У листопаді 2018 року заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Одеса-Авто", в якому просив: скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, проведену Інспекцією ДАБК в Одеській області 22.11.2012 №ОД14212226835 щодо будівництва демонстраційно-виставкового салону, розташованого за адресою: м. Одеса, Олександрівський проспект ріг вул. В. Арнаутська, замовником у якій зазначено ТОВ "Автомобільний дім Одеса"; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності №18346786 щодо реєстрації за ТОВ "Автомобільний дім Одеса" права власності на нежитлові приміщення, розташовані у м. Одесі по вул. Велика Арнаутська, 85/ 1; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер №51236365 від 30.12.2015 щодо реєстрації за ПрАТ "Одеса-Авто" права власності на нежитлові приміщення, розташовані у м. Одеса по вул. Велика Арнаутська, 85/1 ; зобов`язати ПрАТ "Одеса-Авто" знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, площею 294 м-2, розташований у м. Одеса по вул. Велика Арнаутська, 85/1, та привести земельну ділянку, на якій він збудований, до попереднього стану.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що у декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14212226835, яка була зареєстрована 22.11.2012 Інспекцією ДАБК в Одеській області, внесені завідомо недостовірні дані, а організація, вказана у спірній декларації як проектувальник (ТОВ "Еко Містобудівельник"), роботи з проектування об`єктів будівництва за даною адресою та на замовлення ТОВ "Автомобільний дім Одеса" не виконувала. Крім цього, у п. 11.1. декларації, в якому зазначається інформація про підстави використання замовником земельної ділянки, останнім зазначено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (466-2011-п) , якою визначений порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, однак, порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (461-2011-п) , а отже посилання замовником на постанову Кабінету Міністрів України №466 є безпідставним, за умови ще й того, що відповідно до інформації управління Держгеокадастру у м. Одеса та управління комунальної власності Одеської міської ради земельна ділянка за вказаною адресою ТОВ "Автомобільний дім Одеса" у власність чи користування не передавалась. В свою чергу, на підставі спірної декларації 27.02.2014 державним реєстратором Одеського міського управління юстиції видано свідоцтво про право власності №18346786 щодо реєстрації за ТОВ "Автомобільний дім Одеса" права власності на нежитлові приміщення, розташовані в м . Одесі по вул. Велика Арнаутська, 85/1/, а в подальшому, у зв`язку з припиненням ТОВ "Автомобільний дім Одеса", як юридичної особи, вказане право з видачею нового свідоцтва перереєстроване за його правонаступником ПрАТ "Одеса-Авто". З огляду на відсутність на момент видачі вищевказаного свідоцтва у ТОВ "Автомобільний дім Одеса" будь-яких документів, які б підтверджували право власності чи користування земельною ділянкою, на якій вказаним підприємством збудовано спірний об`єкт нерухомості, видача свідоцтва про право власності щодо реєстрації за ТОВ "Автомобільний дім Одеса" права власності на нежитлові приміщення, розташовані в м. Одесі по вул. Велика Арнаутська, 85/ 1, за твердженням прокурора, є незаконною, а вищевказані свідоцтва - такими, що підлягають скасуванню. До того ж реєстраційні дії проведені державним реєстратором з порушенням положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , оскільки надані для реєстрації документи взагалі не є підставою для проведення державної реєстрації прав.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2019 (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. - головуючий, Будішевська Л.О., Таран С.В.) рішення місцевого господарського суду змінено, викладено мотивувальну частину останнього в редакції постанови. Резолютивну частину рішення від 21.03.2019 залишено без змін.

Судами обох інстанцій встановлено, що 22.11.2012 Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 14212226835 "Будівництво демонстраційно-виставкового салону", відповідно до якої: 1. замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Одеса"; 2. інформація про особу відповідальну за здійснення технічного нагляду за будівництвом відсутня; 3. інформація про генерального підрядника відсутня; 4. загальна площа приміщень 294,0 м-2; 5. проектну документацію розроблено TOB "ЕКО Містобудівельник"; 6. інформація про особу відповідальну за здійснення авторського нагляду за будівництвом відсутня; 7. проектну документацію затверджено замовником від 05.09.2006; 8. будівельні роботи виконувалися на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією ДАБК м. Одеса від 12.09.2006 за № 187/06; 9. дата початку будівництва - 09.2006 року; 10. дата закінчення будівництва - 09.2007 року; 11. строк введення в експлуатацію - листопад 2012 року; 12. інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, відсутня; 13. категорія складності ІІ.

Реєстраційною службою Одеського міського управління 27.02.2014 ТОВ "Автомобільний дім Одеса" видано свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення демонстративно-виставкового салону за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, буд. 85/1, загальна площа 294 м-2 (державну реєстрацію права власності проведено 26.02.2014).

В свою чергу, ПрАТ "Одеса-Авто" є правонаступником ТОВ "Автомобільний дім Одеса", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Одеським міським управлінням юстиції 30.12.2015 ПрАТ "Одеса-Авто" видано свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення демонстративно-виставкового салону за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, будинок 85/1, загальна площа 294 м-2.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №79237086 від 31.01.2017, право власності на об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 85/1, зареєстровано за ПрАТ "Одеса-Авто", підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, видане 30.12.2015 Одеським міським управлінням юстиції.

Разом з тим, відповідно до листа Управління архітектури та містобудування від 23.01.2017 дозвіл на виконання будівельних робіт №187/06 було видано Інспекцією ДАБК м. Одеси 21.04.2006 на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири № 181 по вул. Ак. Глушка, 16, під магазин-офіс.

Відповідно до листа ТОВ "Еко містобудівельник" ним не розроблялось проектної документації на замовлення ТОВ "Автомобільний дім "Одеса" щодо будівництва демонстраційно-виставкового салону в м. Одеса за адресою Олександрійський проспект ріг Великої Арнаутської (Велика Арнаутська, 85/1).

Відповідно до листа Департаменту комунальної власності Одеської міськради від 02.02.2017 в Департаменті відсутня інформація щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул.В . Арнаутська, 85 .

Відповідно до листа Управління ДАБК в Одеської міськради від 06.02.2017 в реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання будівельних підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів наявна реєстрація наступних декларацій: за адресою Олександрівський проспект ріг вул. Великої Арнаутської №ОД 142122268358 від 11.2012, за замовником будівництва ТОВ "Автомобільний дім Одеса" - №ОД 14311028789 від 08.2011. Управлінню не передано декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об`єкту до експлуатації.

Управлінням ДАБК Одеської міськради 09.02.2017 проведено позапланову перевірку дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відносно замовника будівництва ПрАТ "Одеса-Авто"; назва та місцезнаходження об`єкта будівництва: Будівництво демонстраційно-виставкового салону за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 85/1. За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил від 09.02.2017, в якому зазначено, що замовником будівництва наведено недостовірні дані в зареєстрованій Інспекцією ДАБК в Одеській області декларації про готовність об`єкта до експлуатації з "Будівництва демонстраційно-виставкового салону за адресою: м. Одеса, Олександрівський проспект, ріг вул. Великої Арнаутської" за №ОД14212226835 від 22.11.2012 в частині права власності чи користування земельною ділянкою, отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт та розроблення проектної документації на будівництво.

Управлінням ДАБК Одеської міськради 09.02.2017 складений відносно ПрАТ "Одеса-Авто" протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунути вищезазначені порушення у строку до 12.03.2017.

Прокуратура Одеської області 13.04.2017 надіслала Одеській міській раді лист, в якому зазначила, що в результаті реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 14212226835 за замовником будівництва в особі ТОВ "Автомобільний дім Одеса" зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, розташовані в м . Одеса, по вул. В. Арнаутська, 85/1. В результаті реєстрації декларації з комунальної власності територіальної громади м. Одеси незаконно вибула земельна ділянка загальною площею більше 250 м-2 за вищезазначеною адресою. З посиланням на норми ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у листі містилась вимога у найкоротший термін повідомити прокуратуру області про вжиті міською радою заходи реагування на захист інтересів територіальної громади та усунення вищевказаних порушень.

Юридичний департамент Одеської міської ради на виконання доручення Одеської міськради про вжиті міською радою заходи щодо скасування реєстрації декларації №ОД 14212226835 14.04.2017 повідомив Прокуратуру Одеської області, що Одеською міською радою не готувались та не подавались позовні заяви щодо скасування вищезазначеної декларації.

Прокуратура Одеської області 19.07.2017 надіслала Одеській міській раді повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про те, що прокуратурою області до Одеського окружного адміністративного суду підготовлено позовну заяву в інтересах Одеської міськради до Департаменту ДАБІ України, третя особа ПрАТ "Одеса-Авто" про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо будівництва демонстраційно-виставкового салону в м. Одеса по Олександрівському проспекту ріг вул. В. Арнаутська.

Прокуратура Одеської області 03.10.2018 надіслала Одеській міській раді повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про те, що заступником прокурора Одеської області підготовлено позовну заяву до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міськради до ДАБІ України, Управління ДАБК Одеської міської ради, ПрАТ "Одеса-Авто" про скасування реєстрації декларації, визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності, зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт та привести земельну ділянку до первинного стану, з якою заступник прокурора Одеської області і звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з недоведеності підстав для здійснення прокурорського представництва повивача у справі.

Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано із наданням підтверджуючих доказів невчинення Одеською міською радою, до компетенції якої віднесені відповідні повноваження, дій, спрямованих на відновлення порушених прав територіальної громади міста Одеси у земельних відносинах, що є підставою для його звернення з позовом у даній справі. Розглянувши спір по суті, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, однак у зв`язку з пропуском позовної давності, про застосування наслідків спливу якої заявлено відповідачем, відмовив у задоволенні позову на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в даному випадку. Разом з тим, судом неправильно застосовані приписи ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про пропуск позовної давності Одеською міською радою та прокуратурою Одеської області, та, як результат, - незаконно відмолено у задоволенні позову.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 20.08.2019.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.08.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 02.08.2019 строк, у якому відповідач просить останню залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій є законними, обґрунтованими, а суди всебічно, повно та об`єктивно дослідили та встановили обставини, що мають значення для справи. Разом з тим, відповідач посилається на помилковість доводів прокурора про те, що в результаті протиправних дій з комунальної власності територіальної громади м. Одеса вибула земельна ділянка під нежитловими приміщеннями демонстраційно-виставкового салону за адресою м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 85/1.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.11.2019.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників учасників справи, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

За визначенням ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

В процесі розгляду справи відповідачем до ухвалення місцевим господарським судом рішення подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Так апеляційним господарським судом встановлено, а учасниками справи не оспорюється, що земельна ділянка для будівництва виставкового центру за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 85/1 ТОВ "Автомобільний дім Одеса" не відводилася, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не видавалися ані ТОВ "Автомобільний дім Одеса", ані його правонаступнику - ПрАТ "Одеса-Авто".

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЗК України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи, як встановлено судом апеляційної інстанції, що спірний об`єкт збудований без розроблення проектної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, на земельній ділянці, яка не відводилась замовнику будівництва у власність чи користування, - збудоване майно за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 85/1 є самочинним будівництвом, а проведена реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 14212226835 є незаконною.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ "Автомобільний дім Одеса") обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна була врегульована Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 (868-2013-п) (який був чинним станом на 27.02.2014).

Відповідно до п. 49 Порядку № 868 у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об`єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 26.02.2014 за ТОВ "Автомобільний дім Одеса" було зареєстроване право власності на об`єкт, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 85/1 на підставі: довідки з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси об`єкта нерухомого майна, серія та номер 346825/1 від 10.12.2012, видавник - Юридичний департамент Одеської міської ради; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер 14212226835, виданої 22.11.2012 Інспекцією ДАБК в Одеській області; технічного паспорта, серія та номер: б/н, виданого 10.02.2014 ПП "ІВК та Партнери".

За обставин ненадання ТОВ "Автомобільний дім Одеса" документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що у державного реєстратора Одеського міського управління юстиції були відсутні законні підстави для видачі свідоцтва про право власності №18346786.

Верховний Суд звертає увагу, що саме свідоцтво про право власності не є правочином, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється (підтверджується) право власності.

У той же час судом апеляційної інстанції не встановлено наявності у справі будь-яких первинних правовстановлюючих документів, які б підтверджували відповідне речове право відповідача на земельну ділянку, на якій зареєстровано нерухоме майно - нежитлові приміщення демонстративно-виставкового салону.

З огляду на відсутність на момент видачі вищевказаного свідоцтва №18346786 у ТОВ "Автомобільний дім Одеса" будь-яких документів, які б підтверджували право власності чи користування земельною ділянкою, на якій вказаним підприємством збудовано спірний об`єкт самочинного будівництва, у державного реєстратора Одеського міського управління юстиції були відсутні законні підстави для видачі самого свідоцтва про право власності щодо реєстрації за ТОВ "Автомобільний дім Одеса" права власності на нежитлові приміщення, розташовані в м. Одесі по вул. В. Арнаутська, 85/1, у зв`язку з чим права та інтереси позивача підлягають захисту у спосіб, що визначено прокурором, а саме шляхом визнання недійсними та скасування свідоцтва про право власності. У зв`язку з визнанням незаконним та скасуванням свідоцтва про право власності №18346786 від 27.02.2014, визнанню незаконним та скасуванню підлягає також і свідоцтво №51236365 від 30.12.2015 про реєстрацію права власності на майно ПрАТ "Одеса-Авто", оскільки воно було видано відповідачу як правонаступнику ТОВ "Автомобільний дім Одеса".

При цьому, самі лише посилання відповідача-3 на те, що ПрАТ "Одеса-Авто" не будучи ані замовником, ані виконавцем будівельних робіт набуло право власності на об`єкт нерухомості - нежитлові приміщення демонстраційно-виставкового салону в законний спосіб у зв`язку з проведенням процедури приєднання, і отримало визнання і підтвердження державою фактів набування речових прав на нерухоме майно, не свідчить про законність набуття права власності на нерухоме майно за ТОВ "Автомобільний дім Одеса", та не може бути автоматичним презюмуванням відсутності порушення встановленого законом порядку набуття права власності на відповідне майно за ТОВ "Автомобільний дім Одеса" або підставою для узаконення допущеного порушення.

Так само і посилання на те, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку, на якій відповідне нерухоме майно розташоване, в користування, а наявні матеріали свідчать про те, ПрАТ "Одеса-Авто" зверталось до Одеської міської ради в особі міського голови щодо укладення договору оренди на земельну ділянку, на якій розташовано спірний об`єкт нерухомого майна, проте позитивної відповіді не отримало, не свідчить про законність видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно під час його первинної реєстрації за ТОВ "Автомобільний дім Одеса".

Дійсно, сам порядок отримання земельної ділянки у користування передбачає поетапний комплекс дій, який займає тривалий проміжок часу. Разом з тим, початок реалізації встановленої державою процедури набуття відповідного права на землю, зокрема звернення до компетентного органу з приводу укладення договору оренди на земельну ділянку, якою суб`єкт господарювання користується без відповідних правових підстав, не свідчить про законність останніх та не надає йому легітимного права на здійснення відповідних дій.

В свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції, земельна ділянка, на якій перебуває спірний об`єкт нерухомого майна належить територіальній громаді міста Одеси, а Одеська міська рада не приймала рішення щодо передачі у власність або користування цієї земельної ділянки ані ТОВ "Автомобільний дім Одеса", ані ПрАТ "Одеса-Авто".

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Враховуючи викладене, оскільки земельна ділянка, на якій перебуває спірний об`єкт нерухомого майна належить територіальній громаді міста Одеси, рішення щодо передачі у власність або користування цієї земельної ділянки ані ТОВ "Автомобільний дім Одеса", ані ПрАТ "Одеса-Авто" не приймалось, розташоване на ній нерухоме майно є самочинно збудованим об`єктом, наявність якого на земельній ділянці порушує інтереси держави в особі територіальної громади м. Одеса на розпорядження та користування цією ділянкою, а свідоцтва про право власності на вказане нерухоме майно підлягають скасуванню, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що самочинно збудований об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 85/1 повинен бути знесений особою, яка здійснила таке будівництво.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Проте, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України (435-15) ).

За приписами ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропущення позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. Таким чином, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В свою чергу, відповідач повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналіз наведених норм права щодо "інституту позовної давності" в сукупності із нормами ГПК України (1798-12) , що обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин, не дають Верховному Суду підстав та можливостей для самостійного визначення обставин дати початку перебігу строку позовної давності.

У вказаному висновку Верховний Суд звертається до своїх постанов від 17.09.2019 у справі № 910/14469/18 та від 22.10.2019 у справі № 910/2968/18.

Крім цього, питання про визнання поважними причин пропуску позовної давності лежить у межах процесуальних повноважень судів попередніх інстанцій, а касаційний суд має право лише здійснити перевірку застосування судами правових норм Глави 19 ЦК України (435-15) на предмет правильності такого застосування встановленим обставинам.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до Положення про Юридичний департамент Одеської міської ради, він є виконавчим органом Одеської міської ради. Департамент у своїй роботі керується Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , іншими нормативно-правовими актами України, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови (далі - Положення). Департамент підпорядкований міському голові, підконтрольний міській раді та взаємодіє з постійною комісією міської ради з питань законності, депутатської етики та реалізації державної регуляторної політики.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Такими повноваженнями наділений Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

В свою чергу, 10.12.2012 Юридичний департамент Одеської міськради на підставі замовлення №2348 від 05.12.2012, положення про Адресний реєстр міста Одеси, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.11.2012 №ОД14212226835 видало ТОВ "Автомобільний дім Одеса" довідку з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси нерухомого майна, відповідно до якої для об`єкта нерухомого майна демонстраційно-виставковий салон зарезервовано наступну адресу: м.Одеса, вул. В. Арнаутська, 85/1.

Отже про існування декларації №ОД14212226835, на підставі якої в подальшому було визначене право власності на спірний об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 85/1, Юридичному департаменту Одеської міської ради (виконавчому органу Одеської міської ради) було відомо з 10.12.2012.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається направлення ТОВ "Автомобільний дім Одеса" в березні 2014 року на адресу в.о. Одеського міського голови клопотання про надання у користування земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська 85/1, площею 300 м-2 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з наданням свідоцтва про право власності на зазначене нерухоме майно, витягу про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно, з яких вбачається реєстрація за ТОВ "Автомобільний дім Одеса" права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення демонстраційно-виставкового салону за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 85/1, площею 294 м-2 (лист від 27.03.2014р. №67).

До клопотання додавалися правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомого майна (копія Свідоцтва про право власності) та інші документи, на підставі яких порушувалося питання про надання у користування ТОВ "Автомобільний дім Одеса" земельної ділянки під нежитловими приміщеннями демонстраційно-виставкового салону за вказаною адресою, на підставі ст.ст. 123, 124, 134 ЗК України з посиланням на те, що ТОВ "Автомобільний дім Одеса" є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розміщено цей об`єкт.

На зазначене клопотання Департаментом комунальної власності Одеської міської ради 27.03.2014 надана відповідь ТОВ "Автомобільний дім Одеса" про необхідність надання додаткових документів, в якій також було зазначено про необхідність направлення запиту до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради для розгляду на відповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

Отже, оскільки Одеською міськрадою при вивченні та наданні відповіді на клопотання (вх. №02.2-10 від 07.03.2014) досліджувались разом з клопотанням подані документи, у тому числі Витяг про реєстрацію за ТОВ "Автомобільний дім Одеса" права власності на демонстраційно-виставковий салон, з якого чітко вбачається проведення державної реєстрації на цей об`єкт як на новозбудований ОНМ на підставі Свідоцтва про право власності від 27.02.2014, саме у березні 2014 року, після отримання клопотання та надання на нього відповіді виконавчим органом Одеської міськради позивач довідався про порушення прав територіальної громади м. Одеса на землі комунальної власності у зв`язку із оформленням права власності на об`єкт нерухомого майна без виділення ТОВ "Автомобільний дім Одеса" земельної ділянки у користування з метою будівництва цього об`єкта.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, у березні 2014 року Одеська міська рада довідалася про порушення прав на земельну ділянку безпосередньо у зв`язку із поданням ТОВ "Автомобільний дім Одеса" клопотання про надання у користування земельної ділянки та саме з березня 2014 року (07.03.2014 дата реєстрації клопотання) розпочався перебіг позовної давності щодо подання позову про скасування правовстановлюючих документів.

В свою чергу, позовну заяву в даній справі подано 15.11.2018, отже встановлений ст. 257 ЦК строк позовної давності у 3 роки на вказаний момент є таким, що сплив.

Колегія суддів звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, відповідно до якої якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (постанови Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц та від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц).

Колегія суддів відхиляє посилання прокурора на те, що первинно факт внесення завідомо недостовірних даних у спірну декларацію було виявлено 09.02.2017 управлінням ДАБК Одеської міської ради, яким складено відповідний акт, а Одеську міську раду про вказані порушення було поінформовано лише 13.04.2017, оскільки про користування земельною ділянкою міста Одеси Одеська міська рада дізналася у березні 2014 року із клопотання ТОВ "Автомобільний дім Одеса" про оформлення користування земельною ділянкою, якою ТОВ "Автомобільний дім Одеса" фактично користується під об`єктом нерухомого майна.

Крім того, як слушно зауважив апеляційний господарський суд, в цій частині позиція прокурора є нелогічною та непослідовною, оскільки в позовній заяві та в апеляційній скарзі наголошується про усвідомлену пасивну поведінку Одеської міської ради з 2012 року (бездіяльність) щодо реагування на факт проведення самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної власності як на підставу представництва прокурора в інтересах держави при зверненні до суду з позовом. Такі підстави представництва прокурора самі по собі вже спростовують необізнаність позивача щодо порушення його прав власника земельної ділянки до квітня 2017 року, входячи у протиріччя із позицією прокурора щодо спливу позовної давності на момент подання позову.

Враховуючи вищевикладене, оскільки з даним позовом прокурор звернувся до суду 15.11.2018, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що у задоволенні позову заступника прокурора Одеської області слід відмовити на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України.

З огляду на імперативні приписи ст. 300 ГПК України, Верховний Суд обмежений у праві встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.