розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 (судді: Ярош А. І., Діброва Г. І., Принцевська Н. М.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2019 (суддя Оборотова О.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія"

до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Будмонтаж"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геосвіт"

4. Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець"

5. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про припинення зобов`язань,

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ БАС"

третя особа на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

треті особи на стороні відповідача:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Будмонтаж"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геосвіт"

про визнання чинною іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки,

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. 29.10.2018 Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія" (далі ? ПАТ "Чорноморська транспортна компанія") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі ? ПАТ "Імексбанк"), в якій просило на підставі частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку":

? припинити правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур" (далі - ТОВ "ТК "Ажур") та ПАТ "Імексбанк" за договором про відкриття кредитної лінії від 18.02.2014 №7/14 (з урахуванням додаткових угод);

? припинити правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія "Геосвіт" (далі ? ТОВ КК "Геосвіт") та ПАТ "Імексбанк" за договором про відкриття кредитної лінії від 26.05.2014 №22/14 (з урахуванням додаткових угод);

? припинити правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Будмонтаж" (далі ? ТОВ "ВО "Будмонтаж") та ПАТ "Імексбанк" за договором про відкриття кредитної лінії від 23.12.2013 №101/13 (з урахуванням додаткових угод).

Визнати припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору, нотаріально посвідченого 25.09.2014 за реєстровим №4767 (далі ? іпотечний договір від 25.09.2014), який укладено між ПАТ "Імексбанк" та ПАТ "Чорноморська транспортна компанія".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договірні зобов`язання за кредитними договорами від 23.12.2013 №101/13, від 18.02.2014 №7/14, від 26.05.2014 №22/14 на момент подання позову припинені у зв`язку із виконанням зобов`язання за кредитними договорами у порядку частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку". У результаті припинення основного зобов`язання також є припиненою іпотека, що виникла відповідно до умов договору іпотеки від 25.09.2014.

Позивач зазначає, що АТ "Імексбанк" здійснило позасудове задоволення своїх вимог шляхом реєстрації за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На думку ПАТ "Чорноморська транспортна компанія", всі основні зобов`язання, які були забезпечені іпотекою належного Приватному акціонерному товариству "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі ? ПАТ "ФК "Чорноморець") майна ? будівель та споруд стадіону "Чорноморець", відповідно до умов договору іпотеки від 25.12.2014, у тому числі і зобов`язання ТОВ "ВО "Будмонтаж" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 23.12.2013 №101/13, ТОВ "ЮС "Геосвіт" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 26.05.2014 №22/14 та ТОВ "ТК "Ажур" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 18.02.2014 №7/14 є припиненими у результаті вжиття з боку АТ "Імексбанк" заходів щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

1.3. 28.11.2018 від ПАТ "Імексбанк" до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ БАС" (далі ? ТОВ "ІДЕАЛ БАС") про визнання чинною іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2019 задоволено частково первісний позов. Визнано припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору від 25.09.2014. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог.

2.2. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача прав та обов`язків за кредитними договорами від 23.12.2013, від 18.02.2014, від 26.05.2014, які укладені між ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ ВО "Будмонтаж", ТОВ "Консалтингова компанія "Геосвіт" з АТ "Імексбанк", а тому припинення правовідносин, які виникли з кредитних договорів не призведе до відновлення прав та законних інтересів ПАТ "Чорноморська транспортна компанія".

Що стосується позовних вимог ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" до ПАТ "Імексбанк" про визнання припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору, посвідченого нотаріально 25.09.2014, суд зазначив, що судовими рішеннями у справах 916/1527/15-г, №916/1422/15-г, №916/1386/15-г були встановлені факти припинення зобов`язань ТОВ "ВО "Будмонтаж" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 23.12.2013, ТОВ "КК "Геосвіт" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 26.05.2014 та ТОВ "ТК "Ажур" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 18.02.2014 перед АТ "Імексбанк" відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", у зв`язку з чим, наведені факти є преюдиційними та не потребують повторного доведення.

Місцевий суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" в частині визнання припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору від 25.09.2014, а тому зазначив, що ці обставини унеможливлюють задоволення зустрічних позовних вимог (визнання чинною іпотеку та звернення стягнення на предмет іпотеки), оскільки позовні вимоги ПАТ "Імексбанк", викладені у зустрічній позовній заяві є взаємовиключними щодо первісних позовних вимог (визнання припиненою іпотеку).

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 змінено рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2019 та викладено мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що факти, установлені в ухвалах Господарського суду Одеської області від 02.03.2018 у справі №916/1527/15-г, від 05.05.2018 у справі №916/1422/15-г, від 04.06.2018 у справі №916/1386/15-г, якими визнано такими, що не підлягають виконанню накази господарського суду, не є преюдиційними.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" в частині визнання припиненою іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору, посвідченого нотаріально від 25.09.2014, оскільки набувши у власність нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" за договором іпотеки від 25.12.2014, АТ "Імексбанк" реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, за наслідком якого припинились основі кредитні зобов`язання ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "КК "Геосвіт". Відповідно, з припиненням основних зобов`язань вищезазначених осіб, припинились і зобов`язання ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" за спірним договором іпотеки від 25.09.2014.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ПАТ "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволеної за первісним позов вимоги про визнання припиненою іпотеки і в частині залишення без задоволення зустрічних позовних вимог про визнання чинною іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалити в цій частині нове рішення про залишення позову про визнання припиненою іпотеки без задоволення та про задоволення зустрічних позовних вимог.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що у жодне судове засідання призначене у справі представник позивача за первісним позовом не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки. Представником ПАТ "Імексбанк" було усно заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, проте суд його залишив без задоволення.

Скаржник зазначає, що з огляду на положення частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України банк звільнений від доказування факту та обставин встановлених у судових рішеннях у справах №916/1422/15-г, №916/1527/15-г, №916/1386/15-г, якими підтверджується факт заборгованості позичальників перед банком та неналежного виконання ними своїх обов`язків за кредитними договорами.

На думку заявника, суд апеляційної інстанції, в порушення норм процесуального права, прийняв до матеріалів справи та надав оцінку доказам, які були подані поза строком для їх подання.

Скаржник вважає, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, погашеною є заборгованість лише позичальників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБА "Промбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Круїз Делюкс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по торгівлі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа готелів чорне море", що підтверджується рішеннями у справах №918/539/17, №907/600/17.

3.3. У відзиві ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішенні залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарських судів і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

3.4. До Верховного Суду 25.10.2019 та 13.11.2019 надійшли клопотання від АТ "Імексбанк" про врахування правових висновків Верховного Суду.

3.5. 25.10.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання АТ "Імексбанк" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від правових висновків у подібних правовідносинах, а також з огляду на існування виключної правової проблеми, яка потребує вирішення Великою Палатою Верховного Суду.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Відповідно до частини пятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

За змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявні обставини, з яких убачається, що немає усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

4.2. Верховний Суд, оцінивши доводи клопотання АТ "Імексбанк" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що ця справа не містить виключної правової проблеми і така передача не є необхідною для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

4.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.4. Суди попередніх інстанцій установили, що 23.12.2013 між АТ "Імексбанк" (кредитор) та ТОВ "ВО "Будмонтаж" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №101/13, умовами якого передбачено надання кредитором позичальнику грошових коштів на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

4.5. 18.02.2014 між АТ "Імексбанк" (кредитор) та ТОВ "ТК "Ажур" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №7/14, відповідно до умов якого кредитором були прийняті на себе зобов`язання із надання позичальнику кредиту шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Видача траншів кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника або оплати з позичкового рахунку позичальника, відкритого в АТ "Імексбанк".

4.6. Суди також установили, що 26.05.2014 між АТ "Імексбанк" (кредитор) та ТОВ "КК "Геосвіт" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №22/14, умовами якого передбачено надання кредитором позичальнику грошових коштів шляхом перерахування їх на рахунок позичальника.

4.7. З метою забезпечення зобов`язань ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "Консалтингова компанія "Геосвіт" за вказаними кредитними договорами, 25.09.2014 між АТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за №4767.

4.8. Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.3 договору, він забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитними договорами, укладеними між іпотекодержателем та ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "КК "Геосвіт" з додатковими угодами щодо повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойки і штрафів у повному обсязі.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі автостанцій, що складаються з будівлі автостанції - літ. "А, будівлі магазинів літ. "Б, загальною площею 2 283,1 м-2, основною площею 2 007,0 м-2, та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, буд.5, які належать іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності САС від 26.03.2009 №629108.

4.9. 25.12.2014 між АТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та майновим поручителем ПАТ "ФК "Чорноморець" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрований у реєстрі за №6134, за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань 41 юридичних осіб-боржників за 41 кредитними договорами, у тому числі і зобов`язань ТОВ "ТК "Ажур" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 18.02.2014 №7/14, ТОВ "КК "Геосвіт" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 26.05.2014 №22/14 (з урахуванням додаткових угод) та ТОВ "ВО "Будмонтаж" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 23.12.2013 №101/13, передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,00 м-2, основною площею 67 037,5 м-2, що знаходяться на земельній ділянці площею 62 403 м-2, яка знаходиться в оренді АТ "Фк "Чорноморець", розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20. Оціночна та заставна вартість предмету іпотеки складає 7 800 000 000,00 грн.

4.10. Крім того, суди установили, що 04.12.2015 між ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" та ТОВ "ІДЕАЛ БАС" укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель автостанції, за адресою м. Одеса, Новощіпний ряд, 5, за реєстровим №2566.

4.11. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, нежитлові будівлі автостанції належать на праві власності ТОВ "ІДЕАЛ БАС".

4.12. Суди попередніх інстанцій, установивши фактичні обставини справи дійшли висновку про відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували наявність у позивача прав та обов`язків за кредитними договорами від 23.12.2013 № 101/13, від 18.02.2014 №7/14, від 26.05.2014 № 22/14, які укладені ТОВ "Торгова компанія "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "Консалтингова компанія "Геосвіт" з АТ "Імексбанк", а тому припинення правовідносин, які виникли з кредитних договорів не призведе до відновлення прав та законних інтересів позивача.

Позивачем за первісним позовом, не обґрунтовано та документально не підтверджено, які саме права та охоронювані законом інтереси ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" порушують правовідносини, які виникли за вказаними кредитними договорами.

4.13. Однак, ПАТ "Імексбанк" у касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями в частині задоволеної за первісним позовом вимоги про визнання припиненою іпотеки і в частині залишення без задоволення зустрічних позовних вимог про визнання чинною іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.

4.14. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказана норма кореспондується також зі статтею 193 Господарського кодексу України.

4.15. Положеннями статті 593 Цивільного кодексу України установлено, що право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

4.16. За змістом статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

4.17. Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.18. Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що іпотека є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

4.19. Положеннями частини п`ятої статті 3 цього Закону передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

4.20. У відповідності до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

4.21. За змістом статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

4.22. Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

4.23. Отже, виходячи з аналізу положень частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 33, статті 36 та частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" законодавцем визначена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань.

4.24. Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, Законом встановлено спосіб задоволення вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі, зокрема, відповідного застереження в іпотечному договорі. Цей спосіб реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Після набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, якою забезпечено згідно іпотечного договору усі існуючі борги позичальника, вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

4.25. Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

4.26. Як установлено судами попередніх інстанцій, 25.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та майновим поручителем ПАТ "ФК "Чорноморець" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, за реєстровим №6134 (далі ? іпотечний договір від 25.12.2014), за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань 41 юридичної особи-боржника за 41 кредитним договором (зокрема, зобов`язань ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "КК "Геосвіт" за кредитними договорами) передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20.

4.27. Разом з цим, з метою забезпечення зобов`язань ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "КК "Геосвіт" за вказаними кредитними договорами, між АТ "Імексбанк" та ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" укладено іпотечний договір від 25.09.2014 №4767, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.3 якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитними договорами, укладеними між іпотекодержателем та ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "КК "Геосвіт" з додатковими угодами щодо повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі автостанцій, що складаються з будівлі автостанції - літ. "А", будівлі магазинів літ. "Б", загальною площею 2 283,1 м-2, основною площею 2 007,0 м-2, та знаходяться за адресою: м . Одеса, вул. Новощіпний ряд, буд.5, які належать іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності САС від 26.03.2009 №629108.

4.28. Отже, кредитні зобов`язання ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "КК "Геосвіт" забезпечені двома договорами іпотеки ? від25.12.2014 №6134 та від 25.09.2014 №4767 (спірний договір).

4.29. 26.12.2014 між ПАТ Імексбанк" та ПАТ Чорноморська транспортна компанія" укладено договір про розірвання іпотечного договору від 25.09.2014 з майновим поручителем ПАТ Чорноморська транспортна компанія".

4.30. Проте, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 у справі №916/3148/17 установлено, що за результатами проведеної перевірки правочинів ПАТ Імексбанк", укладених останнім протягом періоду з 27.01.2014 по 27.01.2015, комісією було встановлено нікчемність на підставі частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, договору про розірвання іпотечного договору від25.09.2014 з майновим поручителем, укладеного з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "КК "Геосвіт" за кредитними договорами, про що комісією було складено акт.

4.31. При цьому суди також установили, що 04.12.2015 між ПАТ Чорноморська транспортна компанія" та ТОВ "Ідеал Бас" укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель автостанції, за адресою: м. Одеса, Новощіпний ряд, 5, за реєстровим №2566.

4.32. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, нежитлові будівлі автостанції загальною площею 2283,1 м-2 за адресою м. Одеса, Новощіпний ряд, 5 належать на праві власності ТОВ "Ідеал Бас".

4.33. Крім того, відповідно до інформаційної довідки від 13.10.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 16.05.2017 до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ "Імексбанк" права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", передані банку в іпотеку на підставі іпотечного договору від 25.12.2014, укладеного між банком та ПАТ "ФК "Чорноморець".

4.34. Отже, суди дійшли висновку, що іпотекодержатель сам обрав такий спосіб захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, на підставі застереження про задоволення його вимог як іпотекодержателя. Тобто, кредитор скористався своїм правом та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги до боржника шляхом набуття права власності на предмети іпотеки.

4.35. Суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про те, що судовими рішеннями, а саме ухвалами Господарського суду Одеської області: від 02.03.2018 у справі №916/1527/15-г, від 05.05.2018 у справі № 916/1422/15-г, від 04.06.2018 у справі №916/1386/15-г (якими визнано такими, що не підлягають виконанню накази господарського суду) були встановлені факти припинення зобов`язань ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "КК "Геосвіт" та ТОВ "ТК "Ажур" за кредитними договорами перед АТ "Імексбанк" відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", оскільки зазначені ухвали не є судовими рішеннями, ухваленими за результатом розгляду справи по суті у розумінні статті 232 Господарського процесуального кодексу України.

4.36. Установивши відсутність преюдиційних фактичних обставин справи у зазначених ухвалах господарського суду, суд апеляційної інстанції, дослідивши обставини справи щодо вимог кредиторів та їх обсяг зарахування внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки - будівлі центрального стадіону "Чорноморець", дійшов висновку про встановлену заборгованість боржників за іпотечним договором від 25.12.2014 у сумі 7 526 276 851,30 грн відповідно судових рішень Господарського суду Одеської області від 07.09.2015 у справі №916/1386/15-г, від 28.09.2015 у справі №916/1422/15-г, від 08.10.2015 у справі №916/1527/15-г, які набрали законної сили.

4.37. Суд також установив, що іпотечним договором від 25.12.2014 №6134 між ПАТ "Імексбанк" та ПАТ "ФК "Чорноморець" не визначено окремий порядок проведення оцінки предмету іпотеки у випадку прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

4.38. Зазначений іпотечний договір не містить положень, відповідно до яких ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" уповноважує або доручає іпотекодержателю - АТ "Імексбанк" виступати замовником при укладанні відповідних договорів на проведення оцінки майна. Крім того докази наявності у АТ "Імексбанк" повноважень замовника оцінки майна згідно інших правочинів/доручень відсутні у матеріалах справи.

Отже, оцінка вартості предмету іпотеки була виконана на замовлення особи, що не є власником предмету іпотеки, за відсутності доручення на замовлення оцінки майна від власника даного майна та такою, що взагалі не є стороною іпотечного договору.

4.39. При цьому суд зазначив, що згідно відомостей з паспорту відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) АТ "Імексбанк" початкова ціна лоту - 3 666 251 880, 69 грн, однак за вказаною ціною продаються права вимоги за договорами у кількості 40 шт. та нежитлові будівлі стадіону і докази оцінки нерухомого майна в рамках аукціону відсутні.

4.40. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що доводи АТ "Імексбанк" щодо продовження існування основного зобов`язання є необґрунтованими, оскільки банком не доведено належними доказами у справі, що сума вартості майна, яке було отримано у власність банка в позасудовому порядку за договором іпотеки від 25.12.2014, є меншою за суму кредитного зобов`язання за договорами, на підставі яких було укладено іпотечний договір, зобов`язання за якими було забезпечено іпотекою. Відповідно і доводи ПАТ "Імексбанк" про набуття права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною оцінювачем - Товариством з обмеженою "Канзас ріал естейт", яка складає 1 139 895 000,00 грн не знайшли свого підтвердження на підставі установлених обставин справи.

4.41. Юридичним наслідком належного виконання зобов`язання відповідно до статей 598, 599 Цивільного кодексу України є припинення зобов`язання.

Таким чином з моменту виконання боржником зобов`язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов`язків сторін, що складають зміст конкретного зобов`язального правовідношення.

4.42. Відповідно до частини першої статті 559, частини першої статті 593 Цивільного кодексу України з припиненням основного зобов`язання, забезпеченого заставою або порукою, припиняється порука і право застави.

4.43. Таким чином, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи дійшли обґрунтованого висновку про те, що набувши у власність нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець за договором іпотеки від 25.12.2014 №6134, АТ "Імексбанк" реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, за наслідком якого припинились основні кредитні зобов`язання ТОВ "Торгова компанія "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "Консалтингова компанія "Геосвіт".

4.44. Колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що з припиненням основних зобов`язань зазначених товариств, припинились і зобов`язання ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" за спірним договором іпотеки від 25.09.2014 №4767, який було укладено в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "ТК "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "КК "Геосвіт" за кредитними договорами.

4.45. Доводи скаржника про те, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, погашеною є заборгованість лише позичальників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБА "Промбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Круїз Делюкс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по торгівлі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа готелів чорне море" судом апеляційної інстанції оцінені та визнані необґрунтованими на підставі встановлених обставин справи.

Крім того, посилання скаржника на судові рішення у справах №918/539/17, №907/600/17 спростовані апеляційним судом, оскільки у цих справах правовідносини є іншими, ніж ті, які склалися між учасниками справи №916/2413/18.

4.46. Посилання скаржника на необхідність врахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/73/17, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц та інших постановах Верховного Суду колегією суддів приймаються критично з огляду на відмінні обставини у справі, установлені судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема щодо припинення зобов`язань ТОВ "Торгова компанія "Ажур", ТОВ "ВО "Будмонтаж", ТОВ "Консалтингова компанія "Геосвіт" після звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому колегія суддів враховує, що судами факти припинення зобов`язань були встановлені на підставі належних та допустимих доказів, які були оцінені судами з урахуванням обставин справи та які відповідно до меж касаційного перегляду справи не можуть бути переоцінені Верховним Судом.

4.47. Доводи скаржника щодо неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо можливості забезпечення зобов`язань декількома договорами іпотеки не спростовані обставинами справи та визнано судами необґрунтованими з огляду на встановлення судами факту припинення зобов`язань забезпечених ними внаслідок обставин зазначених у пункті 4.46 цієї постанови.

4.48. З огляду на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

4.49. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, отже вже були предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.50. За таких обставин, Верховний Суд, в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.7. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин справи, на які посилався суд як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень у справі не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).