Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 порушено провадження у справі № 922/4054/15 про банкрутство ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром"; визнано вимоги ініціюючих кредиторів - ТОВ "Харківметал-2" у розмірі 247 807,07 грн. та ПАТ "Харківміськгаз" у розмірі 322 410,02 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Панасюка І.В. та інше.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відмовлено уповноваженій особі акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 у поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.

За висновком суду апеляційної інстанції, обставини, зазначені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 є неповажними, відтак, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за поданою ОСОБА_1 апеляційною скаргою.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 922/4054/15; прийняти нове судове рішення, яким відновити ОСОБА_1 як уповноваженій особі акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 та направити справу до Східного апеляційного господарського суду на розгляд по суті апеляційної скарги ОСОБА_1 як уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи висновки апеляційного суду, уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 у касаційній скарзі наголошує, що положення Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) не містять правових норм згідно яких акціонер, що володіє більше ніж половиною акцій акціонерного товариства, автоматично, без проведення чергових чи позачергових зборів акціонерів, може самостійно представляти інтереси усіх акціонерів перед юридичними та фізичними особами, у судах та державних органах, тобто мати ті права, які має представник акціонерів у справі про банкрутство.

При цьому, як стверджує заявник касаційної скарги, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 922/4054/15 прийнята з порушенням ч.6 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства", яка надає право акціонеру на проведення позачергових зборів самостійно виключно у разі отримання відмови від наглядової ради від проведення позачергових зборів акціонерів, або не направлення акціонеру повідомлення про проведення цих зборів протягом 10 днів з моменту отримання вимоги акціонера.

На думку скаржника, порушення наглядовою радою строків проведення позачергових зборів акціонерного товариства, встановлених ч. 4 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства", не є підставою згідно ч.6 ст. 47 цього Закону для оскарження рішення наглядової ради про проведення позачергових зборів з порушенням строку.

Не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що акціонер ОСОБА_2 . мав можливість самостійно скликати позачергові збори акціонерів боржника, ОСОБА_1 як уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" посилається на те, що Правила Центрального депозитарію цінних паперів, затвердженого рішенням Наглядової ради ПАТ "Національний депозитарій України" від 04.09.2013 №4 зі змінами не дозволяли акціонеру ОСОБА_2 отримати реєстр для повідомлення інших акціонерів боржника про проведення позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром".

При цьому, заявник касаційної скарги звертає увагу, що ПАТ "Національний депозитарій України" не здійснював та не здійснює облік реєстру акціонерів боржника, переданий на зберігання ПАТ "Національний депозитарій України" від депозитарної установи ПАТ "Банк Золоті ворота" після анулювання його ліцензії на депозитарну діяльність.

Враховуючи викладене, посилаючись на те, що судова помилка місцевого господарського суду має бути виправлена, а інтереси акціонерів, які були позбавлені права на управління боржником внаслідок незаконного рішення суду першої інстанції, мають бути захищені та відновлені, уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 вважає, що судом апеляційної інстанції було неправомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.10.2019 касаційну скаргу уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 у справі № 922/4054/15 передано колегії суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 922/4054/15; призначено касаційну скаргу до розгляду на 06.11.2019 о 10:00.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ліквідатора ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" - арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 922/4054/15 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції комплексно та всебічно проаналізував всі обставини справи і надав їм належну правову оцінку, відтак, ухвала є законною, обґрунтованою та такою, що ґрунтується на матеріалах справи.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 - адвоката Родзинського А.А., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З 15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з приписами п. 13 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України (1798-12) , судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017 і на час прийняття ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала прийнята місцевим господарським судом 05.08.2015, отже, як встановлено апеляційним судом, строк подання апеляційної скарги сплив 10.08.2015.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що Уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 лише 12.06.2019, що вбачається з відмітки штампу суду апеляційної інстанції на першому аркуші апеляційної скарги.

Отже, як встановлено апеляційним судом, апеляційна скарга подана ОСОБА_1 більше ніж через 3 роки та 10 місяців після прийняття ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15, тобто з пропуском встановленого ст. 93 ГПК України строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду.

Пунктом 9 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України (1798-12) (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Як було зазначено вище, статтею 119 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017) визначено можливість поновлення та продовження процесуальних строків.

Водночас, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 з посиланням на те, що ОСОБА_1, як уповноважену особу акціонерів боржника у справі №922/4054/15 не було залучено до розгляду справи в момент прийняття оскаржуваної ухвали та не повідомлено про розгляд справи; про порушення прав акціонерів оскаржуваною ухвалою вона дізналася тільки 06.06.2019, ознайомившись з нею з Єдиного державного реєстру судових рішень 06.06.2019.

Крім того, у додаткових поясненнях до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 просила суд при розгляді заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження звернути увагу на те, що станом на 05.08.2015, тобто на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром", реєстр акціонерів боржника було передано від депозитарія ПАТ "Банк Золоті Ворота" до ПАТ "Національний депозитарій України"; акціонер ОСОБА_2, що є власником більш ніж 10 відсотків акцій боржника, звернувся 06.05.2015 на наступний день після порушення провадження у справі про банкрутство до наглядової ради боржника з вимогою скликати позачергові збори з включенням до порядку денного питання про обрання представників акціонерів боржника у справі про банкрутство; протягом 10 днів від дати звернення ОСОБА_2, він отримав від голови наглядової ради відповідь від 14.08.2015 на свою заяву, в якій зазначено, що такі збори призначаються на 06.06.2019.

При цьому, на думку апелянта, акціонер ОСОБА_2 отримав право скликати збори акціонерів та вирішити питання про обрання уповноваженої особи акціонерів боржника лише з 06.06.2019 та не мав можливості раніше ініціювати самостійно розгляд цього питання, оскільки Закон України "Про акціонерні товариства" (514-17) в редакції, чинній 05.08.2015, не надавав акціонеру право скликати позачергові збори самостійно; оскільки станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство (05.08.2015) реєстр власників іменних цінних паперів боржника був переданий на зберігання в депозитарну установу, а нового депозитарія боржником визначено не було, тому акціонер ОСОБА_2 не міг отримати реєстр акціонерів для скликання позачергових зборів, та мав тільки чекати дати позачергових зборів (06.06.2019), визначеною наглядовою радою; у акціонерів боржника існували непереборні обставини, за якими вони не могли раніше дати 06.06.2019, визначеної наглядовою радою боржника, скликати збори акціонерів на яких вони мали б змогу обрати представника акціонерів у справі про банкрутство, що мало наслідком непереборні обставини апеляційного оскарження ОСОБА_1, як представником акціонерів у справі про банкрутство ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.

Ухвалюючи рішення про відмову Уповноваженій особі акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у даній справі, дослідивши обставини пропуску строку та оцінивши доводи апелянта, наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Названою нормою визначено, що уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника є особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.

Отже, уповноважена особа акціонерів відповідно до вимог чинного законодавства діє від імені та в інтересах саме акціонерів боржника, а не у власних інтересах.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з наявного в матеріалах справи протоколу позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" від 06.06.2019 вбачається, що на позачергових зборах був присутній учасник товариства ОСОБА_2, якому належить 7196 акцій ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром", що становить 50,683% від загальної кількості усіх акцій, та на яких прийнято рішення обрати уповноваженою особою акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" для представлення інтересів акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" у справі №922/4054/15 про банкрутство ОСОБА_1 з наданням їй усіх прав, належних учаснику справи про банкрутство.

Отже, як з`ясовано апеляційним судом, на позачергових зборах був присутній лише один учасник ОСОБА_2, який володіє 50,683% від загальної кількості усіх акцій, та яким одноособово було прийнято рішення про уповноваження ОСОБА_1 на представництво інтересів акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" у справі про банкрутство №922/4054/15.

Надавши оцінку наявним у справі доказам та доводам заявника апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апелянтом не доведено, що акціонери боржника не були обізнані про існування справи про банкрутство та винесення ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром".

Так, як вірно зазначив апеляційний суд, ухвала Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 розміщена у відкритому доступі на веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство №922/4054/15.

Виходячи з аналізу наведених норм та з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження правильно виходив з того, що саме лише призначення 06.06.2019 уповноваженої особи акціонерів боржника не може вважатися поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.

При цьому, судом апеляційної інстанції було досліджено та встановлено, що в матеріалах справи містяться Баланси (Звіти про фінансовий стан) ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" станом на 31.03.2014, на 30.09.2014, на 31.12.2014, на 31.03.2015, на 30.06.2015, в яких керівником зазначено ОСОБА_2, та які підписані зазначеною особою (т. 1 а.с. 86-93); до господарського суду першої інстанції боржником за підписом генерального директора ОСОБА_2 надавалася довідка про кредиторську заборгованість ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" станом на 01.07.2015 (т. 1 а.с. 82), довідка про дебіторську заборгованість від 27.07.2015 №20/1 (т. 1 а.с. 85), та довідка від 04.08.2015 №20/396 про заставне майно ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" (т. 1 а.с. 136); у судовому засіданні під час постановлення оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 про порушення провадження у даній справі про банкрутство був присутній представник ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" Шишкін О.Ю., довіреність на підтвердження повноважень якого підписана ОСОБА_2 .

Отже, надавши оцінку наявним у справі доказам, апеляційним судом встановлено, що акціонер ОСОБА_2, який на момент постановлення оскаржуваної ухвали виконував обов`язки Генерального директора боржника, був обізнаний про існування справи №922/4054/15 про банкрутство ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" та про прийняття ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції та доведено матеріалами справи, відповідно до виписки ПАТ "Національний депозитарій України" про стан рахунку в цінних паперах б/н від 30.11.2015, станом на 06.11.2015 ОСОБА_2 володів кількістю 7196 шт. акцій ПрАТ "ВЕРСТАТІНПРОМ" номінальною вартістю по 0,75 грн., що становить 50,6832% від загальної кількості усіх акцій.

Встановивши наведені вище обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, який володів та володіє більше ніж половиною акцій ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" та був обізнаний про порушення справи, мав право та можливість як акціонер боржника представляти інтереси акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" у даній справі про банкрутство.

Разом з тим, як досліджено та встановлено судом апеляційної інстанції, уповноваженою особою акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 не надано суду доказів та доводів того, які саме обставини перешкоджали ОСОБА_2, як акціонеру із контрольним пакетом акцій на реалізацію своїх прав як акціонера та уповноваження представника на представництво інтересів у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, як було зазначено вище, за визначенням даної норми, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2, як акціонер, який володіє більш як половиною статутного капіталу боржника, з моменту порушення провадження у справі про банкрутство, тобто з 05.08.2015, сам набув статусу уповноваженої особи учасників товариства в силу Закону, а тому не був позбавлений права та реальної можливості ініціювати питання оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 про порушення провадження у даній справі про банкрутство у строки, визначені ГПК України (1798-12) .

Аргументи уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 про те, що у ОСОБА_2 були відсутні підстави для проведення зборів акціонерів самостійно з огляду на те, що такі збори було вже призначено наглядовою радою на 06.06.2019 були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та підставно відхилені як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, і колегія суддів погоджується з ним.

При цьому, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що лист Голови наглядової ради ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" від 14.08.2015, в якому повідомлено ОСОБА_2 про призначення позачергових зборів акціонерів на 06.06.2019, не є доказом наявності непереборних обставин, за якими ОСОБА_2 не мав можливості раніше скликати збори акціонерів, на яких вони мали б змогу обрати представника акціонерів у справі про банкрутство.

Крім того, доводи скаржника щодо неможливості акціонера ОСОБА_2 . отримати реєстр акціонерів для скликання позачергових зборів з огляду на анульовання ліцензії колишнього депозитарія ПАТ "Банк Золоті Ворота" та передачу акцій боржника на зберігання до ПАТ "Національний депозитарій України" були належним чином досліджені судом апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилені як безпідставні та такі, що не доводять наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі № 922/4054/15.

Враховуючи викладене, встановивши наведені вище обставини, зокрема, те, що ОСОБА_2 як акціонер, що володіє більш як половиною статутного капіталу боржника є уповноваженою особою акціонерів боржника в силу Закону, що надавало йому можливість самостійно звернутись за захистом порушених прав та інтересів до суду. надавши оцінку наявним у справі доказам, доводам заявника апеляційної скарги в обґрунтування наявності підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі № 922/4054/15 є неповажними, а тому у поновленні Уповноваженій особі акціонерів боржника ОСОБА_1 процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм та встановлених апеляційним судом обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у даній справі.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Матеріали справи свідчать про те, що дотримуючись приписів ст. 86 ГПК України, апеляційний суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та належним чином оцінив аргументи заявника апеляційної скарги щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 05.08.2015, а його висновки щодо відмови у поновленні цього строку та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи акціонерів боржника ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у даній справі є законними та обґрунтованими.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм чинного законодавства щодо набуття статусу уповноваженої особи акціонерів (учасників) товариства та можливості звернення до суду .

Разом з тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації"), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відтак, наведені Уповноваженою особою акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судом апеляційної інстанцій при вирішенні питання про відмову уповноваженій особі акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 у поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі №922/4054/15 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.