1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" про визнання договору про транспортування природного газу №1807000387 від 01.08.2018 укладеним в редакції АТ "Укртрансгаз", що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 (z1383-15) .

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.04.2019 у справі №908/1823/18 (суддя Корсун В.Л.) в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №908/1823/18 (колегія суддів у складі: Верічко І.О., Кузнецов В.О., Чус О.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційних скарг

4. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду Запорізької області від 17.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" наголошує на тому, що:

- рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду ухвалені при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме: статті 638 ЦК України, статті 179 ГК України, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" (z1383-15) ;

- укладання договору про транспортування природного газу в редакції типового договору, затвердженого НКРЕКП, є обов`язковим для учасників ринку природного газу, в тому числі для відповідача, в силу закону;

- суди попередніх інстанцій, встановивши, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (20-2005-п) втратила чинність, не мали підстав для повної відмови в задоволенні позовних вимог та повинні були задовольнити такі вимоги шляхом визнання Договору укладеним без положень договору, які передбачали застосування постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (20-2005-п) .

Аргументи інших учасників справи

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи касаційної скарги не визнає та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також просить залишити рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

7. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (Оператор) надіслало на адресу Публічного акціонерного товариства "Запоріжгаз" (Замовник) договір транспортування природного газу від 01.08.2018 № 1807000387 у двох примірниках, один з яких підписаний позивачем. Даний договір складений у відповідності до типової форми договору транспортування природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 (z1383-15) .

8. За цим договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг (пункт 2.1. договору).

9. Згідно з пунктом 9.3 договору у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (20-2005-п) у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

10. Супровідним листом від 15.08.2018 №Zр03.2-16-8736-0818 за підписом комерційного директора ПАТ "Запоріжгаз" Кій А.О. повернуто до АТ "Укртрансгаз" підписаний договір транспортування природного газу від 01.08.2018 №1807000387 з боку відповідача разом з двома примірниками протоколу розбіжностей від 15.08.2018 до договору транспортування природного газу від 01.08.2018 №1807000387.

11. В редакції відповідача (Замовника) пункт 9.3. договору викладено в наступній редакції: "У випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 04.03.2002 №256 (256-2002-п) , у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період".

12. Позивач не погодився з наведеним відповідачем у протоколі розбіжностей змістом пункту 9.3 договору у частині регулювання спірних відносин оплати вартості щодобових небалансів із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.2005 №256, оскільки подібна редакція договору суперечила типовій формі договору.

13. Наведені обставини і стали підставою звернення позивача із даним позовом до місцевого господарського суду.

14. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що типова форма договору транспортування природного газу, яка затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 (z1383-15) , містить у собі посилання на недіючий нормативно-правовий акт - постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) , що виключає можливість її врахування при виконанні договірних зобов`язань між сторонами договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Господарський кодекс України (436-15)

15. Частина друга статті 179

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

16. Частина третя статті 179

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

17. Абзац 3 частини четвертої статті 179

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

18. Частини четверта, п`ята, сьома статті 181

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. Цивільний кодекс України (435-15)

19. Стаття 638

1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

20. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Пункт 1 частини першої статті 308

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

22. Стаття 309

1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

23. Касаційний господарський суд відповідно до припису статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи.

24. Предметом позову у даній справі є вимога АТ "Укртрансгаз" про визнання укладеним договору про транспортування природного газу від 01.08.2018 №1807000387 у редакції, викладеній у позовній заяві, що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 (z1383-15) .

25. Статтею 179 ГК України врегульовано питання застосування типової форми договору між суб`єктами господарювання.

26. Так, частиною 4 статті 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктом господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

27. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

28. Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України "Про ринок природного газу" (329-19) .

29. Згідно із статтею 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

30. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену у договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором (частина 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу").

31. Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (z1379-15) взаємовідносини між оператором ГТС (оператором газотранспортної системи) та оператором ГРМ (оператором газорозподільної системи), пов`язані з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з ГТС до ГРМ, регулюються укладеним між ними договором на транспортування природного газу, який укладається за формою Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497 (z1383-15) , технічною угодою (за необхідності) та відповідно до вимог Кодексу ГТС.

32. Разом з цим, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" (z1383-15) , затверджено Типову форму спірного договору, пункт 9.3. якого було викладено в редакції позивача, а саме:

"У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводилася у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (20-2005-п) , у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період".

33. З аналізу наведених норм дійсно вбачається наявність у сторін обов`язку привести правове регулювання своїх правовідносин у відповідність до вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497 (z1383-15) із внесеними до неї змінами.

34. Проте у даному випадку типова форма договору містить у собі бланкетну норму, яка відсилає у частині регулювання оплати щодобових небалансів до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 (20-2005-п) "Про порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", яка, у свою чергу, скасована постановою Кабінету Міністрів України №951 від 08.11.2017 року "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (951-2017-п) .

35. Отже, з 01.01.2018 Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , втратив чинність.

36. Нормативно-правовий документ після втрати ним чинності перестає бути джерелом права, а його норми втрачають обов`язкову силу і не підлягають подальшому застосуванню.

37. Відтак, оскільки запропонована позивачем редакція пункту 9.3 договору містить посилання на порядок, встановлений нечинною постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог АТ "Укртрансгаз" та визнання укладеним договору на умовах, запропонованих останнім.

38. Аргументи АТ "Укртрансгаз" щодо неправомірної відмови судів у задоволенні позову про укладення договору в редакції типового договору транспортування природного газу, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи та не спростовують законних і обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанції у даній справі з огляду на викладене вище.

39. В свою чергу доводи АТ "Укртрансгаз" щодо відсутності підстав для повної відмови у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним у редакції позивача з огляду на те, суди попередніх інстанцій, встановивши, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (20-2005-п) втратила чинність, повинні були визнати договір укладеним без положень договору, які передбачали застосування постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (20-2005-п) , та відповідно прийняти рішення про часткове задоволення позовних вимог, касаційний суд не може взяти до уваги як безпідставні.

40. Так, відповідно до статті 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, повинна передати такі розбіжності до суду.

41. Отже, предметом судового спору в такому випадку можуть бути саме розбіжності у договорі, а не сам договір.

42. З матеріалів справи вбачається, що окрім пункту 9.3. договору, в іншій частині запропонованого позивачем проекту договору, між сторонами відсутній спір, що в свою чергу, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України та статті 4 ГПК України виключає необхідність задоволення даного позову в частині, яка не оспорюється.

43. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом вказівки на умови договору, які не є спірними, оскільки, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується самими сторонами, спір у даній справі стосується саме пункту 9.3. договору, а не договору в цілому.

44. Разом з тим, суд не наділений повноваженнями для самостійного внесення змін до Типової форми договору транспортування природного газу шляхом зазначення інших пунктів, ніж тих, що затверджені уповноваженим на це органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного суду від 11.10.2019 у справі №902/575/18.

45. Крім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.12.2018 №1598 "Про внесення змін до Типового договору транспортування природного газу" внесено зміни до Типового договору транспортування природного газу, якою викладено пункт 9.3. Типового договору транспортування природного газу в іншій редакції, яка є відмінною від редакцій наведених сторонами.

46. Зокрема, абзац 2 пункту 9.3 розділу IX Типового договору транспортування природного газу викладено в такій редакції: "Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період".

47. З огляду на наведене надалі сторони не позбавлені можливості врегулювати свої правовідносини щодо транспортування природного газу відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про внесення змін до Типового договору транспортування природного газу" від 04.12.2018 № 1598.

48. Враховуючи викладене, касаційний суд дійшов висновку про те, що постанова апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції прийняті судами у відповідності до фактичних обставин справи, вимог матеріального права та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Наведені у касаційній скарзі аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, що призвели до ухвалення незаконних рішень, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

50. Відповідно до положень ГПК України (1798-12) не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення та постанови.

Судові витрати

51. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на АТ "Укртрансгаз", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду.