Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ "Укргазбуд" про визнання недійсними договорів підряду №749 від 11.07.2012 р. та №1308 від 29.11.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що при укладенні спірних договорів порушено приписи п. 4 ч. 5 ст. 40, ч. 3 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та публічний порядок, а отже вони є нікчемними згідно зі ст. 228 ЦК України.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2019р. у справі №911/2788/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019р., у позові відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено порушення публічного порядку під час укладення та виконання спірних договорів, як і не наведено жодних підстав, які б вказували на наявність умислу щодо настання протиправних наслідків для держави та суспільства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", не погоджуючись із рішенням та постановою, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

За твердженням скаржника судами порушено ч. 1 ст. 86, ч. 3 ст. 198, ч. 5 ст. 236 ГПК України, що потягло неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, та як наслідок неправильне вирішення спору.

На думку скаржника, передчасними є висновки апеляційного господарського суду про те, що спірні договори не мають ознак нереальних правочинів. Скаржник стверджує, що матеріали справи не містять документів, які б підтверджували обставини реального руху активів між позивачем як замовником та відповідачем як підрядником, а також його субпідрядника у процесі здійснення господарських операцій щодо придбання трубної продукції, транспортування її до місця виконання робіт, передачі давальницької сировини субпідряднику.

У скарзі зазначається, що судами залишено поза увагою, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2014р. у справі №826/6911/14 встановлено фактичні обставини справи.

Також скаржник вказує, що об`єктом будівництва за спірними договорами підряду від 11.07.2012р. №749 та від 29.11.2012р. №1308 та договором підряду від 07.07.2012р., укладеним між ДАТ "Чорноморнафтогаз" як замовником та Компанією "Flexglade limited" як підрядником, є один і той самий об`єкт з однаковими географічними координатами. На думку скаржника, вказане свідчить про те, що обсяги робіт за спірними договорами виконуються іншою підрядною організацією - Компанією "Flexglade limited".

У скарзі також вказується на порушення судами ст. ст. 203, 215, 509, 627 та ч. 3 ст. 228 ЦК України, що потягло неправильне вирішення даного спору.

4. Позиції інших учасників справи

Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

11 липня 2012 р. між ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (змінило своє найменування на АТ "ДЕТ "Чорноморнафтогаз") як замовником та ПАТ "Укргазбуд" (змінило своє найменування на ПрАТ "Укргазбуд") як підрядником було укладено договір підряду №749, згідно з умовами якого ПАТ "Укргазбуд" зобов`язувалося виконати комплекс робіт по виготовленню та перевезенню плетей підводного трубопроводу, а ПАТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" зобов`язувалося прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 3.1 договору №749 ціна предмету договору є приблизною (динамічною), визначена договірною ціною (додаток №3) і становить 78 830 290 грн., крім цього ПДВ - 15 766 058 грн., всього 94 596 348 грн. без урахування вартості матеріалів позивача.

Відповідно до п. 4.1 договору №749 протягом 10 днів після підписання договору позивач перераховує відповідачу аванс у розмірі 30% від вартості робіт згідно з договором (п. 3.1). Розрахунки за виконані роботи (Ф№КБ - 2в) і довідки про вартість виконаних робіт/і витрати/(Ф №КБ-3), затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009р. №554.

Замовник щомісяця протягом двадцяти календарних днів від дати підписання актів приймання виконаних робіт (Ф№КБ - 2в) і довідки про вартість виконаних робіт/і витрати/(Ф №КБ-3), сплачує підряднику 70% від вартості виконаних робіт без урахування вартості матеріалів позивача, а 30% вартості виконаних за звітний період робіт оплачується в рахунок авансу.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що датою початку виконання робіт є дата підписання договору. Відповідач зобов`язується приступити до виконання робіт з моменту підписання договору за умови передачі проектної та дозвільної документації та повністю виконати роботи, згідно з технічним завданням (додаток №1) та календарним графіком (додаток №2).

Відповідно до п. 6.3 договору зміст, обсяг і терміни виконання робіт визначаються календарним графіком, що є невід`ємною частиною договору (додаток 2).

За пунктом 12.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту (дати) його підписання сторонами і скріплення печатками сторін і поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 14.06.2012 р.

29 грудня 2012 р. сторонами укладено додаткову угоду №1/1480 до договору підряду №749 від 11.07.2012 р., відповідно до умов якої пункт 12.2 договору викладено в наступній редакції: "Термін закінчення дії цього договору визначається датою 31.03.2013 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання".

29 листопада 2012 р. між позивачем та відповідачем укладений договір підряду №1308, згідно з умовами якого відповідач зобов`язувався виконати комплекс робіт по виготовленню та перевезенню плетей підводного трубопроводу, а позивач зобов`язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 3.1 договору ціна предмету договору є приблизною (динамічною), визначена договірною ціною (додаток №3) і становить 24 804 783 грн., крім цього ПДВ - 4 960 956,60 грн., всього 29 765 739,60 грн. без урахування вартості матеріалів замовника.

Відповідно до п. 4.1 договору протягом 10 днів після підписання договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від вартості робіт згідно з договором (п. 3.1). Розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт (Ф№КБ - 2в) і довідки про вартість виконаних робіт/і витрати/(Ф№КБ-3), затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554.

Замовник щомісяця протягом двадцяти календарних днів від дати підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (Ф№КБ - 2в) і довідки про вартість виконаних робіт/і витрати/ (Ф№КБ-3), оплачує підряднику 70% від вартості виконаних робіт без урахування вартості матеріалів замовника, а 30% вартості виконаних за звітний період робіт оплачується у рахунок авансу.

Пунктом 6.1 договору №1308 встановлено, що датою початку виконання робіт є дата підписання договору. Підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт з моменту підписання договору і повністю виконати роботи, згідно з технічним завданням (додаток №1) та календарним графіком (додаток №2).

Відповідно до п. 12.1 договору №1308 він вважається укладеним і набирає чинності з моменту (дати) його підписання сторонами і скріплення печатками сторін і поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 31.10.2012 р.

Пунктом 12.2 договору №2 встановлено, що строк закінчення дії цього договору визначається датою 31.12.2013 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

6. Норми права, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов`язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника у строк не раніше ніж через 14 днів (п`ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг поштового зв`язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

За положеннями п. 4 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до приписів ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

7. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Звертаючись із позовом у даній справі, позивач просив визнати договори підряду від 11.07.2012р. №749 та від 29.11.2012р. №1308 недійсними.

В обґрунтування вимог позивач послався на те, що укладена між сторонами додаткова угода №1/1480 до договору підряду №749 від 11.07.2012 р. є незаконною, оскільки нею було змінено істотну умову договору №749, а саме збільшено строк його виконання, що порушує вимоги п. 4 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Крім цього, позивач послався на те, що договори підряду №749 та №1308 сторонами були підписані раніше строку, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

На думку позивача, укладення сторонами договорів підряду №749 від 11.07.2012р. та №1308 від 29.11.2012р. порушувало публічний порядок згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України, оскільки вони спрямовані на незаконне заволодіння державними коштами.

Верховний Суд звертає увагу, що виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України (435-15) виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

Нікчемними як такі, що порушують публічний порядок є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути, зокрема, вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили про порушення спірними договорами підряду публічного порядку, і, зокрема, доказів того, що укладення вказаних правочинів було спрямоване на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що додатковою угодою внесено зміни до договору підряду № 749 в частині продовження строку дії договору у зв`язку з відсутністю фінансування та складними погодними умовами, і продовження строку виконання робіт не призвело до збільшення суми, визначеної у договорі, та не порушило вимоги ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Також встановлено дотримання сторонами визначених в ч. 3 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель" строків, оскільки повідомлення, на підставі якого був укладений договір №1308 від 29.11.2012р., було опубліковане у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель 31.10.2012р. Повідомлення, на підставі якого був укладений договір № 749 від 11.07.2012р., було опубліковане у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель 13.06.2012р. Таким чином, враховуючи, що договір №1308 від 29.11.2012р. повинен був бути укладений не раніше 07.11.2012р., а договір №749 від 11.07.2012р. повинен був укладений не раніше 20.06.2012р., сторонами дотримано встановлених в ч. 3 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель" строків.

Посилання скаржника на те, що окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/6911/14 було встановлено факт укладення між ПрАТ "Укргазбуд" та ТОВ "Промімекс-Техно" договору субпідряду на виконання будівельних робіт за договорами підряду від 11.07.2012р. № 749 та від 29.11.2012р. за № 1308, та встановлено факт фіктивності ТОВ "Промімекс-Техно", обґрунтовано відхилено апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

У справі № 826/6911/14 розглядались позовні вимоги ТОВ "Промімекс-техно" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними дій щодо перевірки, зобов`язання відновити відомості у інформаційних базах даних податкової служби по звітності товариства та заборону використовувати інформацію.

В межах даної адміністративної справи суди не перевіряли та не досліджували жодної обставини фіктивності або реальності правочинів, чи наявність або відсутність фактів розкрадання, на що посилається позивач. У справі №826/6911/14 досліджувались обставини правомірності/неправомірності вжиття ДПІ у Дарницькому районі м. Києва заходів для проведення зустрічної звірки ТОВ "Промімекс-техно", а не факти фіктивності правовідносин між ПрАТ "Укргазбуд" та ТОВ "Промімекс-техно" чи фіктивності ТОВ "Промімекс-техно".

Тому відсутні підстави вважати, що у вказаній адміністративній справі встановлені обставини щодо фіктивних правовідносин між учасниками справи №911/2788/18, що переглядається.

Апеляційний господарський суд встановив, що в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт, які підписані з боку позивача та відповідача, а також за спірними договорами підряду позивачем проводились часткові оплати, чого останнім не заперечується. Реальність спірних договорів також підтверджується довідкою Держфінінспекції про результати перевірки.

Таким чином, встановлені судами обставини свідчать, що судами правильно визнано необґрунтованими твердження позивача про те, що спірні договори не мають ознак реальних правочинів.

Скаржник вказує, що об`єктом будівництва за спірними договорами підряду від 11.07.2012р. №749 та від 29.11.2012р. №1308 та договором підряду від 07.07.2012р., укладеним між ДАТ "Чорноморнафтогаз" як замовником та Компанією "Flexglade limited" як підрядником, є один і той самий об`єкт з однаковими географічними координатами. На думку скаржника, вказане свідчить про те, що обсяги робіт за спірними договорами вже виконуються іншою підрядною організацією - Компанією "Flexglade limited".

Як встановлено апеляційним господарським судом, що не заперечується скаржником, згідно з договорами підряду від 11.07.2012р. №749 та від 29.11.2012р. №1308 визначено інший вид робіт, ніж договором підряду від 07.07.2012р., укладеним між ДАТ "Чорноморнафтогаз" та Компанією "Flexglade limited", предметом якого є укладання підводного трубопроводу від БК-1 Одеського ГР до МСП- Голіцинського ГКР довжиною 76,0 км. з трубоукладальної баржі.

Натомість технічними завданням до договорів № 749 та № 1308 було передбачене виготовлення та транспортування плітей газопроводу, а не укладання підводного трубопроводу.

Судом апеляційної інстанції також правомірно відхилене посилання позивача на обставини щодо проведення 05.09.2012 р. заходів із введення у промислову експлуатацію Одеського газового родовища, оскільки такі заходи не підтверджують повне виконання робіт за спірними договорами підряду саме 05.09.2012р.

Доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми права, оскільки не враховано, що спірні договори є нікчемними в розумінні ст. 228 ЦК України і порушують публічний порядок, відхиляються Верховним Судом. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами вини та обставин, з якими закон пов`язує нікчемність правочинів внаслідок порушення публічного порядку, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

8. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Посилання скаржника на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених судових рішень Верховний Суд не вбачає.