ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 921/490/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Огороднік К.М., Банасько О.О., Білоус В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
представники учасників справи в судове засідання не з`явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оришківці"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2019
у справі № 921/490/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М" в особі ліквідатора Кучака Юрія Федоровича
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Фід",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оришківці"
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1 від 10.10.2018, укладеного між ТзОВ "Агро Оришківці" та ТзОВ "Глобал Фід",
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс"
про визнання недійсним договору №1 від 10.10.2018 про відступлення права вимоги, укладеного між ТзОВ "Агро Оришківці" та ТзОВ "Глобал Фід",
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд М" в особі ліквідатора Кучака Юрія Федоровича звернулося із позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Фід" (далі - ТзОВ "Глобал Фід", відповідач1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оришківці" (далі - ТзОВ "Агро Оришківці", відповідач2) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1 від 10.10.2018, укладеного між відповідачами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги стосується зобов`язань позивача перед відповідачем-1 на суму 7 618 976,40грн у справі Господарського суду Запорізької області за №908/688/16 про банкрутство ТзОВ "Буд М". Однак, на момент укладення оспорюваного договору, відповідні майнові права відповідача-1 (в т.ч. й боргові вимоги відповідача-1) були обтяжені в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , через що, відповідач-1, незважаючи на заборону розпорядження своїм майном, незаконно відступив свої майнові права на користь відповідача-2.
Як доказ існування обтяження, посилався на дані Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідно до якого, заборона відчуження встановлена для ТзОВ "Глобал Фід" до 02.03.2023 на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника №55502558 від 02.03.2018.
Вважає, що відповідачі замінили боржника на стадії виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/688/16 від 08.11.2017, шляхом укладення цивільно-правової угоди, що суперечить ст. 334 ГПК України, відповідно до якої виключне право заміни сторони належить суду.
Ухвалою суду від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
12.12.2018 до Господарського суду Тернопільської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" (далі - ТзОВ "Мрія Сервіс", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) з аналогічним позовними вимогами, що обґрунтовані аналогічними обставинами та доводами.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що укладений між ТзОВ "Глобал Фід" та ТзОВ "Агро Оришківці" договір про відступлення права вимоги №1 від 10.10.2018 порушує права третьої особи, яка позбавлена можливості отримати грошові кошти в сумі 1653,60 грн., що складає суму судового збору, стягнутого з ТзОВ "Глобал Фід" на користь ТзОВ "Мрія Сервіс" постановою Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №909/714/16 за позовом ТзОВ "Глобал Фід" до ТзОВ "Мрія Сервіс" та ТОВ "Буд М" про визнання недійсним договору оренди №01/04/15-ХАТП від 01.05.2015.
Вважає, що договір про відступлення права вимоги №1 від 10.10.2018 є удаваним, так як: укладений без жодного економічного зиску для ТзОВ "Агро Оришківці" як нового кредитора, шляхом отримання у власність майна (майнової вимоги), яка у випадку її задоволення, щонайбільше буде дорівнювати вартості сплачених за неї грошових коштів; укладений з метою уникнення виконання ТзОВ "Глобал Фід" зобов`язань через позбавлення даного Товариства будь-якого майна/грошових коштів, що були б необхідними для такого виконання, тобто з приховуванням справжнього наміру його укладення; виконання даного договору проведено сумнівними та нелогічними фінансовими операціями з метою уникнення фінансового моніторингу таких операцій.
Крім того, звертав увагу суду на те, що оскільки право вимоги ТзОВ "Глобал Фід" до ТзОВ "Буд М" виникло на підставі визнаного судом недійсним договору купівлі-продажу від 23.10.2015, який був укладений в письмовій формі та є нотаріально посвідченим, а відтак і правочин щодо заміни кредитора в такому зобов`язанні повинен бути укладений в письмовій формі та бути нотаріально посвідченим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2019 у даній справі відмовлено у задоволенні позову ТзОВ "Буд М" в особі ліквідатора Кучака Ю.Ф. та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТзОВ "Мрія Сервіс" до ТзОВ "Глобал Фід" та ТзОВ "Агро Оришківці" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1 від 10.10.2018, укладеного між ТзОВ "Агро Оришківці" та ТзОВ "Глобал Фід".
Рішення обґрунтоване тим, що ні позивачем, ні третьою особою не наведено жодних доказів на підтвердження недійсності укладеного між ТзОВ "Глобал Фід" та ТзОВ "Агро Оришківці" договору №1 від 10.10.2018 про відступлення права вимоги, оскільки наслідки такого правочину, вчиненого відповідачами, не могли вплинути на відносини між стягувачем та боржником, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .
Судом також було спростовано доводи позивача та третьої особи щодо обов`язкового нотаріального посвідчення спірного договору та щодо його удаваності.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2019 (з урахуванням ухвали від 03.09.2019 про виправлення описки) апеляційні скарги ТзОВ "Мрія Сервіс" та ТзОВ "Буд М" в особі ліквідатора Кучака Ю.Ф. задоволено частково. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2019 у справі №921/490/18 скасовано. Справу №921/490/18 направлено до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи№908/688/16 про банкрутство ТзОВ "Буд М".
Постанова апеляційного господарського суду з посиланням на норми п. 8 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), обґрунтована тим, що позовна заява ліквідатора ТзОВ "Буд М" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги безпосередньо стосується як боржника - ТзОВ "Буд М", так і ТзОВ "Глобал Фід", як кредитора у справі №908/688/16, та ТзОВ "Агро Оришківці" як особи, яка набуває право вимоги до боржника.
Позиція суду щодо необхідності направлення даної справи до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи про банкрутство ТзОВ "Буд М" у справі № 908/688/16, а не в окремому позовному провадженні, мотивована метою реалізації принципу судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства задля ефективного захисту прав та законних інтересів як кредиторів, так і боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ТзОВ "Агро Оришківці" просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2019 у справі № 921/490/18 та передати справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи та прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 27, 279 ГПК України.
Скаржник вважає, що в даному випадку вимога пред`являлася боржником (ТзОВ "Буд М"), а не до боржника, тобто ТзОВ "Буд М" правильно визначено територіальну юрисдикцію для вирішення даного спору, а висновки суду апеляційної інстанції суперечать змісту ст.10 Закону про банкрутство.
Доводи інших учасників справи
Від сторін та учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом розгляду в даній судовій справі є позовна заява ліквідатора ТзОВ "Буд М" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, сторонами за яким є ТзОВ "Глобал Фід" та ТзОВ "Агро Оришківці".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом оспорюваного договору №1 від 10.10.2018 є відступлення права вимоги первісним кредитором - ТзОВ "Глобал Фід" новому кредитору - ТзОВ "Агро Оришківці" свого права вимоги до боржника ТзОВ "Буд М" на суму 7618976,40 грн.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 у справі №908/688/16 ТзОВ "Буд М" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 у даній справі ліквідатором ТзОВ "Буд М" призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 ТзОВ "Глобал Фід" визнано кредитором у справі №908/688/16 про банкрутство ТзОВ "Буд М" з грошовими вимогами у розмірі 7618976,40 грн. першої черги задоволення.
Визнання ТзОВ "Глобал Фід" кредитором у справі №908/688/16 пов`язане з тим, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.11.2017 у цій же справі було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 23.10.2015, що був укладений між ТзОВ "Буд М" та ТзОВ "Глобал Фід", предметом якого були будівлі та споруди, що належали ТзОВ "Буд М", вартістю купівлі 7 618 976,40 грн. з ПДВ та за яким відбувся факт оплати (договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ваврів О.Б. та зареєстрований в реєстрі за №3355).
Отже, враховуючи предмет заявлених вимог, зміст правовідносин, що склались між сторонами спору та доводи касаційної скарги, спірним є питання щодо можливості розгляду заявлених ліквідатором боржника вимог про визнання недійсним договору про відступлення права, який не є стороною даного договору, у межах справи про банкрутство.
Відповідно до частини 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Відповідно до частини 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) .
Указана норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини 1 ст. 20 ГПК України, яким визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Справи, передбачені пунктом 8 частини 1 ст. 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина 9 ст. 30 ГПК України). Такі майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ.
ТзОВ "Буд М", боржник в розумінні Закону про банкрутство, є позивачем за цим позовом, його вимоги не підлягають вартісній оцінці та не є майновими, тому відсутні підстави стверджувати, що на позовні вимоги ТзОВ "Буд М" поширюються положення ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство та п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, п. 8 ст. 20 ГПК України у чинній редакції, щодо належності спорів з майновими вимогами до боржника, у тому числі спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, до юрисдикції господарських судів.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 752/4361/15, прийнятій після ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Тому, в даному випадку, місцевим господарським судом правомірно розглянуто заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного між третіми особами, в якому боржник не є стороною договору, в окремому позовному проваджені поза межами справи про банкрутство.
Здійснюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не врахував наведені положення, що призвело до помилкового висновку про необхідність розгляду заявлених позивачем (боржником) вимог про визнання недійсним договору, стороною якого не є боржник, в межах справи про банкрутство, та, як наслідок, суд апеляційної інстанції необґрунтовано ухилився від розгляду господарської справи по суті, чим позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.
Таким чином, доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини (рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006), фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але і дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Отже, процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява N 24003/07, п.33, 08.12.2016).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до Західного апеляційного господарського суду.
Щодо судових витрат
У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги та направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оришківці" задовольнити.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2019 у справі №921/490/18 скасувати.
3. Справу №921/490/18 направити до Західного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Банасько О.О.
Білоус В.В.