Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Магнум" (далі - ТзОВ "ПФК "Магнум"); визнано розмір безспірних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") в сумі 15522652,33грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дарієнко О.В.

28.01.2019 на офіційному веб - сайті оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство боржника із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничного строку подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2019 затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "ПФК Магнум", зобов`язано розпорядника майна в десятиденний строк з дня винесення ухвали відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; зобов`язано розпорядника майна надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника, призначено підсумкове засідання суду на 23.04.2019.

19.04.2019 від розпорядника майна надійшла пропозиція про визнання ТзОВ "ПФК Магнум" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ТзОВ "ПФК Магнум" арбітражного керуючого Дарієнко О.В.; відмову в призначенні ліквідатором ТзОВ "ПФК Магнум" арбітражного керуючого Комлика І.С. До пропозиції доданий, зокрема протокол зборів кредиторів від 08.04.2019.

Від арбітражних керуючих Дарієнко О.В., Комлика І.С., Гусака Ю.М., Тризни О.В. до Господарського суду Харківської області надійшли заяви про згоду на участь у даній справі в якості ліквідатора.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

Постановою Господарського суду Харківської області від 30.05.2019 у справі №922/3633/18 припинено процедуру розпорядження майном боржника.

Визнано ТзОВ "ПФК Магнум" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом;

припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Магнум" арбітражного керуючого Тризну Олександра Васильовича.

Відмовлено в призначенні ліквідатором ТОВ "ПФК Магнум" арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича, арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича, арбітражного керуючого Дарієнко Ольги Валентинівни.

Постановлено оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, текст якого додається.

Зобов`язано посадових осіб банкрута протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Зобов`язано ліквідатора закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 37- 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і надавати комітету кредиторів і суду не рідше одного разу на місяць звіти про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів банкрута, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Зобов`язано ліквідатора в строк до 30.05.2020 виконати ліквідаційну процедуру та після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Затверджено уточнений звіт про нарахування і виплату грошової винагороди розпорядника майна арбітражного керуючого Дарієнко О.В. за період з 28.01.2019 по 22.05.2019 у загальній сумі 31 993,00 грн, яка підлягає сплаті за рахунок коштів ініціюючого кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк".

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Дарієнко Ольги Валентинівни грошову винагороду за виконання обов`язків розпорядника майна у справі №922/3633/18 у загальній сумі 31993,00 грн.

Розглядаючи питання про призначення ліквідатора боржника та обираючи між арбітражними керуючими Комликом І.С., Гусаком Ю.М., Тризною О.В., суд зазначив про достатню кваліфікацію та досвід роботи вказаних кандидатур. При цьому, віддав перевагу кандидатурі арбітражного керуючого Тризни О.В., мотивувавши своє рішення тим, що останній територіально веде свою діяльність в м.Харкові (місцезнаходження боржника), має достатні технічні можливості для виконання повноважень ліквідатора та не значну завантаженість.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, арбітражний керуючий Комлик І.С. та ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулись до Східного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі №922/3633/18 апеляційні скарги арбітражного керуючого Комлика І.С. та ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено. Пункт 4 постанови Господарського суду Харківської області від 30.05.2019 у справі №922/3633/18 скасовано. Призначено ліквідатором ТзОВ "ПФК Магнум" арбітражного керуючого Комлика І.С. Відмовлено у призначенні ліквідатором ТзОВ "ПФК Магнум" арбітражного керуючого Тризни О.В.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована посиланням на норми ст.ст.1, 40, 45, 97, 114 Закону про банкрутство та мотивована тим, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову в частині призначення ліквідатора, не врахував рішення комітету кредиторів, не надав юридичну оцінку обставинам справи.

Дослідивши заяви арбітражного керуючого Комлика І.С. та Тризни О.В. та додані докази та інформацію, здійснив порівняльний аналіз вказаних кандидатур, перевірив їх відповідність вимогам Закону про банкрутство, враховував, що кандидатура арбітражного керуючого Комлика І.С. погоджена комітетом кредиторів, відповідає вимогам ст. 97 та ст. 114 Закону про банкрутство, встановив відсутність підстав, передбачених Законом, які б перешкоджали його призначенню ліквідатором банкрута у даній справі, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Тризни О.В. та про призначення ліквідатором ТзОВ "ПФК Магнум" арбітражного керуючого Комлика І.С.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі арбітражний керуючий Тризна О.В. просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2019 скасувати, залишити без змін постанову Господарського суду Харківської області від 30.05.2019.

Вважає безпідставним скасування законної та правомірної постанови господарського суду першої інстанції щодо призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Тризни О.В.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що норма ст. 114 Закону про банкрутство передбачає право суду призначити ліквідатором іншу кандидатуру арбітражного керуючого, а не запропоновану комітетом кредиторів.

Зазначає, що кандидатура арбітражного керуючого Комлика І.С. запропонована єдиним кредитором у справі - ПАТ АБ "Укргазбанк" лише з метою приховування зловживань з боку посадових осіб боржника, кредитора та арбітражного керуючого.

Крім того в касаційній скарзі звертає увагу на розгляд судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на постанову Господарського суду Харківської області від 30.05.2019 за відсутності доказів сплати судового збору.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Комлик І.С. просить відмовити в її задоволенні, оскаржувану постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2019 залишити без змін.

Вважає, що постанова суду першої інстанції в оскаржуваній частині не містить умотивування та належних правових підстав, на яких у даному випадку ґрунтується, з огляду на положення ст. 26 Закону про банкрутство щодо повноважень комітету кредиторів запропонувати кандидатуру ліквідатора.

Наголошує, що Закон про банкрутство не обмежує діяльність арбітражного керуючого територією населеного пункту чи регіону.

Звинувачення з боку заявника касаційної скарги вважає безпідставними, необґрунтованими та позбавленими будь-якої доказової бази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції судом апеляційної інстанції здійснювався в межах вимог апеляційної скарги в частині пункту 4 щодо призначення ліквідатором арбітражного керуючого Тризни О.В. та відмови у призначенні ліквідатором арбітражного керуючого Комлика І.С., решта кандидатур апеляційним господарським судом не розглядалася.

В іншій частині постанову суду першої інстанції від 30.05.2019 у справі №922/3633/18 у відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України не переглядалась.

Отже, Верховним Судом здійснюється касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Тризни О.В. на постанову апеляційного суду від 03.06.2019, прийняті за результатами апеляційного перегляду ухвалу суду першої інстанції від 05.03.2019 лише в частині вирішення питання щодо призначення та відмови у призначення ліквідатором боржника відповідних арбітражних керуючих (п. 4 ухвали).

Провадження у справі №922/3633/18 здійснюється за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Частини 1, 3 статті 40 Закону про банкрутство передбачають, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підстави та порядок призначення та усунення арбітражного керуючого у справі про банкрутство визначені нормами Закону про банкрутство, зокрема нормами статті 114 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.114 Закону про банкрутство кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Враховуючи зазначені приписи Закону про банкрутство, завданням господарського суду при вирішенні питання про призначення арбітражного керуючого на посаду ліквідатора боржника є надання можливості комітету кредиторів у повному обсязі реалізувати свої функції в процедурах банкрутства, що передбачені ст. 26 Закону про банкрутство, зокрема, подати до господарського суду клопотання про призначення погодженої кандидатури арбітражного керуючого для його призначення на посаду ліквідатора боржника.

Господарські суди повинні давати оцінку рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Частиною 1 ст.97 Закону про банкрутство визначено, що арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Саме дотриманням визначених Законом про банкрутство вимог визначається правомірність прийнятого судом рішення. Решта обставин, які порівнюються судом при визначенні кандидатури арбітражного керуючого є оціночними.

Тому, після установлення фактів дотримання вимог, передбачених Законом про банкрутство, стосовно кожної із запропонованих кандидатур арбітражних керуючих, суд оцінює інші їх якості і здатність однієї особи виконувати покладені на неї обов`язки саме у цій конкретній справі виходячи не лише з якісних і кількісних показників, а й з урахуванням інших конкретних (як об`єктивних, так і суб`єктивних) обставин.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням зборів кредиторів ТзОВ "ПФК Магнум", яке оформлене протоколом від 08.04.2019, визначено клопотати перед Господарським судом Харківської області про визнання ТзОВ "ПФК Магнум" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Комлика І.С.

Отже, зборами комітету кредиторів боржника погоджено кандидатуру арбітражного керуючого Комлика І.С. для призначення ліквідатором у даній справі і вказаною особою подано до суду заяву про згоду на участь у справі про банкрутство в якості ліквідатора.

Місцевий господарський суд розглянувши кандидатури арбітражних керуючих, віддав перевагу кандидатурі арбітражного керуючого Тризни О.В., зазначивши, що останній територіально веде свою діяльність в м. Харкові, має достатні технічні можливості для виконання повноважень ліквідатора.

Суд першої інстанції при відмові у задоволенні заяви Комлика І.С. про призначення його ліквідатором, не надав оцінку вищенаведеному рішенню зборів кредиторів та не обґрунтував підстав відмови у призначенні ліквідатором арбітражного керуючого Комлика І.С., якого було обрано рішенням зборів кредиторів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Встановивши відсутність належної оцінки усім іншим якостям кандидатур арбітражних керуючих в постанові суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушенням процедури обрання кандидатури арбітражного керуючого, так як чинне законодавство про банкрутство не передбачає переваги призначення арбітражного керуючого за територіальним розміщенням робочого офісу по відношенню до боржника, оскільки арбітражний керуючий має право здійснювати свою діяльність по всій території України.

При цьому зазначив, що судом першої інстанції, не встановлено невідповідності кандидатури арбітражного керуючого Комлика І.С. вимогам Закону про банкрутство, з чим погоджується колегія суддів.

Наведені обставини стали підставою для скасування п. 4 ухвали суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд дослідив заяви арбітражних керуючих Комлика І.С. та Тризни О.В., додані до заяв докази та інформацію, здійснив порівняльний аналіз кандидатур арбітражних керуючих Комлика І.С. та Тризни О.В., перевірив їх відповідність вимогам Закону про банкрутство, враховував освіту, досвід, завантаженість, наявність організаційних, технічних можливостей виконувати обов`язки ліквідатора, враховував, що кандидатура арбітражного керуючого Комлика І.С. погоджена комітетом кредиторів, відповідає вимогам ст.97 та ст. 114 Закону про банкрутство, встановив відсутність підстав, передбачених Законом, які б перешкоджали його призначенню ліквідатором банкрута у даній справі, скористався правом остаточного вибору кандидатури та дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Тризни О.В. про участь у даній справі в якості ліквідатора та про призначення ліквідатором ТОВ "ПФК Магнум" арбітражного керуючого Комлика І.С.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Колегія суддів зазначає, що ухвала суду першої інстанції в частині призначення ліквідатора боржника вказаним вимогам не відповідає. Проігнорувавши при призначенні ліквідатора пропозицію комітету кредиторів боржника, оформлену протоколом від 08.04.2019, який міститься в матеріалах справи, суд першої інстанції не навів аргументів відхилення запропонованої ним кандидатури арбітражного керуючого, чим не забезпечено справедливого розгляду справи на даному етапі, оскільки саме кредитори визначають і схвалюють напрямки ліквідаційної процедури, в тому числі щодо напрямків діяльності ліквідатора в ліквідаційній процедурі (при схваленні його дій, затвердження звітів, тощо), про що вірно зазначено судом апеляційної інстанції.

Водночас, суд апеляційної інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених приписів матеріального і процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Тризни О.В. про участь у даній справі в якості ліквідатора та про призначення ліквідатором ТзОВ "ПФК Магнум" арбітражного керуючого Комлика І.С.

Доводи арбітражного керуючого Тризни О.В. у касаційній скарзі в обґрунтування відсутності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки фактично зводяться до прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, були неправильно оцінені судом апеляційної інстанцій під час апеляційного розгляду справи, що в силу вимог ст. 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки апеляційну скаргу розглянуто за відсутності доказів сплати судового збору, колегіє суддів відхиляються як такі, що спростовуються нормами Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , в якому не передбачено ставки для сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг на постанову про визнання боржника банкрутом.

Відтак, наведені арбітражним керуючим Тризною О.В. у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування в даному випадку апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при розгляді питання щодо призначення ліквідатора ТзОВ "ПФК Магнум".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 ГПК України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.