1.1. У листопаді 2018 року Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (далі - АТ "Херсонобленерго") звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімал" (далі - ТОВ "Тімал") про стягнення 241 331,85 грн вартості електричної енергії, не обрахованої внаслідок порушення, установленого згідно з актом № 131382.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням ТОВ "Тімал" вимог підпункту 10.2.4 Правил користування електричною енергією, а саме споживач із метою безоблікового користування енергією встановив у випробувальній колодці шунтуючі перемички у струмові ланцюги, а також додатковий пристрій - фазозсувний трансформатор, внаслідок чого навантаження збільшилося з 5 А до 34 А, для зменшення нарахування використаної електричної енергії. У зв`язку із виявленим порушенням 03.07.2018 позивач прийняв рішення № 73 про донарахування відповідачеві 241 331,85 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок такого порушення, однак виставленого рахунка на суму 241 331,85 грн відповідач не оплатив.

1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Тімал" зазначило, що розрахунковий засіб обліку було встановлено у трансформаторній підстанції, яка належить АТ "Херсонобленерго", тому у нього немає доступу до місця виявленого порушення; за результатами проведеної експертизи лічильника будь-яких пошкоджень не виявлено; позивач неправомірно застосував положення пункту 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, оскільки зміст цього пункту стосується пошкодження пломб або засобу обліку, але у зазначеному випадку таких порушень немає; під час донарахування неправомірно застосовано період порушення, оскільки лічильник № 02057566, зазначений в акті про порушення встановлено лише 26.01.2018, рішення Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 23.10.2018 № 9666/20/7-18 повинно було бути виконано протягом двох тижнів шляхом скасування рішення про донарахування, проте цього не зроблено; працівники позивача в акті про порушення не зазначили конкретних пунктів ПКЕЕ щодо допущеного порушення; у справі не проведено експертизу стосовно впливу фазозсувного трансформатора на роботу засобу обліку електричної енергії.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Тімал" на користь АТ "Херсонобленерго" 241 331,85 грн вартості донарахованої електричної енергії. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

2.2. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що відповідач допустив порушення підпункту 4 пункту 10.2 ПКЕЕ, що виявилося у незабезпеченні додержання вимог нормативно-технічних документів та умов укладеного договору, оскільки мають місце явні ознаки втручання у параметри розрахункових засобів та системи обліку з метою зміни їх показів шляхом включення до електричної схеми приладу - фазосувного трансформатора, який не передбачений умовами договору, а тому несплата вартості недоврахованої електричної енергії за договором у розмірі 241 331,85 грн, є порушенням взятих відповідачем на себе зобов`язань.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Тімал" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3.2. На думку ТОВ "Тімал", суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.

3.3. Зокрема, заявник наголошує, що факт втручання споживача у роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджено результатами експертизи, натомість суди не взяли до уваги необхідність її проведення.

3.4. Крім того, ТОВ "Тімал" зазначає про те, що в акті про порушення № 131382 зазначено порушення пункту 10.2.4 ПКЕЕ, однак не відображено його змісту, а зазначено вид порушення, який визначений у підпункті 4 пункту 2.1. Методики.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 31.03.2005 між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі - ПАТ "ЕК "Херсонобленерго") (постачальник) і ТОВ "Тімал" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1171 (далі - договір).

4.3. АТ "Херсонобленерго" є юридичною особою, яка отримала нове найменування після державної реєстрації змін до Статуту ПАТ "Херсонобленерго" відповідності до Закону України від 17.09.2008 № 514-VІ "Про акціонерні товариства" (514-17) .

4.4. Відповідно до розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживачеві з дозволеною потужністю 160 кВт, а споживач оплачує постачальникові вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії зазначаються у додатку № 7 до цього договору "Однолінійна схема".

4.5. У пункті 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених у цьому договорі, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ .

4.6. Згідно з пунктами 2.3.3 та 2.3.4 договору споживач зобов`язується:

- сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №2 до цього договору - порядоку розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації;

- здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 9 до цього договору - порядком розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

4.7. Як передбачено у пункті 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальникові вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів, зазначених у додатку № 4 до цього договору - переліку струймоприймачів, встановлених на об`єкті споживача, та кількості годин їх використання відповідно до Методики за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушеннями, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

4.8. У матеріалах справи є додаток № 5 до договору - перелік об`єктів споживача та точок обліку активної електроенергії, згідно з яким позивач здійснював поставку відповідачеві електричної енергії на об`єкти - частину комплексу (цеху по переробці відходів пластмас) і житлове містечко № 13 за адресою: м. Херсон, смт Комишани, вул. Червоноармійська, буд. 2а. Відповідно до цього додатку приєднана потужність становить 160,0 кВт, у тому числі 20,0 кВт - на житлове містечко № 13.

4.9. Згідно з додатком № 6 до договору - актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін:

1. "Балансова належність електромереж та установок:

Електропостачальної організації: будівельна частина та все електрообладнання ГП-979, РУ-0,4 кВ ТП-979;

Споживача: н/в кабелі живлення від РУ-0,4 кВ ТП-979 до об`єктів комплексу, прилади обліку електроенергії з трансформаторами струму, що встановлені в РУ-0,4 кВ ТП-979, всі внутрішні електромережі та все електрообладнання комплексу;

2. "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на наконечниках н/в кабелів живлення в РУ-0,4 кВ ТП-979";

3. "Електропостачальна організація несе відповідальність за: будівельну частину та все електрообладнання ТП-979, РУ-0,4 кВ ТП-979";

4. "Споживач несе відповідальність за: н/в кабелі живлення від РУ-0,4 кВ ТП-979 до об`єктів комплексу, прилади обліку електроенергії з трансформаторами струму, що встановлені в РУ-0,4 кВ ТП-979, всі внутрішні електромережі та все електрообладнання комплексу".

4.10. У додатку № 7 до договору сторони узгодили однолінійну електричну схему безпосереднього підключення, на якій у графічному зображенні зазначено межі балансової належності мереж сторін, у тому числі відображено місце розташування "випробувальної колодки" та лічильників, установлених в електромережі. Зокрема, за змістом схеми місце "випробувальної колодки" та обох лічильників належить до балансової мережі відповідача.

4.11. 19.02.2018 працівники позивача здійснили перевірку електрообладнання та засобу обліку електричної енергії позивача, за результатами якої складено акт про порушення від 19.02.2018 № 131382 і зафіксовано порушення: "Пункту 10.2.4 ПКЕЕ, інші дії споживача, що призвели до зміни показів приладу обліку, а саме: виявлено, що споживач з метою безоблікового використання енергії встановив шунтуючі перемички в струмові ланцюги, перемички встановлено в випробувальній колодці мідними проводами. Для зменшення нарахування використаної електричної енергії в схему лічильника, що враховує енергію для населення (відраховується від показів основного лічильника), встановив додатковий пристрій фазозсувний трансформатор, чим збільшив навантаження з 5 А до 34 А. Фактичне споживання побутових споживачів без фазозсувного трансформатора складає 5 А".

4.12. У зазначеному акті про порушення наведено схему електропостачання, у тому числі виявлені підключення, а саме:

- точки Т1 та Т2 позначають місця встановлення перемички алюмінієвим кабелем із перерізом дроту 300 мм -2, зокрема точка Т1 передує випробувальній колодці, а точка Т2 розташована у місці після випробувальної колодки;

- місце підключення фазозсувного трансформатора, розташоване після лічильника побутових споживачів.

4.13. На підставі зазначеного акта комісія по розгляду актів порушення АТ "Херсонобленерго" прийняла рішення, оформлене протоколом від 03.07.2018 № 73, в якому наголошено на необхідності провести розрахунок недоврахованої електричної енергії у кількості 99 487 кВт на суму 241 331,85 грн, за період із 19.08.2017 по 19.02.2018 (за шість місяців).

4.14. У протоколі від 03.07.2018 № 73 також зазначено, що порушенням, на підставі якого застосовано донарахування, є: "2.1.4 пошкодження приладів обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача, інші дії споживача, що призвели до зміни показів приладу обліку", а розрахунок здійснено згідно з пунктом 2.10 Методики.

4.15. На підставі цього рішення АТ "Херсонобленерго" виставило ТОВ "Тімал" додатковий рахунок згідно з актом № 131382 про сплату 241 331,85 грн (строк оплати становить 30 днів).

4.16. Безпосередньо зазначене рішення та додатковий рахунок були направлені ТОВ "Тімал" листом від 12.07.2018 № 60/07-039800.

4.17. Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів.

4.18. На час звернення із позовом зазначеного рахунка відповідач не оплатив, що і стало підставою для звернення АТ "Херсонобленерго" до суду із цим позовом.

4.19. Предметом спору у цій справі є стягнення вартості недооблікованої електроенергії на підставі рішення позивача, оформленого протоколом від 03.07.2018 № 73.

4.20. Ухвалюючи рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником і ПКЕЕ згідно із законодавством України.

4.21. Згідно із статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, порушення ПКЕЕ.

4.22. Положення Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) деталізовані, зокрема, у нормах ПКЕЕ та Методики.

4.23. Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

4.24. Відповідно до частин першої, другої статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

4.25. Тобто рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недооблікованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.

4.26. Згідно з частинами першою, другою статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції.

4.27. Підстави та порядок застосування санкцій викладені у ПКЕЕ, обов`язковість застосування яких також передбачили сторони у договорі.

4.28. За змістом пункту 2.1 ПКЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

4.29. У пункті 2.5 ПКЕЕ передбачено, що може бути встановлена інша обґрунтована межа експлуатаційної відповідальності, яка обумовлена особливостями експлуатації електроустановок або пристроїв релейного захисту та автоматики (РЗА) і зв`язку.

4.30. Відповідно до пункту 3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням та величини потужності.

4.31. У пункті 3.3 ПКЕЕ зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

4.32. За змістом пункту 5.6 ПКЕЕ невід`ємними частинами договору про постачання електричної енергії є, зокрема, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

4.33. Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

4.34. Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

4.35. У пункті 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

4.36. Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 6.43 ПКЕЕ).

4.37. За змістом підпункту 4 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

4.38. У пункті 2.1 Методики визначено перелік порушень, у разі виявлення яких енергопостачальник нараховує споживачу вартість необлікованої електричної енергії, спожитої внаслідок такого порушення (порушень), відповідно до цієї Методики. Таким порушенням є, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

4.39. Згідно з пунктом 2.2 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

4.40. Актом про порушення від 19.02.2018 № 131382, підписаним представником позивача, підтверджено факт встановлення фазозсувного трансформатора.

4.41. Виявлення факту порушення споживачем ПКЕЕ є підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції.

4.42. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що порушення ПКЕЕ, зафіксованого в акті від 19.02.2018 № 131382, позивачем не було спростовано, що свідчить про правомірність нарахування відповідачем вартості необлікованої електричної енергії.

4.43. Перевіривши розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, здійснений ТОВ "Тімал", суди визнали його правомірним та обґрунтованим і дійшли правильного висновку про нарахування позивачеві вартості необлікованої електричної енергії у сумі 241 331,85 грн.

4.44. При цьому колегія суддів зазначає, що довід, наведений у касаційній скарзі, щодо необхідності проведення експертизи з метою встановлення факту втручання споживача у роботу приладів обліку, а також факту пошкодження пломб та/або приладів обліку є необґрунтованим, оскільки є аналогічним доводу, викладеному в апеляційній скарзі, якому надана оцінка апеляційним господарським судом та спростовано тим, що ТОВ "Тімал" не здійснювало фізичного втручання у роботу приладу обліку чи в лічильниковий механізм, фактично споживач вчиняв дії, які дали змогу змінювати покази транзитного приладу обліку шляхом їх збільшення, тому відсутні підстави для проведення експертизи.

4.45. Крім того, довід ТОВ "Тімал" про те, що в акті про порушення № 131382 зазначено порушення пункту 10.2.4 ПКЕЕ, однак не відображено його змісту, а зазначено вид порушення, який визначений у підпункті 4 пункту 2.1. Методики, є необґрунтованим, оскільки був вже предметом дослідження та оцінки судами попередніх інстанцій, не спростовує обставин, на які посилалися суди як на підставу для задоволення позовних вимог.

4.46. Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.7. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для задоволення позовних вимог, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, та зводяться до незгоди із судовим рішенням, у зв`язку із чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції не вбачається.