Бігбен" Лінкевича О.М., визнав банкрутом ТОВ "Бігбен" (ідентифікаційний код 38576599), відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Шаргала Р.В. (свідоцтво №953 від 30.05.2013), вирішив інші процесуальні питання.

7.1. Місцевий суд зазначив, що на виконання вимог статей 26, 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ухвали Господарського суду міста Києва від 05.12.2018, розпорядником майна боржника ТОВ "Бігбен" на 26.12.2018, 04.01.2019, 11.02.2019, 28.02.2019 за місцезнаходженням боржника призначалися збори кредиторів. Однак, збори кредиторів, які були призначені на зазначені дати, не відбулись у зв`язку з неявкою на них представників кредиторів, зокрема, кредитора ПАТ "Фортуна Банк", вимоги якого перевищують 90% голосів кредиторів боржника.

7.2. Проаналізувавши фінансове становище боржника на підставі документів, поданих розпорядником майна боржника до матеріалів справи на стадії процедури розпорядження майном ТОВ "Бігбен", місцевий суд зазначив, що фінансовий стан боржника має ознаки поточної неплатоспроможності, за результатами проведеної розпорядником майна боржника інвентаризації майна боржника та відповідно до акта №1 контрольної перевірки інвентаризації цінностей, грошових коштів на поточних рахунках підприємства, товариство не має грошових коштів, майна та майнових активів, тому стан боржника характеризується як такий, коли розрахунки з кредиторами можливі лише через застосування ліквідаційної процедури. Крім того, відповідно до ухвали попереднього засідання від 05.12.2018 у даній справі розмір кредиторської заборгованості боржника загалом складає 144 236 382, 11 грн, а забезпечені вимоги складають 1 500 000 грн. Також, місцевий суд зазначив, що розпорядником майна боржника під час виконання своїх обов`язків у справі було отримано інформацію про матеріальні активи ТОВ "Бігбен", однак, виходячи з аналізу наданих арбітражним керуючим листів, розмір наявних та встановлених судом активів боржника є значно меншим суми його кредиторської заборгованості, визнаної ухвалою попереднього засідання від 05.12.2018, а результати діяльності боржника є збитковими. Зважаючи на ці обставини, судом встановлено, що активів боржника недостатньо для задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

7.3. Місцевий суд встановив, що станом на 08.05.2019 повідомлень про виконання боржником грошових зобов`язань не надходило, не надходило заяв від потенційних інвесторів або засновників (учасників) підприємства щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових пропозицій від комітету кредиторів боржника щодо санації ТОВ "Бігбен" чи закриття провадження у справі №910/10590/18 з інших передбачених законодавством підстав, а також не було отримано жодних інших документів, з яких би вбачалась відсутність підстав для переходу до процедури ліквідації боржника. За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що інших шляхів відновлення платоспроможності боржника, окрім застосування ліквідаційної процедури щодо нього не вбачається. Крім того, враховуючи завершення строку процедури розпорядження майном боржника, суд вважав, що перехід до ліквідаційної процедури за відсутності рішення комітету кредиторів є обґрунтованим, а тому процедура розпорядження майном ТОВ "Бігбен" підлягає припиненню, а підприємство-боржник - визнанню банкрутом з відповідними процесуальними наслідками.

7.4. Судом також встановлено, що у матеріалах справи відсутні протоколи засідання комітету кредиторів, рішення щодо кандидатури ліквідатора боржника прийнято не було. Дослідивши заяви арбітражних керуючих Пономарьова В.А. та Шаргало Р.В., суд першої інстанції віддав перевагу арбітражному керуючому Шаргалу Р.В. для призначення його ліквідатором ТОВ "Бігбен". Водночас, місцевий суд зазначив, що відомостей про те, що арбітражний керуючий Шаргало Р.В. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, а також обмежень, визначених частиною 2 статті 97 та частиною 2 статті 114 Закону про банкрутство, судом не встановлено.

7.5. Судом також розглянуто наявне у матеріалах справи клопотання арбітражного керуючого Лінкевича О.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 10.09.2018 по 07.05.2019 за виконання повноважень розпорядника майна боржника - ТОВ "Бігбен" на суму 62 818, 78 грн. та задоволено таке клопотання.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

8. Постановою від 05.09.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "ЕйПіЕс Україна" залишив без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 залишив без змін.

8.1. Апеляційний суд, перевіривши встановлені місцевим судом обставини справи та проаналізувавши висновки, викладені у постанові місцевого суду, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість та законність прийнятої місцевим судом постанови про введення ліквідаційної процедури. Водночас, з посиланням на статті 73, 74, 76- 77, 91 ГПК України, апеляційний суд зазначив про підтвердження факту неодноразового повідомлення розпорядником майна Лінкевичем О.М. всіх кредиторів та інших осіб, які мають право брати участь у зборах кредиторів із правом дорадчого голосу про проведення зборів кредиторів ТОВ "Бігбен" в порядку вимог статті 26 Закону про банкрутство, що в свою чергу, спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо неналежного повідомлення кредиторів про дату, час та місце проведення зборів кредиторів боржника. Крім того, суд зазначив, що неявка учасників провадження у справі на засідання зборів кредиторів, повідомлених належними чином, зокрема, неможливість забезпечення участі на зборах кредиторів через відсутність фінансування на відрядження, здійснення ліквідаційної процедури щодо кредитора або якість роботи служби діловодства, не може свідчити про неналежне виконання розпорядником майна боржника своїх обов`язків, оскільки така явка залежить виключно від волевиявлення кредиторів.

8.2. Посилання скаржника про відсутність в системі ПАТ "Укрпошта" листів з ідентифікаторами 0220605226930 та 0220605231667, якими розпорядником майна боржника направлено повідомлення на адресу ПАТ "Фортуна-Банк" про скликання зборів кредиторів на 26.12.2018 та на 04.01.2019, судом апеляційної інстанції спростовано як таке, що не свідчить про факт неповідомлення розпорядником майна Лінкевичем О.М. зазначеного кредитора, згідно з відомостями з Інтернет-сайту ПАТ "Укрпошта" інформація про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом шести місяців з моменту реєстрації, що, у свою чергу, пояснює факт відсутності у системі відповідних відомостей за грудень 2018 року станом на дату подання пояснень до апеляційної скарги (15.07.2019).

8.3. Апеляційний суд, враховуючи сукупність доказів та неспроможність боржника виконати свої зобов`язання перед кредиторами у встановлений Законом про банкрутство строк, а також беручи до уваги, що процедура розпорядження майном боржника триває вже майже шість місяців, і суду не були представлені протоколи засідань зборів кредиторів та комітету кредиторів ТОВ "Бігбен", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ТОВ "Стар Інвестмент Ван", який змінив назву з ТОВ "ЕйПіЕс Україна")

9. Скаржник доводив, що заяву про процесуальне правонаступництво подано до суду першої інстанції 18.03.2019, а ТОВ "ЕйПіЕс Україна" неодноразово надавались додаткові документи та пояснення з цього приводу, проте питання щодо процесуального правонаступництва (заміни ПАТ "Фортуна Банк" на ТОВ "ЕйПіЕс Україна") не було розглянуто судом першої інстанції та неодноразово відкладалось, що унеможливило реалізацію ТОВ "ЕйПіЕС Україна" (нова назва ТОВ "Стар Інвестмент Ван"), як правонаступником ПАТ "Фортуна Банк", що має більше 90% голосів усіх кредиторів боржника, прав кредитора щодо прийняття участі у роботі представницьких органів кредиторів ТОВ "Бігбен" (зборах та комітеті кредиторів боржника), визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим санацією/ліквідатором ТОВ "Бігбен" та звернення до господарського суду з відповідним клопотанням про призначення кандидатури арбітражного керуючого керуючим санацією/ліквідатором боржника, надання зборами та комітетом кредиторів оцінки незадовільній діяльності розпорядника майна боржника Лінкевича О.М., розгляду звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за час виконання ним повноважень розпорядника майна боржника відповідно до статей 26, 114, 115 Закону про банкрутство. Крім того, незважаючи на неодноразове звернення представника ТОВ "ЕйПіЕс Україна" до суду першої інстанції з клопотаннями про ознайомлення з матеріалами справи, справа на ознайомлення господарським судом надана не була, а ТОВ "ЕйПіЕс Україна", як учасник процесу, одержав змогу ознайомитись з матеріалами справи лише після відкриття апеляційного провадження.

9.1. Скаржник аргументував, що інвентаризація не відповідає нормам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 №879. Водночас, інвентаризацію проведено щодо частини активів балансу (грошових коштів), шляхом підписання розпорядником майна одного аркуша паперу із зазначенням відсутності майна, не підтверджуючи ці дані жодними даними бухгалтерського обліку боржника за попередні періоди його господарської діяльності. Не було проінвентаризовано дебіторську заборгованість щодо конкретних контрагентів боржника. Скаржник зазначив, що звіт за результатами процедури розпорядження майном розпорядник майна Лінкевич О.М. подав до суду в день судового засідання 08.05.2019 з введення ліквідаційної процедури, а, враховуючи об`єм цього звіту, а також звіту про винагороду та витрати розпорядника майна з додатками, суд не міг об`єктивно дослідити відповідні докази та вивчити процесуальні документи, прийнявши відразу постанову про визнання боржника банкрутом.

9.2. Скаржник доводив неналежне повідомлення розпорядником майна кредиторів про скликання зборів кредиторів, що спростовує встановлену судом першої інстанції обставину безпідставної неявки на збори та подальше визнання боржника банкрутом за відсутності рішення зборів про перехід до наступної судової процедури. Водночас, скаржник зазначив, що у разі належного повідомлення кредиторів про скликання зазначених зборів, систематична неявка кредиторів мала бути розцінена судом як невчинення дій, покладених законом на сторону справи про банкрутство.

Скаржник зазначив, що перехід до ліквідаційної процедури у такому випадку є протиправним - у процедурі розпорядження майном не сформовано органу представництва інтересів кредиторів (комітету кредиторів), який має виключні повноваженні щодо надання пропозиції про подальший рух процедури банкрутства та кандидатури ліквідатора, схвалення звіту щодо роботи розпорядника майном та оплати йому винагороди, що є істотними порушеннями, які виключають законність введення ліквідаційної процедури з посиланням на бездіяльність самого комітету кредиторів у прийнятті рішення щодо наступної судової процедури (у даному випадку - відповідні органи не утворено, тому вони не змогли зібратись).

Водночас, здійснюючи тривалий розгляд заяви ТОВ "ЕйПіЕс Україна" про правонаступництво ПАТ "Фортуна Банк" та не прийнявши остаточного рішення про заміну кредитора правонаступником на стадії розпорядження майном, суди позбавили скаржника права участі у представницьких органах кредиторів (зборах та комітеті кредиторів боржника), оскільки попередник скаржника, відступивши свої права вимоги та повідомивши про це суд, уже не міг приймати участь у зборах кредиторів.

9.3. Скаржник зазначив, що за відсутності запропонованої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого для надання пропозиції суду про призначення його ліквідатором банкрута та неналежного повідомлення арбітражного керуючого Корольова В.Я. з метою отримання згоди на участь у справі (згідно з поштовим повідомленням про вручення арбітражний керуючий Корольов В.Я. відповідну ухвалу суду отримав після проведення судового засідання про введення ліквідаційної процедури), постанова в частині призначення ліквідатора підлягає скасуванню.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)

Частина 1 статті 21 - у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.

Частина 2 статті 21 - усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Частина 4 статті 26 - конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.

Частина 5 статті 26 - до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про:

- визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів;

- дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів;

- схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном;

- інші питання, передбачені цим Законом.

Частина 6 статті 26 - на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, що має двадцять п`ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Частина 8 статті 26 - до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:

- обрання голови комітету;

- скликання зборів кредиторів;

- звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом;

- звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства;

- звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора);

- підготовку та укладення мирової угоди;

- схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом;

- визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута;

- внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;

- інші питання, передбачені цим Законом.

У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор та в разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування.

Частина 1 статті 27 - у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або закривається провадження у справі.

Частина 2 статті 27 - до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов`язані прийняти одне з таких рішень:

- схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

- відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації;

- подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником;

- подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

- подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.

У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.

Частина 4 статті 27 - у разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.

Частина 1 статті 37 - у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

Абзац 5 частини 1 статті 114 - кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Абзац 6 частини 1 статті 114 - під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов`язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

11. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 26, 37, 114, 115 Закону про банкрутство та статті 236 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

13. За загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні. Правонаступництво необхідно розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наступати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, виділу тощо. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов`язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.

Для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги щодо такої сторони (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №904/805/18).

14. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону про банкрутство, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "ЕйПіЕс Україна" про заміну кредитора правонаступником, за змістом якої заявник просив замінити кредитора ПАТ "Фортуна-Банк" на його правонаступника - ТОВ "ЕйПіЕс Україна", надаючи докази купівлі-продажу майнових прав за кредитним договором №04КЛ/54/1819/ЮР від 16.04.2013, укладеного між первісним кредитором та боржником (том 3, а. с. 60-80).

Відповідно до ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів від 05.12.2018, місцевим судом визнано кредиторські вимоги первісного кредитора ПАТ "Фортуна-Банк" на загальну суму 143 081 962, 11 грн., які були відчужені 24.01.2018 новому кредитору ТОВ ""ЕйПіЕс Україна" (нова назва ТОВ "Стар Інвестмент Ван"), які складали понад 90% від загальної суми визнаних кредиторських вимог.

Відтак, з урахуванням частини 6 статті 26 Закону про банкрутство та загальної суми визнаних вимог інших кредиторів, ПАТ "Фортуна-Банк" та його правонаступник мали бути автоматично включені до комітету кредиторів боржника розпорядником майна боржника та приймати участь у визначенні подальшого ходу процедур банкрутства такого боржника, чого судом на стадії розпорядження майном зроблено не було, що є порушенням статей 21, 23, 26 Закону про банкрутство.

15. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини 5, 8 статті 26, частини 2 статті 27 Закону про банкрутство, законодавцем передбачено низку прав та обов`язків кредиторів, які входять до комітету кредиторів та приймають участь у зборах кредиторів, що прямо впливають на перехід з процедури розпорядження майном до інших судових процедур банкрутства, дають змогу комітету кредиторів (а в даному випадку скаржник міг отримати переважну кількість голосів у комітеті кредиторів) пропонувати кандидатури арбітражних керуючих для виконання повноважень керуючого санацією чи ліквідатора, оскаржувати дії розпорядника майна боржника, ініціювати перед судом питання припинення його повноважень у випадку порушення законодавства на стадії розпорядження майном боржника.

Матеріалами справи підтверджується, що місцевим судом заяву скаржника про заміну кредитора правонаступником розглянуто не було, він неодноразово відкладався ухвалами місцевого суду від 18.03.2019, від 08.04.2019, 25.04.2019. На момент прийняття постанови про визнання боржника банкрутом 08.05.2019 зазначена заява також не була розглянута. Отже, новий конкурсний кредитор ТОВ "ЕйПіЕс Україна" (нова назва ТОВ "Стар Інвестмент Ван"), з грошовими вимогами понад 90% від загальної суми визнаних кредиторських вимог, був позбавлений можливості прийняти участь у провадженні у даній справі на стадії розпорядження майном боржника, можливості прийняти участь в комітеті кредиторів боржника та висловити своє бачення подальшого ходу здійснення процедури його банкрутства.

Відтак, припинення процедури розпорядження майном та перехід до ліквідаційної процедури за наявності не розглянутої на стадії розпорядження майном заяви про заміну конкурсного кредитора правонаступником має наслідком істотне порушення прав такого кредитора на стадії розпорядження майном щодо участі нового кредитора в органах представництва інтересів кредиторів (зборах кредиторів, комітеті кредиторів).

16. Ухвалою апеляційного суду 05.09.2019 здійснено процесуальне правонаступництво ПАТ "Фортуна-Банк" на його правонаступника ТОВ ""ЕйПіЕс Україна" (том 5, а.с. 30-34). Отже, скаржник набув прав учасника справи про банкрутство тільки з 05.09.2019.

Відтак, залишення в силі постанови місцевого суду 08.05.2019 постановою апеляційного суду 05.09.2019 не виправило тих помилок місцевого суду на стадії завершення процедури розпорядження майном боржника, які були допущені судом першої інстанції та які полягали у завершенні процедури розпорядження майном без формування органу представництва інтересів кредиторів (зборів кредиторів, комітету кредиторів) та наданні такому органу можливості визначитися з подальшим ходом процедури банкрутства ТОВ "Бігбен" шляхом прийняття відповідних рішень.

Тому посилання судів на право ввести ліквідаційну процедуру відповідно до частини 4 статті 27 Закону про банкрутство колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає необґрунтованими, оскільки розпорядником майна боржника упродовж трьох місяців з моменту затвердження реєстру вимог кредиторів не було організовано проведення зборів кредиторів та не було надано суду доказів формування комітету кредиторів боржника. Відтак, суди не мали підстав посилатися на бездіяльність комітету кредиторів, а повинні були надати аналіз повноти дій розпорядника майна щодо виконання його повноважень у процедурі розпорядження майном боржника, з урахуванням вимог щодо вчинення ним розумних, добросовісних дій, направлених на дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника.

17. Апеляційний суд, за результатами перегляду постанови місцевого суду, зазначеним обставинам належної оцінки не надав, а тому дійшов передчасного висновку про можливість переходу до ліквідаційної процедури у даній справі.

18. Матеріалами справи підтверджується надання розпорядником майна ряду доказів, яким судами не надано оцінки на предмет належності дій розпорядника майна щодо формування комітету кредиторів боржника (повідомлення від 22.02.2019 (Н-18/0101804182919), направлене на адресу ПАТ "Фортуна-Банк", кредитору не вручене (том 3, а.с. 6), в повідомленні про проведення зборів кредиторів від 19.12.2018 №01-12/02-30/262 в описі зазначена інша дата повідомлення (2016, а не 2018 рік)).

19. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про наявність підстав для скасування прийнятих апеляційним та місцевим господарськими судами постанов про визнання ТОВ "Бігбен" банкрутом, оскільки місцевий суд, не надавши належної оцінки наявній у матеріалах справи заяві нового кредитора та залишаючи її тривалий час без розгляду, фактично сам створив умови, за яких збори кредиторів не могли бути зібрані, а новий кредитор з кількістю голосів, що перевищує 90% загальної суми конкурсних грошових вимог, був позбавлений можливості реалізувати права та обов`язки, передбачені статтями 26, 27, 114 Закону про банкрутство.

20. З огляду на таке, Верховний Суд вважає, що судами було порушено право на справедливий суд відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які вимагають від суду демонстрації судового процесу в такій формі, щоб особа бачила, що правосуддя відбувається. Так, в рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Введення ліквідаційної процедури боржника за встановлення обставин тривалого ігнорування прав нового кредитора у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном внаслідок не розгляду заяви про процесуальне правонаступництво мало наслідком порушення прав такого кредитора на саме стадії розпорядження майном (права на участь в комітеті кредиторів боржника та надання пропозицій суду щодо подальшого здійснення процедури банкрутства, призначення ліквідатора боржника). Поновлення судом порушених прав може відбутися тільки з поверненням провадження у справі про банкрутство на стадію провадження, в якій такі права було порушено, а саме на стадію розпорядження майном.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

21. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 9-9.3 описової частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 13-20 мотивувальної частини постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. З огляду на зазначене та неправильне застосування судами статей 21, 26, 27 (частина 4), 37, 114 Закону про банкрутство та статей 86, 236 ГПК України при прийнятті постанов місцевого та апеляційного суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду та постанови суду першої інстанції, передачу справи №910/10590/18 на розгляд до місцевого суду на стадії розпорядження майном в іншому складі суду.