треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Кегичівська районна державна адміністрація Харківської області та 2) Парасковіївська сільська рада

про визнання додаткової угоди укладеною,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Насінневе" (далі - відповідач, ПрАТ "Насінневе") про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.11.2006, укладеного між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та ПрАТ "Насінневе" (далі - договір), який зареєстровано за № 040769600011 від 21.02.2007, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, зазначеній у позовній заяві.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на безпідставну відмову відповідача в укладенні додаткової угоди, за умовами якої запропоновано встановити розмір річної суми платежу з орендної плати за земельну ділянку державної власності на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням середньої вартості 1 га ріллі по Кегичівському району Харківської області станом на 01.01.2018), що становить 492 871,68 грн на рік. За умовами додаткової угоди на орендаря покладається обов`язок протягом року з моменту підписання даної угоди провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки та внести зміни до договору з урахуванням нових даних.

3. 25.02.2019 до Господарського суду Харківської області надійшла уточнена позовна заява Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Додаткова угода викладена у новій редакції з урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме: "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 479 719,04 грн на рік".

Обґрунтування уточненої позовної заяви полягає у тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105 (105-2018-п) впродовж 2018 року проводились роботи по проведенню загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка вже затверджена наказом Мінагрополітики України від 16.11.2018 № 552 та набула чинності з 01.01.2019. Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 177,3009 га (кадастровий номер 6323184000:07:003:0100) нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 5 996 488,04 грн. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної палати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

4. Суд першої інстанції встановив, що заява позивача про уточнення позовної заяви за своєю правовою природою фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, а тому подальший розгляд справи здійснювався із врахуванням даної заяви.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.03.2019 у справі № 922/54/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019, позов задоволено повністю.

6. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що орендна плата за договором була визначена без прив`язки до нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог законодавства, з якого вбачається, що орендна плата у договорі між сторонами не є договірною категорією, а вираховується у процентному розмірі від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на встановлення сторонами в договорі оренди, а саме в пункті 13 договору, можливості зміни розміру орендної плати один раз на 3 роки, а також приймаючи до уваги те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати та розміру нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

8. Також апеляційний господарський суд дійшов висновку, що на теперішній час пункт 9 договору оренди землі від 24.11.2006 (із врахуванням додаткової угоди від 21.06.2011) не відповідає положенням діючого земельного законодавства України, оскільки орендна плата за користування земельною ділянкою площею 177,3009 га встановлена у фіксованому розмірі (300 грн за 1 га землі на рік), а не із прив`язкою до розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

9. При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що щорічна орендна плата за користування вищевказаною земельною ділянкою в розмірі 53 190, 27 грн (300 грн х 177,3009 га) не переглядалась з 2011 року, не відповідає звичайному рівню цін та економічним реаліям сьогодення, що призводить до недоотримання державою грошових коштів за користування землею.

10. Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що пропозиція орендодавця встановити орендну плату в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є виконанням обов`язку привести істотні умови договору у відповідність до вимог вищенаведених норм чинного законодавства, що не суперечить, зокрема, приписам пунктів 288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ), у зв`язку із чим внесення змін до пункту 9 договору оренди землі із зазначенням орендної плати в розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки, а саме в розмірі 479 719,04 грн на рік та пункт 5 договору із зазначенням розміру нормативної грошової земельної ділянки на рівні 5 996 488, 04 грн є обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 26.03.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 922/54/19, ПрАТ "Насінневе" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

12. Підставами для скасування рішення та постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), статей 4, 73, 74, 76, 78, 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України).

13. Скаржник наголошує, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача у спосіб, визначений чинним законодавством України, з проектом додаткової угоди про зміну договору оренди землі, у зв`язку із чим суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про отримання відповідачем пропозиції та проекту додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі. Більше того, в матеріалах справи міститься проект додаткової угоди, який не підписаний з боку орендодавця, що є, на думку скаржника, підтвердженням відсутності у позивача дійсного наміру внести зміни до договору оренди землі. На думку скаржника, звернення із позовом про визнання додаткової угоди укладеною в судовому порядку (без направлення пропозиції та проекту додаткової угоди про зміну договору оренди землі) є передчасним.

14. Заявник також звертає увагу, що в уточненій позовній заяві від 22.02.2019 позивач одночасно змінив предмет і підстави позову. Зокрема до уточненої позовної заяви позивач додав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що не було зроблено при подачі первісного позову. У зв`язку із чим, на думку скаржника, змінено як предмет так і підстави позову, оскільки в прохальній частині викладено додаткову угоду в іншій редакції.

15. Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про невстановлення ціни в договорі оренди землі від 24.11.2006, у зв`язку із чим застосував норму права, а саме: частину четверту статті 632 ЦК України, яка не підлягала застосуванню у даних правовідносинах, адже у договорі оренди землі від 24.11.2006 орендна плата (ціна договору) була встановлена у фактичному розмірі.

16. Окрім цього, скаржник акцентує увагу на тому, що суди попередніх інстанцій в порушення норм статей 627, 632, 651 ЦК України, 288 ПК України, статі 30 Закону України "Про оренду землі" (161-14) , за відсутності договірного чи законодавчого обґрунтування встановили в договорі оренди землі ставку орендної плати у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а мали залишити ставку орендної плати незмінною, у розмірі 2,33 % від нормативної грошової оцінки.

17. Скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції порушено норму статті 267 ГПК України, оскільки безпідставно відмовлено у долученні до матеріалів справи доказів, які подані відповідачем.

Доводи інших учасників справи

18. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просить рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скарну - без задоволення, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності зазначається у відсотках від нормативної грошової оцінки, а тому впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати за укладеним сторонами договором.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. 24.11.2006 між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та ВАТ "Насіннєве" (перейменовано у Приватне акціонерне товариство "Насінневе") укладено договір оренди земельної ділянки площею 177, 3009 га на території Парасковіївської сільської ради, який зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2007 за № 040769600011.

20. На час передачі земельної ділянки в оренду, нормативну грошову оцінку проведено не було.

21. Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 120 грн за 1 га, що складає 21 276,11 грн на рік.

22. Додатковою угодою від 21.06.2011 до договору оренди від 24.11.2006 розмір орендної плати встановлено на рівні 300 грн за 1 га на рік, з урахуванням індексу інфляції.

23. Відділом контролю за використанням та охороною земель у Зачепилівському, Кегичівському, Красноградському, Нововодолазькому, Сахновщинському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства. За результатами перевірки складено акт від 25.06.2018, де встановлено, що визначення орендної плати у договорі оренди від 24.11.2006 без визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки є порушенням вимог земельного законодавства.

24. З метою приведення умов договору у відповідність до вимог законодавства, 01.08.2018 Головним управлінням було направлено відповідачу пропозицію про внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди (проект угоди було надіслано разом з пропозицією), яку відповідачем отримано 03.08.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

25. Відповіді у встановлений чинним законодавством строк ПрАТ "Насінневе" не надало.

26. Згідно з інформацією від 23.07.2018 № 643/413-18, наданою Відділом у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відомості про проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки відсутні.

27. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105 (105-2018-п) впродовж 2018 року проводились роботи по проведенню загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка вже затверджена наказом Мінагрополітики України від 16.11.2018 № 552 та набула чинності з 01.01.2019.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

28. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. За приписами частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

30. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.

31. Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

32. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

33. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 ГК України).

34. Підстави для зміни або розірвання договору, зокрема у судовому порядку, передбачено статтями 651, 652 ЦК України у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом або у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

35. Питання зміни умов договору оренди землі врегульовано статтею 30 Закону України "Про оренду землі". Зокрема, даною статтею визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

36. За змістом статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

37. Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

38. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

39. У зв`язку із вищенаведеним, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заява позивача про уточнення позовної заяви за своєю правовою природою фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

40. Статтею 46 ГПК України визначено процесуальні права та обов`язки сторін. Частиною другою даної статті закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою цієї статті до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

41. Отже, положеннями процесуального законодавства не передбачено право на одночасну зміну предмета і підстав позову.

Проте зазначене залишено судами першої та апеляційної інстанцій поза увагою.

42. Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки уточненій позовній заяві Головного управління Дергеокадастру у Харківській області від 25.02.2019, відповідно до якої додаткову угоду до договору оренди землі викладено в іншій редакції, ніж у позовній заяві, а розмір орендної плати обгрунтовано нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, що підтверджується витягом від 01.02.2019. Питання щодо одночасної зміни позивачем як предмета, так і підстав позову судом першої інстанції не з`ясовувалося, а судом апеляційної інстанції залишено поза увагою.

43. У відповідності до частини другої статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Оскаржувані рішення не відповідають вимогам статті 236 ГПК України, оскільки ухвалені із порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.