на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 (головуючий суддя Кравчук Н.М.), постановлену за наслідками розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "СО`ОК" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Правова Ліга" у третейській справі № 13/2019

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СО`ОК" (далі - ТОВ ?СО`ОК?)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Галфрут" (далі - ТОВ ?Галфрут?)

про стягнення 752 609,13 грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги Касаційний господарський суд

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Правова Ліга? від 02.04.2019 у справі № 13/2019 позовні вимоги ТОВ "СО`ОК" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ ?Галфрут? на користь ТОВ ?СО`ОК? грошові кошти у розмірі 760 435,23 грн., з яких 344 038,20 грн. передплата, 1 074,53 грн. 3% річних, 407 496,40 грн. пеня, 7 826,10 грн. - сума витрат за розгляд третейського спору.

ТОВ ?СО`ОК? звернулось до Західного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Правова Ліга? від 02.04.2019 у третейській справі № 13/2019.

Заява обґрунтована тим, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Правова Ліга? від 02.04.2019 у третейській справі № 13/2019 не оскаржувалось, компетентним судом не скасовувалось та в добровільному порядку ТОВ ?Галфрут? не виконане, а відповідно до статті 57 Закону України ?Про третейські суди? рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України ?Про виконавче провадження?.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 заяву ТОВ ?СО`ОК? про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Правова Ліга? від 02.04.2019 у третейській справі № 13/2019 задоволено. Видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Правова Ліга? від 02.04.2019 у третейській справі № 13/2019. Стягнуто з ТОВ ?Галфрут? на користь ТОВ ?СО`ОК? грошові кошти у розмірі 760 435,23 грн., з яких 344 038,20 грн. передплата, 1 074,53 грн. 3% річних, 407 496,40 грн. пеня, 7 826,10 грн. - сума третейських витрат. Стягнуто з ТОВ ?Галфрут? на користь ТОВ ?СО`ОК? 960,50 грн. на відшкодування витрат зі сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Ухвала Західного апеляційного господарського суду мотивована відсутністю підстав для відмови у задоволенні заяви ТОВ ?СО`ОК? про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019, ТОВ ?Галфрут? звернулось до Касаційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Банку про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, посилався на договір поставки від 16.10.2018 № Г16102018 (далі - Договір), який фактично не укладався та не підписувався ТОВ ?Галфрут?, а тому є помилковим й висновок суду про наявність третейського застереження.

ТОВ "СО`ОК" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали Західного апеляційного господарського суду, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.10.2019 № 29.3-02/3097 у зв`язку з відрядженням судді Колос І.Б. та запланованою відпусткою судді Малашенкової Т.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 870/34/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

Згідно з частиною другою статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

Частиною другою статті 25 ГПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частин першої, другої статті 352 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з частиною першою статті 354 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Частиною другою статті 354 ГПК України передбачено, що при розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до господарського суду протягом п`яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до тридцяти днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про третейські суди" при розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п`яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.

01.07.2019 до Західного апеляційного господарського суду від Постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Правова ліга? надійшли матеріали третейської справи № 13/2019. Третейський суд у листі від 26.06.2019 № 143 зазначив про відсутність інформації щодо скасування рішення від 02.04.2019 у третейській справі № 13/2019.

На виконання вимог ухвал Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та 02.07.2019 ТОВ ?СО`ОК? надіслало листа, у якому зазначило, що станом на 27.06.2019 третейське застереження, яке міститься у Договорі, недійсним не визнано, рішення третейського суду від 02.04.2019 у справі № 13/2019 не скасовано, у провадженні інших судів відсутні заяви про оскарження чи скасування рішення третейського суду від 02.04.2019 у справі № 13/2019.

Судом першої інстанції з матеріалів третейської справи, які надійшли на його запит, встановлено, що 16.10.2018 між ТОВ ?СО`ОК? (покупець) та ТОВ ?Галфрут? (постачальник) було укладено Договір.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього Договору або у зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним, порушенні і т.ін.), підлягають остаточному вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Правова Ліга", який знаходиться за адресою - м. Тернопіль, майдан Волі, 4. Мова третейського судочинства - українська. Третейський розгляд здійснюється третейським судом у складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Правова Ліга?. Сторони визнають рішення обраного третейського суду відповідно до статті 50 Закону України ?Про третейські суди?. Протокол засідання суду не ведеться. Рішення третейського суду для сторін є остаточним і підлягає виконанню.

Внаслідок неналежного виконання ТОВ ? Галфрут ? своїх зобов`язань за Договором ТОВ ?СО`ОК? звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" з позовом про стягнення 344 038,20 грн. передплати, 1 074,53 грн. 3% річних та 407 496,40 грн. пені.

Розглядаючи третейську справу, третейський суд дійшов висновку про обґрунтованість вказаних позовних вимог.

Рішення третейського суду ухвалено 02.04.2019 та набрало чинності в цей же день.

Також з матеріалів третейської справи Західним апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ ? Галфрут ? належним чином було повідомлене про розгляд третейської справи № 13/2019.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України ?Про третейські суди? сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень.

Згідно із статтею 51 Закону України ?Про третейські суди? рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами частини першої статті 55 Закону України ?Про третейські суди? рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Відповідно до статті 57 Закону України ?Про третейські суди? рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України ?Про виконавче провадження?.

У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві, а згідно із статтею 327 ГПК України та пункту 1 частини першої статті 3 Закону України ?Про виконавче провадження?, є наказ.

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Частиною першою статті 56 Закону України ?Про третейські суди? передбачено, що заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до частини другої статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд зобов`язаний перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа незалежно від наявності заперечень іншої сторони. Якщо сторона, на користь якої винесено рішення третейського суду, звернулася із заявою про видачу виконавчого документа, а інша сторона проти цього не заперечує, це не звільняє господарський суд від обов`язку перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа.

Статтею 355 ГПК України передбачено, що суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що у даному випадку рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Правова Ліга? від 02.04.2019 у справі №13/2019 не скасовано компетентним судом; справа підвідомча Третейському суду; строк для звернення із заявою про видачу наказу не пропущений; рішення прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; остання не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад Третейського суду сформований на порушення вимог Закону України ?Про третейські суди? та третейської угоди, не надано; рішення Третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України, Третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України ?Про третейські суди? та статтею 355 ГПК України.

Оскільки судом встановлено відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 ГПК України та частиною шостою статті 56 Закону України ?Про третейські суди?, то суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ТОВ ?СО`ОК? про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Правова Ліга? від 02.04.2019 у справі № 13/2019 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд не бере до уваги посилання ТОВ ?Галфрут? в апеляційній скарзі на те, що суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, посилався на Договір, який фактично не укладався та не підписувався ТОВ ?Галфрут?, а тому є помилковим й висновок суду про наявність третейського застереження, оскільки судом першої інстанції під час розгляду заяви про видачу виконавчого документа не здійснювалась оцінка законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлювалась відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України ?Про третейські суди? та статтею 355 ГПК України.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги ТОВ ?Галфрут? без задоволення, а оскаржуваної ухвали Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 - без змін як законної та обґрунтованої.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, пов`язаних з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 253, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Галфрут" залишити без задоволення, а ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 у справі № 870/34/19 - без змін.