розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємства "Фелікс" та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019

та ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019

у справі № 22б/5014/2595/2012(12/83б)

за заявою Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Луганської області

до Закритого акціонерного товариства "Чарівне дійво"

про банкрутство, -

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.08.2010 за заявою кредитора - Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області порушено провадження у справі №12/83б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Чарівне дійво" (далі - ЗАТ "Чарівне дійво", боржник) в порядку ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 27.09.2010 визнано обґрунтованими грошові вимоги ініціюючого кредитора - УПФУ в м. Свердловську Луганської області, заявлені до боржника, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бугулян О.А.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.02.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до приписів ст.16 Закону про банкрутство розпорядником майна у справі скликано та проведено загальні збори кредиторів, на яких обрано повноважний комітет кредиторів, у складі представника лише 1 кредитора - Приватного підприємства "Фелікс" (далі - ПП "Фелікс" (протокол загальних зборів кредиторів від 01.03.2011 б/н), якого й обрано головою комітету кредиторів (протокол зборів комітету кредиторів від 01.03.2011 №1).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.06.2017 відсторонено Бугулян О.А. від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі про банкрутство ЗАТ "Чарівне дійво", призначено новим розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.

Відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів від 30.11.2017 №4, комітетом кредиторів вирішено, зокрема, затвердити звіт розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, а саме 6400,00 грн за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна; здійснювати відшкодування витрат в процедурі розпорядження майном ЗАТ "Чарівне дійво" на підставі поданого звіту про понесені витрати; здійснювати оплату послуг та відшкодування витрат розпорядника майна кредитором, за заявою якого порушено справу про банкрутство боржника.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.12.2017 замінено ініціюючого кредитора - УПФУ в м. Свердловську Луганської області на його правонаступника - Марківське ОУПФУ Луганської області.

05.03.2019 до суду від арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. надійшло клопотання від 28.02.2019 №02-12/1631, у якому арбітражний керуючий просив: затвердити звіт про виплату та нарахування грошової винагороди розпорядника майна ЗАТ "Чарівне дійво" за період з 27.06.2017 по 28.02.2019 на загальну суму 145297,32 грн; затвердити звіт про витрачені кошти в процедурі розпорядження майном ЗАТ "Чарівне дійво" за період з 27.06.2017 по 28.02.2019 на загальну суму 4646,65 грн

До клопотання додано документи на підтвердження понесених витрат, а саме, звіт про виплату та нарахування грошової винагороди розпорядника майна ЗАТ "Чарівне дійво" за період з 27.06.2017 по 28.02.2019 на загальну суму 145297,32грн та звіт про витрачені кошти в процедурі розпорядження майном ЗАТ "Чарівне дійво".

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.03.2019:

1.Призначено розгляд справи та заяви арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. від 28.02.2019 №02-12/1630 у судовому засіданні на 21.03.2019, на 11 годин 40 хвилин.

2. Встановлено розмір основної грошової винагороди арбітражному керуючому Гапоненку Р.І. за виконання повноважень розпорядника майна боржника ЗАТ "Чарівне дійво" у справі №22б/5014/2595/2012 в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень розпорядника майна, ухвалено виплату основної грошової винагороди здійснювати за рахунок наявних у боржника коштів, або коштів одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, за відсутності у боржника коштів, виплати здійснювати за рахунок кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів, згідно клопотання арбітражного керуючого.

3. Затверджено звіт арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. про виплату та нарахування грошової винагороди розпорядника майна ЗАТ "Чарівне дійво" за період з 27.06.2017 по 28.02.2019 на загальну суму 145297,32 грн та звіт про витрачені кошти в процедурі розпорядження майном ЗАТ "Чарівне дійво" за період з 27.06.2017 по 28.02.2019 на загальну суму 4646,65 грн.

4. Ухвалено розпоряднику майна Гапоненку Р.І. - в строк до 20.03.2019 надати суду рішення комітету кредиторів щодо подальшої судової процедури банкрутства у справі (санація або ліквідаційна процедура, мирова угода тощо) у разі укладення - мирову угоду відповідно до вимог ст.ст. 35-38 Закону, й щодо кандидатури керуючого санацією чи ліквідатора (відповідний протокол засідання комітету кредиторів з доказами дотримання приписів ст.16 Закону).

5. Зобов`язано визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Степаненка Максима Михайловича - в строк до 20.03.2019 надати до господарського суду відповідно до ч.2 ст.114 Закону №4212, заяву про згоду на виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі №22б/5014/2595/2012(-12/83б) про банкрутство ЗАТ "Чарівне дійво".

6. Зобов`язано комітет кредиторів в особі кредитора ПП "Фелікс" у справі №22б/5014/2595/2012(-12/83б) про банкрутство ЗАТ "Чарівне дійво" - в строк до 20.03.2019 надати до господарського суду в строк в порядку визначеному ч.2 ст.13 Закону, письмові клопотання з пропозиціями щодо кандидатури арбітражного керуючого, який включений до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України для призначення новим розпорядником майна у справі №22б/5014/2595/2012(-12/83б) про банкрутство боржника ЗАТ "Чарівне дійво", а також надати докази згоди арбітражного керуючого на участь у справі; з дотриманням приписів ст.16 Закону прийняти участь у засіданні комітету кредиторів та вирішити питання щодо подальшої судової процедури банкрутства у справі (санація або ліквідаційна процедура, мирова угода тощо) та щодо кандидатури керуючого санацією чи ліквідатора у справі.

7. Ухвалено боржнику надати до господарського суду в строк до 20.03.2019 відомості щодо його фінансового та майнового стану.

8. Застосовано до Приватного підприємства "Фелікс" та керівника підприємства Романюка Віктора Васильовича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 19240,00 грн.

9. Стягнуто з Приватного підприємства "Фелікс" та керівника підприємства Романюка Віктора Васильовича в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 19210,00грн.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в частині здійснення виплат грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок кредиторів, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині вирішення здійснювати виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому Гапоненку Р.І. за виконання повноважень розпорядника майна боржника у даній справі за рахунок кредиторів за реєстром пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) в оскаржуваній частині залишено без змін.

Правова позиція судів першої та апеляційної інстанції

Ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині обґрунтована тим, що згідно з вимогами Закону про банкрутство арбітражний керуючий у справі про банкрутство виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої Законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що місцевим господарським судом правомірно, з урахуванням правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, ухвалено виплату основної грошової винагороди здійснювати за рахунок наявних у боржника коштів, або коштів одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, за відсутності у боржника коштів, виплати здійснювати за рахунок кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів, згідно клопотання арбітражного керуючого.

При цьому вказав, що помилкове посилання на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції від 22.12.2011 №4212-VI, який набрав чинності з 19.01.2013, не призвело до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення в оскаржуваній частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 в частині вирішення здійснювати виплати основної винагороди арбітражному керуючому Гапоненку Р.І. за виконання повноважень розпорядника майна боржника ЗАТ "Чарівне дійво" за рахунок кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних кредиторських вимог, та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області

Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.115 Закону про банкрутство та Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Доводить, що ні Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, ні Статутом Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 11.04.2017 № 28, ні кошторисом Управління Фонду не передбачено відшкодування витрат арбітражного керуючого.

До Верховного Суду з касаційною скаргою також звернулось Приватне підприємство "Фелікс", в якій просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) скасувати

В обґрунтування посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 3-1, 13, пункти 3, 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 (1774-19) , ст.ст. 236, 269 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

У відзиві на касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області арбітражний керуючий Гапоненко Р.І. просить Суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та зазначає, що господарські суди повно і всебічно з`ясували всі обставини справи і надали їм належну правову оцінку, врахувавши про цьому правову позицію щодо здійснення виплат грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок кредиторів, викладену у постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №05/5026/1809/2012, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Ухвалою Касаційного господарського суду від 16.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 в частині вирішення здійснювати виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому Гапоненку Р.І. за виконання повноважень розпорядника майна боржника ЗАТ "Чарівне дійво" за рахунок кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б), справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 22б/5014/2595/2012(12/83б) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Банасько О.О., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.09.2019.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 23.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Фелікс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б), касаційні скарги Приватного підприємства "Фелікс" та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області об`єднані в одне касаційне провадження, призначено дату розгляду справу у судовому засіданні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Апеляційний розгляд ухвали суду першої інстанції судом апеляційної інстанції здійснювався лише в частині вирішення здійснювати виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень розпорядника майна боржника у даній справі за рахунок кредиторів за реєстром пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів.

В іншій частині ухвала суду першої інстанції від 05.03.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) у відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України не переглядалась.

Отже, Верховним Судом здійснюється касаційне провадження за касаційними скаргами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області та ПП "Фелікс" на постанову апеляційного суду від 03.06.2019 та ухвалу суду першої інстанції від 05.03.2019 лише в частині вирішення здійснювати виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень розпорядника майна боржника у даній справі за рахунок кредиторів за реєстром пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів.

Провадження у справі №22б/5014/2595/2012(-12/83б) здійснюється за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній до 19.01.2013.

Відповідно до ч. 5 Закону про банкрутство в зазначеній редакції, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Статтею 3-1 Закону про банкрутство встановлено, що надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до приписів ч. 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Положеннями ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство визначено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то оплата послуг ліквідатора повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Отже, у зв`язку з відсутністю у боржника коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна у справі на кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог, є правомірним, оскільки вказане положення закріплене в Законі про банкрутство як одне із джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого. У зв`язку з чим касаційний Суд погоджується із висновками місцевого та апеляційного господарських судів з цього приводу.

Водночас зазначає, що суди вірно звернули увагу на те, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від обсягу діяльності розпорядника майна, від розміру вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Вищезазначене спростовує аргументи касаційної скарги про відсутність фінансування на витрати арбітражного керуючого, встановлення додаткової відповідальності конкурсного кредитора перед арбітражним керуючим, оскільки Законом про банкрутство чітко передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора), в тому числі за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату оплати послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що правомірно вказано в оскаржуваних судових рішеннях.

Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційних скарг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області та ПП "Фелікс", дійшла до висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції від 05.03.2019 в частині вирішення здійснювати виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень розпорядника майна боржника у даній справі за рахунок кредиторів за реєстром пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів та постанова апеляційного суду від 03.06.2019 прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

Оскільки Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанцій не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Приватного підприємства "Фелікс" та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 в частині вирішення здійснювати виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень розпорядника майна боржника у даній справі за рахунок кредиторів за реєстром пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) залишити без змін.