1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" (далі - ТОВ "ПМК-77") про стягнення 1 870 943,31 грн штрафних санкцій за договором підряду.

1.2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав визначені за договором про закупівлю робіт від 01 лютого 2018 р. № 1802000100 роботи, у зв`язку з чим позивач нарахував йому 1 270 545,76 грн пені та 600 397,55 грн штрафу.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1.Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2019 в частині позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" про стягнення з ТОВ "ПМК-77" 1 337 827,20 грн провадження у справі закрито, а в частині позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" про стягнення з ТОВ "ПМК-77" 533 116,11 грн відмовлено. Судовий збір за подання позовної заяви в частині 7 996,74 грн залишено за позивачем.

2.2. Судове рішення у справі мотивоване частинами 1, 2 статті 509, статтею 525, частиною 1 статті 526, статтями 549, 610, 611, 612, частинами 1, 2 статті 614, статтею 617, частиною 1 статті 837, частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ), статтею 193, частиною 1 статті 216, частиною 2 статті 217, частиною 2 статті 218, частиною 4 статті 219, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України (далі ГК України (436-15) ), статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Суд першої інстанції врахував, що після відкриття провадження у справі відповідач перерахував позивачу частину нарахованої неустойки 737 429,65 грн пені та 600 397,55 грн штрафу, тому закрив провадження у цій частині вимог.

2.3. Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 533 116,11 грн пені, то суд першої інстанції дійшов висновку, що із наявних у матеріалів справи доказів неможливо встановити періоди нарахування такої пені, про відсутність необхідних для виконання визначених договором робіт матеріалів (труби) позивачу було доведено до відома ще у березні 2018, однак позивач не тільки не надав відповідачу наявні у нього матеріали (трубу), а й продовжував чекати, знаючи про неможливість закупки відповідачем таких матеріалів самостійно, оскільки вони виготовляються лише на території Російської Федерації. Також у жовтні 2018 року відповідач просив розірвати укладений договір, натомість позивач проігнорував й продовжив нараховувати пеню, до грудня 2018 року. Відповідач добровільно сплатив неустойку в сумі 1 337 827,20 грн, про яку йшлося в претензії від 05.10.2018. Суд наголосив, що нарахування неустойки не може мати на меті збагачення сторони, оскільки є засобом забезпечення виконання зобов`язання, зокрема, компенсації втрат кредитора у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням боржником своїх обов`язків. У матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували наявність таких втрат у позивача, а тому, з урахуванням наведеного, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення 533 116,11 грн пені.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 скасовано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2019 в частині відмови в позові про стягнення 533 116,11 грн та у цій частині прийнято нове рішення. Стягнуто з ТОВ "ПМК-77" на користь АТ "Укртрансгаз" 530 776,46 грн, а в решті позовних вимог у цій частині відмовлено. В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2019 у цій справі залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "ПМК-77" на користь АТ "Укртрансгаз" 19 904,11 грн судового збору.

3.2. Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що відповідач не довів наявність обставин, які відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України звільняють його від відповідальності. Невиконання відповідачем договірного зобов`язання щодо виконання робіт стало наслідком відсутності у нього необхідних для виконання умов договору матеріалів. Стосовно клопотання відповідача про зменшення неустойки на суму 533 116, 11 грн, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач не виконав умов договору, не приступив до виконання робіт, не довів, що його майновий стан є таким, який би давав підстави для зменшення розміру неустойки, та не довів, що нараховані позивачем штрафні санкції є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора, тому підстави для зменшення неустойки відсутні.

4. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень

4.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019, ТОВ "ПМК-77" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 909/1078/18, залишити в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2019.

4.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на статтю 613 Цивільного кодексу України, скаржник зазначає, що мало місце прострочення кредитора, тому нарахування позивачем неустойки за невиконання робіт є неправомірним. Так, позивач нарахував неустойку за невиконання відповідачем розбивки траси проходження магістрального газопроводу, незважаючи на те, що такий обов`язок належить саме позивачеві. Скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги положення статті 614 Цивільного кодексу України, оскільки обставини вжиття відповідачем всіх заходів для належного виконання зобов`язання були встановлені судом першої інстанції, причиною невиконання відповідачем умов договору є саме невиконання своїх обов`язків позивачем, тому висновок суду про наявність вини відповідача є помилковим. Вказуючи про наявність правового висновку викладеного Верховним Судом у постановах від 07.11.2018 у справі № 913/64/18, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, скаржник зазначав про порушення судом апеляційної інстанції частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника суд застосував положення статті 233 Господарського кодексу України без урахування висновків Верховного Суду.

4.3. АТ "Укртрансгаз" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити в силі постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019, а касаційну скаргу ТОВ "ПМК-77" залишити без задоволення. Зазначає, що відповідач, не виконавши належним чином своїх обов`язків за договором, намагається перекласти відповідальність за свою бездіяльність на позивача, вказуючи на прострочення кредитора. Висновок суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем строків виконання робіт, покладання відповідальності за таке порушення на відповідача, а відтак про підстави для стягнення неустойки є правильним та обґрунтованим. АТ "Укртрансгаз" вказує на те, що судом правильно застосовано норми статті 617 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не використав всіх можливостей з пошуку інших постачальників необхідних труб, хоча такі можливості були та не підтвердив належними та допустимими доказами обставин, які звільняють відповідача від відповідальності. Відмова у задоволенні клопотання про зменшення неустойки, на думку АТ "Укртрансгаз", є обґрунтованою з вірним застосуванням норм статті 233 Господарського кодексу України.

4. Обставини справи, встановлені судом

4.1. Судами встановлено, що 27.11.2017 відбувся електронний аукціон щодо закупівлі "Ремонт МГ "ШДКРІ" (Кривий Ріг-Миколаїв), Ду 1000 Ру 55 на дільниці км 42,1 - 42,6 до 450 м з частковою заміною труби (до 205 м) та заміною ізоляційного покриття в межах обслуговування Криворізького ЛВУМГ (роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва)". 22.12.2017 було прийнято рішення про визнання ТОВ "ПМК-77" переможцем аукціону.

4.2. АТ "Укртрансгаз" особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (замовник) та ТОВ "ПМК-77" (підрядник) 01.02.2018 уклали договір про закупівлю робіт № 1802000100 (далі Договір), відповідно до розділу І якого підрядник зобов`язується виконати роботи "Ремонт МГ "ШДКРІ" (Кривий Ріг-Миколаїв), Ду 1000 Ру 55 на дільниці км 42,1 - 42,6 до 450 м з частковою заміною труби (до 205 м) та заміною ізоляційного покриття в межах обслуговування Криворізького ЛВУМГ (роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва)", а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Склад та обсяги робіт визначені в Додатку № 3 та Додатку № 1, а зміст і строки виконання робіт - в Додатку № 2.

4.3. В розділі ІІ Договору його сторони погодили вимоги до якості робіт, які зобов`язався виконати підрядник, а в пункті 3.1 визначили, що ціна цього договору становить 9 691 647 грн 36 коп. Згодом сторони зменшили ціну договору до 8 577 107 грн 90 коп., підписавши Додаткову угоду №1 від 04.06.2018 року.

4.4. Згідно з пунктом 5.1 Договору строк виконання робіт з дати укладення договору до 28 липня 2018 р.

Місце виконання робіт: МГ ШДКРІ розташовано в районі с. Великий Став, Широківського району, Дніпропетровської області та підпорядковується Криворізькому ЛВУМГ (пункт 5.2 Договору).

4.5. Згідно з пунктами 5.4 - 5.6, 5.8, 5.12 Договору підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт. За погодженням із підрядником замовник має право надати обладнання, транспорт, механізми та матеріали, необхідні для виконання робіт. Роботи повинні виконуватись відповідно до узгодженого підрядником і замовником Календарного плану (Додаток № 2). Роботи вважаються виконаними з моменту підписання акту виконаних робіт. Підрядник забезпечує відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, що постачаються ним, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам, а також наявність самих сертифікатів, технічних паспортів, інших документів, що засвідчують їх характеристики і якість.

4.6. Відповідно до пункту 6.2 розділу VI Договору, замовник має право у разі, якщо підрядник не виконує зобов`язання - відмовитись від договору; за погодженням із підрядником надати обладнання, транспорт, механізми та матеріали, необхідні для виконання робіт. Ціну договору при цьому буде зменшено.

Підрядник зобов`язаний виконати всі роботи в повному обсязі у строки, встановлені цим договором (пункт 6.3.1 Договору).

4.7. Відповідно до пункту 7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

Згідно з пунктом 7.2 Договору, за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах без погодження із замовником, що вказані в Даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

4.8. Відповідно до розділу VIII Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували на час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин повинне бути підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України. Вказане підтвердження спрямовується іншій стороні цього договору протягом п`ятнадцяти календарних днів із дати настання форс-мажорних обставин. За відсутності своєчасного повідомлення сторона, винна в цьому, зобов`язана відшкодувати іншій стороні збитки, заподіяні неповідомленням чи несвоєчасним повідомленням. Неповідомлення та ненадання відповідного документу позбавляє сторону права посилатися на форс-мажор, як обставини, що звільняють від відповідальності. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.

4.9. В день підписання договору сторони підписали також Додаток № 1 до нього - Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі (технічне завдання), також Додаток № 2 календарний план, у якому погодили найменування робіт та строки їх виконання. У Додатку № 2 було визначено такий перелік робіт та такі строки їх виконання:

4.10. ТОВ "ПМК-77" виконало підготовчий етап робіт, однак не розпочало виконання зазначених в пунктах 5 - 8 договору робіт.

4.11. 07.03.2018 підрядник звернувся до замовника із листом, зазначивши про зміну обставин - відсутність у нього необхідних матеріалів для виконання робіт та просив розглянути можливість продовжити терміни виконання робіт.

Після цього ТОВ "ПМК-77" неодноразово зверталось до філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" із листами аналогічного змісту.

4.12. Харківська торгово-промислова палата 25.07.2018 надала ТОВ "ПМК-77" висновок за № 240/1/63.01-6, у якому зазначила про відсутність станом на 23.07.2018 на території України виробників труб із параметрами, що визначені у договорі про закупівлю робіт від 01.02.2018 № 1802000100; крім того вказала про істотну зміну обставин, що може бути підставою для розірвання цього договору.

4.13. Відповідач 12.10.2018 отримав претензію позивача від 05.10.2018 № 60 про сплату штрафних санкцій у розмірі 1 337 827 грн 20 коп. за порушення строків виконання господарського зобов`язання, на яку 19.10. 2018 ТОВ "ПМК-77" відповіло запереченням та просило розглянути питання щодо розірвання спірного договору.

Крім того, 25.10.2018 підрядник додатково звернувся до замовника із пропозицією розірвати згаданий договір.

4.14. Відповідач 21.12.2018 отримав листа позивача, у якому останній вказав про втрату інтересу до договору від 01.02. 2018 та відмову від нього.

4.15. 21.12.2018 відповідно до даних платіжного доручення № 2588, відповідач перерахував позивачу 1 337 827 грн 20 коп, вказавши таке призначення платежу: "сплата нарахованих штрафних санкцій, пені згідно з договором № 802000100 від 01 лютого 2018 р. та претензією № 60".

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення не неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.3. Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.4. Пунктом 5.6 Договору сторони передбачили, що роботи повинні виконуватись відповідно до узгодженого підрядником і замовником календарного плану (додаток №2 до договору), що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах без погодження із замовником, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення надання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 %вказаної вартості.

5.5. Оскільки відповідач в порушення термінів, передбачених додатком № 2 до договору (календарний план) не виконав роботи у строки, передбачені календарним планом та пунктом 5.1 Договору, це є підставою для нарахування згідно з пунктом 7.2 Договору штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу.

5.6. Позивач просив стягнути з відповідача 1 270 545,76 грн пені та 600 397,55 грн штрафу. Однак, після відкриття провадження судом першої інстанції у справі відповідач сплатив позивачу частину нарахованої неустойки 737 429,65 грн пені та 600 397,55 грн штрафу. Тому в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "ПМК-77" на користь АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 1 337 827,20 грн (737 429,65 грн пені та 600 397,55 грн штрафу ) провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України судом першої інстанції закрито.

5.7. Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи відповідача про те, що замовник не виконав свого обов`язку щодо здійснення розбивки (позначення) траси проходження газопроводу, визнав їх обгрунтованими, а тому нараховану суму 533 116,11 грн пені зменшив на суму, нараховану за невиконання робіт за пунктом 5 "Розбивка траси трубопроводу". Таким чином, визнав обґрунтованою до стягнення суму пені в розмірі 530 776,46 грн.

5.8. Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника про невиконання позивачем обов`язків, передбачених Договором, не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення, оскільки зазначені обставини були досліджені судом апеляційної інстанції та враховані при ухваленні оскаржуваної постанови. Так, судом апеляційної інстанції було зменшено суму пені на суму, нараховану за невиконання робіт згідно з пунктом 5 "Розбивка траси трубопроводу", що покладалися на позивача.

Водночас позивачем не доведено, а судами не встановлено, що невиконання обов`язків підрядника за Договором було зумовлене простроченням замовника (позивача), тому у судів були відсутні правові підстави для застосування положень статті 613 ЦК України.

5.9. Колегія суддів не може взяти до уваги доводи ТОВ "ПМК-77" щодо незастосування судами до спірних правовідносин статті 851 ЦК України, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 851 ЦК України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, за змістом підпункту 6.2.4 пункту 6.2 Догровору, надання обладнання, транспорту, механізмів та матеріалів, необхідних для виконання робіт, є правом, а не обов`язком замовника.

Водночас, згідно з пунктом 5.4 Договору підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт. Таким чином, стаття 851 ЦК України не могла бути застосована до спірних правовідносин.

5.10. У касаційній скарзі ТОВ "ПМК-77" зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 614, 617 ЦК України.

Відповідно до статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Проте, як установлено судом апеляційної інстанції, відповідач не довів наявності обставин, які відповідно до ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України звільняють його від відповідальності. При цьому, встановлені Харківською торгово-промисловою палатою у висновку від 25.07.2018 обставини не мають ознак надзвичайності чи невідворотності, а сам висновок не може підтвердити наявність форс-мажорних обставин.

5.11. Верховний Суд враховує, що судом апеляційної інстанції було розглянуто клопотання про зменшення неустойки на суму 533 116,11 грн. Проте, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки дійшов висновку що відповідач не виконав умов договору від 01.02.2018, не довів, що його майновий стан є таким, що давав би суду підстави зменшити розмір неустойки, а також не довів, що нараховані позивачем штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора.

Судова колегія відхиляє доводи скаржника про невідповідність оскаржуваної постанови правовим висновкам, викладеним у постановах від 07.11.2018 у справі № 913/64/18, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, оскільки наведені судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи. У зазначених справах суди першої та апеляційної інстанцій з урахуванням конкретних обставин справи дійшли висновку про наявність виняткових підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені. Натомість, у цій справі суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Враховуючи те, що під час вирішення питання про зменшення належних до сплати штрафних санкцій суд апеляційної інстанції у постанові навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відмову в зменшенні заявленої до стягнення з відповідача суми пені у даній справі, відсутні підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

6. Висновки Верховного суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

6.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд апеляційної інстанції, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскарженої у справі постанови суду апеляційної інстанції немає.