ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2314/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Комерційний банк "Експобанк" - Ключинського К.Л.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" -

Безштанька С.М.,

Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Комерційний банк "Експобанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 (у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), Скрипка І.М., Тищенко А.І.) та на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 (суддя Щоткін О.В.)

у справі № 911/2314/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія"

до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк"

про зняття арешту з земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" (далі - позивач, ТОВ "Екотехнологія") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - відповідач, Броварський МВДВС) про зняття арешту з земельної ділянки площею 1,0101 га, кадастровий номер 3221283203:04:006:0011, яка знаходиться за адресою: Київська обл ., Броварський р- н, с. Квітневе (Димитрово), пров. Залізничний, 15 (далі - спірна земельна ділянка).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.09.2018 відповідачем в межах виконавчого провадження №39377698 незаконно накладено арешт на спірну земельну ділянку, оскільки власником цієї земельної ділянки є ТОВ "Екотехнологія", яке не є стороною (боржником) виконавчого провадження №39377698.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2018 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (далі - третя особа, Банк) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019, позов ТОВ "Екотехнологія" до Броварського МВДВС задоволено повністю.

Знято арешт зі спірної земельної ділянки, який накладено постановою від 24.09.2018 про арешт майна боржника, виданою Броварським МВДВС в межах виконавчого провадження №39377698.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 762, 00 грн судового збору.

Обґрунтовуючи судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що накладення арешту в межах виконавчого провадження №39377698 на спірну земельну ділянку, яка належить ТОВ "Екотехнологія", є безпідставним з огляду на те, що позивач не є стороною (боржником) виконавчого провадження №39377698, а договір міни від 10.10.2016 №1531, на підставі якого позивач набув право власності на спірну земельну ділянку, є чинним та в судовому порядку недійсним не визнався.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, у серпні 2019 року ПАТ "КБ "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Комерційний банк "Експобанк" звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Екотехнологія".

В обґрунтування касаційної скарги Банк зазначив, що укладений між ТОВ "Екотехнологія" та ТОВ "Квіти-Сервіс" договір міни від 10.10.2016 №1531, на підставі якого позивач набув право власності на спірну земельну ділянку, не відповідає вимогам закону, порушує права Банку як стягувача за виконавчими провадженнями №39426789 та №39377698, унеможливлює задоволення його вимог щодо стягнення з боржника ТОВ "Квіти-Сервіс" заборгованості за рахунок арештованого майна - спірної земельної ділянки.

Крім того, Банк вказав, що на момент укладення між ТОВ "Екотехнологія" та ТОВ "Квіти-Сервіс" договору міни від 10.10.2016 №1531 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існував запис про арешт спірної земельної ділянки, який накладено 26.01.2016 в межах виконавчого провадження №393777735, за яким стягувачем є Банк, а боржником - ТОВ "Квіти-Сервіс".

01.10.2019 ТОВ "Екотехнологія" подало відзив, у якому заперечило доводи касаційної скарги Банку, просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 - залишити без змін.

У судове засідання 23.10.2019 відповідач свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.10.2016 між ТОВ "Екотехнологія" та ТОВ "Квіти-Сервіс" було укладено договір міни №1531, відповідно до умов якого ТОВ "Екотехнологія" передало земельну ділянку, яка розташована на території Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, загальною площею 0,1000 га, цільове призначення якої "для індивідуального садівництва", кадастровий номер 3221288400:06:004:0066, у власність ТОВ "Квіти-Сервіс", в обмін на земельну ділянку, яка розташована в с. Димитрово Броварського району Київської області, загальною площею 1,0101 га, цільове призначення якої "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", кадастровий номер 3221283203:04:006:0011, а ТОВ "Квіти-Сервіс" передало земельну ділянку, яка розташована в с. Димитрово Броварського району Київської області, загальною площею 1,0101 га, цільове призначення якої "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", кадастровий номер 3221283203:04:006:0011 у власність ТОВ "Екотехнологія" в обмін на земельну ділянку, яка розташована на території Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, загальною площею 0,1000 га, цільове призначення якої "для індивідуального садівництва", кадастровий номер 3221288400:06:004:0066 (далі - договір міни).

Згідно з п. 8 договору міни обмінювані земельні ділянки на момент укладання договору нікому іншому не продані, не подаровані, не відчужені іншим способом, не здані в оренду, не заставлені, в спорі і під забороною (арештом) не перебувають, прав щодо них у третіх осіб як в межах України, так і за її межами немає, як внесок до Статутного фонду юридичних осіб та внесок за договором про сумісну діяльність не передані.

Договір міни посвідчує право власності ТОВ "Екотехнологія" на земельну ділянку кадастровий номер 3221283203:04:006:0011 та право власності ТОВ "Квіти-Сервіс" на земельну ділянку кадастровий номер 3221288400:06:004:0066. Право власності на земельні ділянки, що є предметом цього договору, у сторін виникає з моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 18 договору міни).

Вказаний договір підписаний директором ТОВ "Екотехнологія" Безштаньком С.М. та директором ТОВ "Квіти-Сервіс" Микуліним В.С., посвідчений нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1531.

Обставини укладення між ТОВ "Екотехнологія" та ТОВ "Квіти-Сервіс" договору міни від 10.10.2016 встановлені у рішенні Господарського суду Київської області від 02.10.2018 у справі №911/1351/18, яким було знято арешт зі спірної земельної ділянки, власником якої є ТОВ "Екотехнологія", який накладений постановою від 26.01.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданою ВДВС Броварського міськрайонного УЮ в межах виконавчого провадження №39377735.

Рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2018 у справі №911/1351/18 набрало законної сили 01.11.2018.

Згідно з ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.10.2018 №141752877 (параметр запиту - кадастровий номер земельної ділянки: 3221283203:04:006:0011), право власності на спірну земельну ділянку належить ТОВ "Екотехнологія", дата реєстрації права власності - 10.10.2016.

Разом з тим у вказаній Інформаційній довідці наявний запис про обтяження - арешт спірної земельної ділянки, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.09.2018 №4315210; підставою виникнення обтяження є постанова про арешт майна боржника, серія та номер: ВП №39377698, видана 24.09.2018 Броварським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області; суб`єкти обтяження: обтяжувач - Броварський МВ ДВС ГТУЮ у Київській області.

При цьому сторонами виконавчого провадження №39377698 є Банк - стягувач та ТОВ "Квіти-Сервіс" - боржник.

З огляду на викладене вище, ТОВ "Екотехнологія", звертаючи до суду першої інстанції з позовом у цій справі зазначило, що оскільки воно не є стороною виконавчого провадження №39377698, арешт, накладений Броварським МВДВС 24.09.2018 на спірну земельну ділянку, є протиправним, порушує його права як власника спірної земельної ділянки та має бути знятий за рішенням суду.

Розглянувши спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, виходячи з обставин, встановлених у рішенні Господарського суду Київської області від 02.10.2018 у справі №911/1351/18, а також фактичних обставин цієї справи, наданих доказів та заперечень, дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Екотехнологія" з огляду на те, що право власності позивача на спірну земельну ділянку учасниками справи не оспорюється та позивач не є стороною виконавчого провадження №39377698, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, додатково зазначивши, що договір міни від 10.10.2016 №1531, на підставі якого позивач набув право власності на спірну земельну ділянку, є чинним та в судовому порядку недійсним не визнався.

Касаційний господарський суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У справі, яка розглядається, з вимогою про зняття арешту зі спірної земельної ділянки звернувся сам власник земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

У ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Отже, зі змісту вказаних статей Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) вбачається, що право накладати арешт на майно в межах виконавчого провадження надається лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено, що стягувачем у виконавчому провадженні №39377698 є Банк, боржником - ТОВ "Квіти-Сервіс", ТОВ "Екотехнологія" не є стороною виконавчого провадження №39377698.

Крім того, суд апеляційної інстанції під час перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 04.03.2019 встановив, що договір міни від 10.10.2016 №1531 є дійсним та у судовому порядку недійсним не визнавався.

Таким чином, з огляду на чинність договору міни від 10.10.2016 №1531 та враховуючи те, що позивач, який не є стороною виконавчого провадження №39377698 та не може нести майнову відповідальність своїм майном за боржника у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про задоволення позову у цій справі та зняття арешту зі спірної земельної ділянки, який накладено постановою від 24.09.2018 про арешт майна боржника, виданою Броварським МВДВС в межах виконавчого провадження №39377698.

Аргументи касаційної скарги Банку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду, є аналогічні доводам, викладеним у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції від 04.03.2019, які були предметом дослідження суду апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

При цьому Касаційний господарський суд враховує, що задоволення позовних вимоги ТОВ "Екотехнологія" про зняття арешту зі спірної земельної ділянки, який накладено постановою від 24.09.2018 про арешт майна боржника, виданою Броварським МВДВС в межах виконавчого провадження №39377698, не скасовує арешт, який був накладений на спірну земельну ділянку 29.10.2013 та 24.01.2014 в межах виконавчого провадження №39426789 та арешт, який був накладений на спірну земельну ділянку у 2013 році в межах виконавчого провадження №39377698, що спростовує доводи касаційної скарги про порушення прав стягувачів у виконавчому провадженні №39426789 та у виконавчому провадженні №39377698.

Крім того, Банк не позбавлений права захисту своїх прав за наслідками розгляду справи 921/429/19 за позовом ПАТ "КБ "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Комерційний банк "Експобанк" до ТОВ "Екотехнологія" та ТОВ "Квіти-Сервіс", за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Гамзатової А.А. та Броварського МВДВС, про визнання недійсним договору міни від 10.10.2016 №1531.

В силу положень ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги Банку про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Касаційний господарський суд вважає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі №911/2314/18 прийняті з додержанням норм процесуального та матеріального права, а відтак підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Комерційний банк "Експобанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі №911/2314/18 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі № 911/2314/18.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий