ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/5830/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача (скаржника) - Васійчук Л.Ф.,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Петрової В.І.
від 12.03.2019 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Орєшкіна Е.В., Дармін М.О., Широбокова Л.П.
від 19.06.2019
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект"
про стягнення 1011026,18 грн,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.10.2019 № 29.3-02/3101 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/5830/18 у зв`язку із запланованим відрядженням судді Вронської Г.О.
Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.10.2019 для розгляду справи № 904/5830/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кролевець О.А., Мамалуй О.О.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" про стягнення пені у розмірі 1010 260,14 грн та штрафу у розмірі 766,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю товарів № 1807000109/034 від 05.07.2018 в частині своєчасної поставки товару.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
05.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" (продавець), за результатом проведеної процедури публічної закупівлі (оголошення UA-2018-04-13-002130-а в електронній системі закупівель), укладено договір про закупівлю товарів № 1807000109/034.
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язується поставити покупцю товари, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.
Згідно із пунктом 1.2 договору найменування товарів: магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (труби сталеві).
Пунктом 1.3 договору передбачено, що номенклатура, асортимент, кількість товару та ціна за одиницю товару визначаються згідно специфікації до договору, яка є невід`ємною його частиною.
Згідно із пунктом 3.1 договору сума, визначена в договорі, становить 7200823,00 грн, у тому числі ПДВ - 1200137,17 грн.
Відповідно до пункту 4.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів, після отримання підписаних сторонами оригіналів первинних документів, які підтверджують поставку товарів та які є підставою для оплати відповідно до умов договору.
Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що поставка товарів у кількості, передбаченій пунктом 5.3 договору, здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту укладення даного договору сторонами.
Відповідно до пункту 5.2 договору вантажоотримувачами за договором є структурні підрозділи - управління покупця або безпосередньо покупець в особі Фірми "Укргазпромбуд".
Кількість товару - 202 100 кг (п.5.3 договору).
Згідно із пунктом 5.4 договору місце поставки товарів: DDР - склад покупця, який знаходиться за адресою: 36015, м. Полтава, вул. Ковалівська, 9 (згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів "Інкотермс-2010"), DDР - приоб`єктний склад покупця в Україні.
В пункті 5.6 договору сторони визначили, що датою поставки товарів вважається дата підписання сторонами або продавцем й структурним підрозділом - управлінням покупця видаткової накладної.
Відповідно до пункту 6.2 договору вимагати сплати неустойки в разі порушення продавцем обов`язків за договором є правом покупця.
Згідно із пунктом 6.3 договору продавець зобов`язаний, зокрема, здійснити поставку товарів на умовах і в порядку, передбаченому укладеним договором та чинним законодавством України.
Специфікацією (додаток №1) до договору сторони узгодили назву предмету закупівлі, кількість, ціну, суму товару, яка складає 7200823,00 грн.
Враховуючи умови договору, відповідач повинен був поставити позивачу товар до 03.09.2018 включно.
18.09.2018 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 7193162,56 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000051 від 18.09.2018 на суму 3617620,79 грн та № РН-0000052 від 18.09.2018 на суму 3575541,77 грн, а остаточно поставив позивачу товар 16.10.2018 на суму 7660,44 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000063 від 16.10.2018.
Згідно із пунктом 7.4 договору за порушення строків поставки товарів продавець зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню у розмірі 1% вартості непоставлених чи поставлених з порушенням строків, визначених даним договором товарів, за кожен день прострочення виконання зобов`язання. У разі прострочення виконання зобов`язань з поставки товарів понад 30 днів, продавець зобов`язаний додатково сплатити на користь покупця штраф у розмірі 10% вартості непоставлених чи поставлених з порушенням строків, визначених даним договором товарів.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" пеню у розмірі 505130,07 грн, штраф у розмірі 383,02 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- відповідач виконав свої обов`язки з поставки товару у повному обсязі, однак з порушенням встановленого договором строку;
- розрахунки пені та штрафу здійснені правильно;
- водночас судами враховано заяву відповідача про зменшення розміру пені і штрафу, та використано право на зменшення розміру штрафних санкцій, зважаючи на повну поставку відповідачем товару, період прострочення поставки якого є незначним, а також загальні засади, встановлені статтею 3 Цивільного кодексу України такі як справедливість, добросовісність та розумність, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір пені, є підстави для зменшення розміру пені та штрафу на 50%.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені у розмірі 505130,07 грн, штрафу у розмірі 383,02 грн., та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
- судами попередніх інстанцій безпідставно зменшено пеню, оскільки у спірних правовідносинах відсутні обставини, що вказують на те, що даний випадок є винятковим, а нарахована сума пені не є надмірно великою;
- штраф у розмірі 10% вартості не поставлених або поставлених з порушенням строків не є неустойкою у розумінні статті 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, відтак підстави для зменшення даного штрафу на підставі статті 551 Цивільного кодексу України відсутні;
- судами першої та апеляційної інстанцій прийнято оскаржувані рішення без врахування доводів та доказів, наданих позивачем.
6. Доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" відзив на касаційну скаргу не надало, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Позивачем оскаржується рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у даній справі лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 505130,07 грн та штрафу у розмірі 383,02 грн.
Відтак, суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові рішення у справі саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 505130,07 грн та штрафу у розмірі 383,02 грн.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 05.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" (продавець), за результатом проведеної процедури публічної закупівлі (оголошення UA-2018-04-13-002130-а в електронній системі закупівель), укладено договір про закупівлю товарів № 1807000109/034.
Згідно із умовами договору відповідач повинен був поставити позивачу товар до 03.09.2018 включно.
Відповідно до пункту 7.4 договору за порушення строків поставки товарів продавець зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню у розмірі 1% вартості непоставлених чи поставлених з порушенням строків, визначених даним договором товарів, за кожен день прострочення виконання зобов`язання. У разі прострочення виконання зобов`язань з поставки товарів понад 30 днів, продавець зобов`язаний додатково сплатити на користь покупця штраф у розмірі 10% вартості непоставлених чи поставлених з порушенням строків, визначених даним договором товарів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач виконав свої обов`язки з поставки товару з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку із чим позивачем заявлено даний позов про стягнення штрафу та пені на підставі пункту 7.4 договору.
Суди перевіривши розрахунки пені та штрафу, встановили, що останні здійснені правильно.
Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру неустойки на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру неустойки Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" послалось, зокрема, на те, що зобов`язання з поставки товару відповідачем виконані у повному обсязі, в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, завданих несвоєчасною поставкою товару, а розмір заявленої неустойки значно перевищує розумні межі.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.
Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір пені, а також повну поставку відповідачем товару, період прострочення поставки якого є незначним, суд першої інстанцій дійшов висновку, з якими погодився суд апеляційної інстанції, про можливість зменшення розміру пені та штрафу.
Таким чином, суди попередніх інстанцій правомірно скористалось наданим статтею 233 Господарського кодексу України та частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України правом щодо зменшення розміру пені та штрафу, забезпечивши баланс інтересів сторін.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Аргументи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин. Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам відповідають.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
10. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 904/5830/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
О.О. Мамалуй