1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" (далі - позивач, ТОВ "Дніпрожилбуд") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородміськреконструкція-1" (далі - відповідач, ТОВ "Вишгородміськреконструкція-1") про визнання укладеною додаткової угоди до Договору про співробітництво від 20.08.2012 (далі - Договір) у запропонованій позивачем редакції, а також зобов`язати надати доповнення до цієї додаткової угоди.

У позовній заяві зазначено, що укладення такої угоди передбачене пунктом 7.2 Договору.

Стислий виклад судових рішень

2. Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2019 (суддя Щоткіна О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 (колегія суддів: Пашкіна С.А., Мартюк А.І., Сітайло Л.Г.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

4. Позивач просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Аргументи ТОВ "Дніпрожилбуд", зазначені в касаційній скарзі

5. У касаційній скарзі зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи судові рішення, порушили норми матеріального та процесуального права.

6. Позивач вказує на порушення попередніми судовими інстанціями статті 13 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII (далі - ГПК (1798-12) ), в якій закріплений принцип змагальності сторін.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову з тих підстав, що позивач порушив порядок досудового врегулювання спору, а саме: суду не надано належних доказів надсилання чи отримання відповідачем проекту додаткової угоди, яку позивач просить визнати укладеною. Проте відповідач у відзиві на позову заяву та під час судового розгляду на такі обставини не посилався.

7. Суди помилково не застосували припису статті 649 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), яка дозволяє суду шляхом врегулювання розбіжностей між сторонами самостійно визначати та змінювати умови додаткової угоди.

Аргументи відповідача, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

8. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

9. 20.08.2012 Приватне акціонерне товариство "Дніпрожилбуд" (12.06.2016 реорганізоване шляхом перетворення в ТОВ "Дніпрожилбуд") та ТОВ "Вишгородміськреконструкція-1" уклали Договір.

10. Відповідно до пункту 3.1 сторони зобов`язались об`єднувати зусилля для будівництва об`єкта на визначеній у договорі ділянці (Ділянка) та реалізації на ринку продукції ТОВ "Вишгородміськреконструкція-1", тобто нерухомого майна, побудованого на Ділянці, для досягнення господарських цілей відповідно до статутних завдань та економічних інтересів кожної із сторін.

11. У Договорі зазначено, що Ділянка - це земельна ділянка, на якій заплановане будівництво Об`єкта, кадастровий номер 3221810100:01:257:003, площа приблизно 2,4 га, знаходиться за адресою: провулок Прожекторний, місто Вишгород, Вишгородський район, Київська область, (пункт 1.1.2); Об`єкт - це житловий комплекс, до складу якого входять багатоквартирні житлові будинки із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, окремі нежитлові будівлі (пункт 1.1.5).

12. Згідно з пунктом 7.1 Договору в редакції додатку № 1 після завершення будівництва Об`єкта та введення його в експлуатацію ТОВ "Дніпрожилбуд", за умови виконання передбачених розділом 5 Договору зобов`язань, отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення Об`єкта. Загальна площа таких квартир дорівнює 5 % від загальної площі всіх квартир, інших приміщень - 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення.

13. У пункті 7.2 Договору його сторони погодили, що протягом 10 днів з дати завершення проектної документації (стадія "Проект") щодо будівництво Об`єкта (відповідної окремої черги будівництва Об`єкта) вони укладають додаткову угоду до Договору (далі - Додаткова угода). Згідно з умовами Додаткової угоди за сторонами закріплюються нежитлові приміщення, квартири, машиномісця (у разі їх наявності) та ін. у складі Об`єкта (відповідної окремої черги будівництва Об`єкта) з огляду на зміст пункту 8.1 Договору та проектної документації (складається перелік нерухомого майна, яке отримає ТОВ "Дніпрожилбуд" після введення в експлуатацію Об`єкта або відповідної окремої черги його будівництва (пункт 7.2).

14. Відповідно до пункту 11.1 Договору його строком є час (період), протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки (зобов`язання).

15. Договір набуває чинності з дати підписання його примірників повноважними представниками сторін і діє протягом семи років з цієї дати (пункт 11.2).

16. Додаткові угоди та додатки до Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками сторін (пункт15.6).

17. Всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі, направляються адресатові рекомендованим або цінним листом, телеграмою, або вручаються під розписку.

18. Позивач з огляду на зміст експертних висновків щодо загальної площі квартир та нежитлових приміщень визначив 5 % від загальної площі всіх квартир та 3 % від нежитлових приміщень в кожній черзі будівництва та листами від 05.10.2018 № 211/18, від 20.11.2018 № 710/18 серед іншого запропонував відповідачу надіслати на адресу ТОВ "Дніпрожилбуд" підписаний повноважним представником та скріплений печаткою ТОВ "Вишгородміськреконструкція-1" проєкт додаткової угоди, що додана до листа, а також скласти, підписати та скріпити печаткою товариства доповнення до додаткової угоди із зазначенням адрес, площі та термінів передачі ТОВ "Дніпрожилбуд" квартир та нежитлових приміщень.

19. Позивач зазначає, що всупереч погоджених сторонами в Договорі умов співпраці ТОВ "Вишгородміськреконструкція-1" протиправно та безпідставно ухиляється від підписання додаткової угоди до договору, що передбачена пунктом 7.2. договору.

20. У зв`язку з тим, що відповідач запропонованої позивачем Додаткової угоди не підписав та на адресу позивача не надіслав, а також не надіслав протоколу розбіжностей до запропонованого позивачем проєкту Додаткової угоди, ТОВ "Дніпрожилбуд" просить визнати укладеною додаткову угоду до договору про співробітництво від 20.08.2012, що передбачена пунктом 7.2 Договору, в такій редакції:

21. "Додаткова угода до договору про співробітництво від 20.08.2018 року

(про закріплення нерухомого майна в об`єкті - "Будівництво житлового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, пров. Прожекторний")

м. Київ _______________

ТОВ "Дніпрожилбуд", далі по тексту "Сторона 1" та ТОВ "Вишгородміськреконструкція-1" в подальшому "Сторона 2" на виконання пункту 7.2. договору про співробітництво домовилися про наступне:

1. Сторона 2 погоджує закріплення за Стороною 1 квартир та нежитлових приміщень в житловому комплексі за адресою: Київська область, м. Вишгород, пров. Прожекторний, що відповідно до п. 7.4 договору Сторона 2 зобов`язується передати по Акту приймання-передачі Стороні 1 після завершення будівництва:

- в І черзі будівництва - квартири загальною площею 214,15 кв. м;

- в II черзі будівництва - квартири загальною площею 214,83 кв. м та нежитлові приміщення загальною площею 11,00 кв. м;

- в III черзі будівництва - квартири загальною площею 371,17 кв. м та нежитлові приміщення загальною площею 32,98 кв. м;

- в V черзі будівництва житлового комплексу - квартири загальною площею 170,65 кв. м та нежитлові приміщення загальною площею 19,27 кв. м;

- в VI черзі будівництва житлового комплексу - квартири загальною площею 324 кв. м та нежитлові приміщення загальною площею 27,97 кв. м;

2. Конкретний перелік квартир з зазначенням їх адрес, площі та термінів передачі визначається доповненням до цієї додаткової угоди, що є її невід`ємним додатком.

Від ТОВ "Дніпрожилбуд"

Директор В.Бесараб

Від ТОВ "Вишгородміськреконструкція"

Директор Н. Нечитайло."

22. Долучена до позовної заяви копія рекомендованого повідомлення (ідентифікатор № 0730110290967) про вручення поштового відправлення, не дає можливості встановити факт надіслання відповідачеві саме листа № 710/18 від 20.11.2018, додатком до якого є проект додаткової угоди, яку позивач просить визнати укладеною.

Матеріали справи не містять належних доказів надсилання чи отримання відповідачем проекту спірної додаткової угоди.

23. Позивач просить суд зобов`язати ТОВ "Вишгородміськреконструкція-1" надати ТОВ "Дніпрожилбуд" доповнення до додаткової угоди про співробітництво від 20.08.2018 року з переліком об`єктів нерухомості та зазначенням їх адрес, зокрема:

- в І черзі будівництва - квартири загальною площею 214,15 кв. м;

- в VI черзі будівництва житлового комплексу - квартири загальною площею 324 кв. м та нежитлові приміщення загальною площею 27,97 кв. м.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Господарський кодекс України (436-15)

24. Стаття 180

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

25. Статтею 181

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина перша).

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (частина друга).

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (частина третя).

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (частина четверта).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (частина п`ята).

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (частина шоста).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (частина сьома).

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (435-15) . В свою чергу, примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 ГК України та статтею 649 ЦК України (частина восьма).

26. Частина перша статті 187

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Цивільний кодекс України (435-15)

27. Стаття 649

Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом (частина перша).

Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом (частина друга).

Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

30. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Пункт 2 частини першої статті 308

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

33. Пункти 2, 3 частини третьої та частини четвертої статті 310

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

34. Суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що позивач порушив передбачений статтею 181 ГК позасудовий порядок укладення договору (додаткової угоди).

Такий висновок суди зробили, з огляду на те, що на їх думку, до матеріалів справи не додано належних доказів надсилання проекту додаткової угоди листом № 710/18 від 20.11.2018.

35. В оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що ТОВ "Дніпрожилбуд" надіслало ТОВ "Вишгородміськреконструкція-1" листи від 05.10.2018 № 211/18 та від 20.11.2018 № 710/18 із пропозицією підписати проект додаткової угоди, якої стосується спір у справі. ТОВ "Вишгородміськреконструкція-1" додаткову угоду не підписало. У зв`язку з цим ТОВ "Дніпрожилбуд" звернулось з позовом до суду. Позивач стверджує, що до листа № 710/18 від 20.11.2018 було долучено проект додаткової угоди. Проте він не надав суду належних доказів надіслання цього листа відповідачу.

36. Водночас зміст судових рішень свідчить про те, що відповідач не заперечував отримання оферти позивача щодо укладання Додаткової угоди до Договору. Позиція відповідача у справі стосується вирішення спору по суті та заперечень щодо належного виконання позивачем умов Договору, так як наслідок відсутності підстав для укладання Додаткової угоди взагалі.

37. Принцип змагальності закріплений у статті 129 Конституції України відповідно до змісту якої засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

38. Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

39. Відповідно до передбаченого статтею 13 ГПК принципу змагальності, суд зобов`язаний з`ясовувати чи підтверджує відповідач отримання пропозиції позивача про укладення Додаткової угоди до Договору, у разі наявності заперечень відповідача щодо отримання відповідної пропозиції.

У той же час, коли такий сумнів виник лише в суду, він не позбавлений права з`ясувати ці обставини, зобов`язавши сторону надати додаткові докази з цього питання, та лише в разі їх ненадання, відмовити в задоволені позову з підстав недоведення певних фактів.

40. Отже, з огляду на встановлені обставини суд зобов`язаний вивчити заперечення відповідача щодо окремих умов Додаткової угоди, дослідити обставини щодо наявності підстав для укладання Додаткової угоди згідно з Договором і законом та відмовити в задоволенні вимог або задовольнити вимоги позивача про укладення Додаткової угоди, текст якої долучено до позовної заяви.

41. Що ж до посилання судів на наявність у матеріалах справи двох угод та доказів їх надсилання, і, як наслідок неможливості з`ясувати яку саме угоду слід розглядати, то в цьому разі слід виходити з предмету позову, оскільки саме в позовній заяві зазначено зміст Додаткової угоди, яку позивач просив зобов`язати укласти відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судові витрати

43. Питання щодо розподілу судових витрат буде вирішено за результатами нового розгляду справи.

Касаційний господарський суд, керуючись статтями Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 зі справи № 911/531/19 скасувати.

Суддя		І. Бенедисюк
Суддя		І. Булгакова
Суддя		Т. Малашенкова