1.1. У грудні 2017 року Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" як власника нежитлових приміщень у м. Одеса на вул. Чорноморській, 2а у зв`язку з прийняттям відповідачами оскаржуваних рішень та розпоряджень без урахування вимог пункту 2 рішення зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" (далі - ЗАТ "Укрпрофоздоровниця") від 2.06.1999 щодо укладення з Одеською міською радою договору про передачу майна товариства в комунальну власність, вирішення питання щодо умов погашення боргів та сплати податків, а також умов попереднього погодження цього договору з управлінням майном Федерації профспілок України, у зв`язку з чим на підставі статей 26, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" позивач просив визнати незаконними та скасувати:

- пункт 4.2 рішення Одеської міської ради від 28.04.2000 № 426-ХХІІІ "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об`єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" щодо внесення змін до рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 № 460-ХХІІІ "Про передачу будівель і споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" у частині включення до цього рішення житлового будинку у м. Одеса на вул. Чорноморській, 2 а;

- пункт 1.2 рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 № 460-ХХІІІ "Про передачу будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" зі змінами, внесеними рішенням Одеської міської ради від 28.04.2000 № 426-ХХІІІ "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об`єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", у частині прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Одеси житлового будинку у м. Одеса на вул. Чорноморській, 2 а;

- пункт 1 розпорядження Одеського міського голови від 31.03.2000 № 243-01р "Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" у частині розпорядження головам Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій, управлінню житлово-комунального господарства провести прийом-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель у м. Одеса на вул. Чорноморська, 2а з усіма вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло-, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані;

- пункти 1, 2 розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2001 № 1158 "Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки на вул. Чорноморській, 2 а, Тополевій, 117, Піонерській, 3, 28, пров. Обсерваторному, 2, 6 у м . Одесі, виданих ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в частині анулювання свідоцтва про право власності на житловий будинок на вул. Чорноморській, 2а, виданого ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (пункт 1 розпорядження), і розпорядження ОМБТІ та РОН анулювати реєстрацію свідоцтва про право власності на житловий будинок за вказаною адресою (пункт 2 розпорядження).

1.3. У відзиві на позов Одеська міська рада посилалась на відсутність порушення прав позивача оскаржуваними рішеннями та розпорядженням, оскільки право власності на нежитлові приміщення першого поверху багатоквартирного будинку у м. Одеса на вул. Чорноморській 2а було зареєстровано за ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на підставі документів, які не мають жодного відношення до оспорюваних рішень та розпорядження. Крім того, рішення та розпорядження, які були прийняті у 2000-2001 роках не можуть порушувати прав позивача, який був створений лише у 2003 році.

1.4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ПАТ "Укрпрофоздоровниця").

1.5. 21.12.2018 до господарського суду надійшла позовна заява ПАТ "Укрпрофоздоровниця" до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпорядження, зокрема, ПАТ "Укрпрофоздоровниця" просило:

- визнати незаконними та скасувати окремі положення пункту 4.2 рішення Одеської міської ради від 28.04.2000 № 926-ХХІІІ "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об`єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" щодо внесення змін до рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 № 460-ХХШ "Про передачу будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в частині включення житлового будинку у м. Одеса на вул. Чорноморській, 2 а;

- визнати незаконними та скасувати окремі положення пункту 1.2 рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 № 460-ХХШ "Про передачу будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" зі змінами, внесеними рішенням Одеської міської ради від 28.04.2000 № 926-ХХІІІ "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об`єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", в частині прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Одеси житлового будинку у м. Одеса на вул. Чорноморська, 2а;

- визнати незаконними та скасувати окремі положення пункту 1 розпорядження Одеського міського голови від 31.03.2000 № 243-01р "Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в частині розпорядження Головам Приморської, Суворовської, Київської райадміністрацій, управлінню житлово-комунального господарства провести прийом-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель за адресою АДРЕСА_1 з усіма вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло-і водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані;

- визнати незаконними та скасувати окремі положення пунктів 1, 2 розпорядження Приморської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2001 № 1158 "Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки на вул. Чорноморській, 2 а, Тополевій, 117, Піонерській, 3, 28, по пров. Обсерваторному, 2, 6 у м. Одесі, виданих ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", в частині анулювання свідоцтва про право власності на житловий будинок у м. Одеса на вул. Чорноморській, 2а, виданого ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", та розпорядження ОМБТІ та РОН анулювати реєстрацію свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок;

- стягнути в рівних частках з Одеської міської ради та Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ПАТ "Укрпрофоздоровниця" витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 048 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ПАТ "Укрпрофоздоровниця"; прийнято позовну заяву ПАТ "Укрпрофоздоровниця" до розгляду; об`єднано позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, зі справою № 916/3270/17 в одне провадження.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.04.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, у задоволенні позовів ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ПАТ "Укрпрофоздоровниця" відмовлено.

2.3. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення та розпорядження були прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки ним не передбачено, що рішення загальних зборів товариства є обов`язковими для осіб, які не мають статусу учасника товариства, отже Одеська міська рада не була зобов`язана виконувати рішення загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 23.06.1999 в частині укладення договору про передачу об`єктів нерухомості у комунальну власність.

2.4. Крім того, ПАТ "Укрпрофоздоровниця" та ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" не заперечували факту надання ними згоди на передачу будинку у м. Одеса на вул. Чорноморській, 2а в комунальну власність територіальної громади.

2.5. Позивачами також не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність ПАТ "Укрпрофоздоровниця" усього будинку 2а на вул. Чорноморській. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується лише факт передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність ПАТ "Укрпрофоздоровниця" дитячого садка № 2, який був переданий у господарське відання ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", за яким зареєстровано право власності на вказаний об`єкт.

2.6. Також не доведено порушення прав ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" у зв`язку зі скасуванням свідоцтва про право власності від 18.05.2000 № 8 на весь будинок, оскільки позивачу було передано від Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" лише нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 794,1 кв. м, які розташовані в спірному будинку, право власності на які і були зареєстровані за позивачем. Прийняття Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради розпорядження про скасування свідоцтва про право власності не є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський". Оскаржувані рішення та розпорядження на час їх прийняття взагалі не могли порушити прав позивача, оскільки державна реєстрація останнього була проведена лише 19.03.2003. Право власності ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на нежитлові приміщення першого поверху у спірному будинку було зареєстроване за позивачем на підставі акта приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 24.04.2003.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ПАТ "Укрпрофоздоровниця" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2019 в частині відмови у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 скасувати та прийняти нове рішення у відповідній частині, яким позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, задовольнити в повному обсязі.

3.2. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статей 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121 (z0399-98) (в редакції від 05.05.2001), та порушили норми процесуального права, зокрема, статей 75, 86, 237 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. ПАТ "Укрпрофоздоровниця" зазначило, що суди попередніх інстанцій неправильно оцінили акт приймання-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - АТ "Укрпрофоздоровниця") від 24.01.1992 і зробили невірний висновок про те, що у власність ПАТ "Укрпрофоздоровниця" було передано лише дитячий садок № 2 на вул. Чорноморській (колишня назва - вул. Гефта), 2а переплутавши дитячий садок № 2 на вул. Гефта, 2а, який знаходиться у м. Вознесенськ, з багатоквартирним будинком на вул. Чорноморській (колишня назва - вул. Гефта), який знаходиться у м. Одеса.

3.4. Також, на думку скаржника, оскаржувані рішення та розпорядження прийнято Одеською міською радою, Одеським міським головою та Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради за відсутності повноважень щодо розпорядження належним ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" майном.

3.5. Крім того, скаржник зазначив, що суд помилково ототожнив свідоцтво про право власності, яке є правовстановлюючим документом, з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

3.6. ПАТ "Укрпрофоздоровниця" вважає, що суд першої інстанції у порушення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, не врахував обставин, установлених постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, у адміністративній справі № 522/19395/16-а, а також обставин, установлених рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017, у господарській справі № 916/392/17.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Ради Федерації незалежних профспілок України від 22.11.1991 № II-II-I вирішено створити АТ "Укрпрофоздоровниця".

4.3. 24.01.1992 між Федерацією незалежних профспілок України та АТ "Укрпрофоздоровниця" було складено акт приймання-передачі майна у власність акціонерного товариства, перелік якого наведений у додатку на 16 аркушах (т. 4 а.с. 21-25).

Відповідно до переліку об`єктів (станом на 01.01.1992) у власність АТ "Укрпрофоздоровниця" було передано, зокрема, дитячий садок № 2 на вул. Гефта, 2а без зазначення його площі.

4.4. 31.05.1999 за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", на якій були присутні, зокрема, голова правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та голова Одеської міської ради, було прийнято рішення про передачу відомчого житла, яке знаходиться на балансі ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", загальною площею 20,85 тис. кв. м, на баланс Одеської міської ради.

4.5. 23.06.1999 відбулись загальні збори ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", на яких було розглянуто звернення ради ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", рішення наради в Одеському міськвиконкомі від 31.05.1999, погоджені постійною комісією Ради Федерації профспілок України з майнових питань (протокол від 08.06.1999 № 3). Загальними зборами ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", які відбулись 23.06.1999, було прийнято рішення "Про передачу житла та трьох оздоровниць у комунальну власність м. Одеси", відповідно до якого загальними зборами було надано дозвіл на передачу в комунальну власність м. Одеси житлового фонду Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" площею 20,85 тис. кв. м та трьох оздоровниць - санаторіїв "Фонтан", "Жемчужина" та будинку відпочинку "Маяк" як компенсацію витрат на реконструкцію, ремонт та утримання житла, що передається; доручено голові правління товариства Лободі М.В. укласти з Одеським міськвиконкомом договір про передачу вказаних об`єктів у комунальну власність з урахуванням умов погашення боргів та сплати податків; умови договору повинні бути попередньо погоджені із управлінням майном Федерації профспілок України (т. 1 а.с. 57).

4.6. 09.07.1999 виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 601 "Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до комунальної власності міста", відповідно до якого виконавчим комітетом було вирішено прийняти до комунальної власності міста, зокрема, житлові будинки на вул. Піонерській, 28, Тополевій, 17, пров. Обсерваторному, 6, вул. Чорноморській, 2а.

4.7. 02.08.1999 Комісією було проведено огляд житлового будинку по вул. Чорноморська, 2а та складено акт приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність.

4.8. Відповідно до статуту Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", затвердженого рішенням загальних зборів від 24.11.1999, Одеське дочірнє підприємство має право створювати філії, до якої, зокрема, належить дитячий садок № 2 (без зазначення адреси об`єкта та його площі).

4.9. 09.12.1999 Одеською міською радою було прийнято рішення №460-ХХІІІ "Про передачу будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", відповідно до пункту 1 якого вирішено прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Одеси: будівлі та споруди відділення № 1 санаторію "Перлина" (колишній санаторій "Якір"), розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Амундсена, 51 (пункт 1.1); після повного погашення заборгованості ЗАТ "Укрпрофоздоровниця": житлові будинки, розташовані на вул. Піонерській, 28, вул. Тополевій, 17, пров . Обсерваторному, 6, вул. Чорноморській, 2а (підпункт 1.2.1 пункту 1.2); скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 09.07.1999 №601 "Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до комунальної власності міста.

4.10. 01.03.2000 за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та санаторіїв ("Жемчужина" та "Фонтан"), на якій були присутні, зокрема, представник ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" і представники Одеської міської ради, було прийнято рішення про передачу відомчого житла (зокрема житлового будинку за адресою: вул. Чорноморська, 2а) загальною площею 20,85 тис. кв. м.

4.11. 13.03.2000 директор Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Лобода М. В. звернувся до Приморської районної адміністрації із листом № 10-14/60, відповідно до якого просив прийняти розпорядження про реєстрацію житлових будинків на праві відомчої власності за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", зокрема на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

4.12. 31.03.2000 Одеським міським головою було прийнято розпорядження №243-01р "Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", відповідно до пункту 1 якого було уповноважено голів Приморської, Суворовської та Київської районних адміністрацій, управління житлово-комунального господарства провести приймання-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель за адресами: вул. Піонерська, 3, 28, 28/1, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2а, вул. Затонського, 19, вул. Дача Ковалевського, 81 з усіма вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло-, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані; уповноважено ОМБТІ та РОН внести зміни у реєстраційні документи із зазначенням власника житлових будинків, сімейних гуртожитків та будівель - Одеську міську раду.

4.13. 28.04.2000 Одеською міською радою було прийнято рішення № 426-ХХІІІ "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об`єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", відповідно до пункту 4 якого було внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 за № 460-ХХІІІ "Про передачу будівель і споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", а саме: вважати такими, що втратили чинність пункти 1.1, 1.2 цього рішення; пункт 1.2.1 вирішено вважати пунктом 1.2 і викладено його в новій редакції: "житлові будинки, розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, вул. Піонерська, 28/1, вул. Піонерська, 28/2, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2 а" (пункт 4.2).

4.14. 18.05.2000 Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято розпорядження № 474 "Про видачу свідоцтв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а; Тополева, 17; Піонерська, 3,28; пров. Обсерваторний, 2,6", відповідно до якого Приморською районною адміністрацією було вирішено видати ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" свідоцтва про право власності на житлові будинки та господарські будівлі.

4.15. На підставі зазначеного розпорядження Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради 18.05.2000 було видано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" свідоцтво про право власності № 8 на багатоквартирний будинок 2а на вул. Чорноморській у м. Одесі, житлова площа якого становить 1 652 кв. м, загальна площа - 3 194 кв. м; форма власності - колективна; свідоцтво зареєстровано у ОМБТІ та РОН 26.06.2000 № 3298-стр.41-кн. 20м/с.

4.16. 29.11.2001 Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято розпорядження № 1158 "Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а ; Тополева, 17 ; Піонерська, 3, 28 ; пров . Обсерваторний, 2, 6, виданих ЗАТ "Укрпрофоздоровниця". При цьому, як вбачається із розпорядження № 1158 від 29.11.2001 підставами для анулювання свідоцтв про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стало прийняття розпорядження про видачу свідоцтв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" без урахування розпорядження міського голови від 31.03.2000 № 243-01р "Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

4.17. У будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішень комунального підприємства "Міське агентство з приватизації житла" (орган приватизації), які були прийняті відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , фізичним особам були видані свідоцтва про право власності на житло, зокрема: ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право власності від 01.11.2001 на квартиру 50 площею 44,2 кв. м; ОСОБА_2 та членам його сім`ї було видано свідоцтво про право власності від 05.02.2004 на квартиру 45 площею 56,8 кв. м; ОСОБА_3 та членам її сім`ї було видано свідоцтво про право власності від 07.12.2004 на квартиру 2 площею 42,90 кв. м; ОСОБА_4, ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності від 26.01.2006 на квартиру 12 площею 56,8 кв. м; ОСОБА_6, ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності від 19.08.2006 на квартиру 51 площею 43,0 кв. м.

4.18. 22.01.2003 загальними зборами ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" прийнято рішення "Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" № 3/1, відповідно до пункту 1.27 якого було вирішено реорганізувати філію "Клінічний санаторій "Лермонтовський" Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" шляхом виділення в ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", затверджено його статут та доручено правлінню ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" здійснити перерозподіл майна, активів та пасивів ліквідованих дочірніх підприємств та представництв, а також здійснити реєстрацію у встановленому законодавством порядку.

4.19. На підставі акта приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 24.04.2003, затвердженого головою правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Одеським дочірнім підприємством ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було передано, а ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" було прийнято у володіння і користування майно без права прийняття рішення про відчуження основних засобів, що належать на праві власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", інших активів, зобов`язань, власного капіталу і складає цілісний майновий комплекс - ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, згідно з передаточним балансом станом на 31.03.2003 та додатками.

4.20. Крім того, на підставі акта приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 24.04.2003, затвердженого головою правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Одеським дочірнім підприємством ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було передано, а ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" було прийнято нежитлові приміщення першого поверху № 101 загальною площею 794,1 кв. м у АДРЕСА_1 .

4.21. За змістом статуту ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", затвердженого рішенням загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке оформлене протоколом від 04.10.2006 № 3б-12/10, підприємство створене одним засновником - ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке також є власником цього підприємства (пункти 1.1, 1.2); підприємство є правонаступником Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стосовно цивільно-правових відносин, що виникли в результаті діяльності філії Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" "Клінічний санаторій "Лермонтовський" (пункт 1.3); підприємство має у своєму складі філію - "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Чайка", яка йому підпорядковується (пункт 1.5); майно підприємства складається із основних фондів (засобів), обігових коштів, а також інших цінностей, набутих згідно із законодавством України, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (пункт 3.8); підприємство володіє і користується майном на праві господарського відання, відповідно до мети своєї діяльності, з обмеженням дій підприємства щодо відчуження, міни, застави, позики, оренди нерухомого майна, транспортних засобів, інших основних фондів підприємства, отримання кредиту, укладення договорів про спільну інвестиційну діяльність, що здійснюється органами управління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" відповідно до статуту та норм законодавства України (пункт 3.11); продаж, передача іншим підприємствам, організаціям і установам, обмін, здавання в оренду, передача в заставу, а також списання з балансу майна, що знаходиться у господарському та оперативному віданні підприємства, здійснюється лише у встановленому ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" порядку (пункт 3.12).

4.22. 17.06.2016 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" з листом, у якому просив позивача надати інформацію щодо нежилих об`єктів нерухомості, які розташовані у АДРЕСА_1, зокрема надати документи, якими підтверджується право ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на їх використання.

4.23. Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2017 у справі №916/392/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 та постановою Вищого господарського суду від 03.10.2017, у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеської міською ради, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача із нежитлових приміщень першого поверху № 101 загальною площею 794,1 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позовних вимог, суди дійшли висновку, що будинок № АДРЕСА_1 на відповідних правових підставах належить на праві колективної власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" згідно із свідоцтвом про право власності від 18.05.2000 № 8, оскільки в матеріалах справи відсутні докази скасування вказаного свідоцтва. Крім того, міська рада не довела свого права власності на спірну будівлю.

4.24. Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.11.2017 № 104699786 ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на праві власності належать нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок "Чайка" загальною площею 794,1 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1; державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за позивачем була проведена 31.10.2017; підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 24.04.2003, видавник: ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Одеське дочірнє підприємство ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 24.01.1992, видавник Федерація незалежних профспілок України, АТ "Укрпрофоздоровниця"; протокол № 3, рішення № 3/1 від 22.01.2003, видавник загальні збори ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

4.25. Відмовляючи в задоволенні позовів ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", ПАТ "Укрпрофоздоровниця", суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що Одеська міська рада не була зобов`язана виконувати рішення загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 23.06.1999 в частині укладення договору про передачу об`єктів нерухомості у комунальну власність, та дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та розпорядження були прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.

4.26. Статтею 25 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття рішення Одеської міської ради від 09.12.1999) передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання.

4.27. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина друга статті 60 цього Закону).

4.28. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 07.02.1991 № 697-ХІІ "Про власність" (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття рішення Одеської міської ради від 09.12.1999) право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Власність в Україні існує в різних формах. Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту (частини четверта, п`ята статті 2 цього Закону).

4.29. Статтею 35 Закону України "Про власність" визначено об`єкти права комунальної власності, зокрема, майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Згідно з частиною другою цієї статті у комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності.

4.30. Якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено (абзац перший статті 57 Закону України "Про власність").

4.31. Відповідно до частин першої-третьої статті 48 Закону України "Про власність" Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом.

4.32. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

4.33. Звертаючись до господарського суду з позовними вимогами до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради, ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" та ПАТ "Укрпрофоздоровниця" зазначали, що рішення та розпорядження, які є предметом спору у цій справі, були прийняті відповідачами із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки фактичний та юридичний перехід права власності на будинок по АДРЕСА_1 до Одеської міської ради не відбувся з огляду на невиконання рішення загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 23.06.1999 в частині укладення договору про передачу об`єктів нерухомості у комунальну власність, який необхідно було погодити з управлінням майном Федерації профспілок України. Крім того, позивачами було зазначено про відсутність у Приморської районної адміністрації Одеської міської ради повноважень на скасування раніше прийнятого розпорядження.

4.34. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

4.35. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

4.36. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

4.37. Таким чином, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

4.38. Відповідно до частини другої статті 45 Господарського процесуального кодексу позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

4.39. Отже, із завдань господарського судочинства, викладених у частині першій статті 2 Господарського процесуального кодексу України та зі змісту статті 16 Цивільного кодексу України випливає, що суд, вирішуючи господарський спір, з`ясовує чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

4.40. Аналогічний підхід застосовується і в прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, щодо того, що особа, яка скаржиться на порушення права на власність, повинна, перш за все, продемонструвати, що таке право існувало або існує (Pistorova v. the Czech Republic, 38; Des Fours Walderode v. the Czech Republic (ухв.); Zhigalev v. Russia, 131). При цьому таке підтвердження та ідентифікація прав власності є необхідним для національної правової системи, а заявник повинен встановити точний характер цього права в національному законодавстві та його права користуватися ним (Dobrowolski and Others v. Poland (ухв.), 28).

4.41. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що встановлення питання щодо наявності порушеного права знаходиться у нерозривному зв`язку з встановленням факту набуття спірного майна у власність.

4.42. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність АТ "Укрпрофоздоровниця" від 24.01.1992 у власність ПАТ "Укрпрофоздоровниця" було передано лише дитячий садок №2 на вул. Чорноморській (колишня назва - вул. Гефта), 2а.

4.43. Отже, в матеріалах справи відсутні докази про передачу у власність ПАТ "Укрпрофоздоровниця" житлового будинку по АДРЕСА_1 .

4.44. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність порушеного права ПАТ "Укрпрофоздоровниця", а тому суди першої та апеляційної інстанцій, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.

4.45. Судами першої та апеляційної інстанцій надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам та встановлено фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

4.46. Доводи, викладені у касаційній скарзі ПАТ "Укрпрофоздоровниця" про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 86 Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваних судових рішень, зокрема про те, що суди неправильно оцінили акт приймання-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність АТ "Укрпрофоздоровниця" від 24.01.1992, акт приймання-передачі від 30.03.2000, протокол наради з питання приймання на баланс місцевих рад відомчого житла і санаторіїв від 01.03.2000, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

4.47. Посилання скаржника те, що суд першої інстанції не врахував обставин, установлених постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, у адміністративній справі № 522/19395/16-а, а також обставин, установлених рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017, у господарській справі № 916/392/17, є необґрунтованими, оскільки суди установили різні фактичні обставини та різний склад сторін. Крім того, відповідно до частини сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

4.48. Інші доводи скаржника викладеного не спростовують, та в більшій мірі зводяться до необхідності переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

4.49. Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10.02.2010).

4.50. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.7. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які посилався суд як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень у справі не вбачається.