1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.02.2019 відкрито провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит". Визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора - Виробничого підприємства "Промстрой-1" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" в розмірі 3 962 399,82 грн 4 черга) та 17 620,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника (вимоги, які підлягають задоволенню у 1 чергу).

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).

Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, тобто до 03.06.2019.

Призначено розпорядника майна боржника.

2. Місцевий господарський суд виходив з того, що доданими Виробничим підприємством "Промстрой - 1" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" документами підтверджується, що розмір безспірних вимог кредитора перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, що свідчить про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування до нього процедури банкрутства.

3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 вищезазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками та рішенням місцевого господарського суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції від 19.06.2019 та ухвалою місцевого господарського суду від 07.02.2019 Головне управління ДФС у Луганській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про порушення провадження про банкрутство повернути без розгляду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/619/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Ткаченко Н. Г., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2019.

7. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2019 вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та доказів, що підтверджують дату отримання тексту оскаржуваної постанови апеляційної інстанції.

8. У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н. Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/619/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2019 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження у справі № 913/619/18 Господарського суду Луганської області за вищезазначеною касаційною скаргою; датою проведення судового засідання визначено 26.09.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2019 відкладено розгляд касаційної скарги на 17.10.2019.

11. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/619/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019.

12. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 прийнято справу № 913/619/18 Господарського суду Луганської області до провадження у новому складі; датою проведення судового засідання визначено 17.10.2019; задоволено заяву Головного управління ДФС у Луганській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 913/619/18 та доручено Луганському апеляційному суду її проведення.

13. У засіданні суду касаційної інстанції 17.10.2019 представник заявника касаційної скарги надав пояснення у справі.

14. Інші учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, хоча про час та дату судового засідання сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності уповноважених представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Головного управління ДФС у Луганській області)

15. Скаржник доводить, що при порушенні справи про банкрутство судом не було враховано, що місцезнаходженням об`єктів оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" та його відокремлених підрозділів є територія населених пунктів, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської та Донецької областей;

- посилаючись на статтю 4 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", статтю 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань скаржник стверджує, що знаходження активів боржника на тимчасово окупованій території унеможливлює здійснення розпорядником майна визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) заходів щодо інвентаризації майна боржника та його захисту, отже призведе до недотримання справедливого балансу між інтересами боржника та його кредиторів, оскільки за відсутності доступу у розпорядника майна до майна боржника, формальним наслідком судових процедур банкрутства буде лише списання боргів та ліквідація юридичної особи.

Узагальнені доводи інших учасників справи

16. Від учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

17. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

20. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

21. Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі - Закон про банкрутство).

22. Згідно із частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

23. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

24. У відповідності до приписів статті 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності; учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

25. Частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство визначено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

26. Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які боржник зобов`язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

27. Перелік цих документів міститься у статті 11 Закону про банкрутство, в якій, зокрема, зазначається, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

28. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

29. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

30. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

31. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

32. Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо:

- заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;

- вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

- відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною 3 статті 10 цього Закону;

- за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону (ч.7 ст.16 Закону про банкрутство).

Зазначений перелік є вичерпним.

33. Судами попередніх інстанцій установлено, що безспірність вимог кредитора Виробничого підприємства "Промстрой - 1" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, до боржника у розмірі 3 962 399,82 грн підтверджується наявними у матеріалах справи рішенням Господарського суду Луганської області від 10.10.2016 у справі № 913/878/16, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 55311939 від 06.12.2017 Сєвєродонецького МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області, постановою від 06.12.2017 ВП № 55311939 про приєднання до зведеного виконавчого провадження № 49724597, листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ від 09.01.2019 № 37759781/50.1-18.

34. З огляду на викладене, установивши, що при зверненні до місцевого господарського суду кредитором було доведено належними та допустимими доказами наявність ознак неплатоспроможності боржника, як підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, місцевий господарський суд ухвалою від 07.02.2019 відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит".

35. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що питання про те, чи знаходиться боржник у стані неплатоспроможності, чи ні, вирішується судом не за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, а за наслідками підсумкового засідання суду, на якому виноситься ухвала про санацію боржника чи постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або ухвала про припинення провадження у справі про банкрутство.

36. Апеляційною інстанцією спростовані посилання скаржника як на підставу для повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на те, що більшість активів боржника знаходиться на тимчасово окупованих територіях, оскільки скаржником не наведено, а судом не встановлено наявність норм Закону, відповідно до яких у разі перебування активів на тимчасово окупованих територіях, суд повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду.

37. Приймаючи до уваги вимоги касаційної скарги суд зауважує, що приписами ч.1 ст.15 Закону про банкрутство визначено підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду, серед яких не міститься наведеної вище (перебування активів на тимчасово окупованих територіях).

Щодо суті касаційної скарги

38. Доводи касаційної скарги в більшій мірі повторюють доводи апеляційної скарги, яким була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції.

39. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

41. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 Господарського процесуального кодексу України).

42. Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Головного управління ДФС у Луганській області та необхідність залишення постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та ухвали Господарського суду Луганської області від 07.02.2019 у справі № 913/619/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Головуючий		О. О. Банасько
Судді		О. В. Васьковський
		Л. Й. Катеринчук