ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/21232/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Банаська О.О., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання : Громак В.О.

за участю представників : ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н .С. - адвоката Назаренко С.А., зацікавлених осіб : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвоката Коновала Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" Носань Н.С.

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019

та ухвалу господарського суду міста Києва від с2019

у справі № 910/21232/16

за заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління державної фінансової служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2016 порушено провадження у

справі № 910/21232/16 про банкрутство ТОВ "СВ Альтера", введено процедуру розпорядженням майном боржника та розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Носань Н.С.

Постановою Господарського суду м. Києва від 03.04.2017 у справі № 910/21232/16 боржника - ТОВ "СВ Альтера" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С.

У лютому 2019 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулась до Господарського суду м. Києва із заявою про покладення на попередніх учасників банкрута ОСОБА_2., ОСОБА_3, попереднього директора товариства ОСОБА_4 та теперішнього учасника та директора банкрута ОСОБА_6 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СВ Альтера" на загальну суму 10 303 136,05 грн.

Заява ліквідатора мотивована тим, що товариство боржника - ТОВ СВ Альтера" стало неплатоспроможним тільки наприкінці 1 півріччя 2014, а саме після зміни учасників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та директора ОСОБА_4 на фіктивного директора та учасника ОСОБА_6, оскільки з дати зміни учасників та директора товариство боржника фактично припинило свою діяльність та не звітувало ні до органів статистики, ні до ДПІ у Печерському районі, активи боржника з того часу зменшувались, а після призначення нового директора ОСОБА_6 рух коштів по рахунках ТОВ СВ Альтера" припинився, тому враховуючи зазначене, на думку ліквідатора, це призвело до порушення відносно боржника - ТОВ СВ Альтера" справи про банкрутство.

Також, у своїй заяві ліквідатор банкрута зазначає про те, що за результатами проведеної інвентаризації активів боржника, за рахунок якого було би можливо задовольнити кредиторські вимоги на загальну суму 10 303 136,05 грн. (кредиторів ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у м. Києві) виявлено не було, а згідно аналізу фінансово-майнового стану ТОВ СВ Альтера" за три роки перед порушенням справи про банкрутство вбачається, що підприємство боржника навмисно доведено до банкрутства та наявні ознаки фіктивного банкрутства.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2019 у справі №910/21232/16 (суддя Чеберяк П.П.) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С. про покладення на попередніх учасників банкрута, теперішнього учасника та колишнього керівника боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СВ Альтера".

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 910/21232/16 (судді : Остапенко О.М., Отрюх Б.В., Грек Б.М.) ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.03.2019 залишено без змін.

У касаційній скарзі арбітражний керуючий - ліквідатор ТОВ "СВ Альтера" Носань Н.С. просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/21232/16 скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення заяви ліквідатора.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішення щодо відмови у задоволенні заяви про покладення на попередніх учасників банкрута, теперішнього учасника та колишнього керівника боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута, скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено право ліквідатора заявляти вимоги до осіб, зокрема, і до учасників, акціонерів, колишнього керівника, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

У відзиві зацікавленні особи ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_6. просять оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі що прийнятті з урахуванням вимог чинного законодавства.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 09.07.2019 для розгляду вказаної касаційної скарги у справі № 910/21232/16 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Банаська О.О., Огородніка К.М.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2019 у справі у справі № 910/21232/16 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "СВ Альтера" Носань Н.С. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019, розгляд справи призначено на 09.10.2019 на 10:45 год.,

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі у справі № 5021/454/2011 розгляд даної справи за касаційною скаргою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відкладено на 09.10.2019 на 10:15 год.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ліквідатора банкрута та зацікавлених осіб : ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 12.12.2016 ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ СВ Альтера", а постановою Господарського суду м. Києва від 03.04.2017 у справі № 910/21232/16 боржника- ТОВ СВ Альтера" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С.

У лютому 2019, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулась до Господарського суду м. Києва із заявою від 12.02.2019 про покладення на попередніх учасників банкрута, теперішнього учасника та колишнього керівника боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СВ Альтера", а саме ліквідатор просить покласти на попередніх учасників банкрута ОСОБА_2 ., ОСОБА_3, попереднього директора товариства ОСОБА_4 та теперішнього учасника та директора банкрута ОСОБА_6 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СВ Альтера" на загальну суму 10 303 136,05 грн., посилаючись на те, що з липня 2014 після зміни учасників та директора на фіктивного директора та учасника боржника - ТОВ СВ Альтера", товариство боржника припинило свою діяльність, не звітувало ні до органів статистики, ні до державної податкової інспекції, та як наслідок стало неплатоспроможним.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, залишаючи без задоволення заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С. про покладення на попередніх учасників банкрута, теперішнього учасника та колишнього керівника боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника- ТОВ СВ Альтера", виходили з такого.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ СВ Альтера" зареєстровано Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 19.02.1998, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1070106000801703. Статутний фонд ТОВ СВ Альтера" на момент створення становив 28 125 грн. Засновниками товариства з частками в статутному фонді по 50 % до 11.07.2014 були : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено судами обох інстанцій, за рішенням загальних зборів учасників ТОВ СВ Альтера" від 11.07.2014 учасники товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли із складу засновників товариства у зв`язку із відчуженням свої часток в статутному капіталі товариства ОСОБА_6, а також за цим рішенням керівником було призначено ОСОБА_6, який виконував повноваження керівника боржника до визнання товариства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Також судами було встановлено, що за період з 18.02.1998 по 11.07.2014 посаду директора ТОВ СВ Альтера" обіймав ОСОБА_4

У листопаді 2016, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулось до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ СВ Альтера", з грошовими вимогами на загальну суму 8 043 905,18 грн..

Так, заявлені ініціюючим кредитором вимоги до боржника - ТОВ СВ Альтера" у розмірі 8 043 905,18 грн. складають консолідовану суму податкового боргу: - з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 117 874,62 грн., у тому числі основний борг в розмірі 3 483 351,28 грн. та пеня в розмірі 634 523,34 грн.; - з податку на додану вартість в розмірі 3 926 030,56 грн., у тому числі основний борг в розмірі 3 319 022,89 грн. та пеня в розмірі 607 007,67 грн., які підтверджуються постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2015 у справі № 826/12329/15, якою стягнуто з ТОВ СВ Альтера" на користь Державного бюджету суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 4 135 864,58 грн. та податку на додану вартість в розмірі 3 926 030,56 грн., а також інкасовими дорученнями (розпорядженнями) № 279/26-55-23-01 від 16.11.2015, № 280/26-55-23-01 від 16.11.2015, №281/26-55/23-01 від 16.11.2015, № 282/26-55-23-01 від 16.11.2015.

Зазначений податковий борг виник у боржника, за результатами проведеної 07.11.2013 ДПІ у Печерському районі міста Києва документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СВ Альтера" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "БК "Палаццо", МПП "Фірма "Андромеда", ТОВ "Саміро Холдінг" за період з 01.01.2011 по 31.03.2013 та з ТОВ "ВКФ "Мілана" за період з 01.04.2012 по 30.04.2012, внаслідок якої податковим органом зазначено, що підставою для донарахування TOB СВ Альтера" зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток слугували висновки щодо безпідставного віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту коштів сплачених при взаємовідносинах з ТОВ "БК "Плаццо", МПП "Фірма "Андромеда", ТОВ "Саміро Холдінг" та з ТОВ ВКФ "Мілана", оскільки правочини TOB СВ Альтера" з зазначеними контрагентами укладено без мети настання реальних наслідків, та, на переконання податкового органу, є нікчемними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2014 у справі № 826/19578/13-а, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014, відмовлено у задоволенні ТОВ СВ Альтера" до ДПІ у Печерському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі, винесених по результатах перевірки оформленої актом № 616/26-55-22-08/25401254 від 07.11.2013.

В подальшому, ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2016 у справі № 910/21232/16 за заявою ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ СВ Альтера".

Ухвалою Господарського суду м. Києва (попереднього засідання) від 20.02.2017 у справі № 910/21232/16 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ СВ Альтера" на загальну суму 8 057 685,18 грн., до якого судом включено вимоги ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.06.2018 у справі № 910/21232/16, в ліквідаційній процедурі, визнано кредиторські вимоги ГУ ДФС у м. Києві до боржника на загальну суму 2 245 450,87 грн., а саме, суму донарахованої пені за несвоєчасну сплату податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 27.12.2014 по 12.12.2016.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна заборгованість ТОВ СВ Альтера" перед органами державної фіскальної служби становить 10 303 136,05 грн.

При цьому, судами обох інстанцій встановлено, що 28.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100090000072 слідчим першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві було внесено кримінальне провадження по факту ухилення посадовими особами ТОВ СВ Альтера" від сплати податків, правова кваліфікація - ч. 2 ст. 212 КК України та директору ТОВ СВ Альтера" Ткаченку В.В. вручено повідомлення про підозру у вчиненні умисного ухилення від сплати податків, вчинене службовою особою товариства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.09.2016 у справі № 760/13248/16-к ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України і кримінальне провадження відносно нього за ч.2 ст. 212 КК України було закрите.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили відсутність будь-яких цивільних позовів у кримінальному провадженні прокуратурою чи податковим органом до колишнього директора банкрута ОСОБА_4, який, зокрема, звільнений від кримінальної відповідальності, про відшкодування завданих державі збитків, до того ж потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 18.02.2019 адвокат Коновал Т.П., в інтересах своїх довірителів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернувся до ТОВ Експертно-дослідна служба України" про проведення експертно-економічного дослідження з питань: Чи мають показники фінансово-економічного стану підприємства ТОВ СВ Альтера" за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 ознаки фіктивного банкрутства, ознаки доведення до банкрутства, прихованого банкрутства.".

Згідно висновку судово-економічної експертизи щодо дослідження фінансово-економічного стану підприємства- ТОВ СВ Альтера" за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 зазначено, що ознаки фіктивного банкрутства не видається за можливе встановити; ознаки доведення до банкрутства ТОВ СВ Альтера" не видається за можливе встановити, так як показники забезпечення зобов`язань підприємства його оборотними активами та забезпечення зобов`язань підприємства усіма його активами коливається протягом досліджуваного періоду (має тенденції як до зростання так і до падіння); ознаки приховуваного банкрутства відсутні, так як в межах наявних матеріалів відсутні документальні дані, що свідчили б про недостовірність інформації в звітності підприємства.

За таких обставин, враховавши вище наведене, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшли висновку, що ліквідатором не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення попередніми учасниками банкрута, теперішнім учасником, колишнім керівником боржника дій, що призвели до доведення ТОВ СВ Альтера" до банкрутства.

Але з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитись не можна, оскільки вони є передчасними, з огляду на наступне.

Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії.

За ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено коло повноважень ліквідатора як виконавця заходів ліквідації боржника.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (1702-18) , інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. (ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство).

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

При цьому, чинне законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.

Таким чином, з урахуванням положень законодавства, субсидіарна відповідальність це додаткова відповідальність осіб, які разом із боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, зокрема, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Суди першої та апеляційної інстанцій залишаючи без задоволення заяву ліквідатора щодо покладення на учасників та керівників боржника - ТОВ СВ Альтера" субсидіарної відповідальності у зв`язку з недоведеністю та, зокрема, за відсутності вироків у кримінальних справах щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, не врахували наведених вище положень Закону про банкрутство, внаслідок чого дійшли передчасних висновків про відсутність підстав для відмови у задоволенні зазначеної заяви ліквідатора банкрута.

Так, судами попередніх інстанцій не було належним чином перевірено чи були дії/бездіяльність попередніх учасників банкрута ОСОБА_2 ., ОСОБА_3., попереднього директора товариства ОСОБА_4 та теперішнього учасника і директора банкрута ОСОБА_6 направлені на фінансове погіршення стану підприємства боржника- ТОВ СВ Альтера", зокрема, судами не з`ясовано чи подавалась керівником товариства фінансова та податкова звітність, а також не перевірено, як з кінця 1 півріччя 2014 здійснювалась господарська діяльність ТОВ СВ Альтера", а звідси чи не призвели ці дії/бездіяльність зазначених осіб до стійкої неплатоспроможності боржника - ТОВ СВ Альтера" та до відсутності у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог конкурсного кредитора - органу державної фіскальної служби в загальному розмірі 10 303 136,05 грн.

Відтак, розглядаючи по суті заяву ліквідатора банкрута щодо покладення на попередніх учасників банкрута, теперішнього учасника та колишнього керівника боржника - ТОВ СВ Альтера" субсидіарної відповідальності, на суди попередніх інстанцій покладався обов`язок перевірити належним чином, як доводи ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С. щодо умисного доведення учасниками та керівниками товариства - ТОВ "СВ Альтера" до банкрутства, протиправного виведення активів та безпідставного ухилення від сплати податків, так і заперечення попередніх учасників банкрута ОСОБА_2, ОСОБА_3 ., попереднього директора товариства ОСОБА_4. та теперішнього учасника та директора банкрута ОСОБА_6 проти цього.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/21232/16 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду м. Києва.

При новому розгляді справи суду, слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 910/21232/16 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України ( редакції, чинній з 15.12.2017 ) судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" Носань Н.С. задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/21232/16 скасувати.

Справу № 910/21232/16 направити у скасованій частині на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Банасько О.О.

Огороднік К.М.