1.1. У квітні 2019 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду згідно з частиною 2 статті 352 Господарського процесуального кодексу України та просило видати наказ на виконання рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18.

1.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПРОК-М" (далі - ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М"), заперечуючи проти задоволення заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, акцентувало, що рішенням Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18 задоволено вимоги АТ "Альфа-Банк", стягнуто з ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" заборгованість за додатковим договором про надання кредиту у формі овердрафту від 14.02.2018 № MBOV01508 із посиланням на погодження між сторонами під час укладення кредитного договору умов третейської угоди, що підтверджується третейським застереженням, наведеним у розділі 2 - "Загальні умови банківського обслуговування суб`єктів господарювання" (далі - Загальні умови) договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання від 05.09.2016 № 40029947.

Проте ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" наголосило, що у додатковому договорі від 14.02.2018 № MBOV01508 третейського застереження не наведено, як немає і посилань на умови договору про комплексне банківське обслуговування (що містить таке третейське застереження), додатковим договором до якого нібито є договір від 14.02.2018 № MBOV01508.

Договір овердрафту відповідно до чинного законодавства є самостійним документом, який містить необхідні реквізити та умови, але не містить третейської угоди чи посилання на третейське застереження.

ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" також зауважило, що зміст розділу 2 Загальних умов затверджено банком згідно з розпорядженням від 05.09.2014, а кредитні правовідносини між сторонами виникли з 14.02.2018, отже немає відомостей, що саме зазначена редакція Загальних умов діяла на час укладення договору овердрафту, а Загальні умови не містять підписів сторін договору овердрафту.

Отже, на переконання ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М", заява АТ "Альфа-Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду не підлягає задоволенню з підстав, передбачених у пункті 4 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019, який діяв як суд першої інстанції відповідно до частини 2 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, АТ "Альфа-Банк" відмовлено у видачі наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18.

Суд, аргументуючи судове рішення, зазначив, що враховуючи ненадання АТ "Альфа-Банк" договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання від 05.09.2016 № 40029947, відсутність третейського застереження у додатковому договорі про надання кредиту у формі овердрафту від 14.02.2018 № MBOV01508, на який послався заявник, установивши неналежність Загальних умов, як на доказ наявності третейського застереження між сторонами, у зв`язку із відсутністю доказів погодження сторонами третейської угоди (третейського застереження) дійшов висновку, що підстав для задоволення заяви АТ "Альфа-Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду немає.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, АТ "Альфа-Банк" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 скасувати, задовольнити заяву АТ "Альфа-Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18 про солідарне стягнення з ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором від 14.02.2018 № MBOV01508 у сумі 329 583,06 грн, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник акцентує, що відмовляючи у задоволенні заяви АТ "Альфа-Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність третейського застереження та погодження про третейське застереження у договорі про надання кредиту у формі овердрафту від 14.02.2018 № MBOV01508, що не відповідає дійсності; суд також не надав оцінки наявності третейського застереження у договорах поруки, укладених із ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3

АТ "Альфа-Банк" зауважує, що 05.09.2016 уклало із ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" договір на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання № 40029947, згідно з пунктом 1.1 якого сторони погодили, що цей договір складається із двох розділів, а саме розділу 1 "Окремі умови банківського обслуговування суб`єктів господарювання" та розділу 2 - Загальних умов, які нероздільно пов`язані між собою і становлять єдиний документ. Загальні умови банківського обслуговування суб`єктів господарювання також опубліковано на офіційному сайті АТ "Альфа-Банк".

Згідно з пунктом 3.2 договору № 40029947 підписанням цього договору ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" підтверджує отримання свого примірника договору у дату, зазначену в преамбулі розділу 1 "Окремі умови банківського обслуговування суб`єктів господарювання", а також підтверджує, що на час укладення договору товариство ознайомлено та цілком згодне з усіма умовами та положеннями договору, зокрема із Загальними умовами, актуальну редакцію яких розміщено на офіційному сайті банку.

Отже, сторони домовилися, що спори, які можуть виникнути у зв`язку із виконанням договору, вирішуються у Постійно діючому незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз".

Згідно з додатковим договором від 14.02.2018 № MBOV01508 сторони погодили надання кредиту (поточний рахунок, максимальна сума ліміту, дата повернення овердрафту, розмір процентів за користування, рахунки для сплати процентів, забезпечення виконання зобов`язань тощо).

У зв`язку із невиконанням ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" зобов`язань за договором від 14.02.2018 № MBOV01508 АТ "Альфа-Банк" звернулося до Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз", згідно з рішенням якого від 08.01.2019 солідарно стягнуто з ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" і поручителів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заборгованість за договором овердрафту. Рішення третейського суду не оскаржувалося.

Проте апеляційний суд не навів жодних доводів щодо відмови у задоволенні заяви АТ "Альфа-Банк" стосовно поручителів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і проігнорував погодження сторонами у договорах поруки третейського застереження (пункти 5.6 договорів поруки) та порядку вирішення спорів у третейському суді.

АТ "Альфа-Банк" вважає, що апеляційний суд поверхово дослідив фактичні обставини справи, умови кредитного договору і договорів поруки, не надав їм належної оцінки, у зв`язку з чим прийняв незаконне рішення про відмову у задоволенні заяви банку про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

4. Розгляд апеляційної скарги в порядку частини 2 статті 25 і частини 2 статті 253 Господарського процесуального кодексу України

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

4.2. За змістом частин 1, 5 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів (за змістом статті 14 цього Закону).

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

Статтею 50 цього Закону визначено обов`язковість рішення третейського суду та встановлено, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

За змістом статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні; якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

4.3. Згідно зі статтею 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом; компетентним є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом (абзац 10 статті 2 цього Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 352 Господарського процесуального кодексу України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

4.4. Як убачається зі змісту оскаржуваної у справі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019, суд, відмовляючи у задоволенні заяви АТ "Альфа-Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18, дійшов висновку, що враховуючи неподання АТ "Альфа-Банк" договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання від 05.09.2016 № 40029947, відсутність третейського застереження у додатковому договорі про надання кредиту у формі овердрафту від 14.02.2018 № MBOV01508, неналежність Загальних умов як доказу третейського застереження між сторонами, доказів погодження сторонами третейської угоди (третейського застереження) немає.

4.5. Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 202 цього Кодексу передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з частинами 1-4 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 цього Кодексу).

У статті 205 Цивільного кодексу України наведено положення щодо форми правочину і способу волевиявлення та передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

4.6. Відповідно до частин 1 і 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1067 цього Кодексу договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини 1, 2 статті 1068 Цивільного кодексу України).

4.7. Закон України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. У статті 2 цього Закону наведено вжиті у ньому терміни, зокрема визначено, що банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. Банківський платіжний інструмент - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів. Банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

При цьому згідно зі статтею 56 зазначеного Закону клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов`язані на вимогу клієнта надати, зокрема, таку інформацію: відомості, які підлягають обов`язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан; перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку; перелік послуг, що надаються банком; ціну банківських послуг; іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг.

Крім того, зазначеною нормою передбачено зобов`язання банку розміщувати актуалізовану інформацію на веб-сайті банку.

4.8. Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) визначено загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Згідно з пунктами 6.1 і 6.3 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам - інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

4.9. У статтях 634 і 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статей 641, 642 цього Кодексу пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про ї прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

4.10. Як убачається із матеріалів справи, АТ "Альфа-Банк" згідно з розпорядженням від 05.09.2014 № 2896 затвердило розділ 2 - "Загальні умови банківського обслуговування суб`єктів господарювання" (а. с. 52-96), за змістом пункту 1.1 якого Загальні умови або розділ 2 регулюють відносини АТ "Альфа-Банк" та юридичної особи або фізичної особи-підприємця (клієнт), разом - сторони, а окремо сторона, яка уклала з банком договір на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання, найменування та реквізити якої вказані у розділі 1 "Окремі умови банківського обслуговування суб`єктів господарювання" (далі - Окремі умови) договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 1.2 зазначених Загальних умов договір на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання складається із двох розділів: розділу 1 - "Окремі умови банківського обслуговування суб`єктів господарювання" і розділу 2 - "Загальні умови банківського обслуговування суб`єктів господарювання", що нерозривно пов`язані між собою, тарифів банку та всіх додатків до договору, які є його невід`ємною частиною. Використання у подальшому тексті терміна "договір" означає Окремі умови, Загальні умови, тарифи, а також усі додатки та додаткові угоди/договори/правочини до нього, які є невід`ємною частиною договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання у сукупності. Обираючи спосіб укладення договору, сторони підтверджують, що будь-які аркуші договору, у тому числі розділ 2 - Загальні умови, тарифи та/чи будь-які інші додатки до цього договору не потребують проставлення додаткових підписів сторін та/або скріплення печаткою сторін. З метою уникнення будь-яких непорозумінь чи спорів щодо змісту договору на кожному аркуші договору міститься логотип банку, і саме аркуші з логотипом банку вважаються такими, що дійсно є елементами цього договору.

За умовами договору клієнт отримує або має право отримати послуги банку, які обрані та передбачені Окремими умовами цього договору в порядку та на умовах, визначених Загальними умовами цього договору або будуть передбачені у майбутньому відповідно до положень Загальних умов договору.

Зазначений розділ 2 - Загальні умови, затверджені відповідним розпорядженням оприлюднено банком на офіційному сайті банку в мережі Інтернет - www.alfabank.ua.

Крім того, згідно з пунктом 2.7 параграфу 2 Загальних умов сторони (клієнт і банк) укладаючи цей договір, домовилися, що судовий захист прав і законних інтересів, які мають сторони у зв`язку із цим договором, та розгляд і вирішення всіх невирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цього договору, відбувається у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" відповідно до його регламенту. Також сторони домовилися, що укладення цього договору між сторонами за правовою природою еквівалентно укладенню третейської угоди у розумінні положень статті 12 Закону України "Про третейські суди".

4.11.У статті 1069 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані із кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин 1, 2 статті 1054 та статті 1055 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

4.12. Як убачається з матеріалів справи, додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафту від 14.02.2018 № MBOV01508, укладений між АТ "Альфа-Банк" і ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" до договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання від 05.09.2016 № 40029947, є його невід`ємною частиною, а всі відносини, що виникають із цього договору овердрафту та не врегульовані ним, регулюються відповідно до договору.

При цьому у пункті 7 договору овердрафту сторони погодили, що зазначені у ньому терміни вжито у значенні, наданому їм у Загальних умовах договору, всі інші терміни, значення яких не визначено цим договором овердрафту, вжито у значеннях, які вони мають згідно з чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України.

4.13. Отже, укладаючи додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафту від 14.02.2018 № MBOV01508 до договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання від 05.09.2016 № 40029947, ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" підтвердило укладення договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання від 05.09.2016 № 40029947, а також регулювання правовідносин сторін договором про банківське обслуговування, договором овердрафту та Загальними умовами.

Крім того, як убачається із матеріалів справи, додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафту від 14.02.2018 № MBOV01508, укладений між АТ "Альфа-Банк" і ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" до договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання від 05.09.2016 № 40029947, підписано від ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" директором Ковальовим М. С.

4.14. Разом із цим, як убачається із матеріалів справи, АТ "Альфа-Банк" 14.02.2018 уклало договори поруки № MBOV01508/1 із ОСОБА_1, № MBOV01508/2 із ОСОБА_2, № MBOV01508 /3 із ОСОБА_3, за змістом яких ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як поручителі поручилися за виконання ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" (боржник) зобов`язань за основним договором овердрафту від 14.02.2018 № MBOV01508, укладеного між АТ "Альфа-Банк" і ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" (а. с. 97-102).

Згідно з пунктами 5.6 договорів поруки від 14.02.2018 № MBOV01508/1, № MBOV01508/2, № MBOV01508/3, ідентичних за змістом, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 погодили внесення до договорів застереження, яке є третейською угодою у розумінні положень статті 12 Закону України "Про третейські суди" щодо здійснення судового захисту прав і законних інтересів, які матимуть сторони у зв`язку із договором, у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз".

4.15. Проте Північний апеляційний господарський суд залишив зазначене поза увагою під час розгляду заяви АТ "Альфа-Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18 про солідарне стягнення з ТОВ "Торгівельна компанія "ПРОК-М" (боржника) і ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (поручителі) заборгованості згідно з договорами овердрафту та поруки.

4.16. Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 346 Господарського процесуального кодексу України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Проте доказів оскарження рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18 матеріали справи, яка розглядається не містять.

4.17. За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.18. Проте Північний апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви АТ "Альфа-Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18 на підставі пункту 4 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, дійшов передчасного висновку про відсутність доказів погодження сторонами третейської угоди (третейського застереження).

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом частин 1, 2 статті 24 та частини 2 статті 25 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2 та 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

5.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи (пункт 1 частини 1 статті 277 цього Кодексу).

Керуючись статтями 25, 253, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 у справі № 873/37/19 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення. Заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18 задовольнити.

4. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18.

5. Стягнути з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПРОК-М" (ідентифікаційний код 40029947, місцезнаходження: 54001, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Садова, будинок 1А), громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), громадянина України ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, місто Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_5 ) заборгованість за кредитним договором від 14.02.2018 № MBOV01508, а саме:

- заборгованість за кредитом - 299 670,81 грн (двісті дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сімдесят грн 81 коп);

- прострочені відсотки - 14 958,37 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім грн 37 коп);

- пеню - 14 953,88 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три грн 88 коп);

- витрати зі сплати третейського збору у сумі 400,00 грн (чотириста грн).

6. Стягнути з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПРОК-М" (ідентифікаційний код 40029947, місцезнаходження: 54001, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Садова, будинок 1А), громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), громадянина України ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, місто Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_5 ) 960,50 грн (дев`ятсот шістдесят грн 50 коп) витрат зі сплати судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та 1 921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн 00 коп) судового збору за подання апеляційної скарги.