1. У зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М., склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.09.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (далі - ТОВ "Металургтранс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення 1 653 295, 44 грн.

Позов обґрунтовано неправомірним нарахуванням плати за перевезення вантажу за період з 20.02.2018 по 18.03.2018, на підставі пункту 3.2 договору про надання послуг від 09.02.2018 №08340/ЦТЛ-2018.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 у позові відмовлено.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Металургтранс" 1 653 295,44 грн, 24 799,43 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 37 199,15 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 заяву ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат (витрат, понесених на правничу допомогу) в даній справі задоволено; стягнуто із ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Металургтранс" 51 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи №910/3984/18.

6. Постановою Верховного Суду від 08.05.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі №910/3984/18 залишено без змін, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 910/3984/18 скасовано, а справу в частині розгляду клопотання ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат (витрат, понесених на правничу допомогу адвоката) направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Направляючи справу на новий апеляційний розгляд в частині розгляду клопотання ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат (витрат, понесених на правничу допомогу адвоката), Верховний Суд вказував на те, що:

- зміст оскаржуваної додаткової постанови апеляційної інстанції від 18.02.2019 свідчить про те, що судами не досліджувалися та не аналізувалися питання щодо складності справи, виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат.

- постанова суду апеляційної інстанції від 07.02.2019 була прийнята у відкритому судовому засіданні, проте в подальшому судом апеляційної інстанції не вирішувалося питання необхідності призначення до розгляду заяви ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат (витрат, понесених на правничу допомогу адвоката) у судовому засіданні та про виклик учасників справи, відповідно, учасник справи - відповідач був позбавлений можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Під час нового розгляду справи ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019, відмолено у задоволенні заяви ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги ТОВ "Металургтранс".

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції вказував на те, що ТОВ "Металургтранс" не надано суду належних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, з урахуванням вимог ст. 126 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

8. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Металургтранс" звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Металургтранс" та стягнути з ПАТ "Українська залізниця" 61 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Скаржник в касаційній скарзі зазначає про те, що судом апеляційної інстанції при розгляді заяви про розподіл судових витрат, порушено вимоги ст.ст. 73, 74, 76, 77 80, 123, 126, 129, 236 ГПК України (1798-12) , оскільки за наявності належних доказів у справі, що підтверджують понесення витрат на надання правничої допомоги, безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Крім того, у касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції відмовляючи у розподілі судових витрат, понесених з наданням правничої допомоги у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у резолютивній частині ухвали вказав про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. АТ "Українська залізниця" подало відзив на касаційну скаргу, у якому посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.

Позиція Верховного Суду

10. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

11. Частиною 1, 2 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

12. Статтею 15 ГПК України визначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

13. Разом з цим, статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

14. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

15. За приписами статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

16. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається в тому числі з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З аналізу наведених норм процесуального права в їх системному взаємозв`язку Суд вбачає, що змінюючи або ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції повинен одночасно змінити розподіл судових витрат, зокрема судового збору. При цьому згідно з встановленими законом вимогами в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено як про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, так і про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Як вказувалось, за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу ТОВ "Металургтранс" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Металургтранс" 1 653 295,44 грн, 24 799,43 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 37 199,15 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Додатковою постановою Північний апеляційний господарський суд задовольнив заяву ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат та стягнув із ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Металургтранс" 51 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у розгляді справи №910/3984/18.

Після скасування Верховний Судом додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019, якою було розглянуто заяву ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат (витрат, понесених на правничу допомогу), справу було направлено на новий апеляційний розгляд у цій частині.

Зважаючи на викладене, на виконання вказівок Верховного Суду, апеляційним судом заяву ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат (витрат, понесених на правничу допомогу) було призначено до розгляду у судовому засіданні та запропоновано АТ "Українська залізниця" у строк до 17.06.2019 надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Під час нового розгляду заяви ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, суд апеляційної інстанції ухвалою відмовив у задоволенні заяви, на підставі ст.ст. 126, 129, 244 ГПК України.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

17. Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

18. Частина 1 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) визначає, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

19. Частина 3 статті 237 ЦК України передбачає, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

20. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

21. Відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

22. Стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

23. Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

24. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою цієї статті ГПК України (1798-12) для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

25. Частинами 5, 8 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Металургтранс" вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу було викладено у апеляційній скарзі, в якій товариство, зокрема, просило суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на користь позивача 51 000,00 витрат на професійну правничу допомогу.

Під час нового розгляду справи ТОВ "Металургтранс" подавало до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В свою чергу, АТ "Українська залізниця" було подано до апеляційного суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги заявлених ТОВ "Металургтранс".

У клопотанні АТ "Українська залізниця" наголошувала на тому, що суму зазначених витрат вважає неспівмірною зі складністю справи, витраченим адвокатом обсягом часу на надання таких послуг, підготовка адвоката до участі у розгляді справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, зважаючи на вказаний у акті приймання - передачі витрачений адвокатом час, заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 51 000,00 грн не відповідають критерію реальності та розумності їх розміру і на думку відповідача, є завищеними і такими, що не відповідають ціні немайнового позову.

Розглянувши подані сторонами докази та клопотання, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесення таких витрат ТОВ "Металургтранс" надано: копію договору № 09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018, копію додаткової угоди № 20112018 від 20.11.2018 до договору № 09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018, копію рахунку-фактури № 301118 від 30.11.2018 на суму 19 550,00 грн, копію акта приймання-передачі наданих послуг до додаткової угоди № 20112018 від 20.11.2018 до договору № 09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018, копію ордеру, виданого Адвокатським об`єднанням "СОТА" (далі - АО "СОТА") адвокату Барабаш О.В., на ведення справи позивача в Північному апеляційному господарському суді, копію свідоцтва адвоката Барабаш О.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю, а також копію платіжного доручення № 7703 від 30.03.2018 про сплату 31 450,00 грн за послуги на правничу допомогу згідно з рахунком-фактурою № 300318 від 30.03.2018, копію платіжного доручення № 43975 від 08.02.2019 про сплату 19 550,00 грн за послуги на правничу допомогу згідно рахунку-фактури № 301118 від 30.11.2018, та копії банківських виписок з рахунку АО "СОТА".

26. Згідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

27. Частинами першою, друга і п`ятою статті 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28. Згідно частини першої - третьої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, апеляційний господарський суд, надавши повну та всебічну оцінку доводам заявника визначеним у апеляційній скарзі щодо розподілу судових витрат та додатково поданих поясненнях при новому розгляді витрат на оплату послуг адвоката, за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, з дотриманням норм процесуального права, навівши в судовому рішенні необхідне мотивування, встановивши факт відсутності належних доказів понесення ТОВ "Металургтранс" витрат на професійну правничу допомогу, оскільки з наданих позивачем документів, на підтвердження понесенех ним витрат, неможливо встановити, що послуги на правову допомогу АО "Сота" були надані ТОВ "Металургтранс" саме за розгляд даної справи, оскільки у договорі про надання правової допомоги та додатковій угоді до нього, рахунках-фактурах та акті приймання-передачі наданих послуг відсутнє посилання на справу № 910/3984/18, врахувавши клопотання відповідача у справі, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них. Твердження скаржника про те, що в резолютивній частині ухвали апеляційним судом вказано про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Металургтранс" про розподіл судових витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги, спростовуються наведеними положеннями ГПК (1798-12) України, саме ст. 269 ГПК України, а також тим, що у апеляційній скарзі позивачем зазначено саме про відшкодування судових витрат у розмірі 51 000,00 грн (тобто понесені ним витрати в апеляційній скарзі заявлені разом за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій), у зв`язку з чим зазначені доводи відхиляються як необґрунтовані.

29. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ТОВ "Металургтранс" без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанцій без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.

Інші аргументи касаційної скарги стосуються питань, пов`язаних або із встановленими обставинами справи, або з оцінкою доказів у ній, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №910/8682/18.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

31. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

32. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Суд вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, а тому, ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.