ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/614/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Погребняк В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Істоміна О.А., Барабашова С.В., Пелипенко Н.М.
від 13.08.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація"
до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація"
про стягнення 494 890,73 грн,
за участю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і вимог заяви про заміну сторони правонаступником.
У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" про стягнення 494 890,73 грн, з яких: 277 079,29 грн - основний борг, 34 506,04 - пеня, 168 434,21 грн - інфляційні втрати, 14 871,19 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки № 4 від 14.05.2010, не виконав свої зобов`язання за договором: не оплатив повністю та у визначений договором строк отриманий від позивача товар (лікарські засоби), у зв`язку з чим має сплатити заборгованість та відповідно до частини 1 статті 216, частини 2 статті 217 Господарського кодексу України, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, та умов договору за прострочення виконання грошового зобов`язання має сплатити пеню, інфляційні втрати та три відсотки річних.
Господарський суд Луганської області ухвалою від 11.05.2016 прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" до розгляду та порушив провадження у справі № 913/614/16.
Господарський суд Луганської області рішенням від 09.06.2016 позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" заборгованість за поставлений товар у сумі 277 079,29 грн, 3 % річних у сумі 14 758,75 грн, інфляційні втрати у сумі 168 434,21 грн, пеню у сумі 34 506,04 грн, а також судовий збір у сумі 7 421,67 грн.
21.06.2016 Господарський суд Луганської області на виконання рішення суду у справі № 913/614/16 видав відповідний наказ.
Головний державний виконавець Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області постановою від 03.08.2016 відкрив виконавче провадження № 51857014 з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 21.06.2016 у справі № 913/614/16.
У подальшому матеріали виконавчого провадження № 51857014 були передані на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області. Відповідно до постанови за підписом заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 23.08.2016 виконавче провадження № 51857014 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 21.06.2016 у справі № 913/614/16 прийнято до виконання.
04.06.2019 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" звернулося до Господарського суду Луганської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Луганської області від 09.06.2016 у цій справі та просило позовні вимоги задовольнити та стягнути заявлені до стягнення суми основного боргу, трьох відсотків річних, інфляційних та пені з іншої особи - Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ", яке є правонаступником Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" та належним відповідачем у справі.
В обґрунтування вимог зазначеної заяви позивач послався на те, що відповідач у справі був реорганізований шляхом виділу з нього юридичної особи - Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ", яке є правонаступником відповідача. Відповідно до розпорядження голови ОДА-керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 272 від 16.05.2016, яким були внесені зміни до розподільчого балансу Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація", кредиторська заборгованість останнього за договором поставки № 4 від 14.05.2010 перейшла до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ", з огляду на що зазначене підприємство є належним відповідачем у справі, зобов`язаний сплатити заборгованість та має нести відповідальність за порушення та невиконання зобов`язань за договором шляхом сплати трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені. За твердженням позивача зазначені обставини переходу прав та зобов`язань за договором поставки № 4 від 14.05.2010 в порядку правонаступництва до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки існували під час розгляду та ухвалення рішення по справі, судом не встановлювались та не оцінювались, не були відомі позивачу у справі, що призвело до неправильного встановлення судом належного відповідача у справі та стягнення заборгованості не з тієї особи.
Господарський суд Луганської області ухвалою від 26.06.2019 відкрив провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" про перегляд рішення Господарського суду Луганської області від 09.06.2016 у цій справі за нововиявленими обставинами та призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в судовому засіданні.
2. Короткий виклад обставин, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами.
16.06.2015 керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації видав розпорядження № 239 "Про утворення Комунального підприємства "Фармація Північ", за змістом якого розпорядився реорганізувати Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" з утворенням шляхом виділу з нього юридичної особи - Комунального підприємства "Фармація Північ".
01.09.2015 голова обласної державної адміністрації - керівник обласної військово-цивільної адміністрації видав розпорядження № 370 "Про затвердження розподільчого балансу Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація", змін № 1 до Статуту Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" та Статуту Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ", яким затвердив:
- розподільчий баланс Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" щодо виділу з нього Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ",
- зміни № 1 до Статуту Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" та
- Статут Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ".
16.05.2016 голова обласної державної адміністрації - керівник обласної військово-цивільної адміністрації видав розпорядження № 272, яким вніс зміни до розпорядження № 370 від 01.09.2015, зокрема до розподільчого балансу шляхом викладення його в новій редакції.
Згідно з розподільчим балансом Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" в редакції, затвердженій розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 272 від 16.05.2016 з урахуванням внесених до розподільчого балансу змін, до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" перейшла кредиторська заборгованість за товари зокрема перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" у розмірі 277 079,30 грн (рядок 1615 розподільчого балансу).
Відповідно до пункту 2.4. Статуту Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ", затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 370 від 01.09.2015, Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" є правонаступником Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація".
За твердженням позивача у справі зазначені обставини переходу прав та зобов`язань за договором поставки № 4 від 14.05.2010 в порядку правонаступництва до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття.
Господарський суд Луганської області ухвалою від 10.07.2019 замінив відповідача у справі: Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" його правонаступником - Комунальним підприємством "Луганська обласна "Фармація Північ" та відклав розгляд заяви позивача про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2016 на іншу дату.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення заміни відповідача у справі його правонаступником на стадії перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставини та виходив з того, що Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" не є боржником позивача у зобов`язанні з погашення заборгованості за договором поставки № 4 від 14.05.2010, оскільки згідно з розподільчим балансом Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" основна заборгованість за цим договором в сумі 277 079,29 грн перейшла у 2015 році, тобто до звернення позивача з позовом у цій справі, до нової юридичної особи - Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ", яке утворилась під час реорганізації відповідача шляхом виділу з нього. Врахувавши те, що нарахування трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені є наслідком невиконання основного зобов`язання за договором, яке перейшло від відповідача у справі до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ", суд дійшов висновку про те, що саме Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" має відповідати за наслідки невиконання такого зобов`язання та є правонаступником відповідача і в цій частині.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 13.08.2019 скасував ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.07.2019 в частині заміни відповідача у справі його правонаступником. Справу передав на розгляд Господарського суду Луганської області.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що судове рішення у цій справі знаходиться на виконанні, підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні відсутні, оскільки згідно з рішенням Господарського суду Луганської області від 09.06.2016 у цій справі заборгованість з основного боргу, трьох відсотків річних, інфляційних та пені за договором поставки № 4 від 14.05.2010 була стягнута з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація", доказів переходу до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" кредиторської заборгованості відповідача в межах стягнутих за цим судовим рішенням сум трьох відсотків річних, інфляційних втрат, пені та судового збору матеріали справи не містять, а чинне процесуальне законодавство не передбачає часткової заміни боржника у виконавчому провадженні в межах певних сум, а не всієї суми боргу.
За висновком суду відсутні підстави також і для заміни відповідача його правонаступником на стадії перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставини, оскільки положення частини 3 статті 109 та статті 619 Цивільного кодексу України не передбачають вибуття юридичної особи, з якої був здійснений виділ, із правовідношення в порядку правонаступництва та за зобов`язаннями, що не перейшли за розподільчим балансом до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.07.2019 залишити в силі.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника суд апеляційної інстанції:
- не застосував статтю 52 Господарського процесуального кодексу України, не врахував те, що місцевий господарський суд правильно здійснив заміну відповідача правонаступником саме за цієї нормою в межах розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а не заміну сторони у виконавчому провадженні;
- залишив поза увагою наявні в матеріалах справи докази того, що Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" має статус правонаступника відповідача у справі та правонаступництво мало місце до звернення позивача з позовом у цій справі;
- не врахував те, що Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" є правонаступником усіх зобов`язань за договором поставки № 4 від 14.05.2010, а не лише зобов`язань зі сплати основного боргу, є відповідальним за виконання основного зобов`язання та за наслідки невиконання такого зобов`язання, оскільки зобов`язання зі сплати трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені є похідними від основного зобов`язання, є його невід`ємною частиною та мають додатковий (акцесорний) характер.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 залишити без змін, посилаючись на те, що місцевий господарський суд ухвалою від 10.07.2019 у цій справі в порушення норм процесуального права за власною ініціативою замінив відповідача його правонаступником, чим фактично передчасно задовольнив вимоги позивача, викладені в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не розпочавши розгляд цієї заяви по суті. Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" не погоджується з доводами позивача в касаційній скарзі, вважає їх такими, що не відповідають нормами чинного процесуального права, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на те, що твердження скаржника про необхідність застосування до правовідносин положень статті 52 Господарського процесуального кодексу України є помилковими, оскільки зазначена норма не передбачає можливості залучення особи в якості процесуального правонаступника за зобов`язаннями, які не перейшли до неї та не підлягає застосуванню. Також зазначає, що доводи касаційної скарги суперечать частині 3 статті 109 Цивільного кодексу України, яка не передбачає вибуття основного боржника із правовідношення в порядку правонаступництва за зобов`язаннями, що не перейшли за розподільчим балансом до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції.
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
За змістом частини 1 статті 56 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
Припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Відповідно до частини 1 статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Отже, виділ не є різновидом припинення юридичної особи, це один із способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому, стара юридична особа не припиняється.
Як встановили суди попередніх інстанцій Комунальне підприємств "Фармація Північ" утворилося шляхом виділу з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" (відповідача у справі) на підставі розпорядження керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації № 239 від 16.06.2015.
Відповідно до пункту 2.4. Статуту Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ", затвердженого розпорядженням голови обласної держадміністрації від 01.09.2015 №370, підприємство є правонаступником Комунального підприємства Луганська обласна "Фармація".
Згідно з пунктом 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
Як встановили суди попередніх інстанцій відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.12.2018 державна реєстрація юридичної особи - Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" здійснена державним реєстратором 02.10.2015. У витягу також міститься запис, що Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" є правонаступником Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація".
Згідно з частиною 2 статті 109 Цивільного кодексу України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Відповідно до розподільчого балансу Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація", затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 370 від 01.09.2015 з урахуванням внесених до нього змін, згідно з розшифровкою рядку 1615 розподільчого балансу станом на 31.08.2015 поточна кредитна заборгованість Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" за товари перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" (позивач у справі) у розмірі 277 079,29 грн (основний борг) була передана новоутвореній шляхом виділу юридичній особі - Комунальному підприємству "Луганська обласна "Фармація Північ", як правонаступнику Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація".
Відповідно до частини 3 статті 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Отже, при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність щодо зобов`язань, в яких вони не є основними боржниками.
Статтею 619 Цивільного кодексу України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.
Положення щодо субсидіарної відповідальності закріплені у статті 619 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Отже, субсидіарна відповідальність має місце тоді, коли поряд з основним боржником до відповідальності притягується й інша особа. У статті 619 Цивільного кодексу України визначена послідовність заявлення кредитором вимог до основного боржника та особа, яка несе субсидіарну відповідальність: перш ніж пред`явити вимогу до додаткового (субсидіарного) боржника, кредитор повинен пред`явити цю вимогу до основного боржника. І тільки тоді, коли основний боржник відмовиться задовольнити вимоги кредитора або кредитор не одержить від нього відповіді в розумний строк, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, виділ Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" відбувся до пред`явлення позивачем позову до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" та до ухвалення Господарським судом Луганської області рішення від 09.06.2016 у цій справі про стягнення з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" боргу за договором поставки № 4 від 14.05.2010 в сумі 277 079,29 грн, 3 % річних в сумі 14 758,75 грн, інфляційних втрат в сумі 168 434,21 грн, пені в сумі 34 506,04 грн та судового збору в сумі 7 421,67 грн.
Тобто правонаступництво боржника за договором поставки № 4 від 14.05.2010 відбулось до пред`явлення кредитором позовної вимоги у цій справі та на момент пред`явлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" позовних вимог у цій справі вже існували як основний боржник, так і субсидіарний.
У правовідносинах, в яких правонаступництво боржника відбулось до пред`явлення кредитором вимоги, відповідальність основного та субсидіарного боржників визначається в порядку, передбаченому статтею 619 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що позовні вимоги у цій справі були пред`явлені до особи, яка є субсидіарним боржником, останній мав діяти у відповідності до частини 4 статті 619 Цивільного кодексу України.
Як зазначається у частині 4 статті 619 Цивільного кодексу України особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.
Отже, норми частини 3 статті 109 та статті 619 Цивільного кодексу України в їх сукупності не передбачають вибуття юридичної особи, з якої був здійснений виділ, із правовідносин, така юридична особа не припиняється, а продовжує існувати у певному матеріальному правовідношенні як субсидіарний боржник. При цьому частина 4 статті 619 Цивільного кодексу України передбачає можливість особи, яка несе субсидіарну відповідальність, задовольнити вимогу кредитора та пред`явити у разі такого задоволення зворотну (регресну) вимогу до основного боржника.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що підстави для здійснення процесуального правонаступництва на стадії перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення, яке набрало законної сили, про стягнення заборгованості із субсидіарного боржника, відсутні, враховуючи те, що юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється, а продовжує існувати у певному матеріальному правовідношенні як субсидіарний боржник, який відповідно до статті 619 Цивільного кодексу України може задовольнити пред`явлену йому кредитором вимогу та під час розгляду справи відповідач не заявляв в суді клопотання про залучення основного боржника до участі у справі в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувана позивачем ухвала апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону, а висновок суду апеляційної інстанцій про відсутність підстав для заміни відповідача його правонаступником є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам процесуального прав.
Посилання скаржника на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права під час винесення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеної постанови Касаційний господарський суд не вбачає.
З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про залишення ухвали суду апеляційної інстанції без змін, а касаційної скарги - без задоволення.
9. Судовий збір.
Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 913/614/16 залишити без змін.
3. Справу передати на розгляд до Господарського суду Луганської області.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді В. Погребняк
О. Мамалуй