Товариство звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету та Управління про внесення змін до договору від 15.03.2018 № 27 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, який укладений між Виконавчим комітетом, Фінансовим управлінням та Товариством (далі - Договір). Так, позивач просив суд викласти пункти 3.1., 3.2., 3.3. Договору в такій редакції: " 3.1. Розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку (Розрахунок розміру пайової участі) до Договору. Попередній розмір пайового внеску складає 1 408 000,02 грн."; " 3.2. Величина пайового внеску визначається на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта. Загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта розрахована згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та становить 20 114 286 грн.", " 3.3. Замовник сплачує 20% попереднього розміру пайового внеску у сумі 281 600 грн. протягом 7-ми робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили". Крім того, позивач просив суд викласти у новій редакції додаток до Договору "Розрахунок розміру пайової участі".

Позовна заява мотивована тим, що Договір укладено між сторонами спору з порушенням приписів Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності", Цивільного кодексу України (435-15) в частині розрахунку величини пайової участі, а тому умови Договору підлягають приведенню у відповідність з вимогами законодавства. Так, за твердженням позивача, Управління визначило розмір пайового внеску, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, проте такий порядок розрахунку застосовується, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, відповідно, у такому випадку вартість визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Проте, на даний час Товариство надало відповідачам Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва та експертну оцінку щодо розгляду кошторисної частини проектної документації, згідно з якими й мав бути розрахований розмір пайової участі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2019 у справі № 909/1088/18, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019, позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Управління, посилаючись порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Суди попередніх інстанцій у розгляді справи не спростували доводів Управління щодо відсутності порушення законодавчих приписів при укладенні Договору, з огляду на те, що на момент укладення правочину Товариство не надавало загальну кошторисну вартість будівництва об`єкта та висновок експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації на основі робочого проекту, у зв`язку з чим розрахунок розміру пайового внеску було здійснено з урахуванням опосередкованої вартості 1 кв. м, встановленого Мінрегіонбудом на момент укладення Договору, що відповідає приписам Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності".

Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що Товариство не надсилало Управлінню пропозицій щодо внесення змін до Договору, відповідно у позивача були відсутні підстави для звернення з позовом до суду за відсутності спору між сторонами.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками:

- 15.03.2018 Товариством як замовником, Управлінням та Виконавчим комітетом укладений договір № 27 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста на виконання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста";

- у відповідності до пункту 1.1. Договору замовник, що здійснює будівництво торгово-офісного будинку на вул. Надрічній, 1 в порядку та на умовах, визначених Договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська;

- згідно з пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що розрахунок попереднього розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до Договору. Попередній розмір пайового внеску складає 2 551 766,00 грн.;

- відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. Договору, величина пайового внеску визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності (функціональної одиниці виміру), затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у сумі 8 065,00 грн. (без ПДВ). Замовник сплачує 20% попереднього розміру пайового внеску у сумі 510 353,20 грн. протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації Договору;

- згідно з пунктом 3.4. Договору розрахунок остаточного розміру пайового внеску здійснюється відповідно до остаточного договору, який оформлюється після затвердженого в установленому порядку архітектурно-технічного/технічного паспорту та загальної вартості будівництва;

- у відповідності до пункту 3.5. Договору суму остаточного розміру пайового внеску замовник сплачує до прийняття об`єкта в експлуатацію;

- згідно з пунктами 6.2., 6.3. Договору зміни до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору. Зміни до Договору оформляються додатком, який є його невід`ємною частиною і мають однакову юридичну силу, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;

- підписаний сторонами додаток до Договору містить розрахунок розміру пайової участі (попередній), який вирахуваний з показника опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об`єкта будівництва в Івано-Франківській області, помножений на площу об`єкта будівництва (нежитлових будівель) та помножений на 7 відсотків. Розмір пайової участі - 2 551 766,00 грн.;

- після укладення Договору позивач здійснив замовлення експертної оцінки кошторису в ДП "Укрдержбудекспертиза" Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Відповідно до експертної оцінки від 26.09.2018 № 78/09-0490/ЕО-18 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації, складеної на основі робочого проекту заявлена кошторисна вартість будівництва, передбачена наданою кошторисною документацією у поточних цінах станом на 14.08.2018 складала 20 114,286 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи - 16 564,935 тис. грн.; інші витрати - 3 549,351 тис. грн.;

- загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 14.08.2018 складає 20 147,374 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи - 16 601,917 тис. грн.; інші витрати - 3 545,457 тис. грн.;

- 22.10.2018 позивач надіслав на адресу Управління заяву про укладення остаточного договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з додатком - копією експертного висновку, в якій просив Управління розглянути дане звернення та підготувати проект остаточного договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інфраструктури міста (з доказами надіслання) або проект додаткового договору до Договору з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної у експертному висновку ДП "Укрдержбудекспертиза" Міністерства регіонального розвитку від 26.09.2018;

- 31.10.2018 Товариство повторно надіслало лист - звернення до Управління, в якому просило розглянути звернення та підготувати проект остаточного договору про пайову участь замовника, з посиланням на приписи статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" або проект додаткового договору до Договору з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної у експертному висновку ДП "Укрдержбудекспертиза" Міністерства регіонального розвитку від 26.09.2018 (з долученням кошторису, копії експертної оцінки, техніко-економічних показників об`єкта будівництва);

- листом від 03.12.2018 Управління на зазначені заяви позивача повідомило, що відповідно до пункту 4.4 Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста" договір про пайову участь укладається на підставі звернення замовника будівництва на ім`я заступника міського голови з відповідних питань та вихідних даних на проектування об`єктів містобудування (технічних умов, містобудівних умов);

- листом від 08.11.2018 позивач звернувся до першого заступника міського голови міста Івано-Франківська, до якого додано, зокрема, копії технічних умов, містобудівних умов, дозволу на виконання будівельних робіт;

- листом від 03.12.2018 позивачу надано відповідь на лист від 08.11.2018 про те, що Управління рекомендує для укладення остаточного договору звернутися із відповідною заявою з долученням всіх необхідних документів згідно з Положенням безпосередньо при введенні об`єкта в експлуатацію.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) :

- порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (частина перша);

- замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина друга);

- пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина третя);

- величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (частина п`ята);

- встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (частина шоста). Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків (частина шоста);

- органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону (частина сьома);

- розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь (частина восьма);

- договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію;

- істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін;

- невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту;

- кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (частина дев`ята);

- кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту (частина десята);

- інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації (частина одинадцята). Цивільний кодекс України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ):

- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша);

- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;

- договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим;

- у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша);

- якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина друга);

- зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта). Господарський кодекс України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ):

- зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором;

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором;

- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду;

- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду;

- якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ):

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (частина перша);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша);

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша);

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

- питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша);

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина друга);

- судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя);

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта);

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята);

- суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої);

- підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша);

- неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності або відсутності підстав для внесення змін до Договору, а також для викладення у новій редакції додатку до Договору "Розрахунок розміру пайової участі".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Договір укладено сторонами спору з порушенням приписів Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності", Цивільного кодексу України (435-15) в частині розрахунку величини пайової участі, а тому умови Договору підлягають приведенню у відповідність з вимогами законодавства. Так, за твердженням позивача, Управління визначило розмір пайового внеску, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, проте такий порядок розрахунку застосовується, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, відповідно, у такому випадку вартість визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Проте, на даний час Товариство надало відповідачам Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва та експертну оцінку щодо розгляду кошторисної частини проектної документації, згідно з якими й мав бути розрахований розмір пайової участі.

Так, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що укладаючи Договір, відповідачі порушили приписи статті 40 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" в частині визначення величини пайової участі позивача у розвитку інфраструктури населеного пункту, водночас згоди щодо внесення змін до Договору сторонами не було досягнуто.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, виходив з істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, після його укладення, залишивши поза увагою предмет та підстави позову, які визначені позивачем.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 40 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Задовольняючи позов, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не звернули уваги на те, що Управління у розгляді справи послідовно зазначало про те, що розрахунок розміру пайового внеску за Договором здійснено з урахуванням вимог частини п`ятої статті 40 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності", з огляду на те, що станом на момент укладення правочину Товариство не надавало загальну кошторисну вартість будівництва об`єкта та висновок експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації на основі робочого проекту, відповідно, розрахунок розміру пайового внеску здійснено з урахуванням опосередкованої вартості 1 кв. м, встановленого Мінрегіонбудом на момент укладення Договору.

Судами попередніх інстанцій у вирішенні спору також не враховано ними ж встановлені обставини про те, що після укладення Договору позивач здійснив замовлення експертної оцінки кошторису в ДП "Укрдержбудекспертиза" Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відповідно до якої кошторисна вартість будівництва, передбачена наданою кошторисною документацією у поточних цінах станом на 14.08.2018 складала 20 114,286 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи - 16 564,935 тис. грн.; інші витрати - 3 549,351 тис. грн.

Таким чином, з огляду визначені позивачем предмет та підстави позову, встановлені судами попередніх інстанцій обставини, відсутні підстави вважати, що Договір був укладений сторонами спору з порушенням приписів Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності", Цивільного кодексу України (435-15) в частині розрахунку величини пайової участі, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та встановлення судами попередніх інстанцій всіх фактичних обставин справи, суд касаційної інстанції вважає за можливе ухвалити нове рішення про відмову в позові, скасувавши судові акти попередніх інстанцій зі справи.

Доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі в частині того, що суди попередніх інстанцій у розгляді справи не спростували доводів Управління щодо відсутності порушення законодавчих приписів при укладенні Договору, з огляду на те, що на момент укладення правочину Товариство не надавало загальну кошторисну вартість будівництва об`єкта та висновок експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації на основі робочого проекту, у зв`язку з чим розрахунок розміру пайового внеску було здійснено з урахуванням опосередкованої вартості 1 кв. м, встановленого Мінрегіонбудом на момент укладення Договору, що відповідає приписам Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових актів попередніх інстанцій, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судових актів попередніх інстанцій з ухваленням нового рішення про відмову в позові, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також підлягають розподілу судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Так, судовий збір, сплачений позивачем за подання позову покладається на позивача.

Судовий збір, сплачений Управлінням з апеляційної та касаційної скарг підлягає стягненню з Товариства на користь Управління, у зв`язку з відмовою в позові.

Поворот виконання рішення місцевого господарського суду Касаційним господарським судом не здійснюється за відсутності відповідних заяв Виконавчого комітету і Управління та документів, які підтверджували б те, що суми, стягнуті за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку (частина шоста статті 333 ГПК України), що не позбавляє названих учасників справи права, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду першої інстанції із заявами про поворот виконання рішення місцевого господарського суду у відповідності до приписів частин дев`ятої та десятої статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 311, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 зі справи № 909/1088/18 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення про відмову в позові.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маланд" на користь фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 2643,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 3524,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.